Рішення № 26900279, 17.10.2012, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 1602/591/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.10.2012 рокуВеликобагачанський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Хоролець В.В.

при секретарі Сидоренко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 252705 грн.73 коп. та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль», треті особи ОСОБА_3 та приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору від 16.04.2007 року недійсним та з інших вимог, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки від 16.04.2007 року недійсним, -

в с т а н о в и в:

З позову ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», яке 14.10.2009 року змінило назву з ВАТ «ОСОБА_1 банк Аваль»на ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»і є правонаступником останнього вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року АТ «ОСОБА_1 Аваль»надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 25250 доларів США з терміном користування кредитними коштами по 16.11.2031 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 13,25 % річних. З метою зменшення фінансового навантаження на позивальника ОСОБА_2, банком з останнім було укладено додаткову угоду №1 від 10.04.2009 року, відповідно до якої на строк з 15.04.2009 року по 15.04.2010 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 10,25 % річних. 02.12.2009 року з ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2, якою позивальнику надано кредитні канікули.

Позивач вказує, що він виконав свої зобовязання за кредитним договором і видав ОСОБА_2 кредит в сумі 25 250,00 доларів США, однак, як вказує позивач, відповідач ОСОБА_2 зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, у звязку з порушення зобовязань за кредитним договором станом на 07.05.2012 року ОСОБА_2 має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 1773,68 грн., що за курсом НБУ складає 221,99 доларів США, має прострочену заборгованість за процентами в розмірі 24941,51 грн., що за курсом НБУ складає 3121,63 доларів США та нараховані проценти у розмірі 1629,94 грн., що за курсом НБУ складає 204,00 доларів США.

Також позивач посилається на норми ст.ст.546,548,549 та п.10.1 кредитного договору і зазначає, що ОСОБА_2 за порушення строків повернення кредитної заборгованості та сплати процентів нарахована пеня за прострочення кредитну у розмірі 1786,22 грн., що за курсом НБУ складає 223,56 доларів США та пеня за прострочення сплати відсотків у розмірі 19693,98 грн., що за курсом НБУ складає 2464,86 доларів США. Також зазначає з посиланням на п.6.5 кредитного договору, що станом на 07.05.2012 року у звязку з невиконанням позивальником умов договору, достроковому стягненню по кредиту підлягає 202880,10 грн., що за курсом НБУ складає 25392,07 доларів США.

Позивач також зазначає, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ОСОБА_1 з ОСОБА_3 уклали договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, згідно п.1.2 якого ОСОБА_3 на добровільних засадах взяла на себе зобовязання перед банком відповідати зобовязанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору в повному обсязі; при цьому, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань в повному обсязі.

На письмові та усні претензії про погашення заборгованості по кредитному договору позичальник ОСОБА_2 та його поручитель ОСОБА_3 не реагують.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на неналежне виконання своїх зобовязань ОСОБА_2 як основним боржником у кредитному зобовязанні, так і ОСОБА_3 як поручителем, позивач ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року в сумі 252 705,43, що за курсом НБУ станом на 07.05.2012 року становить 31 628,11 доларів США. Також просить стягнути судові витрати (судовий збір) по справі (а.с.а.с.2-6).

17.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Великобагачанського районного суду Полтавської області з зустрічним позовом до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»(Полтавську обласну дирекцію ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»замінено на належного відповідача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»(а.с.а.с.109,111), треті особи ОСОБА_3 та приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору від 16.04.2007 року недійсним та з інших вимог. З зустрічного позову ОСОБА_2 вбачається, що він вказує, що банк порушив умови кредитного договору, так як фактично видав йому як позичальнику 25000 доларів США замість обумовлених 25250 доларів США, чим порушив істотну умову кредитного договору, при цьому, банк нараховував йому відсотки та висував вимоги платежів, виходячи з повної суми договору. У звязку з цим вказує, що при укладенні кредитного договору банк вчинив обман, так як замовчував існування своїх дії (незаконних нарахувань) на протязі трьох років існування спірного договору. Поряд з цим ОСОБА_2 вказує, що фактично кредитний договір укладено не було, оскільки обумовлений договором обєм майна (валютних цінностей) зі сторони банку передано не було. Також позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 посилається на те, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях і в кредитному договорі безпідставно зазначено про повернення кредиту у доларовому еквіваленті, чим порушено ряд законів та інших нормативно-правових актів; окрім цього, банк не визначив мету кредитування і не відслідкував цільове використання грошових коштів за наданим ним кредитом. Зазначає також, що у спірному кредитному договорі не зазначений строк дії договору, що є порушенням ст.252 ЦК України, а розмір пені 0,5 % за кожен день прострочення будь-якого зобовязання не відповідає нормам ОСОБА_5 України «Про відповідальність за невчасно виконане грошове зобовязання», яким встановлено, крім обмеження максимальної штрафної санкції/пені за невчасно виконане зобовязання у обємі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення і максимальний період нарахування таких санкцій шість місяців від дня порушення зобовязання. Посилаючись на порушення умов кредитного договору, які, як вказує позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, не відповідають нормам чинного законодавства, на недійсність істотних умов кредитного договору, а також відповідно і додаткових угод щодо основного кредитного договору та як наслідок, і на недійсність договорів забезпечення договору поруки від 16.04.2007 року №014/0010/74/80491 та договору іпотеки від 16.04.2007 року №014/0010/74/80491, посилаючись на ряд норм ЦК України, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив суд визнати кредитний договір №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року недійсним; зобовязати повернути йому надлишково отримані банком грошові кошти в сумі 11664 грн.; визнати недійсним договір забезпечення договір іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року; визнати недійсним договір забезпечення договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року; зобовязати приватного нотаріуса ОСОБА_4 вилучити записи з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру іпотек про заборону відчуження нерухомого майна, обумовленого договором іпотеки № 014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, посвідченого та зареєстрованого нотаріусом 16.04.2007 року в реєстрі за №619 та додаткової угоди №1, укладеної, посвідченої та зареєстрованої нотаріусом 10.04.2009 року в реєстрі за №286; зобовязати приватного нотаріуса ОСОБА_4 скасувати заборону відчуження нерухомого майна, обумовленого договором іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, посвідченого та зареєстрованого нотаріусом 16.04.2007 року в реєстрі за №619 та додаткової угоди №1, укладеної, посвідченої та зареєстрованої нотаріусом 10.04.2009 року в реєстрі за №286; зобовязати ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»внести зміни в бази даних бюро кредитних історій про нього, ОСОБА_2, та про укладення договорів з ним і зобовязань, повязаних з ним шляхом видалення таких відомостей. Також просив стягнути судові витрати по справі (а.с.а.с. 59-62).

Ухвалою суду від 17.08.2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2 прийнята до спільного розгляду разом з первинним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»в одному провадженні (а.с.58).

17.08.2012 року ОСОБА_3 звернулась до Великобагачанського районного суду Полтавської області з зустрічним позовом до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», треті особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року недійсним (який прийнятий судом до розгляду (а.с.а.с.96-97). З зустрічного позову ОСОБА_3 вбачається, що у договорі поруки не вказаний строк договору, що є порушенням ст.252 ЦК України; зміст і умови спірного договору поруки не відповідають вимогам ст.ст.203,631 ЦК України; вказує, що умова договору про те, що вона повинна сплачувати відсотки, пеню та інше у валюті кредиту (тобто доларах США) є незаконною, так як протирічить діючим правовим нормам і постановам НБУ; також вказує, що фактично її чоловік ОСОБА_2 фактично отримав кредит у розмірі 25000 доларів США, а не 25250 доларів США, відповідно, вона протиправно змушена банком робити те, що не є її обовязком (в частині обєму грошових коштів, належних до повернення і обєму санкцій на суму більше ніж фактично видано). Також вважає, що порука за оспорюваним договором припинилась, оскільки банк не предявив до неї вимоги у строки, встановлені ЦК України. Посилаючись на вищевикладені обставини та в доповненні обгрунтування зустрічного позову від 17.10.2012 року і на те, що вона погано себе почувала під час підписання договору і по суті не розуміла його значення (а.с.205), ОСОБА_3 просила суд визнати договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 недійсним та зобовязати ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»внести зміни в бази даних бюро кредитних історій шляхом видання відомостей про укладення вищевказаного договору поруки. Також просила стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 17.08.2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_3 прийнята до спільного розгляду разом з первинним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та зустрічним позовом ОСОБА_2 в одному провадженні (а.с.98).

В судовому засіданні представник позивача за первинним позовом та відповідача за зустрічним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»ОСОБА_6 поданий позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позові ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»і просив його задовольнити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважає безпідставними та необґрунтованими і в їх задоволенні просив суд відмовити в повному обсязі; в цілому заперечуючи проти задоволення зустрічних позовів, посилався на письмові заперечення, що подані ним і маються в матеріалах цивільної справи (а.с.а.с.183-187,191-192).

Відповідач за первинним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»не визнали в повному обсязі, в своїх поясненнях посилались на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог та недійсність як кредитного договору з додатками, так і договорів забезпечення поруки та іпотеки, в цілому щодо первинного позову посилались і на відзиви ОСОБА_2, що приєднані до матеріалів справи (а.с.а.с.40,54) і в задоволенні позовних вимог банку просили відмовити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підтримали, в своїх поясненнях посилались на обставини, що викладі в ньому і просили їх задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував того, що на всіх договорах, які є предметом розгляду по даній цивільній справі, біля його прізвища є підписи, які належить йому і поставлені ним особисто.

Відповідач за первинним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»не визнали в повному обсязі, в своїх поясненнях посилались на безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог та недійсність як кредитного договору, так і договорів забезпечення поруки та іпотеки, а також договору поруки від 16.04.2007 року і в задоволенні позовних вимог банку просили відмовити. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримали, в своїх поясненнях посилались на обставини, що викладі в зустрічному позові та доповненнях підстав зустрічного позову і просили їх задовольнити в повному обсязі. ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала про те, що на всіх договорах, які є предметом розгляду даної справи, в т.ч. договорі поруки, біля її прізвища є підписи, які належить їй і поставлені нею особисто.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_2 - приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 направив листа про розгляд справи у його відсутність, просив в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовити (а.с.182), надав суду всі копії документів, що витребовувалися судом згідно ухвали суду від 17.08.2012 року про укладення оспорюваних договорів ОСОБА_2 (а.с.а.с.123-181).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача-відповідача ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»ОСОБА_6, відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_7, відповідача за первинним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_7, дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, витребувавши у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 належним чином завірені копії всіх документів, що стосуються укладення оспорюваних ОСОБА_2 правочинів, оглянувши матеріали цивільної справи №2-2270/10, та всі докази в їх сукупності і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль», треті особи ОСОБА_3 та приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору від 16.04.2007 року недійсним та з інших вимог та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки від 16.04.2007 року недійсним належить відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 16.04.2007 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», яке 14.10.2009 року змінило назву з ВАТ «ОСОБА_1 банк Аваль»на ПАТ «ОСОБА_1 Аваль і є його правонаступником (а.с.а.с.25-28) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0010/74/80491, згідно з п.п.1.1,1.2,1.3 та 1.4 банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 25 250,00 доларів США з терміном користування кредитними коштами по 16.04.2022 року, процентна ставка за користування кредитом складає 13,25 %. ОСОБА_2 прийняв на себе зобовязання щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту згідно п.1.3 договору та остаточне погашення кредиту до 16.04.2022 року та сплачувати проценти за користування кредитними коштами (а.с.а.с.8-10). Даний кредитний договір підписаний уповноваженими особами банку та ОСОБА_2, що сторонами не заперечується.

Також, як додаток №2 до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року було затверджено графік погашення ОСОБА_2 кредиту зі стандартною схемою погашення, який також підписаний уповноваженими особами банку та позивальником ОСОБА_2, що сторонами у справі не заперечується (а.с.а.с.155-157).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 всіх зобовязань за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, банком було укладено з дружиною позичальника ОСОБА_3 договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, згідно п.1.2 якого вона, як поручитель, прийняла на себе добровільно зобовязання, у випадку невиконання позичальником ОСОБА_2 боргових зобовязань перед банком за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, здійснити виконання грошового зобовязання згідно умов договору, а саме: повернути кредит в розмірі 25250,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. З п.1.5.1 договору поруки вбачається, що поручитель ОСОБА_3 ознайомлена з положеннями кредитного договору, цілком розуміє його зміст та згодна виступити поручителем за борговими зобовязаннями ОСОБА_2 (а.с.а.с.14-16). Даний договір поруки також підписаний уповноваженими особами банку та ОСОБА_3, що сторонами не заперечується.

Також, з метою забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 всіх зобовязань за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, 16.04.2007 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки №014/0010/74/80491, згідно п.1.1 якого даний договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, укладеного іпотекодержателем та боржником, за умовами якого боржник зобовязаний до 16.04.2022 року повернути іпотекодержателю кредит в розмірі 25250,00 доларів США, сплатити проценти за користування ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договором. Вбачається, що згідно п.1.2 цього договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення цього іпотечного договору: будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по вулиці Леніна, 124 Б в селищі Велика Багачка Полтавської області. Даний договір іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року посвідчений 16.04.2007 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №618 і відомості про його укладення внесені нотаріусом до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна 16.04.2007 року (а.с.а.с.124-127,143-145). Сторонами не заперечується, що даний договір іпотеки підписаний уповноваженими особами банку та ОСОБА_2

Додатковою угодою №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, що укладена між АТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, на строк з 15.04.2009 року по 15.04.2010 року ОСОБА_2 по кредитному договору від 16.04.2007 року встановлено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 10,25 % річних. Даною додатковою угодою №1 (п.1.1) встановлено, що кредит надається на строк по 16.11.2031 року (включно). Згідно п.2 додаткової угоди, після 15.04.2010 року проценти за кредитом розраховуються на підставі процентної ставки, передбаченої п.1.4 кредитного договору (а.с.11). Дана додаткова угода №1 10.04.2009 року підписана уповноваженою особою банку та ОСОБА_2 без будь-яких застережень, що сторонами не заперечується; крім цього, поручитель ОСОБА_3 дала свою особисту згоду на зміну умов кредитного договору від 16.04.2007 року відповідно до вищевказаної додаткової угоди від 10.04.2009 року і щодо обсягу її зобовязань за договором поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року. Це підтверджено її особистим підписом, що нею не заперечується (а.с.11).

Як вбачається з п.3.2 цієї додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року, станом на дату укладання цієї додаткової угоди (10.04.2009 року), заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором по сплаті суми кредиту становила 22725,36 доларів США. Згідно п.3.3 додаткової угоди, з 15.04.2009 року фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у звязку з чим відбувається зміна строку погашення заборгованості. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ознайомлені з наявною заборгованістю по кредитному договору від 16.04.2007 року, яка утворилась станом на 10.04.2009 року, і підписали вищевказану додаткову угоду №1 без будь-яких застережень чи зауважень, фактично, не оспорювали заборгованості по кредитному договору.

10.04.2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, яку посвідчено приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстровано в реєстрі за №286 (а.с.а.с.146-147). Сторонами не заперечується, що додаткова угода №1 до договору іпотеки підписана уповноваженою особою банку та ОСОБА_2 При цьому, ОСОБА_3 дружина ОСОБА_2 надала свою нотаріально посвідчену згоду на внесення змін до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та зміни процентних ставок згідно додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року по кредитному договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, що вбачається з її письмової заяви від 10.04.2009 року, реєстровий №285 (а.с.158). Нотаріусом, на підставі вищевказаної додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року, були внесені зміни відомостей про обтяження нерухомого майна у Державний реєстр іпотек (а.с.а.с.166-168,170,180-181).

02.12.2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, згідно якою ОСОБА_2 надано кредитні канікули, при цьому, п.1.2 цієї додаткової угоди встановлено, що станом на 02.12.2009 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком по кредитному договору становить 23941,84 доларів США (а.с.а.с.12-13) Дана додаткова угода №2 02.12.2009 року підписана уповноваженою особою банку та ОСОБА_2 без будь-яких застережень, що сторонами не заперечується; крім цього, поручитель ОСОБА_3 дала свою особисту згоду на зміну умов кредитного договору від 16.04.2007 року відповідно до вищевказаної додаткової угоди №2 від 02.12.2009 року і щодо обсягу її зобовязань за договором поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року. Це підтверджено її особистим підписом, що нею не заперечується (а.с.13).

Відповідно до п.1.1 кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, кредитор (банк), на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику (ОСОБА_2М.) кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 25250,00 даларів США, а позивальник (відповідач ОСОБА_2М.) зобовязався належним чином використати та повернути кредитору (банку) суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів банку, та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, встановлені договором.

Пунктами 3,4,5 кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року визначені умови надання та забезпечення кредиту, зобовязання як кредитора, так і позивальника. Пунктами 6 та 7 визначені права кредитора та позивальника за даним договором.

Пунктом 5.7 кредитного договору встановлено, що в строки, передбачені договором, позивальник зобовязаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Згідно п.6.5 вказаного кредитного договору, банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов договору або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Як вбачається з п.8.4 цього договору, сторони домовились, що будь-яке порушення позичальником умов цього договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право кредитору в порядку, передбаченому цим договором та/або діючим законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобовязань, вимагати від позичальника повернення кредиту та інших передбачених цим договором платежів.

Також, умовами вказаного кредитного договору (п.10.1) встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

З розрахунку заборгованості по даному кредитному договору №014/0010/74/80491 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не погашає основну суму кредиту та відсотків, за період з 16.05.2010 року по 07.05.2012 року йому нарахована пеня на заборгованість за кредитом згідно графіка в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки (по курсу Національного Банку України станом на 07.05.2012 року складає 7,9899 грн. за 1 долар США) 223,56 доларів США; також за період з 16.12.2009 року по 07.05.2012 року ОСОБА_2 нарахована пеня на заборгованість за відсотками в розмірі 0,5 % за кожен день прострочки відповідно до умов кредитного договору, що складає 2464,86 доларів США. Всього, станом на 07.05.2012 року ОСОБА_2 має заборгованість за вказаним вище кредитним договором 252705,43 грн., що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 31628,11 доларів США, де: прострочена заборгованість за кредитом - 221,99 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 1773,68 грн.; пеня за прострочення повернення кредиту 223,56 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 1786,22 доларів США; прострочена заборгованість за відсотками 3121,63 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 24941,51 грн.; пеня за прострочення сплати відсотків 2464,86 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 19693,98 грн.; нараховані відсотки - 204,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 1629,94 грн.; достроковому стягненню по кредиту підлягає 25392,07 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 202880,10 грн. (а.с.7).

У відповідності до п.2.1 договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель (ОСОБА_3М.) несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків. Пунктом 3.1 цього договору визначено, що сторони договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань в повному обсязі у відповідності до ч.1,2 ст.554 ЦК України (а.с.а.с.14-15).

Боржнику за грошовим зобовязанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителю у зобовязанні, були направлені вимоги про погашення грошових зобовязань за кредитним договором 014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та виконанням умов договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, однак вони були залишені ними без задоволення (а.с.а.с.17-18,19-20; арк. 23-26 оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №2-2270/10).

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Розглянувши доводи зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в контексті вищевикладених і встановлених обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин це такий юридичний факт, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансована установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Законодавцем визначено поняття правочину. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.202 ЦК України). Кредитний договір, а також укладені по справі договори іпотеки та поруки як види правочинів відновиться до двосторонніх правочинів.

Щодо договору поруки суд враховує, що він має додатковий до основного зобовязання (кредитного договору) характер і укладається саме для забезпечення виконання укладеного кредитного договору, а поручитель, згідно з ч.1 ст.554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. В контексті укладеного кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та додаткової угоди №1 до нього від 10.04.2009 року, суд розглядає як додатковий до основного зобовязання і договір іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та додаткову угоду №1 до договору іпотеки від 10.04.2009 року, оскільки ці договори іпотеки стосуються забезпечення виконання ОСОБА_2 основного зобовязання за кредитним договором.

Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства. Так, однією з цих засад є свобода договору.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Нормами ст.208 ЦК України встановлюють правочини, які належить вчиняти у письмовій формі.

Статтями 209 та 210 ЦК України передбачено нотаріальне посвідчення правочину та його державну реєстрацію.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, додаткову угоду №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору та додаткову угоду №2 від 02.12.2009 року до кредитного договору між «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, а також укладений договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року між «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_3 укладено у письмовій формі, що в повному обсязі відповідає положенням та принципам статей 3 і 6 (щодо свободи укладення договору) та ст.ст. 204,208 ЦК України (щодо правомірності правочину та його форми).

При цьому, суд, аналізуючи зміст укладених як кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору та додаткової угоди №2 від 02.12.2009 року до кредитного договору між «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, а також укладений договір поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року між «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_3 приходить до висновку, що в цих договорах, виходячи зі змісту ст.638 ЦК України, повно відображені всі істотні умови цих укладених договорів, детально викладені права та обовязки сторін, умови розрахунків за користування кредитними коштами та терміни їх погашення, конкретно і доступно передбачено відповідальність як основного боржника у грошовому (кредитному) зобовязанні ОСОБА_2, так і його поручителя - дружини ОСОБА_3, яка, як вбачається з матеріалів справи, ознайомлена під розпис з своїми правами як поручителя у зобовязанні згідно укладеного договору поруки, а також з умовами укладених додаткових угод №1 та №2 до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та з обсягом своєї відповідальності, крім цього, вона, як дружина позивальника кредитних коштів ОСОБА_2 добровільно дала письмову згоду нотаріусу на передачу в іпотеку банку житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований по вул. Леніна, 124 Б в селищі Велика Багачка Полтавської області в рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та внесення до нього відповідних змін (а.с.158). Сукупність всіх передбачених вищевказаними договорами істотних умов та укладення договорів у належній (письмовій формі) дає суду підстави стверджувати, що при їх укладенні не було порушено норм ст.ст. 203,204,205,207-208 ЦК України, які є необхідними для чинності правочинів і будь-яких доказів на підтвердження їх порушень стороною позивача за зустрічним позовом як ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представником ОСОБА_7 суду не надано.

Договір забезпечення основного зобовязання (по кредитному договору ОСОБА_2 №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року) договір іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (житлового будинку №124 Б з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Леніна в селищі Велика Багачка Полтавської області) та додаткова угода №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (а.с.а.с.124-127,146-147) укладені між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль та ОСОБА_2 у письмовій формі, підписані уповноваженими особами банку та ОСОБА_2 і, відповідно до вимог ст.209 ЦК України та ст.18 ОСОБА_5 України «Про іпотеку» цей договір іпотеки (та додаткова угода №1 до договору іпотеки) посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (відповідні реєстраційні номери в реєстрі №618 від 16.04.2007 року та №286 від 10.04.2009 року). Відомості про укладення договору іпотеки та додаткової угоди до нього внесені до Державного реєстру іпотек, що вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи.

Згідно ст.3 ОСОБА_5 України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 18 ОСОБА_5 України «Про іпотеку»встановлено, що іпотечний договір укладається між одним чи декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем і підлягає нотаріальному посвідченню. Цією ж нормою матеріального права визначено істотні умови, які повинен містити іпотечний договір.

ОСОБА_5 України «Про нотаріат», ст.18 ОСОБА_5 України «Про іпотеку», ст.209 ЦК України передбачають посвідчення договору іпотеки нотаріусом.

Приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 на момент посвідчення спірного договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (житлового будинку №124 Б з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Леніна в селищі Велика Багачка Полтавської області) та додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року був уповноваженою законодавством посадовою особою і мав право посвідчити договір іпотеки та в подальшому додаткову угоду №1 до нього, що не оспорюється сторонами.

Суд проаналізував зміст договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (житлового будинку №124 Б з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Леніна в селищі Велика Багачка Полтавської області), реєстровий № 618 та зміст додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, реєстровий №286 між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, що посвідчені приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і приходить до висновку, що в ньому детально викладені всі істотні умови, які є необхідними для договору іпотеки, по яких сторони договору дійшли згоди, підписавши вказані договори, дієздатність цих осіб нотаріусом перевірено, в договорі зазначено правові наслідки укладення цього договору (та додаткової угоди) та розяснено сторонам цих правочинів зміст ряду статей цивільного та сімейного законодавства, у п.6.1 цього договору іпотеки зазначено, що даний договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення; сторони уповноважені особи «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 засвідчили своїми підписами всі умови договору без будь-яких застережень чи зауважень, і не заперечили того, що ці підписи належать їм та ставились (у договорі іпотеки та додатковій угоді до нього) в присутності приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 відповідно 16.04.2007 року та 10.04.2009 року.

Аналізуючи зміст і цього договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (житлового будинку №124 Б з господарськими будівлями, що розташований по вулиці Леніна в селищі Велика Багачка Полтавської області), реєстровий № 618 та зміст додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, реєстровий №286 між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, що посвідчені приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що його форма відповідає як загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (ст.203 ЦК), так і загальним вимогам до форми договору іпотеки (ст.209 ЦК України, ст.ст.5,18 ОСОБА_5 України «Про іпотеку»(в редакції, що діяла в редакції на час укладення цього договору), які є необхідними для чинності цих правочинів; сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору іпотеки, який є похідним від кредитного договору №№014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року; ці договори щодо іпотеки посвідчені нотаріально. При цьому, порушень ст.ст.203,204,209 ЦК України, норм ОСОБА_5 України «Про іпотеку»та ОСОБА_5 України «Про нотаріат»з матеріалів справи не вбачається і про це будь-яких належних доказів позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представником ОСОБА_8 суду не надано.

За нормою ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. При цьому, суд також оцінює достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Суд, проаналізувавши укладені у справі кредитний договір №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, додаткову угоду №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору та додаткову угоду №2 від 02.12.2009 року до кредитного договору між «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2, а також укладені договір іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та додаткову угоду №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки в сукупності з іншими матеріалами справи, обєктивно приходить до висновку, що позичальник кредитних коштів - відповідач за первинним позовом ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»ОСОБА_2 при укладенні цих договорів, а відповідачка за первинним позовом банку ОСОБА_3М, - дружина ОСОБА_2 як поручитель за його борговими зобовязаннями розуміли і усвідомлювали, що укладають саме такі вищевказані договори (правочини) і бажали цього, їх волевиявлення було вільним, дані договори були спрямовані на настання реальних наслідків, у договорах, що в даний час оспорюються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (через пять років після їх укладення і часткового виконання з боку позичальника) викладені всі істотні умови, що є необхідними для чинності як кредитного договору та додаткових угод №1 та №2 до нього, так і для чинності договору поруки та договору іпотеки та додаткової угоди №1 до договору іпотеки (що посвідчені нотаріально у встановленому законом порядку) і сторони досягли згоди по всіх істотних умовах цих договорів; наслідки укладення як кредитного договору, так і договору поруки та іпотеки розяснені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що в цих договорах маються відповідні підписи відповідно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, належність яких ними не заперечувалася в ході розгляду справи, при цьому, нотаріусом при укладенні договору іпотеки та додаткової угоди №1 до нього сторонам договору та ОСОБА_3 були розяснені права та обовязки щодо іпотечного договору та зобовязань за кредитним договором, що забезпечені іпотекою.

За умовами кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, який підписаний його сторонами, ОСОБА_2 надано кредит у вигляді не відновлювальної лінії з лімітом 25250 доларів США. Цим кредитним договором (п.1.7) передбачено зобовязання позичальника одноразово, при наданні кредиту, сплатити банку комісію за оформлення кредиту. Згідно меморіального ордеру №107 від 17.04.2007 року, який підписано позивальником ОСОБА_2, 250 доларів США (гривневий еквівалент 1262 грн.50 коп.) було зараховано як комісія 1% від суми кредиту згідно кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (а.с.81). В подальшому, майже через два роки, 10.04.2009 року, а також 02.12.2009 року при укладенні додаткової угоди №1 та відповідно, додаткової угоди №2 до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, ОСОБА_2 не заперечував своїх зобовязань щодо суми кредитного договору 25250 доларів США та щодо наявної на той час заборгованості по кредитному договору, яка нарахована згідно з умовами кредитного договору із суми кредиту 25250,00 доларів США. Таким чином, в контексті посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як поручителя щодо обману, фактичного замовчування цих обставин зі сторони банку, та нарахування банком відсотків, пені та іншого на суму, яку він не отримував, як одну з підстав недійсності кредитного договору згідно ст.230 ЦК України суд не приймає, оскільки стороною позивача за зустрічними позовами як ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 (як поручителем) не надано належних доказів, які випливають з вимог ст.230 ЦК України і можуть бути підставами для визнання правочину таким, що вчинений під впливом обману.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. Дана норма визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу. Статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Стаття 5 цього Декрету передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті.

Згідно норм ОСОБА_5 України «Про банки і банківську діяльність»кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47,49 ОСОБА_5 України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу. Разом з тим, згідно п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затверджених Постановою Правління НБУ №275 від 17.07.2001 року, зареєстрованого в Мінюсті 21.08.2001 року, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.1992 року НБУ видав ВАТ «ОСОБА_1 Аваль»ліцензію №10 на право здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл №10-4 на право здійснення банківських операцій, визначених п.1-4 ч.2 та ч.4 ст.47 ОСОБА_5 України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, на здійснення операцій з валютними цінностями, як залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (а.с.а.с.188-190).

У звязку з викладеним, з урахуванням положень ст.99 Конституції України та ст.192 ЦК України, проаналізованих норм ОСОБА_5 України «Про банківську діяльність»та положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та враховуючи, що суд прийшов до висновку про те, що сторонами кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року досягнуто згоди по всіх істотних його умовах, суд приходить до висновку, що видача кредиту у іноземній валюті та повернення кредиту банку боржником ОСОБА_2 в іноземній валюті (доларах США) згідно з п.5.7 кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року не суперечить вимогам чинного законодавства України, отже, посилання на ці обставини як на підставу недійсності правочину (кредитного договору та договору поруки) позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставними. При цьому, посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_7 на лист Миргородської ОДПІ від 09.07.2012 року не спростовує обставин укладення оспорюваного кредитного договору та його істотних умов, по яких сторони договору дійшли згоди.

