Рішення № 26914653, 09.08.2012, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №2-157/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, співвідповідача Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна ОСОБА_3" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на його користь заподіяну ним внаслідок ушкодження його здоров'я матеріальну шкоду у розмірі 14798,19 грн., моральну шкоду у розмірі 100000 грн., а всього стягнути з відповідача на його користь 114798 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 лютого 2008 року відповідач, керуючи належним йому автомобілем марки ГАЗ-310290, поблизу с.Тумень Дубровицького району, допустив порушення п.12.2, 12.3, 19.3 ПДР України та здійснив зіткнення і наїзд на гужовий віз, яким він керував. У цей же день він був госпіталізований до Дубровицької ЦРЛ, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 13.03.2008 року. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. У подальшому він змушений був постійно проходити стаціонарне та амбулаторне лікування в Дубровицькій ЦРЛ.

Внаслідок заподіяного відповідачем ушкодження його здоров'я, він став інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду. Через набуту патологію у результаті ушкодження здоров'я, він не може самостійно рухатися, пересувається за допомогою рідних та на колясці, а також не здатний до самообслуговування, що перешкоджає йому вести звичний спосіб життя та змушує нести додаткові зусилля і грошові витрати на організацію його побуту та проведення лікування.

У результаті ушкодження відповідачем його здоров'я, йому заподіяно значної матеріальної шкоди. Загалом за період лікування ним понесені грошові витрати лише на придбання ліків та лікування у розмірі 13334,19 грн., а також на проїзд до медичного закладу та аптек та у зворотному напрямку у розмірі 1464 грн.

Крім того, внаслідок вчинення відповідачем протиправних, винних дій йому заподіяно значної моральної шкоди. Зокрема, внаслідок ушкодження його здоров'я, він став інвалідом, через що не може не лише ходити, але здійснювати за собою елементарне самообслуговування. Це призвело до глибоких душевних страждань, назавжди зруйнувало його життєвий спокій, стало причиною виникнення тяжкої депресії, що позначилося на його здоров'ї та, у свою чергу, стало підставою для виникнення у його житті вимушених змін, які відобразилися на життєвих стосунках у сім'ї та з оточуючими. Він також пережив значне моральне потрясіння, оскільки відповідач, заподіявши йому своїми неправомірними діями ушкодження здоров'я, не маючи почуття відповідальності за свій протиправний вчинок, не лише не виявив турботи та не надав йому матеріальної та моральної підтримки, але й не попросив вибачення за скоєне діяння. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням. Тому, виходячи з принципів справедливості, виваженості та розумності, вважає, що умовним еквівалентом спричиненої відповідачем моральної шкоди є грошові кошти у розмірі 100000 грн.

У судове засідання позивач та представник позивача ОСОБА_4 не з'явилися. У своїй заяві представник позивача просить справу розглянути без його участі та участі позивача, позов підтримують у повному обсязі та просить стягнути з відповідача 8389,69 грн. матеріальної шкоди та 97450 грн. моральної шкоди, із співвідповідача - 6408,50 грн. матеріальної шкоди та 2550 грн. моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Однак, у своїх запереченнях, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Представник співвідповідача ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна ОСОБА_3" в судове засідання не зявився. У своїх запереченнях на позов не заперечує проти відшкодування ОСОБА_1 страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 6408,50 грн. та моральної шкоди у розмірі 2550 грн. та просить справу розглянути без його участі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

Згідно вироку Дубровицького районного суду від 10.07.2009 року (а.с.55-56) ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Ухвалою Колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області від 20.10.2009 року (а.с.57-58) вирок Дубровицького районного суду від 10.07.2009 року частково змінено шляхом виключення з нього висновку суду про визнання ОСОБА_2 своєї вини, а в решті вирок залишено без змін, а апеляцію - без задоволення.

Згідно ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, ускладненої спінальної травми, переломовивиху дев'ятого грудного хребця, забою спинного мозку важкого ступеня у вигляді нижньої параплегії, порушення функції тазових органів, забою головного мозку, забою та осадження обличчя, контузії обох легень, двобічного гемотораксу, посттравматичної онурії, що підтверджується епікризом №682 (а.с.59) та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Подальше проходження ОСОБА_1 стаціонарного лікування в Дубровицькій ЦРЛ свідчать епікризи №2376, №3664, №2454, №3453 та виписка-епікриз №400 (а.с.60-64).

З довідки серії МСЕ №132578 від 20.05.2008 року (а.с.66) та довідки до акту огляду МСЕК серії РВН №165748 від 18.05.2010 року (а.с.67) вбачається, що у ОСОБА_1 з 20.05.2008 року перша група інвалідності.

Витрати на лікування позивача підтверджуються фіскальними чеками та квитанціями (а.с.70-90), що згідно розрахунку розміру матеріальних збитків, заподіяних ОСОБА_2 внаслідок ушкодження здоров'я ОСОБА_1 разом із загальною вартістю витрат на проїзд. (а.с.8-12) складає 14798,19 грн..

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями. діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Абзацом 1 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст.440 і 450 ЦК (ст.ст.1166, 1177 ЦК України) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини

Вищевказаними судовими рішеннями вина відповідача у вчиненні зазначеного злочину доведена в повному обсязі.

В ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, ... тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки, покладається на володільця джерела. Правила ч.2 ст.1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є "особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно довідки №152 від 29.07.2008 року (а.с.69) ОСОБА_1, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, працював в ДП "Висоцький лісгосп".

Відповідно до п.1 ст.24 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним лікуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Пунктом 3 вищевказаної статті визначено, що зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Тому, згідно представлених у матеріалах справи платіжних документів, співвідповідач у запереченнях вказує, що розмір страхового відшкодування витрат, понесений діжурком І.В. у зв'язку з лікуванням ушкоджень отриманих в результаті ДТП становить 1737,86 грн., втрачений дохід потерпілої особи через тимчасову втрату працездатності за період з 04.02.2008 року по 19.05.2008 року становить 2774,16 грн. (38,53 грн. (середня зарплата за один день) * 72 дні (робочі дні в період тимчасової непрацездатності)), втрачений дохід потерпілої особи через стійку втрату працездатності за період з 20.05.2008 року по 31.05.2008 року становить 1896,48 грн. (809,11 грн. (середньомісячна зарплата) - 730,09 грн. (розмір встановленої пенсії) * 24 місяці).

Загальна сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого ОСОБА_1 в результаті ДТП, яку визнає співвідповідач Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна ОСОБА_3", становить 6408,50 грн.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року від №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Суд, враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також всі обставини, які мають істотне значення, враховуючи вимоги розумності та справедливості дійшов висновку, що моральна шкода підлягає повному задоволенню.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п.9.3 ст.9 цього Закону (51000 грн. на одного потерпілого). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки дії відповідача по відношенню до позивача підпадають під дію пунктів 1, 2 ч.2 ст.23 ЦК України, то така шкода може бути покладена на ПАТ "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна ОСОБА_3" та відповідно відшкодована нею у розмірі 2550 грн.

Отже, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заподіяння позивачу моральної шкоди, внаслідок протиправних дій відповідача, яка виразилась в душевних стражданнях, переживаннях, що негативно вплинуло на психоемоційний стан позивача та членів його родини, а тому суд вважає даний факт доведеним. За таких обставин, враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнала позивач, тяжкість вимушених змін у його житті та інші обставини, виходячи із засад розумності та справедливості, суд визначає розмір відшкодування, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача в сумі 97450 грн., що складає різницю між заявленою позивачем сумою морального відшкодування та розміром морального відшкодування, який має бути сплачений страховою компанією в межах встановленого ліміту.

Відповідно до ч.4 ст.1193 ЦК України, суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позов задовольняється, а позивач був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до положень ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1168, 1187, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 214, 215, 292, 294 ЦПК України суд -,

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 8389,69 грн. (вісім тисяч вісімдесят дев'ять гривень 69 копійок) матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, 97450 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят гривень) моральної шкоди, а всього 105839,69 грн. (сто п'ять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 69 копійок).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна ОСОБА_3" (ідентифікаційний код 24175269) на користь ОСОБА_1 6408,50 грн. (шість тисяч чотириста вісім гривень 50 копійок) матеріальної шкоди, 2550 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень) моральної шкоди, а всього 8958,50 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 50 копійок).

На підставі п.4 ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито" звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1147,98 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 98 копійок) на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду:ОСОБА_5