Рішення № 26920718, 17.10.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 436/7132/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючого судді:Маштак К.С.

при секретарі:Віткалові А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2012 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Дніпро»звернулося з позовом до Самарського районного суду м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ОСОБА_1 Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання та використання картки з пільговим періодом кредитування № 22033010167101 від 28.03.2007 року (далі - Договір), який складається з анкети-заяви, правил надання та використання кредитних карток ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро»та тарифів на обслуговування банківських карт в Банку. Так ОСОБА_1, надав відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом 2100 грн. Відповідач зобовязався щомісяця не пізніше платіжної дати погасити кошти в розмірі не менше суми обовязкового платежу. Однак ОСОБА_2 своїх зобовязань за договором не виконує, порушуючи строки погашення заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, внаслідок чого станом на 20.09.2012 року за нею нарахована заборгованість в розмірі 5314,04 грн. На адресу відповідача була направлена вимога про повернення заборгованості, погашення якої відповідач не здійснив.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором про надання та використання картки з пільговим періодом кредитування № 22033010167101 від 28.03.2007 року у сумі 5314,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.03.2007 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ОСОБА_1 Дніпро», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро»та ОСОБА_2 було укладено договір про надання та використання картки з пільговим періодом кредитування № 22033010167101 28.03.2007 року (далі - Договір), який складається з анкети-заяви, правил надання та використання кредитних карток ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро»та тарифів на обслуговування банківських карт в Банку, відповідно до якого ОСОБА_1 надав відповідачу кредитну картку з кредитним лімітом 2100 грн. (а.с. 6-16).

Відповідно до розрахунків заборгованості та особового рахунку ОСОБА_2 за даним кредитним договором станом на 20.09.2012 року борг останньої складає 5314,04, а саме: 2088,21 грн. сума несплаченої частки кредиту; 2654,33 грн. сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 82,74 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту; 161,44 сума інфляційної заборгованості за користування кредитом; 199,05 грн. сума інфляційної заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом; 128,27 грн. - 3% річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом (а.с. 17-53).

Відповідно до вимоги про витребування заборгованості відповідач повідомлявся про наявність заборгованості за Договором № 22033010167101 від 28.03.2007 року (а.с. 54-55).

10.10.2012 року адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України Дніпропетровської обл. на запит Самарського районного суду м. Дніпропетровська було надано відомості щодо останнього місця проживання відповідача, яким є: АДРЕСА_1 (а.с. 68).

Вищезазначені спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.2 Правил надання та використання кредитних карток ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро», з пільговим періодом кредитування, відповідач зобовязався щомісячно не пізніше платіжної дати погасити готівкою через касу Банку суму обовязкового платежу або забезпечити на рахунку для погашення кошти в розмірі не менше суми обовязкового платежу.

Відповідно до положень ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обовязку. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обовязок кредитодавця надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з клопотанням про зміну розміру процентної ставки, про перегляд строків погашення кредиту у разі виникнення фінансових або інших труднощів, що виникли з незалежних від позичальника причин до Банку не звертався. Цим правом він не скористався.

За змістом ст. ст. 610, 611, 612, 623, 625 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов другою стороною

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, а також приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договору свої зобовязання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними не виконав, у звязку з чим у Банка виникло право вимагати повернення кредиту та стягнення заборгованості у примусовому порядку, з урахуванням викладеного суд вважає звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтованим, та таким що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, ч. 1 ст. 14, 15, 16, 509, 526, 530, 536, 549-552, 610, 611, 612, 623-625, 651, 1046-1053, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 214, 215, 224, 225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро»(код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за договором про надання та використання картки з пільговим періодом кредитування № 22033010167101 від 28.03.2007 року в сумі 5314,04 грн., у томі числі: сума несплаченої частки кредиту 2088,21 грн.; сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами 2654,33 грн.; сума інфляційної заборгованості за користування кредитом 161,44 грн.; 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту - 82,74 грн.; сума інфляційної заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом 199,05 грн.; 3 % річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків за користування кредитом 128,27 грн.

Розірвати договір про надання та використання картки з пільговим періодом кредитування № 22033010167101 від 28.03.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_1 Дніпро»та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІНН НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро»(код ЄДРПОУ 14352406) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 214,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення набирає законної після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак