Постанова № 26942796, 24.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2012 р. № 2а-6270/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Бравчук Д.Є.

за участі

позивача ОСОБА_1

та представників

позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача Базарника Б.І., Рождественської Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.06.2012 року №0000481721 та визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень в частині призначення перевірки без дотримання вимог Податкового кодексу України і її проведення за відсутності законних на це підстав.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової перевірки позивача з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Втордеревпром»за квітень, липень, жовтень 2009 року, складено Акт №541/17-2/НОМЕР_1 від 30 травня 2012 року, з якого вбачається, що дана перевірка проведена на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та виявлено порушення п.1,2 ст.215, ст.203, ст.216 та ст.228 Цивільного кодексу України, пп.7.2.1, пп.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14 192,30 грн. Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 20 червня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000481721, яким позивачу визначено грошове зобов'язання на суму 14 192,30 грн. основного платежу з ПДВ та штрафних санкцій 3 548,08 грн. Вважає, що відповідачем порушені вимоги Податкового кодексу України в частині призначення та проведення перевірки, дане податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням вимог цього ж Кодексу та не відповідає дійсним обставинам справи. Стверджує, що податковий кредит з податку на додану вартість формував по придбаних товарах та не приймав участі у формуванні податкового кредиту ТзОВ «Втордеревпром», оскільки є його покупцем. Висновки відповідача щодо порушення вимог Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочинів (угод) між ТзОВ «Втордеревпром»з його постачальниками ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланням на будь-які первинні документи.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що таким проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Втордеревпром»за квітень, липень, жовтень 2009 року, за результатами якої складено Акт перевірки №541/17-2/НОМЕР_1 від 30 травня 2012 року. Вказує на те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту вставлено його завищення в сумі 14 192,30 грн., за рахунок відображення податкового кредиту по нікчемних операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Втордеревпром». Зазначає, що у контрагента відсутні основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності. Стверджує, що ним правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні, посилаються на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 17.05.2012 року №178 та п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, працівниками податкової служби проведено документальну невиїзну позапланову перевірку СПД ФО ОСОБА_1 з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТзОВ «Втордеревпром»за квітень, липень, жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №541/17-2/НОМЕР_1 від 30 травня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи копію наказу та повідомлення про проведення перевірки було направлено на адресу позивача поштою та отримано ним 18.05.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки.

За наведених обставин, суд вважає, що документальна невиїзна позапланова перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 призначена та проведена Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби без порушень норм діючого законодавства, за наявності обставин та з дотриманням умов, що надають право на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 30.05.2012 року №541/17-2/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем п.1, п.2 ст.215, ст.203, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), що привело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14 192,30 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту за квітень, липень, жовтень 2009 року в сумі 14 192,30 грн. за рахунок відображення податкового кредиту по нікчемних операціях з ТзОВ "Втордеревпром". Так, за результатами проведеної перевірки вказаного контрагента позивача, відсутні виробничі потужності, основні фонди, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість таким фактичного здійснення господарської діяльності. А відтак, вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угоди з вищенаведеним суб'єктом господарювання.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000481721 від 20 червня 2012 року, яким позивачу визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 740,38 грн., з яких 14 192,30 грн. за основним платежем та 3 548,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача представлено суду копію договору купівлі-продажу, укладеного з ТзОВ «Втордеревпром»№10-230 за 2009 рік, копії видаткових накладних, податкових накладних, акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, накладні та виписки з банку з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Відповідач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова проведено невиїзну документальну перевірку ТзОВ "Втордеревпром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2010 року №2268/23-2/25560778. При перевірці підприємством не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. ТзОВ "Втордеревпром" задекларовано у податковій звітності операції щодо придбання товарів (робіт, послуг), які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у зв"язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлені, а також про неможливість проведення господарських операцій щодо продажу товарів отриманих у підприємств. У зв"язку із непредставленням первинних документів для перевірки, що підтверджують факт повернення товаро-матеріальних цінностей покупцями ТзОВ "Втордеревпром" порушено вимоги п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На пропозицію суду, позивачем не представлено документів, які б підтверджували реальне отримання придбаного товару та його подальшого використання у господарській діяльності.

Відомості, зазначені у представлених позивачем первинних документах, не відображають змісту господарських операцій, що відбулись між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Втордеревпром".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків перевірки в частині допущених позивачем порушень, а відтак і про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому позовні вимоги позивача до задоволення не підлягають.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені позивачем не підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000481721 від 20 червня 2012 року та визнання неправомірними дій в частині призначення та проведення перевірки - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Ланкевич А.З.

Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2012 року