Постанова № 26941293, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2012 р. (09:35 год.) Справа №2а-9436/12/0170/8

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

без участі представників,

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2485,11 грн., у тому числі 424,90 грн. податку на додану вартість за період з 09.09.2008 року по 30.06.2010 року, 2058,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 2,21 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями відповідачем не сплачений податок на додану вартість в розмірі 3706,00 грн. за період з 09.09.2008 року 30.06.2010 року, несвоєчасно подана декларація за серпень 2010 року, за що позивачем нараховані штрафні санкції. Крім того, відповідачем у порушення норм Податкового кодексу України не подана декларація з ПДВ за квітень 2011 року, за що позивачем нараховані штрафні санкції та пеня.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.08.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 27.09.2012 року не забезпечили. До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином - на адресу, зазначену у позовній заяві (а.с.2-3) та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.6), направлено судову повістку про виклик у судове засідання рекомендованою кореспонденцією, але повідомлення повернулось з відміткою пошти, що за зазначеною адресою відповідач не проживає (а.с.30). Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 128 КАС України розглядати справу у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи - підприємця 04.09.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії В02 № 825151 (а.с.8) та знаходиться на податковому обліку у ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 10.09.2008 року № 30194 (а.с.9).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, відповідач є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати податкові зобов'язання.

Судом встановлено, що 04.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 09.09.2008 року по 30.06.2010 року, про що складено акт № 14069/17-1/НОМЕР_1 (а.с.11-12).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем:

- пп. «в» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями, та порушення пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями, несвоєчасно надана декларація за доходи за 3 квартал 2008 року, фактично не подана;

- п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, у результаті чого у періоді, що перевірявся, вставлено заниження податкових зобов'язань у сумі 3706,00 грн.

На підставі Акту перевірки № 14069/17-1/НОМЕР_1 від 04.10.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006791701/0 від 15.10.2010 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5559,00 грн., у тому числі 3706 грн. за основним платежем та 1853 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.10).

Податкове повідомлення - рішення № 0006791701/0 від 15.10.2010 року не оскаржене відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідачем частково погашена заборгованість за податковим повідомленням - рішенням № 0006791701/0 від 15.10.2010 року в розмірі 3281,10 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості (а.с.4).

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість за податковим повідомленням - рішенням № 0006791701/0 від 15.10.2010 року в розмірі 2277,90 грн.

Також, 08.11.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК проведено перевірку дотримання строків надання податкової декларації, розрахунку за період серпень 2010 року, про що складено акт № 16195/17-2 (а.с.14).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 4, п. 4.1, п.п. 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями - неподання податкової декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

На підставі Акту перевірки № 16195/17-2 від 08.11.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення - рішення № 0067541702/0 від 09.11.2010 року, яким до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 грн. (а.с.13).

Податкове повідомлення - рішення № 0067541702/0 від 09.11.2010 року не оскаржене відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0067541702/0 від 09.11.2010 року.

Крім того, 23.12.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК проведено документальну невиїзну перевірку дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань відповідачем за період з 26.10.2010 року по 15.12.2010 року, про що складено акт № 5692/17-2 (а.с.16).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. 5, п. 5.3, п.п. 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року зі змінами та доповненнями - несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб.

На підставі Акту перевірки № 5692/17-2 від 23.12.2010 року ДПІ в м. Сімферополі АРК прийнято податкове повідомлення - рішення № 0093051702 від 23.12.2010 року, яким до відповідача застосований штраф у розмірі 34 грн. (а.с.15).

Податкове повідомлення - рішення № 0093051702 від 23.12.2010 року не оскаржене відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 34 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0093051702 від 23.12.2010 року.

Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд вважає необхідним застосовувати до даних правовідносин норми законодавства, що діяли у той період.

Пунктом 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

б) отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого законом, документи первинного обліку, на підставі яких формується податковий кредит платника податку;

в) подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим;

на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку;

г) надавати особам, які згідно з цим Законом визначені відповідальними за утримання (нарахування) та сплату податку до бюджету, документи на підтвердження прав платника податку, який отримує такі доходи, на застосування соціальних податкових пільг;

д) у порядку, визначеному законом, допускати службових осіб податкового органу на територію або до приміщень, що використовуються платником цього податку для одержання доходів від здійснення підприємницької діяльності;

е) у разі зміни отримання податкової соціальної пільги здійснювати заходи, передбачені цим Законом;

є) своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За порушення зазначених норм законодавства передбачена відповідальність відповідно до пп. 17.1.1, п.п. 17.1.3, п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, позивачем правомірно нараховані відповідачу грошові зобов'язання в розмірі 2277,90 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0006791701 від 15.10.2010 року з урахуванням часткового погашення; 170 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0067541702 від 09.11.2010 року та 34 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0093051702 від 23.12.2010 року.

Крім того, судом встановлено, що 23.06.2011 року ДПІ в м. Сімферополі АРК проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено акт № 8244/17-2/НОМЕР_1 (а.с.19).

Перевіркою встановлено неподання (несвоєчасне подання) відповідачем податкової звітності за податку на додану вартість за квітень 2011 року.

На підставі акту перевірки № 8244/17-2/НОМЕР_1 позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0010281702 від 29.07.2011 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. (а.с.17).

Податкове повідомлення - рішення № 0010281702 від 29.07.2011 року не оскаржене відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. за податковим повідомленням - рішенням № 0010281702 від 29.07.2011 року.

Перевіряючи правомірність нарахованих штрафних санкцій, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п. 10.7 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, позивачем правомірно нараховані відповідачу податковим повідомленням - рішенням № 0010281702 від 29.07.2011 року штрафні (фінансової) санкцій в розмірі 1 грн.

Згідно з п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На підставі зазначеної норми, що діяла у момент надіслання відповідачу податкових вимог, позивачем були надіслані на адресу відповідача перша та друга податкові вимоги № 1/3964 від 13.08.2010 року на суму 583,89 грн. та № 2/6941 від 13.12.2010 року на суму 2617,90 грн. (а.с.21-22), які не були отримані відповідачем, про що податковим органом були складені Акти № 9141/24-1 від 12.11.2010 року та № 1173324-1 (зворотні боки а.с.21-22).

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Приймаючи до уваги, що податковий борг у розмірі 2485,11 грн. відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення ФОП ОСОБА_1 заборгованість з податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені в розмірі 2485,11 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій та пені - код платежу 3014010100 (р/р 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АРК, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026), - у сумі 2485,11 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.