Ухвала суду № 26917699, 05.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2012 р.

справа № 2а-0870/3626/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Щербака А.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря: Пасічника Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 17 червня 2011 року у справі №2а-0870/3626/11

за позовом

Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»

стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»(далі по тексту - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць працевлаштування інвалідів у 2010 році, у розмірі 6382,17 грн. (а.с.2)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/3626/11 (а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні»в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мастер»повинна складати 1 особу, у той час як середньооблікова кількість інвалідів у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року у справі №2а-0870/3626/11 адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено частково. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році у розмірі 6321 грн. 37 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (суддя –Малиш Н.І.) (а.с.21-23)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідач не надав суду документальних доказів, що їм вжиті заходи для можливого працевлаштування інвалідів. Крім того суд першої інстанції вказує, що нарахування пені здійснюється на момент фактичного погашення суми боргу, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати (якої на час нарахування пені ще не було), отже нарахування позивачем пені ТОВ «Мастер»було здійснено передчасно.

Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу (а.с. 33-36), в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.06.2011р. по справі №2а-0870/3626/11.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що оскільки TOB „Мастер" вжито передбачені чинним законодавством заходи по забезпе ченню працевлаштування інвалідів, на нього не може бути покладена відповідальність за не на правлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, а також за відсутність інвалідів, які бажають працевлаштовуватись.

23 лютого 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 42144/12 надійшли заперечення позивача у даній адміністративній справі –Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в яких він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мастер», а постанову Запорізького окружного адміністративного суду у справі від 17 червня 2011 року по справі №2а-0870/3626/11 залишити без змін. Позивач зазначає, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що звіти подавалися своєчасно до центру зайнятості, а відтак належним чином свого обов’язку щодо працевлаштування інвалідів не відповідач виконав. Крім того відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Позивач та відповідач по справі, які були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з’явилися.

За таких обставин, з урахуванням заявлених клопотань, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер»відноситься до підприємств, яким встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер»подало Запорізькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за 2010 рік форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», яка затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року № 42. (а.с.3).

Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за невиконання нормативу за працевлаштування інвалідів за 2010 рік сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»складає 6382,17 грн., з них: сума адміністративно-господарських санкцій складає 6321,37 грн., сума пені за період з 16.04.2011 р. по 17.05.2011 р. складає 60,80 грн. (а.с.4)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній адміністративній справі у добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій та пені у встановлені законом строки не сплачено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовано Господарським Кодексом України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р.

Відповідно до ч.3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів , звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача в 2010 році становила 11 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2010 рік (а.с.3).

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 11 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.

Проте, відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2010 рік. (а.с.3)

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходила з того, що чинним у 2010 році законодавством не покладено на підприємства обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати. Крім того, обов'язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов'язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда). При цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер»інформацію щодо наявності вакансій (звіти за формою №3-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420), на яких можливе працевлаштування інвалідів впродовж 2010 року до Енергодарського міського центру зайнятості не надавало, що підтверджується копією листа Енергодарського міського центру зайнятості від 24.05.2011 р. (а.с.11)

Таким чином, відповідач не виконав норматив для працевлаштування одного інваліда.

Відповідно до абз.З пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості щомісячно протягом 2010 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі –6321 гривень 37 копійок до 15.04.2011 року включно.

Матеріали справи свідчать, що названі санкції підприємством не сплачено, з огляду на що, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред’явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача по справі на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі –60 грн. 80 коп., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі –за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимога щодо стягнення суми –60 грн. 80 коп. є такою, що не відповідає нормам ч.4 ст.20 Закону №875-ХII, у зв’язку з чим не підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 червня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160,195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер»- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 червня 2011 року у справі №2а-0870/3626/11 –залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу –з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено –28 серпня 2012 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Л.П. Туркіна