Також, враховуючи, що кредитний договір №014/0010/74/80491 було укладено 16.04.2007 року, з урахуванням принципу свободи та правомірності договору та того, що закон не має зворотної дії в часі, суд вважає, що положення пунктів 1.4-1.5,6.2 кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року не суперечать нормам чинного законодавства України щодо права банку змінювати відсоткову ставку за кредитом. При цьому, з додаткових угод №1 та №2 до кредитного договору вбачається, що поручитель ОСОБА_2 ОСОБА_3 письмово ознайомлена і надала згоду на зміну умов кредитного договору та підтвердила свої зобовязання як поручителя за договором поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року з урахуванням внесених змін до кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (а.с.а.с.11,12-13).

Суд не приймає посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_7 на недійсність п.1.5.2 та п.10.1 кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року про встановлення пені в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення будь-якого зобовязання у звязку з порушенням норм ОСОБА_5 України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», оскільки кредитним договором (п.2.1) передбачено, що кредитні кошти, що були видані позивальнику громадянину ОСОБА_2 призначені для використання на споживчі цілі (тобто не для господарської діяльності), сам даний правочин укладений між банком як юридичною особою та ОСОБА_2 як фізичною особою, а норми ОСОБА_5 України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»регулюють правовідносини у сфері господарської діяльності.

Суд не приймає посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на те, що вона під час підписання договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року у нотаріуса ОСОБА_4 не памятає і не розуміла того, що вона підписує, так як на той час знаходилась в стані вагітності і приймала сильнодіючі препарати, оскільки під час судового розгляду справи ОСОБА_3 при огляді укладеного договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року не заперечила наявність її підпису у вищевказаному договорі, при цьому, як вбачається з самого договору поруки, він не посвідчувався нотаріально і даних про те, що він підписувався у нотаріуса під час дозволу на купівлю житлового будинку із земельною ділянкою не вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи. Крім цього, дана особа, виходячи з наданих їй прав в судовому засіданні як сторони, які їй були розяснені, не просила про проведення відповідної експертизи, та, виходячи з положень ст.ст.10,60 ЦПК України в своїй сукупності, не надала суду належних доказів та не довела суду наявність обставин, передбачених ст.225 ЦК України, на які вона посилалась у доповненнях підстав зустрічного позову від 17.10.2012 року. Посилання ОСОБА_3 на перелік медичних препаратів, які їй призначались з їх інструкціями не свідчить про наявність обставин, передбачених ст.225 ЦК України.

Також, суд не приймає посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на припинення поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року згідно з ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки цей договір підписаний ОСОБА_3, з його умовами вона ознайомлена в повному обсязі, згідно п.4.1 цього договору вказано, що даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі. Ці положення укладеного договору поруки відповідають змісту та суті ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України про те, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність та про те, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Також, згідно абз. 2 п.4.1 договору поруки, вказано, що порука також припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобовязання не предявить вимоги до поручителя (п.4 ст.559 ЦК). В матеріалах справи є вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (як до поручителя) про невиконання своїх зобовязань за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та договором поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (а.с.а.с.17-18), які датовані 2010 року, отже, на момент звернення до суду строки, передбачені законом та договором для предявлення вимоги до поручителя для банку не минули, тому, посилання ОСОБА_3 на застосування правил ч.4 ст.559 ЦК України, враховуючи досліджені обставини справи, при наявності невиконаного зобовязання ОСОБА_2 як основного боржника за кредитним договором, є безпідставними.

Посилання позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на положення ст.252 ЦК України не є підставою для визнання кредитного договору, договору поруки та іпотеки недійсними і не може свідчити в своїй сукупності про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору згідно ст.638 ЦК України. Крім цього, в кредитному договорі №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, як і в додатковій угоді №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору визначено строк, на який ОСОБА_2 видано кредит у розмірі 25250 доларів США (16.04.2022 року за кредитним договором від 16.04.2007 року та 16.11.2031 року за додатковою угодою №1 від 10.04.2009 року до кредитного договору).

Посилання позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на матеріали оглянутої в судовому засіданні цивільної справи №2-2270/10 та раніше дослідження судом обставин по кредитному договору та договору поруки не приймаються судом, оскільки позовна заява АТ «ОСОБА_1 Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по суті не розглядалась, позовна заява за заявою банку була залишена без розгляду ухвалою суду від 14.10.2010 року. При цьому, згідно положень ч.2 ст.207 ЦПК України позивач при залишенні позовної заяви без розгляду має право звернутися до суду повторно.

Суд констатує, що надана до матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 фотокопія договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (а.с.а.с.69-71) є неповною фотокопією цього договору, оскільки в ній відсутні дані про посвідчення цього договору приватним нотаріусом ОСОБА_4, тому суд, при розгляді справи та аналізі доказів у даному рішенні, посилається на належним чином завірену фотокопію договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, що надана згідно ухвали суду від 17.08.2012 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.а.с.124-127).

