Рішення № 26888729, 01.10.2012, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/2647/2012

Провадження № 2/0552/1310/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року м. Макіївка

Центрально - Міський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча суддя Неженцева О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства

«ПРОСТО- страхування», ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(далі - ПАТ «ПРОСТО- страхування), ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, витрат на проведення експертного дослідження, судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що з вини відповідача ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мало місце пошкодження її майна і на даний час у добровільному порядку збитки не відшкодовані.

Позивачка ОСОБА_2, яка була судом належним чином сповіщена про час та місце судового розгляду справи, не використала надане право на безпосередню участь у судовому засіданні та подала суду письмове клопотання про розгляд позову у її відсутність.

У позовній заяві ОСОБА_2 на обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено про те, що їй на підставі рішення Центрально - Міського районного суду міста Макіївки від 11 серпня 2008 року на праві власності належить нежиле приміщення - крамниця загальною площею 66,50 кв.м., яка розташована за адресою: місто Макіївка, Центрально- Міський район, вулиця Донецька, будинок № 68/13.

15 серпня 2011 року о 21 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, при виїзді на головну, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого мало місце зіткнення цих транспортних засобів, після чого автомобіль марки

«ГАЗ 33024» під керуванням ОСОБА_1 скоїв наїзд на стіну крамниці, внаслідок чого була порушена обліцовка фасаду будинку. Винність ОСОБА_1 у даній дорожньо- транспортній пригоді була встановлена постановою Будьонівського районного суду міста Донецька від 10 жовтня 2011 року. Факт заподіяння шкоди - пошкодження обліцовки фасаду крамниці було зафіксовано працівниками ДАІ при виїзді на місце ДТП. Завдана матеріальна шкода по пошкодженню майна їй не була відшкодована страховою компанією ПАТ «ПРОСТО- страхування»незважаючи на її звернення. При відмові у відшкодуванні ПАТ «ПРОСТО- страхування» посилалося на те, що постановою суду не було встановлено пошкодження її майна внаслідок ДТП, тому за захистом свого порушеного права власника вона була вимушена звернутися до суду. Згідно експертного дослідження від 04 березня 2012 року вартість ремонтно-поновлювальних робіт по фасаду крамниці складає 3524 грн., які вона просить стягнути з ПАТ «ПРОСТО- страхування»у рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, враховуючи при цьому те, що відповідальність власника транспортного засобу марки «ГАЗ 330214» ОСОБА_5 була застрахована за договором страхування від 19 листопада 2010 року. Посилаючись на те, що з вини відповідача ОСОБА_1 нею були понесені витрати по сплаті експертного дослідження у сумі 400 грн. та судові витрати: по сплаті послуг адвоката у сумі 450 грн., судового збору у сумі 328 грн. 20 коп., просила ці витрати стягнути з ОСОБА_1 Вважає, що діями відповідача ОСОБА_1 їй були спричинені моральні страждання, які полягають у її хвилюваннях з питання пошкодження майна та необхідності прийняття заходів по проведенню поновлювальних робіт, витрат особистого часу на переговори з відповідачем та необхідністю звернення до страхової компанії, збирання документів та доказів. Зазначені обставини вимусили її витрачати додаткові зусилля для організації її життя, тому просила за рахунок ОСОБА_1 компенсувати їй завдану моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Представник відповідача - ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності юридичної особи - ПАТ «ПРОСТО- страхування», був належним чином судом сповіщений про час та місце судового розгляду справи, але не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні. Суду були надані письмові клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача та письмові пояснення на позов, згідно яких страхова компанія позовні вимоги не визнала і на обґрунтування своїх заперечень зазначила про те, що постановою Будьонівського районного суду міста Донецька від 10 жовтня 2011 року не було встановлено винність водія ОСОБА_1 у здійсненні наїзду на будівлю крамниці та пошкодження майна позивачки ОСОБА_2 Вважає, що довідка ДАІ від 27 грудня 2011 року не є належним та допустимим доказом з цього питання, оскільки лише суд може встановити винність особи в завданні тієї чи іншої шкоди та причинно-наслідковий зв*язок між подією та завданою шкодою. ПАТ « ПРОСТО- страхування» у порядку виконання обов*язку за договором страхування від 19 листопада 2010 року, укладеного з ОСОБА_3, провело виплату власнику транспортного засобу марки «ВАЗ» ОСОБА_7 страхового відшкодування у розмірі 3 833 грн. 31 коп., тому у задоволенні позовних вимог до ПАТ «ПРОСТО- страхування» про відшкодування завданої матеріальної шкоди просив відмовити у зв*язку з недоведеністю вини страховика у завданні шкоди.( а.с. 53-55, 114-117).

