Вирок № 26891056, 13.08.2012, Ружинський районний суд Житомирської області

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 622/1117/12

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

"13" серпня 2012 р.

1/622/79/12

Справа№ 622/1117/12

U копія:

УКРАЇНА

Ружинський районний суд Житомирської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року Ружинський районний суд Житомирської області в складі: головуючого

судді Грека М.М.,

за участю секретаря Юрченко О.О.

прокурора Шморгун, М.С., ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, в середині січня 2012 року перебуваючи в тамбурі вагона невстановленого досудовим слідством електропоїзда, при його слідуванні по ст. Попільня, що в Попільнянському районі, Житомирської області знайшов пенсійне посвідчення серії ААБ № 171699, видане 02.09.2001 року Управлінням соціального захисту населення в Ружинському районі, Житомирської області на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

При цьому ОСОБА_2 знаючи, що дане посвідчення надає право на пільговий проїзд в громадському транспорті, маючи умисел на підроблення з метою використання забрав його собі, після чого особисто вклеїв в нього свою фотокартку і почав носити підроблене посвідчення з метою використання для пільгового проїзду в громадському транспорті.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на використання підробленого документа ОСОБА_2, 07 червня 2012 року о 08 годині 56 хвилин перебуваючи у невстановленому досудовим слідством електропоїзді, використовуючи підроблене ним посвідчення придбав у невстановленого досудовим слідством провідника касира пільговий квиток, який використав для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на використання підробленого документа ОСОБА_2, 19 червня 2012 року о 09 годині 25 хвилин перебуваючи у невстановленому досудовим слідством електропоїзді, використовуючи підроблене ним посвідчення придбав у невстановленого досудовим слідством провідника касира пільговий квиток, який використав для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті.

Крім того, свою злочинну діяльність, спрямовану на використання підробленого документа ОСОБА_2, 21 червня 2012 року о 06 годині 24 хвилини перебуваючи в салоні четвертого вагону електропоїзда № 6202 сполученням « Козятин-Київ» при слідуванні вказаного електропоїзда по залізничному перегону « ст. Чорнорудка ст. Брівки», що в Ружинському районі, Житомирської області, використовуючи підроблене ним посвідчення придбав у провідника касира ОСОБА_4 пільговий квиток, який мав намір використати його для безкоштовного проїзду в приміському залізничному транспорті, але ОСОБА_4 виявила ознаки підробки в наданому їй посвідченні, добровільно видала його разом із вищевказаними залізничними квитками працівникам міліції, якими в подальшому було затримано ОСОБА_2 у вказаному електропоїзді.

ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даних злочинів визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що десь в середині січня, числа не памятає, він повертався з м. Києва додому. Їхав звичайним електропоїздом, номера якого не знає. Після відправлення його з перону залізничного вокзалу ст. Попільня він вийшов в тамбур покурити і випадково побачив на сходах пенсійне посвідчення. Коли він відкрив його, то побачив, що там немає фотографії і воно виписане на імя ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Він знав одного такого чоловіка, що проживав разом з ним в одному селі, але той помер чи в 2006 чи в 2008 році. Де після смерті ділась його дружина не знає. Після цього він вирішив, що посвідчення можливо було кимось загублене і вирішив залишити його собі щоб в подальшому його використовувати для пільгового проїзду в електропоїздах, так як він часто здійснює поїздки до Києва на тимчасові заробітки і у нього не так часто є кошти по оплаті на проїзд. З цією метою він приїхав додому, де не говорячи своїй дружині, у знайдене посвідчення вклеїв акуратно свою фотокартку та почав його зберігати при собі.

В подальшому, 07 червня 2012 року, він вранці після роботи виїхав електропоїздом з Києва додому. Трохи проїхавши до нього підійшов провідник касир і він надав йому підроблене посвідчення. Той нічого не запідозривши вбив вибив йому безкоштовного проїзного квитка і він таким чином доїхав додому. Придбаного квитка залишив в посвідченні.

