Рішення № 26914379, 10.10.2012, Гощанський районний суд Рівненської області

2-693/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.10.2012

Гощанський районний суд Рівненської області в особі:

судді Чорноус Л.І.

при секретарі Суконнік С.Ю.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Гоща цивільну справу за позовом

Рівненської обласної спілки споживчих товариств

до

Андреєва ОСОБА_3

про

про стягнення заборгованості за договором оренди

В С Т А Н О В И В :

Рівненська обласна спілка споживчих товариств звернулася до суду з позовом про стягнення за Андреєва ОСОБА_3 заборгованості за договором оренди в сумі 40311,18грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те , що 1 лютого 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , який станом на день звернення до суду -18 жовтня 2011 року припинив підприємницьку діяльність , та Рівненською обласною спілкою споживчих товариств було укладено Договір оренди основних засобів, а саме: будівлі побутового корпусу з складами та водопроводом, загальною площею 282,6 кв.м. ,будівлі цегляної майстерні, загальною площею 706,1 кв.м., будівлі котельні, загальною площею 129,8 кв.м. та інших основних засобів, згідно із актом приймання-передачі, що знаходяться за адресою:Рівненська обл.,смт.Гоща,вул.Рівненська,9.

Відповідно до п. 3.1. Договору оренди основних засобів від 01.02.2010 року термін дії даного договору було встановлено з1 лютого 2010 року до 31 грудня 2010 року

Згідно договору оренди від 01 лютого 2010 року встановлено розмір орендної плати : з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року 2050 грн. за місяць; з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року - 4100 грн. за місяць; з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року- 6150 грн. за місяць , а з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року - 8200грн. за місяць.

Пунктом 4.2. Договору оренди основних засобів від 01.02.2010 р.встановлено ,що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 5 числа кожного місяця.

Пункт 5.4.2 Договору передбачає , що Орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі.

Проте ,зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем не виконано. Станом на 18 серпня 2011 року заборгованість ОСОБА_5 по орендній платі за договором оренди складає 23000 грн. за період: жовтень-грудень 2010 року.

17 грудня 2010 року ФОП ОСОБА_6 звернувся до Рівненської облепоживспілки із заявою, в якій просив розірвати договір оренди основних засобів з 17 грудня 2010 року, а також просив відтермінувати погашення заборгованості до 31 березня 2011 року.

30 грудня 2010 року Рівненська обласна спілка споживчих товариств направила на адресу ФОП ОСОБА_5 лист № 16-611/20, яким повідомляла, що враховуючи погодження сторонами строку дії договору та зважаючи на те, що до його закінчення лишилось менше двох тижнів , підстави для його дострокового розірвання-відсутні. Крім того, фізична особа-підприємець повідомлявся, що в разі непогашення ним заборгованості з орендної плати , Рівненська облспоживспілка буде вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення суми заборгованості з урахуванням неустойки та фінансових санкцій.

Однак, відповідач, в порушення п. 5.4.2 Договору оренди, свої зобовязання не виконав і заборгованості по орендній платі не сплатив.

Також позивач зазначає , що на момент укладання договору оренди від 01.02.2010 року відповідач був фізичною особою-підприємцем.

При стягненні заборгованості по орендній платі з фізичної особи-підпрнємця ОСОБА_5 для позивача стало відомо, що 12 квітня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 припинив свою підприємницьку діяльність, про що було внесено до Єдиного державного реєстру відповідний запис.

Відповідно до ст. 46 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15.05.2003 р. №755-1У державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою -підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності.

На час припинення діяльності фізичної особи- підприємця ОСОБА_5, у відповідача була наявна заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 23000 грн., яку він згідно договору оренди від 01 лютого 2010 року був зобов'язаний перерахувати на рахунок позивача.

За загальним правилом громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями належним йому майном і після припинення своєї підприємницької діяльності.

Тому, з часу скасування державної реєстрації громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності, у тому числі за його особистою заявою, спори за участю такого громадянина, зокрема, пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася ним раніше, підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Одним із принципів належного виконання зобов'язання є його своєчасне виконання. Відповідно до п 7.1. Договору оренди основних засобів від 01 лютого 2010 року за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, передбачених договором оренди, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України і даним договором.

Пунктом 7.2. встановлено, що за порушення терміну перерахування коштів, встановлених в п. 4.2., 4.5. та п. 5.4.12. даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та 365 процентів річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В пункті 7.3. Договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань передбачених п. 4.2., п. 4.5., п. 5.4.12 даного Договору здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане орендарем.

Тому, за неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, йому додатково нараховано 16606 грн. відсотків річних та 705 грн. пені.

У звязку з цим , позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 23000 грн. ,16606 грн. відсотків та 705,18 грн. пені , а всього 40311,18 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю , з підстав викладених у позовній заяві .

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав і пояснив , що оскільки відповідач укладав 1 лютого 2010 року Договір оренди основних засобів з відповідачем, будучи фізичною особою - підприємцем , то відповідно і спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства , хоч і відповідач припинив свою підприємницьку діяльність. Крім того , представник відповідача посилається на те , що по даному спору є рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 18.03.2011 року . За таких обставин просить закрити провадження по справі .

Також представник відповідача пояснив , що хоча і ОСОБА_2 ОСОБА_3 сплачував орендну плату до жовтня 2010 року ,але він вважає , що Договір оренди основних засобів від 1.02.2010 року є незаконним , так як позивач не є власником земельної ділянки , на якій знаходяться основні засоби , які перебували у нього в оренді .

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача посилається на те , що провадження по даній справі підлягає закриттю у звязку з тим , що є рішення третейського суду по даному спору від 18 березня 2011 року і , так як судом було відмовлено у видачі виконавчого листа на примусове виконання даного рішення третейського суду , то позивачеві слід звертатися за вирішенням даного спору повторно до третейського суду , оскільки це не заборонено законом і передбачено договором оренди.

Однак , у відповідності до п.5 ч. 1 ст.205 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю , якщо є рішення третейського суду , прийняте в межах його компетенції , з приводу спору між тими самими сторонами , про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків , коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд третейського суду , який ухвалив рішення , але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

З доданих до позовної заяви додатків вбачається , що 18 березня 2011 року третейським судом при Рівненській облспоживспілці було прийнято рішення по справі за позовом Рівненської обласної спілки споживчих товариств до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором оренди від 1 лютого 2010 року в розмірі 23000 грн. та 16600 грн. відсотків і 705,18 грн. пені. Однак , згідно ухвали господарського суду Рівненської області від 15 червня 2011 року , яка залишена в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 липня 2011 року в задоволенні заяви Рівненської обласної спілки споживчих товариств про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 18 березня 2011 року відмовлено , а рішень про скасування рішення третейського суду не приймалося, що і підтвердили в судовому засіданні представники сторін.

Крім того , представник відповідача вважає , що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки договірні відносини виникли між юридичною особою та фізичною особою підприємцем з приводу здійснення господарської діяльності , а тому спір слід розглядати в порядку господарського судочинства , хоча і відповідач припинив підприємницьку діяльність.

Однак , посилання представника відповідача не заслуговують на увагу . Так , відповідно до ч. 1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених , невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів , що виникають із цивільних , житлових , земельних , сімейних , трудових відносин , а також з інших правовідносин , крім випадків , коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи , зокрема, у спорах , що виникають при укладанні , зміні , розірванні і виконанні господарських договорів.

Відповідно до ст.21 ГПК України позивачами в судовому процесі є підприємства та організації , зазначені у ст.1 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1 ГПК України підприємства , установи , організації, інші юридичні особи , громадяни , які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

В судовому засіданні встановлено , що підприємницька діяльність відповідача припинена з 12 квітня 2011 року про що свідчить запис державного реєстратора №25910060002006990 від 12 квітня 2011 року згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , наданої на запит суду.

Таким чином , хоча відносини між сторонами і виникли під час ведення господарської діяльності та предметом позову є невиконані відповідачем зобовязання за господарським договором , однак , сторонами у справі є юридична особа Рівненська обласна спілка споживчих товариств та фізична особа ОСОБА_8, і виконувати зобовязання відповідач буде як фізична особа , а не як фізична особа - підприємець.

Отже , даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд України - ухвала від 2 березня 2011 року та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвали від 9 листопада 2011 року та 23 листопада 2011 року з аналогічних спорів.

Згідно з ст.52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов 'язаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернуто стягнення.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

Частиною 1 ст.759 ЦК України передбачено , що за договором найму ( оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В судовому засіданні встановлено , що 1 лютого 2010 року між Рівненською обласною спілкою споживчих товариств (орендодавцем ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендарем )було укладено Договір оренди основних засобів, а саме: будівлі побутового корпусу з складами та водопроводом, загальною площею 282,6 кв.м. ,будівлі цегляної майстерні, загальною площею 706,1 кв.м., будівлі котельні, загальною площею 129,8 кв.м. та інших основних засобів, які передано відповідачеві згідно із актом приймання-передачі і що знаходяться за адресою : Рівненська обл.,смт.Гоща,вул.Рівненська, 9 строком до 31 жовтня 2010 року.

Згідно п.4.1 Договору оренди від 01 лютого 2010 року встановлено розмір орендної плати : з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року 2050 грн. за місяць; з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року - 4100 грн. за місяць; з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року- 6150 грн. за місяць , а з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року - 8200грн. за місяць.

Відповідно до п. 4.2. Договору оренди основних засобів від 01.02.2010 року орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 5 числа кожного місяця.

Відповідач ОСОБА_6 належним чином взяті на себе зобовязання не виконав , так як орендну плату сплачував до жовтня 2010 року , чого і не заперечував в судовому засіданні його представник , внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі за договором оренди у сумі 23000 грн. за період: жовтень-грудень 2010 року з розрахунку орендної плати , яка з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року складає 8200грн. за місяць.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено , що боржник , який прострочив виконання грошового зобовязання , на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Пунктом 7.2. встановлено, що за порушення терміну перерахування коштів, встановлених в п. 4.2., 4.5. та п. 5.4.12. даного Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та 365 процентів річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В пункті 7.3. Договору передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань передбачених п. 4.2., п. 4.5., п. 5.4.12 даного Договору здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане орендарем.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань, йому додатково нараховано 1660 грн. відсотків річних та 705 грн. пені.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню : заборгованість по орендній платі в розмірі 23000 грн. ,16606 грн. відсотків та 705,18 грн. пені , а всього 40311,18 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому , суд вважає , що з відповідача на користь позивача , слід стягнути витрати пов'язані з розглядом справи, а саме - 404 грн. сплаченого позивачем при зверненні до суду державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88,122 ,213, 215,257 ЦПК України , в силу ст. ст.52 ,509, 526, 530, 611, 759 ЦК України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Рівненської обласної спілки споживчих товариств задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість з орендної плати у розмірі 23000 ( двадцять три тисячі ) гривень , 16606

( шістнадцять тисяч шістсот шість) гривень відсотків , 705( сімсот пять ) гривень 18 коп. пені , 404( чотириста чотири ) гривні державного мита та 120( сто двадцять ) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді , а всього 40835 ( сорок тисяч вісімсот тридцять пять ) гривень 18 коп. на користь Рівненської обласної спілки споживчих товариств ( код ЄДРПОУ 01764128, р/р №2602600230179953 у ПАТ „Державний Ощадний банк України, МФО 333368).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Гощанського районного суду Чорноус Л. І.