Постанова № 26942183, 23.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6493/12

категорія 8.1.5

23 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В. ,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області до ОСОБА_1 про стягнення 1719,38 грн.,-

встановив:

У вересні 2012 року Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі розміром 1719,38 грн.

Податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі розміром 1719,38 грн. у відповідача виник на підставі поданої податкової декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року. Відповідачу була направлена податкова вимога. Але податковий борг по податку з доходів фізичних осіб на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Правовою підставою стягнення коштів позивач вважає норми ст. 67 Конституції України, ст.ст. 54, 57, 59 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Житомирському районі Житомирської області.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Таким чином, позивач - Державна податкова інспекція у Житомирському районі Житомирської області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України повноваження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідачем до податкового органу була подана декларація про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року або за інший період звітного року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі розміром 1719,38 грн.

Внаслідок несплати податкового зобов'язання за наведеною декларацією утворилась заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1719,38 грн., про що 10.08.2010 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002801701/0, яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були вручені перша та друга податкові вимоги від 28.09.2010 року №1/21 та від 05.11.2010 року №2/85, які отримані відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області до ОСОБА_2 про стягнення 1719,38 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі розміром 1719 (одна тисяча сімсот дев"ятнадцять) грн. 38 (тридцять вісім) коп. (р/р №34127999700196 - одержувач УДКСУ в Житомирському районі, банк одержувача: ГУДКСУ Житомирської області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 38035705).

Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 23 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук