Постанова № 26941946, 15.10.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/3294/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Головатій І. В.,

за участю представників позивача Решетника О. Л., Ярошика Т. В.,

представника відповідача - ТзОВ "Волиньтабак" Володкевич Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Ойл" про стягнення коштів, одержаних за нікчемними правочинами,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція (далі - Луцька ОДПІ) у позовній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак", (далі - ТзОВ "Волиньтабак") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Ойл" (далі - ТзОВ "Еталон Ойл") кошти, одержані за нікчемними правочинами, в сумі 18 518 356,08 грн. з кожного з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі здійснювали господарські операції за нікчемними правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - ТзОВ "Еталон Ойл" у письмових запереченнях на адміністративний позов вимог Луцької ОДПІ не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість. Товариство зазначило, що доводи позовної заяви сформовані на підставі актів, що складені з порушенням чинного законодавства, у судовому порядку було визнано неправомірними дії податкових інспекторів щодо проведення невиїзних документальних перевірок декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року; у товариства є в наявності усі первинні документи, які підтверджують факт реалізації та транспортування товару. З наведених підстав ТзОВ "Еталон Ойл" просило у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача ТзОВ "Волиньтабак" у судовому засіданні позовних вимог не визнала повністю, в усних поясненнях та наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що спірні правочини відповідають всім вимогам закону, були укладені між правоздатними та дієздатними суб'єктами права, покупець та продавець за спірними правочинами є платниками ПДВ, господарські операції в межах спірних правочинів мали реальний характер, виконання цих господарських операцій спричинило зміни в структурі активів суб'єктів господарювання, первинні документи складені належним чином, витрати по оплаті вартості товару понесені у спосіб перерахування безготівкових коштів. Крім того наявність товару та продаж його на експорт підтверджується наявними в матеріалах справи митними деклараціями. Вважає, що висновки щодо порушення вимог законодавства з боку ТзОВ «Волиньтабак» є надуманими, ніяким чином необґрунтованими та не відповідають дійсності. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Відповідач - ТзОВ "Еталон Ойл" у судове засідання представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Волиньтабак" згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 398814, зареєстроване виконкомом Луцької міської ради, як юридична особа 29.09.1995 року, та з 05.10.1995 року знаходиться на обліку в органах державної податкової служби, відповідно до довідки Луцької ОДПІ № 35 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ серії НБ № 235812 від 10.07.1997 року ТзОВ "Волиньтабак" зареєстрований в Луцькій ОДПІ платником ПДВ.

У період з 11.04.2011 року по 25.05.2011 року посадовою особою Луцької ОДПІ Міленіною Катериною Миколаївною проведена позапланова виїзна перевірка щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010 року та січень 2011 року.

Актом перевірки Луцької ОДПІ від 25.05.2011 року № 4109/23-1/21736857 про результати позапланової виїзної перевірки щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період грудень 2010 року та січень 2011 року встановлено порушення підприємством, зокрема:

- п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 2000832,68 грн.;

- п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на суму 2000832,68 грн.;

- ст. 203, 215, 228, 662, 655,656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

- ст.185, п.186.1. ст. 186, п.198.1, п.198.6. ст. 198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит на суму 2448610 грн.

Судом встановлено, що 20.12.2010 року між ТзОВ «Волиньтабак» та ТзОВ «Еталон Ойл» було укладено договір №12/10, за умовами якого Продавець (ТзОВ «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ТзОВ «Волиньтабак») товар - олію соняшникову нерафіновану 1-го гатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Загальна кількість товару що постачається, становить 980,00 тон. Загальна сума договору складає 12004996,08 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № РН-0000007 від 29.12.2010 року на суму 3552498,84 грн. (кількість товару 290,00 т.), № РН-0000008 від 30.12.2010 року на суму 4409998,56 грн. (кількість товару 360,00 т.), № РН-0000009 від 30.12.2010 року на суму 4042498,68 грн. (кількість товару 330,00 т.) та податковими накладними №7 від 29.12.2010 року, №8 від 30.12.2010 року, №9 від 30.12.2010 року.

За отриманий товар ТзОВ «Волиньтабак» розрахувалось повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №18127 від 13.01.2011 року на суму 100 000,00 грн., №18251 від 18.01.2011 року на суму 210 000,00 грн., №18255 від 18.01.2011 року на суму 210 000,00 грн., №18293 від 19.01.2011 року на суму 210 000,00 грн., №18364 від 24.01.2011 року на суму 210 000,00 грн., №18389 від 25.01.2011 року на суму 210 000,00 грн., №18391 від 25.01.2011 року на суму 54 000,00 грн., №18404 від 25.01.2011 року на суму 250 000,00 грн., №18436 від 26.01.2011 року на суму 250 000,00 грн., №18453 від 26.01.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18482 від 27.01.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18492 від 27.01.2011 року на суму 304677,50 грн., №18505 від 28.01.2011 року на суму 511174,19 грн., №18526 від 28.01.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18542 від 31.01.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18565 від 31.01.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18572 від 01.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18577 від 01.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18600 від 02.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18609 від 02.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18621 від 02.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18622 від 03.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18623 від 03.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18634 від 03.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18654 від 04.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18655 від 04.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18668 від 04.02.2011 року на суму 358857,60 грн., №18895 від 15.02.2011 року на суму 532647,15 грн., №20015 від 29.03.2011 року на суму 1093639,64 грн.

12.01.2011 року між ТзОВ «Волиньтабак» та ТзОВ «Еталон Ойл» було укладено договір № 1/01, за умовами якого Продавець (ТзОВ «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ТзОВ «Волиньтабак») товар - олію соняшникову нерафіновану 1-го гатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Загальна кількість товару що постачається становить - 310,00 тон. Загальна сума договору складає 3924600,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 24.01.2011 року на суму 3924600,00 грн. (кількість товару 310,00 т.) та податковою накладною №1 від 24.01.2011 року.

За отриманий товар ТзОВ «Волиньтабак» розрахувалось повністю, що підтверджується платіжними дорученнями № 18669 від 07.02.2011 року на суму 200 000,00 грн., №18670 від 07.02.2011 року на суму 200 000,00 грн., №18752 від 10.02.2011 року на суму 510 000,00 грн., №18792 від 11.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18793 від 11.02.2011 року на суму 600 000,00 грн., №18809 від 11.02.2011 року на суму 600 000,00 грн., №18821 від 14.02.2011 року на суму 704752,50 грн.

26.01.2011 року між ТзОВ «Волиньтабак» та ТзОВ «Еталон Ойл» було укладено договір № 2/01, за умовами якого Продавець (ТзОВ «Еталон Ойл») зобов'язується передати у власність Покупця (ТзОВ «Волиньтабак») товар - олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар. Загальна кількість товару що постачається становить - 200,00 тон. Загальна сума договору складає 2550000,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000019 від 26.01.2011 року на суму 2588760,00 грн. (кількість товару 203,04 т.) та податковою накладною № 2 від 26.01.2011 року.

За отриманий товар ТзОВ «Волиньтабак» розрахувалось повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №18978 від 17.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18989 від 17.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №18944 від 17.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №19010 від 18.02.2011 року на суму 500 000,00 грн., №19042 від 21.02.2011 року на суму 185 583,47 грн.

Зі змісту договорів № 12/10 від 20.12.2010 року, № 1/01 від 12.01.2011 року, № 2/01 від 26.01.2011 року вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах поставки EXW - склад ТзОВ «ЕВЕРІ» м. Миколаїв, відповідно до правил «Інкотермс-2000».

Правилами Інкотермс - 2000 «Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати» грипи Е визначено умови поставки EXW, відповідно до яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці поставки без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям. Продавець немає зобов'язань щодо доказів поставки, транспортних документів або еквівалентних електронних повідомлень.

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідно до зазначений вище умов та сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі - продажу.

На виконання укладених договорів сторонами підписано акти приймання товару, зокрема: до Договору №12/10 від 20.12.2010 року - Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 29.12.2010 року, Акт №2 приймання товарів по якості та кількості від 30.12.2010 року, Акт №3 приймання товарів по якості та кількості від 30.12.2010 року, до Договору №1/01 від 12.01.2011 року - Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 24.01.2011 року, до Договору №2/01 від 26.01.2011 року - Акт №1 приймання товарів по якості та кількості від 26.01.2011 року. Із зазначених актів вбачається, що олія соняшникова нерафінована першого ґатунку українського походження, врожаю 2010 року у загальній кількості 1493,04 тонн прийнята від ТзОВ «Еталон Ойл» за кількістю та якістю у Миколаївському морському торговому торту представником ТзОВ «Волиньтабак» та передана ТзОВ «Кубагро».

Також судом встановлено, що 06.12.2010 року між ТзОВ «Еталон Ойл» (комітент) було укладено з ТзОВ «Кубагро» (комісіонер) договір комісії № 9 К від 06.12.2010 року, за умовами якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснити одну або декілька зовнішньоекономічних угод з продажу олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку, українського походження, врожаю 2010 року.

На виконання цього договору комісії ТзОВ «Волиньтабак» передало, а ТзОВ «Кубагро» отримало товар, що підтверджується додатками і актами до договору: Акт №1 приймання товару по якості та кількості від 29.12.2010 року суму 3008677,50 грн. (кількість товару 290,00 т.), Акт №2 приймання товару по якості та кількості від суму 3734910,00 грн. (кількість товару 360,00 т.), Акт №3 приймання товару по якості та кількості від суму 3423667,50 грн. (кількість товару 330,00 т.), Акт №4 приймання товару по якості та суму 3314752,50 грн. (кількість товару 310,00 т.), Акт №5 приймання товару по якості та суму 2185583,47 грн. (кількість товару 203,04 т.).

Отриманий у ТзОВ «Волиньтабак» товар ТзОВ «Кубагро» експортувало згідно наступних вантажно-митних декларацій: ВМД №000137 від 14.01.2011 року на суму 2043870,93 грн. (кількість товару 196,171 т.), ВМД №000308 від 28.01.2011 року на суму 974723,80 грн. (кількість товару 93,829 т.), ВМД №000682 від 12.03.2011 року на суму 6946952,00 грн. (кількість товару 650,908 т.), ВМД №000684 від 12.03.2011 року на суму 4633490,02 грн. (кількість товару 431,258 т.), ВМД №000713 від 14.03.2011 року на суму 630433,06 грн. (кількість товару 58,677 т.), ВМД №000714 від 14.03.2011 року на суму 3725757,50 грн. (кількість товару 349,092 т.).

Довідкою ПАТ «Укрсиббанк» від 23.09.2011 року № 137-03-2/2260 підтверджено надходження грошових коштів на рахунок ТзОВ «Волиньтабак» від ТзОВ «Кубагро» з призначенням платежу «оплата за олію соняшникову згідно договору комісії № 9К від 06.12.2010 року.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 2 статті 215, частини 1 статті 216 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, зокрема це: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Отже, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Суд зазначає, що необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору - приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Судом не встановлено зазначених умов, а Луцькою ОДПІ не надано доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін та спільних дій відповідачів спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, не доведено, що на момент здійснення господарських зобов'язань відповідачі діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Доводи Луцької ОДПІ відносно безтоварності господарської операції, вчиненої між ТзОВ «Волиньтабак» та ТзОВ «Еталон Ойл», спростовуються фактом експорту придбаного товару і наявністю усіх необхідних для експорту документів з відмітками Миколаївської митниці про вивезення товару.

Первинні документи, складені внаслідок виконання вищевказаних угод, повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704. Жодних зауважень до первинних документів представники позивача не навели.

Також суд не бере до уваги посилання Луцької ОДПІ на те, що угоди, укладені між відповідачами, є нікчемними, оскільки контрагентами ТзОВ «Еталон Ойл» були підприємства, в діяльності яких є ознаки фіктивності, з огляду на наступне.

З акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва № 1496/23-200/37385258 від 05.05.2011 року за результатами невиїзної документальної перевірки ТзОВ "Еталон Ойл" щодо правомірності формування податкового кредиту за січень, лютий 2012 року вбачається, що в ході перевірки встановлено порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані та реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Правочини, здійснені ТзОВ "Еталон Ойл"з ПП "Ногайська олія", ПП "Ново-Ком", ТзОВ "Гран Терра", ТзОВ "Волиньтабак" не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних. Правочини, укладені між ТзОВ "Еталон Ойл" та його контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. ТзОВ "Еталон Ойл" не має основних фондів, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Еталон Ойл" 25.11.2010 року було укладено договір № 25/11/10-XII з ТзОВ "Херсонес" по прийманню та зберіганню товару аналізи. Згідно додатку № 1 до даного договору вантаж - олія соняшникова, першого сорту. 25.11.2010 року між ТзОВ «Еталон Ойл» та ТзОВ "Бєлтранс" укладено договір транспортного перевезення № 25/11/10.

Факт транспортування товару підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.

01.11.2010 року між ТзОВ «Еталон Ойл» та підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір оренди нежитлового приміщення № ДГ-188, згідно умов якого товариство орендувало приміщення площею 17,5 м. кв. за адресою АДРЕСА_1.

Факт виконання договірних умов між ТзОВ «Еталон Ойл» та ТзОВ «Волиньтабак» підтверджується належними первинними документами та наступним експортом придбаної продукції.

З наведених документів вбачається реальне здійснення господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі суб'єктів господарювання.

Також судом враховано, що у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Відтак наявність ознак фіктивності у діяльності контрагентів ТзОВ «Еталон Ойл» сама по собі не свідчить про нікчемність усіх правочинів, укладених товариством.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивачем - Луцькою ОДПІ не доведено, що правочини укладені відповідачами є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, як можливої підстави для визнання недійсним господарського зобов'язання, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення коштів за нікчемними правочинами.

Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньтабак", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон Ойл" про стягнення коштів, одержаних за нікчемними правочинами, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко