Рішення № 26920417, 11.10.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/6495/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2012 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий суддяСухоруков А.О.,

при секретаріСядро Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2012 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 12 грудня 2011 року між ТОВ «Служба швидкого кредитування»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1917, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 2000,00 грн.

За умовами зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобовязалася в строк до 25 грудня 2011 року повернути отриманий кредит та сплатити 560,00 грн. процентів.

В обумовлений договором термін відповідач ОСОБА_1 повернула їм 600,00 грн. відсотків та пролонгувала договір до 09 січня 2012 року.

Після цього, 11 січня 2012 року відповідач повернула ОСОБА_1 640,00 грн. відсотків та пролонгувала договір до 25 січня 2012 року.

Станом на 20 серпня 2012 року відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн. та проценти за їх користування у розмірі 560,00 грн. вона не повернула.

Крім того, за умовами договору відповідач також зобовязана сплачувати проценти за користування кредитом, які складають 2 % за кожен день користування кредитом, що станом на 20 серпня 2012 року складає 8320 грн.

Також, за порушення зобовязання відповідачу нарахована пеня у розмірі 5324,80 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 16204,80 грн. (а.с.а.с. 2-4).

10 жовтня 2012 року відповідач подала до суду заперечення проти позову, в якому зазначила про те, що частково визнає позовні вимоги позивача на суму у розмірі 2560,00 грн., в іншій частині проти позову заперечувала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначила, що з 26 грудня 2011 року по 01 березня 2012 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором сплатила суму у розмірі 3080,00 грн.

За цей період її родина потрапила у скрутне матеріальне становище, що зумовлено хворобами, які спіткали її близьких родичів. У звязку з цим вона неодноразово зверталася до позивача з метою врегулювати спір, проте отримували відмови. Коли вона мала намір сплатити суму заборгованості, то дізналася, що позивач ініціював позов до суду (а.с. 38-40).

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, в повному обсязі підтримавши позовні вимоги позивача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала частково, на суму у розмірі 2560,00 грн., в задоволенні решти частини позовних вимог просила відмовити, обґрунтувавши свою незгоду з підстав, викладених в запереченнях проти позову.

Розглянувши доводи, викладені в позовній заяві, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини

Згідно ст. 1050 та ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Вказані вимоги закону відповідачем не виконуються.

12 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1917, за умовами якого останній в строк до 25 грудня 2011 року було надано кредит у розмірі 2000,00 грн. (а.с. 12).

За змістом п. 3.1 зазначеного кредитного договору, ОСОБА_1 зобовязалася сплачувати по 2 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, тобто 25 грудня 2011 року вона зобовязалася сплатити 560,00 грн. відсотків.

26 грудня 2011 року відповідач сплатила позивачу 600,00 грн. у якості відсотків за користування кредитом (а.с.а.с. 17, 18).

26 грудня 2011 року термін дії кредитного договору було пролонговано до 09 січня 2012 року, що підтверджується договором про внесення змін до кредитного договору № 1917 від 12 грудня 2011 року (а.с. 16).

11 січня 2012 року ОСОБА_1 сплатила позивачу 640,00 грн. у якості відсотків за користування кредитом (а.с. 22).

11 січня 2012 року термін дії кредитного договору було пролонговано до 25 січня 2012 року, що підтверджується договором про внесення змін до кредитного договору № 1917 від 12 грудня 2011 року (а.с. 21).

Також, ОСОБА_1 двома платежами від 01 лютого 2012 року та від 02 березня 2012 року сплатила позивачу суму у розмірі 1840,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордеру № 2 від 01.02.2012 р. та № 1 від 02.03.2012 р. (а.с. 41).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди

Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобовязання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

За таких обставин із відповідача слід стягнути основну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2000,00 грн.. а також 560 грн. відсотків за його користуванням.

Доводи позивача про те, що із відповідача підлягають стягнення відсотки за період з 26 січня 2012 року по 20 серпня 2012 року суд до уваги не приймає, оскільки вони не відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Зокрема умовами кредитного договору та додаткового до нього договору про внесення змін (а.с. 21) передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховують до дати повернення кредиту, якою вони визначили 25 січня 2012 року (пунктом 1 договору про внесення змін було викладено п. 2.1 кредитного договору у відповідній редакції і «25 січня 2012 року»було визначено іменувати далі як «дату повернення кредиту»). Також чітко визначено суму, яку позичальник зобовязаний повернути разом з відсотками одним платежем 2560 грн.

У звязку з цим відсутні будь-які обєктивні підстави для стягнення відсотків за користування кредитом, що нараховані в період з 26 січня 2012 року по 20 серпня 2012 року.

Крім того, за неналежне виконання умов кредитного договору відповідачу була нарахована пеня за період з 26 січня 2012 року по 20 серпня 2012 року, розмір якої склав 5324,80 грн.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що заборгованості за кредитним договором становить суму у розмірі 2560,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 2000,00 грн., заборгованості за процентами 560,00 грн., що значно менше за суму нарахованої пені у розмірі 5324,80грн., суд приходить до висновку про необхідність зменшити пеню до 1840,00 грн., що відповідатиме дійсним обставинам справи.

Додатковою підставою для зменшення нарахованої відповідачу пені, суд приймає до уваги скрутне матеріальне становище відповідача, що зумовлене тяжкими хворобами її близьких родичів. На думку суду зазначена обставина позбавила відповідача можливості в належним чином виконати прийняте на себе зобовязання.

Проте, оскільки відповідач на рахунок позивача сплатила суму у розмірі 1840,00 грн., що не було враховано позивачем при розрахунку заборгованості, і яку суд за правилами п. 2 ч. 1 ст. 534 ЦК України відносить до сплати неустойки, підстав для задоволення позову позивача в частині стягнення із відповідача пені не вбачається.

Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 524, 526, 527, 530, 533, 534, 551, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 88, 208, 209, 212 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування»(ЄДРПОУ 37611616) заборгованість за кредитним договором № 1917 від 12 грудня 2011 року у розмірі 2560,00 грн., що утворилась станом на 20 серпня 2012 року та складається із основної суми заборгованості у розмірі 2000,00 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 560,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 214,60 грн., а всього 2774 (дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяА.О. Сухоруков