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у судовому засіданні частково та пояснив, що з його вини 15 серпня 2011 року мало місце дорожньо- транспортна пригода, внаслідок якої транспортний засіб марки «ГАЗ 330214» під його керуванням, скоїв зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 21033»та наїзд на фасад будівлі крамниці біля дороги. По факту ДТП на місце пригоди працівниками ДАІ було складено відповідну схему та зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів та фасаду крамниці. Згідно постанови Будьонівського районного суду міста Донецька його було визнано винним у порушенні пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Визнає необхідність відшкодування на користь позивачки у повному обсязі її витрат на експертне дослідження, послуги адвоката та судового збору. Вважає компенсацію моральної шкоди завищеною, згоден відшкодувати позивачці у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у сумі 1300 грн., посилаючись при цьому на те, що у нього на утриманні перебуває дружина та малолітня дитина. ( а.с. 94-95).

Третя особа- Конюхов О.В., який був судом належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду, не використав свого права на участь у судовому засіданні, тому суд вважає за необхідне провести розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно довіреності, за станом на 15 серпня 2011 року, мав право експлуатувати, користуватися транспортним засобом марки «ГАЗ 330214»реєстраційний номер НОМЕР_3, який на праві власності належить ОСОБА_3. ( а.с. 79-81).

Відповідно до положень частини 4 статті 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов*язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанова суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно постанови Будьонівського районного суду міста Донецька від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 15 серпня 2011 року о 21 годині 15 хвилин він, керуючи транспортним засобом автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиці Донецька та вулиці Плеханова у Центрально- Міському районі міста Макіївки, рухаючись по другорядній дорозі, при виїзді на головну, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого мало місце зіткнення цих транспортних засобів. Постанова суду набрала законної сили 21 жовтня 2011 року ( а.с. 84, 105).

Відповідно до положень статті 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці докази встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними, як це передбачено статтею 58 ЦПК України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі рішення Центрально- Міського районного суду міста Макіївки від 11 серпня 2008 року позивачка ОСОБА_2 є власником нежилого приміщення загальною площею 66,50 кв.м. , яке використовується як крамниця, та яке розташоване за адресою: місто Макіївка, Центрально- Міський район, вулиця Донецька, будинок № 68/13. ( а.с. 21-24).

Із матеріалів адміністративної справи убачається, що після зіткнення транспортних засобів внаслідок ДТП автомобіль марки «ГАЗ 330214» під керуванням ОСОБА_1 скоїв наїзд на фасад крамниці, яка знаходиться у будинку № 68/13 по вулиці Донецькій у місті Макіївці. Зазначені відомості відображені у протоколі огляду місця ДТП та схемі до неї, яку було складено працівниками ДАІ за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а також окремо було зазначено у довідці ДАІ від 27 грудня 2011 року. ( а.с. 18, 80-81). Крім того, факт пошкодження фасаду крамниці внаслідок наїзду транспортним засобом при ДТП визнав водій ОСОБА_1 як безпосередньо у судовому засіданні при розгляді справи, так і у письмових поясненнях 15 серпня 2011 року на місце події . ( а.с. 82).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає встановленим факт пошкодження фасаду будівлі крамниці внаслідок ДТП 15 серпня 2011 року з вини водія ОСОБА_1 і наявність причинного зв*язку між його протиправними діями та наслідками - пошкодження майна позивачки ОСОБА_2, тому посилання представника ПАТ «ПРОСТО-страхування» на недоведеність вини ОСОБА_1 у цьому є безпідставними.

Згідно експертного дослідження № 02/23/03/12 від 04 березня 2012 року, який було проведено експертом ОСОБА_9, вартість ремонтно-поновлювальних робіт, пов*язаних з ДТП, фасаду крамниці у будинку № 68/13 по вулиці Донецькій( перехрестя вулиці Плеханова) у місті Макіївці з урахуванням вартості матеріалів на час проведення експертизи складає 3524 грн.

Як убачається з письмових пояснень представника ПАТ «ПРОСТО- страхування» ним не ставиться під сумнів розмір завданої матеріальної шкоди за цим висновком, тому суд на підставі положень статті 10 ЦПК України вважає за необхідне прийняти цей висновок до уваги, як належне підтвердження вартості спричиненої позивачці матеріальної шкоди.

З полісу № ВЕ 4823788 від 19 листопада 2010 року обов*язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів убачається, що між ОСОБА_3, як власником забезпеченого транспортного засобу марки

«ГАЗ 330214»реєстраційний номер НОМЕР_3 та ПАТ «ПРОСТО- страхування» було укладено строком на один рік договір обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з лімітом відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров*ю (на одного потерпілого) 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 50 000 грн., франшиза ( страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) 510 грн. ( а.с. 111, 115).

Відповідно до положень ст. 6 Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV « Про обов*язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»( далі - Закону № 1961-IV), страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно статті 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров*ю, майну третьої особи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що власник транспортного засобу автобусу « ГАЗ 330214» ОСОБА_3 застрахував свою цивільно- правову відповідальність, як власник наземного транспортного засобу, яким під час здійснення дорожньо- транспортної пригоди 15 серпня 2011 року керував відповідач ОСОБА_1, а тому із страховика - ПАТ «ПРОСТО- страхування»підлягає стягнення на користь позивачки завдана матеріальна шкода майну у сумі 3 524 грн.

Крім того, позивачкою були понесені витрати на проведення цієї оцінки завданої матеріальної шкоди у сумі 400 грн., які відповідно до положень статей 79, 88 та 174 ЦПК України, з урахуванням визнання їх відповідачем, підлягають стягненню з ОСОБА_1

( а.с.16)

У частині 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До судових витрат , як це передбачено положеннями статті 79 ЦПК України, відносяться : судовий збір та витрати, пов*язані з розглядом справи, до переліку яких також відносяться витрати на правову допомогу.

Із матеріалів справи убачається, що при зверненні до суду позивачкою було сплачено судовий збір у сумі 328 грн. 20 коп. ( а.с. 1).

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, позивачка надала суду довідку адвоката ОСОБА_10 про надання юридичної допомоги по складанню позовної заяви та консультації на суму 450 грн.( а.с. 28)

Зазначені позовні вимоги були у повному обсязі визнані ОСОБА_1, про що суду були надані також письмові пояснення. ( а.с.94-95).

Визнання ОСОБА_1 цих позовних вимог не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому у порядку положень статті 174 ЦПК України суд вважає можливим прийняти визнання позову відповідачем та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивачки витрати на правову допомогу у сумі 450 грн.

Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як розяснено в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача. При заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці діями відповідача ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилася у тому, що позивачка тривалий час не має можливості поновити первинний стан фасаду будівлі, власником якого вона є. Внаслідок пошкодження майна позивачка нервувала та хвилювалася , вимушена була нести позапланові витрати, витрачати час на захист своїх порушених прав, що призвело до порушення укладу її життя та нормальних життєвих зв*язків.

Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд враховує : характер та глибину повязаних з цим моральних страждань позивачки, ступінь вимушеного порушення нормального укладу її життя та необхідність докладання для його організації додаткових зусиль, матеріальне становище відповідача ОСОБА_1, який має на утриманні дружину та малолітню дитину, та, виходячи із суті позовних вимог, засад розумності і справедливості вважає за необхідне стягнути на користь позивачки моральну шкоду у сумі 1300грн., і вважає, що зазначена сума буде достатньою і справедливою в даній конкретній ситуації, і не може служити збагаченню потерпілої ( а.с. 65, 151).

У частині 1 статті 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 22, 23, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов*язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства « ПРОСТО- страхування»( ЄДРПОУ 24745673, адреса: 04050, місто Київ, вулиця Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «ОСОБА_11 ОСОБА_8» м. Київ, МФОЛ 300335) на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої майну суму 3 524 грн ( три тисячі п*ятсот двадцять чотири).

Стягнути с ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування: витрат на експертне дослідження 400 грн., юридичні послуги 450 грн.,судові витрати 328 грн. 20 коп., моральну шкоду у сумі 1300 грн., усього 2478 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально- Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення

Суддя: О.В. Неженцева