Постанова № 26943349, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2012 року 09:28 № 2а-13461/12/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна»до відповідача 1 відповідача 2 Київської регіональної митниці Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, та зобов'язання вчинити певні дії Суддя Добрянська Я.І.

секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: Радіонов В.А. (довіреність № б/н від 22.10.2012 р.)

від відповідача 1: Комарницька Т.Г. (довіреність № 40/1-41/18204 від 29.12.2011 р.)

від відповідача 2: Шевчук З.І. (довіреність № 05-05/1444-10982 від 17.10.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.10.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідачів Київської регіональної митниці та Головного управління Державного казначейства України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-13461/12/2670 та призначено справу до судового розгляду на 23.10.2012 р.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. представник позивача подав письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив замінити відповідача 2 Головне управління Державного казначейства України у Київській області, який був невірно зазначений ним в адресній частині позовної заяви на належного відповідача 2 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, та:

- визнати протиправним і скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надмірно сплачених грошових коштів в загальному розмірі 132 011,63 грн., в тому числі мита в сумі 25 386,85 грн., та податку на додану вартість в сумі 106 624,78 грн.

Зазначені уточнення були прийняті судом в судовому засіданні 23.10.2012 р., та взяті до уваги при розгляді справи по суті.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідачем 1 було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті декларації митної вартості товару № 100200000/2012/489415, в якій позивачем було застосовано 1 метод визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), згідно ст. 266 Митного Кодексу України, відповідно до чого, відповідачем 1 було протиправно прийнято рішення про визначення митної вартості товарів від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2 із застосуванням шостого (резервного) методу.

Представник позивача зазначив, що позивачем до митного органу були надані всі, передбаченні чинним законодавством документи, необхідні для визначення митної вартості ввезеного товару, та крім того додаткові документи для підтвердження визначення митної вартості ввезеного товару, а тому відповідач 1 дійшов невірного висновку про заниження позивачем митної вартості товару та прийняв протиправне рішення про визначення митної вартості товарів із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості товарів, проте як застосуванню підлягав перший метод визначення митної вартості товару -за ціною контракту, тобто заявленої позивачем вартості, або кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив, та в судовому засіданні 23.10.2012 року просив суд в позові відмовити повністю, зазначивши про правомірність прийняття ним рішення про визначення митної вартості товарів від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, зважаючи на неподання позивачем (декларантом) всіх додаткових документів в підтвердження митної вартості товарів, зокрема ненадання перекладу прайс-листа продавця товару (складеного китайською мовою), що суперечить вимогам ст. 254 Митного кодексу України, а також не включення в митну вартість задекларованого товару транспортних витрат з переміщення такого товару від митного поста Риги (Латвія) до митного кордону України, оскільки за зовнішньоекономічним контрактом із постачальником такі витрати ніс саме покупець (позивач), та таким чином останнім було порушено вимоги ст. 58 Митного кодексу України, що відповідно призвело до навмисного заниження митної вартості задекларованого товару, та крім того, згідно бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ за останні 90 днів, що передували митному оформленню задекларованого позивачем товару, було з'ясовано, що за аналогічним кодом згідно з УКТЗЕД було здійснено митне оформлення товару за ціною, що є на порядок вище ціни товару, визначеної позивачем в митній декларації, а отже така ціна навмисно була занижена позивачем, що призвело до недоплати відповідних митних платежів (податку на додану вартість) до Державного бюджету.

Представник відповідача 2 в судове засідання 23.10.2012 р. запізнився та був присутнім тільки на проголошенні вступної та резолютивної частини постанови. Жодних письмових заперечень чи документів відповідачем 2 до суду надано не було.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем 1 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту № CHN-MIU/221/0911 від «08»вересня 2011 р. із контрагентом компанією TIANTAI FUHUA RUBBER CO. LTD. (Китай), позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна»здійснював імпорт в Україну товару, перелік якого визначений у комерційному інвойсі та специфікації, а саме: Товар № 1/1 «шланги з ПВЧ м'які, армовані для поливу», країна виробництва - Китай, торгова марка - ПАЛІСАД, код товару згідно УКТЗЕД 39173900 (далі - Товар).

Так, згідно вантажно-митної декларації № 100200000/2012/489415 та декларації митної вартості товару № 100200000/2012/489415, керуючись ст.58, ст.65 Митного кодексу України (в редакції від 01.06.2012 р.), згідно з якими митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, позивачем було визначено митну вартість Товару що імпортується за основним методом, а саме - за ціною договору (вартість операції), що становило суму у розмірі 19 302,36 доларів США, або в перерахунку по курсу НБУ (7,9925) -154 274,11 грн. (сто п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят чотири гривні 11коп.).

Для підтвердження заявлених відомостей (митної вартості Товару), позивачем 05.06.2012 р., відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України (в редакції від 13.03.2012 року) було подано відповідачу 1 документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Однак відповідачем 1, під час митного оформлення товару було запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: оригінал прайс-листа, переклад експортної ВМД, висновок експертної організації, відповідну бухгалтерську документацію, замовлення на поставку тощо.

У зв'язку з неможливістю позивача надати додаткові документи під час митного оформлення товару, відповідач 1 виніс Рішення № 100200000/2012/111216/2 від 05.06.2012 р. про визначення митної вартості за резервним методом, яким митну вартість товару було визначено у розмірі 507 737,07 (п'ятсот сім тисяч сімсот тридцять сім гривень 07 коп.), або в перерахунку по курсу НБУ (7,9925) -63 526,69 доларів США.

Зважаючи на таке, на підставі ст. 55 Митного кодексу України, позивачем було проведено випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій по ВМД № 100200000/2012/489520 від 06.06.2012 р.

При цьому позивачем були сплачені митні платежі на загальну суму 132 011,63 (сто тридцять дві тисячі одинадцять гривень 63 коп.), а саме: мита -25 386,85 (двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят шість гривень 85 коп.), та податку на додану вартість -106 624,78 (сто шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні 78 коп.), що підтверджується відповідною відміткою у ВМД № 100200000/2012/489520 від 06.06.2012 р.

В подальшому, з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів за ВМД № 100200000/2012/489520 від 06.06.2012 р. на рішення від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, позивачем відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України супровідним листом від 18.07.2012 р. № 457/3 (вхід. КРМ від 23.07.2012 р. № 28221/7) до Київської регіональної митниці були надані додаткові документи, що пропонувалися відповідачем 1 для підтвердження митної вартості Товару.

Листом відповіддю від Київської регіональної митниці від 27.07.2012 р. № 14/2-11/20343 було повідомлено позивача, що у зв'язку з виявленням неточностей та розбіжностей в наданих додаткових документах, Київська регіональна митниця не вбачає підстав для перегляду Рішення про визначення митної вартості № 100200000/2012/111203/2 від 31.05.2012 р.

Не погоджуючись з висновками Київської регіональної митниці, скерувавшись своїм правом, відповідно до глави 4 Митного кодексу України, Товариством було направлено скаргу від 13.08.2012р. № 480 до митного органу вищого рівня із наданням документів на підтвердження заявленої митної вартості Товару за ціною контракту.

Державна митна служба України листом від 05.09.2012 р. № 15/1-15.2-2/1626 відмовила позивачу в задоволенні його скарги.

Враховуючи вищевикладене та не погоджуючись із рішенням Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 р. (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

П. 2 ст. 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, зазначеному обов'язку декларанта кореспондує право митного органу, визначене в п. 5 ст. 54 МКУ, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю»повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до ст. 54 МКУ, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до пункту 3 Розділу 3 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 24.06.2009 р. № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21.07.2009 р. за № 669/16685 (зі змінами та доповненнями), під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовується спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України.

Так, при розгляді запиту, відділом митних платежів було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих позивачем (декларантом) до митного оформлення, та цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби України на товари, що ввозились на митну територію України у період, найближчий до митного оформлення.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем 1 було встановлено, що позивачем до митного оформлення не було подано всіх документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з пунктом 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; заявка на поставку, згідно з п. 3.1 Контракту; та крім того, заявлена позивачем митна вартість товарів була значно нижчою рівня митної вартості таких товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яких міститься у ціновій базі даних ЄАІС.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до частини 2 статті 53, статті 55 МКУ, з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі наявної інформації, з декларантом було проведено процедуру консультації та запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що в графі «для відміток митного органу»декларації митної вартості (далі - ДМВ) від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2 інспектором відділу митних платежів було здійснено запис, а саме:

- прайс-листи фірми - виробника товару;

- переклад експортної ВМД;

- відповідна бухгалтерська документація;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- банківські платіжні документи;

- інші документи за бажанням декларанта.

З переліком додаткових документів декларанта було ознайомлено під підпис на декларації митної вартості.

Про неможливість надати додаткові документи декларантом було зроблено запис на декларації митної вартості.

Враховуючи зазначене (а саме не надання позивачем додаткових документів на підтвердження митної вартості товару), відповідачем 1 було винесено рішення про коригування митної вартості від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2.

В подальшому, Київською регіональною митницею було розглянуто додатково надані позивачем копії документів до листа ТОВ «Світ інструменту Україна»від 18.07.2012 р. № 457/3 стосовно перегляду рішення про визначення митної вартості.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем на пропозицію відповідача 1 були надані всі додаткові документи, визначені Київською регіональною митницею.

Однак, в результаті аналізу наданих документів, відповідачем 1 були виявлені наступні неточності та розбіжності.

Копії видаткових накладних містять підпис та печатку лише ТОВ «Світ інструменту Україна». Будь-які відмітки одержувача товару відсутні, а тому для підтвердження митної вартості Товару такий документ прийнято не було.

Експертний висновок Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати від 22.06.2012 р. № Ц-459 не може бути підґрунтям у вирішенні питання визначення митної вартості, оскільки експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих документів (контракт від 08.09.2011 р. № CHN-MIU/221/0911, додаткова угода від 08.09.2011 р. № 1, додаткова угода від 08.09.2011 р. б/н, інвойси, специфікації, сертифікати походження, копії експортних ВМД, прайс-листи фірми TIANTAI FUHUA RUBBER CO. LTD. (Китай)), а при перевірці посилань експерта на інформацію мережі Інтернет (www.МирИнструмента.com.ua з автоматичною переадресацією на сайт www.instrument.ru) встановлено, що відсутні відомості щодо вартості товару «шланги з полімерних матеріалів (армований ПВХ) гнучкі».

У зв'язку з цим даний експертний висновок взято відповідачем 1 до уваги, але не прийнято як такий, що підтверджує заявлену митну вартість Товару.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, Товар поставлявся на умовах поставки TOB - NINGBO (Китай) до митного кордону України, проте як в наданих позивачем деклараціях митної вартості та довідках про транспортні витрати, не вказано витрати, понесені покупцем на навантаження, вивантаження товару згідно з вимогами статті 58 Митного кодексу України.

Так, відповідно до вимог п.5 ч.10 ст.58 МКУ (Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, що також не було заперечено представником позивача в судовому засіданні, ТОВ «Світ Інструменту Україна»не було включено в митну вартість задекларованого Товару транспортних витрат з переміщення такого товару від митного поста Риги (Латвія) до фактичного місця поставки, проте як згідно умов зовнішньоекономічного контракту із постачальником TIANTAI FUHUA RUBBER CO. LTD. (Китай), такі витрати ніс саме покупець (позивач).

Враховуючи наведене вбачається, що таке порушення позивачем вимог ст. 58 Митного кодексу України призвело до заниження митної вартості задекларованого Товару, та відповідно не доплати певних коштів (митних платежів, податку на додану вартість) до Державного бюджету України.

Крім того, прайс-лист продавця товару позивачем було надано без перекладу та такий прайс-лист є адресованим виключно для позивача, в якому оговорено комерційні умови поставки виключно даної партії товарів де зазначена лише продукція виробника, що поставляється.

Зазначене вище суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції переліку продукції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.

Також, згідно ст.254 МКУ, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Однак перекладу прайс-листа продавця товару (з китайської мови на українську) не було надано позивачем і до матеріалів справи.

Зважаючи на наведені неточності у наданих позивачем додаткових документах на підтвердження митної вартості Товару, Київська регіональна митниця не мала підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 р. № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Ст. 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний -за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, основний метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований, оскільки позивачем не було подано всіх (належно оформлених) документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з пунктом 2 статті 53 Кодексу та у митного органу при визначенні митної вартості товару була наявна інформація (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період з однаковими ознаками, а саме: -фізичні характеристики; -якість та репутація на ринку; -країна походження; - виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів застосовується в разі ввезення товарів у відповідний період враховуючи такі ознаки: якість, наявність торгової марки, їх репутація на ринку.

Відповідно до ст. 60 МКУ, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Так, методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не використовувались відповідачем 1 у зв'язку з відсутністю інформації щодо митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Для використання методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості, у митного органу була відсутня інформація щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України одночасно або у час, максимально наближений до часу ввезення, або на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був використаний у зв'язку з тим, що позивачем не були надані документи на основі яких можливо застосувати даний метод: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.

Враховуючи викладене, митним органом був застосований резервний метод визначення митної вартості.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Таким чином, відповідачем 1 в судовому засіданні було підтверджено факти, які вплинули на коригування заявленої позивачем митної вартості Товару, а саме:

1) Спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками АС АУР № 121- Товар № 1/1 «шланги з ПВЧ м'які, армовані для поливу», (відповідно до «Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», затверджений наказом ДМСУ від 13.12.2010 р. № 1467. зареєстрованого в Мін'юсті 11 лютого 2011 р. за № 180/18918);

2) не надання всіх (належно оформлених) додаткових документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: перекладу прайс-листа продавця товару (з китайської мови на українську);

3) не включення, в порушення ст.58 МКУ, в митну вартість задекларованого Товару транспортних витрат з переміщення такого товару від митного поста Риги (Латвія) до митного кордону України, проти чого також не заперечив представник позивача в судовому засіданні;

4) наявності у митного органу інформації щодо вищого рівня митної вартості таких товарів, митне оформлення яких вже здійснено (витяг з бази ЄАІС ДМСУ, що міститься в матеріалах справи).

Також, правова позиція митного органу з даного приводу підтверджується постановою Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Грета»до Східної митниці Держмитслужби України, в якій визначено, що надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що підстави для скасування рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2 - відсутні.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

Проте відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийнятого ним рішення про визначення митної вартості товару від 05.06.2012 р. № 100200000/2012/111216/2, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 30.10.2012 р.