Потім, 19 червня 2012 року, він вранці після роботи виїхав електропоїздом зі ст. Київ- Волинський додому. Трохи проїхавши в ньому до нього підійшов провідник касир і він також надав йому підроблене посвідчення. Той нічого не запідозривши вибив йому безкоштовного проїзного квитка і він таким чином доїхав додому. Придбаного квитка залишив в посвідченні.

Потім, 21 червня 2012 року, він вранці прийшов на залізничний вокзал ст. Чорнорудка, після чого виїхав електропоїздом Козятин Київ і поїхав на роботу до ст. Вишневе. Коли поїзд відїхав і слідував по залізничному перегону, до нього підійшла провідник касир, і з нею три чоловіка в цивільному. Він також надав їй підроблене ним посвідчення. Вона спочатку вибила йому безкоштовний квиток, а потім передала посвідчення цим людям, які представились йому як працівники міліції. Він не памятає, що саме пояснював міліції в поїзді, але памятає, що складались якісь документи і його було запрошено відразу до ЛВ на ст. Козятин для дачі письмових пояснень по даному факту, на що він погодився. Вину свою визнав і щиро розкаявся. Вчинене робив тому, що не мав при собі постійно коштів на проїзд.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів в звязку з відсутністю спору по фактичних обставинах справи, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відповідно до ст. 299 КПК України обмежившись допитом підсудного.

Крім визнавальних показань підсудного його вина у вчиненому доводиться письмовими доказами кримінальної справи.

- протоколом добровільної видачі від 21.06.2012 року, де зафіксовано факт видачі ОСОБА_4 підробленого пенсійного посвідчення та трьох безкоштовних залізничних квитків вилучених у ОСОБА_2;

- повідомленням із Управління пенсійного фонду України в Ружинському районі за № 2732/02 від 22.06.2012 року, де вказано, що ОСОБА_2 на обліку в управлінні, як одержувач пенсії, не перебуває і пенсії не отримує;

- висновком експерта №29 від 26.06.2012 року, згідно якого в пенсійному посвідченні серії ААБ № 171699, заповненому на прізвище ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ознак зміни первинного тексту не виявлено. В пенсійному посвідченні серії ААБ № 171699, заповненому на призвіще ОСОБА_3, 1953 року, виявлено ознаки технічної підробки документа, а саме переклейка фотокарти ( а.с. 48-52 ).

Аналізуючи вказані докази, суд приходить до впевненості, що ОСОБА_2 вчинив підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі посвідчення, і яке надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання, та використання завідомо підробного документа, і його дії слід кваліфікувати за ч.І ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України.

Визначаючи покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, обставини, що пом"якшують покарання.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Обставинами, які пом"якшують покарання підсудного суд вважає щире розкаяння у вчиненні злочинів.

При призначенні покарання суд також враховує те, що ОСОБА_2, щире каяття підсудного, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше не судимий.

Тому, враховуючи вказані обставини, суд призначає ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу.

Судові витрати по справі суд покладає на підсудного.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч.І ст.358 КК України і призначити покарання - штраф в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1020 грн. ( Одна тисяча двадцять гривень )

- ч.4 ст.358 КК України і призначити покарання - штраф в розмірі сорок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 680 грн. ( Шісот вісімдесять гривень ).

На підставі ч.І ст.70 КК України ОСОБА_2 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - штраф в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 грн. ( Одна тисяча двадцять гривень ).

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити попередньою - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на залізничному транспорті (код 25576445, банк ГУДКУ в Київській області, МФО 821018, р\р 31257272210703, призначення - за експертні роботи, отримувач платежу - НДЕКЦ при УМВС України на транспорті) судові витрати по справі в сумі 686 грн. ( Шістсот вісімдесят шість гривень ).

Речові докази по справі: пенсійне посвідчення ААБ № 171699, безкоштовний проїзний квиток - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя М.М. Грек

Суддя М. М. Грек.