Отже, системно проаналізувавши всю сукупність досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що позивачами за зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не доведено тих обставин недійсності кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, на які вони посилалась в обґрунтуванні предявлених зустрічних позовів до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»про визнання цих правочинів недійсними та інших вимог, що зазначені у зустрічних позовах. При цьому, в ході судового розгляду даної справи порушень норм ОСОБА_5 України «Про нотаріат»та вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року за №20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 року за №283/8882 (зі змінами і доповненнями, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також норм ОСОБА_5 України «Про іпотеку»при посвідченні договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, реєстровий №618 між АТ «ОСОБА_1 Аваль»та ОСОБА_2 також не вбачається. Отже, в задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»належить відмовити в повному обсязі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч.2 ст.1050 ЦК України).

У відповідності до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку і відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За нормами ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обовязковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Суд приймає до уваги розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року (яка була станом на 07.05.2012 року) (а.с.7), оскільки вона узгоджується з умовами кредитного договору, матеріалами справи в їх сукупності і їм не суперечить.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умов кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та додаткових угод до нього, і добровільно не сплачує суму заборгованості по кредиту та відсотки за користування кредитом, та інші платежі за порушення умов договору, а поручитель у зобовязанні ОСОБА_3 не виконує умов договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, тому у суду є підстави для стягнення боргу солідарно з боржника ОСОБА_2 та з поручителя ОСОБА_3 у судовому порядку.

Між тим, суд вважає за можливе, враховуючи тяжкий матеріальний стан відповідачів по справі за первинним позовом, виходячи з розрахунку позовних вимог, що надані позивачем за первинним позовом (а.с.7), зменшити розмір нарахованих банком пені за порушення строків повернення кредитних коштів та розмір пені за прострочення сплати відсотків згідно з положеннями ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно, суму 223,56 доларів США, що еквівалентно 1786,22 грн. зменшити до 150,00 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 1198,48 грн. та суму 2464,86 доларів США, що еквівалентно 19693,98 грн. зменшити до 1464,86 доларів США, що по курсу НБУ станом на 07.05.2012 року становить 11704,08 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розмірц задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»задоволено частково, суд вважає, що стягнення судових витрат (судового збору) в розмірі 2441 грн.27 коп. з відповідачів по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинно проводитися в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,11,202,203,204,207,208,209,526,551,553-555,611,1048-1050,1052,1054 ЦК України, ст.ст.3-5,12,18-19 ОСОБА_5 України «Про іпотеку», умовами кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, додатковою угодою №1 до даного договору від 10.04.2009 року та додатковою угодою №2 до даного кредитного договору від 02.12.2009 року, умовами договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, умовами договору іпотеки 014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року та умовами додаткової угоди №1 від 10.04.2009 року до договору іпотеки, ст.ст. 3,10,11,57,60,79,88,179,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя селища ОСОБА_9, вул. Леніна, 124 Б Полтавської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки селища ОСОБА_9, вул. Леніна, 124 Б Полтавської області на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»на рахунок №290955819 у Полтавській обласній дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043 заборгованість за кредитним договором №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року в розмірі 244127 (двісті сорок чотири тисячі сто двадцять сім) грн.79 коп., що за курсом НБУ станом на 07.05.2012 року становить 30554,55 доларів США.

2. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя селища ОСОБА_9, вул. Леніна, 124 Б Полтавської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, жительки селища ОСОБА_9, вул. Леніна, 124 Б Полтавської області на користь публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль»в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на рахунок №290955819 у Полтавській обласній дирекції ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», МФО 331605, код ЄДРПОУ 22550043 судові витрати (судовий збір) у розмірі 2441 грн. 27 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль», треті особи ОСОБА_3 та приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року недійсним; про зобовязання повернути ОСОБА_2 надлишково отримані грошові кошти в сумі 11664 грн.; про визнання недійсним договору забезпечення договору іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року; про визнання недійсним договору забезпечення договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року; про зобовязання приватного нотаріуса ОСОБА_4 вилучити записи з Державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна та Державного реєстру іпотек про заборону відчуження нерухомого майна, обумовленого договором іпотеки № 014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, посвідченого та зареєстрованого нотаріусом 16.04.2007 року в реєстрі за №619 та додаткової угоди №1, укладеної, посвідченої та зареєстрованої нотаріусом 10.04.2009 року в реєстрі за №286; про зобовязання приватного нотаріуса ОСОБА_4 скасувати заборону відчуження нерухомого майна, обумовленого договором іпотеки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 року, посвідченого та зареєстрованого нотаріусом 16.04.2007 року в реєстрі за №619 та додаткової угоди №1, укладеної, посвідченої та зареєстрованої нотаріусом 10.04.2009 року в реєстрі за №286; про зобовязання ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль»внести зміни в бази даних бюро кредитних історій про ОСОБА_2 та про укладення договорів з ним і зобовязань, повязаних з ним шляхом видалення таких відомостей та стягнення судових витрат відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_2 про визнання договору поруки №014/0010/74/80491 від 16.04.2007 недійсним та зобовязання ПАТ «ОСОБА_1 Аваль»внести зміни в бази даних бюро кредитних історій шляхом видання відомостей про укладення вищевказаного договору поруки та стягнення судових витрат відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 22.10.2012 року.

Суддя