Рішення № 26887639, 18.10.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/0544/1562/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді- Руденко Л.М.

при секретарі- Кобець О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянську цивільну справу за позовом ПАТ Місто Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП БТІ м. Словянська, за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про зобовязання вчинити певні дії, визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до - ПАТ Місто Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_4, КП БТІ м. Словянська, Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_3 про виключення квартири з реєстру іпотек та з реєстру обтяжень, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2012 року до Словянського міськрайонного суду звернувся з позовом ПАТ Місто Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП БТІ м. Словянська, за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії, визнання права власності, посилаючись на те, що між КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Місто Банк»та ОСОБА_1, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 29/Ю/USD від 25.03.2005 р., було укладено Договір іпотеки № 29/Ю/USD-3-1 від 30.03.2005р., який посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за №774 про іпотеку трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою:Донецька обл.,м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. № 34 кв.№79.

Пунктом 4.1.4 договору іпотеки передбачений обов'язок ОСОБА_1 не відчужувати Предмета іпотеки в цілому або будь-яку його частину у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в оренду, найм, не передавати в наступну іпотеку), не видавати довіреності на користування чи/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб, без отримання попередньо письмової згоди на це від Іпотекодержателя. Також, згідно ч. 3. ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека є одним із видів застави нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про заставу», реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В порушення ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», п. 4.1.4 договору іпотеки, без попередньої письмової згоди Іпотекодержателя (ПАТ «Місто Банк»), ОСОБА_1 01.04.2011 р. було укладено договір дарування трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається із Витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно, зазначений договір посвідчений 01.04.2011р. приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 1716. Власником квартира стала ОСОБА_2

Так, 11.05.2012 р. до Банка звернулась ОСОБА_2 з проханням виключити трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79 та яка передана в іпотеку Банка у якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором № 29/Ю/USD від 25.03.2005 р., із Державного реєстру іпотек. При цьому вона надала суду копію Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 045886, копію технічного паспорту на квартиру та копію свого паспорту і ІПН. Таке прохання було обумовлене тим, що вона має намір продати цю квартиру і при зверненні до нотаріусу для укладення правочину на відчуження їй було надано відмову, оскільки обтяження на таке майно зареєстроване у Державному реєстрі іпотек. Дану обставину може підтвердити приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, до якого і звернулась ОСОБА_2 для укладення договору відчуження квартири.

Частиною 4 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Так, відповідно до п. 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, договір дарування має бути зареєстрований у Реєстрі правочинів.

Згідно п. 13 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, зміна, внесена до правочину, та відомості про припинення його дії підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до запису в Реєстрі. Датою державної реєстрації змін, внесених до правочину, чи відомостей про припинення його дії вважається дата та час внесення змін до запису в Реєстрі.

Отже, з огляду на ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, договір дарування від 01.04.2011 р. є недійсним, його недійсність витікає з вимог закону (нікчемний правочин) і визнання в судовому порядку не вимагається.

На підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України та п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним»№ 9 від 06.11.2009 р., вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлено, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Вчинення зазначеного договору дарування та його реєстрація в Державному реєстрі правочинів, порушує право Позивача на задоволення його вимог як іпотеко держателя, а також як кредитора за основним зобов'язанням.

Застосування наслідків недійсного правочину приводить сторони правочину до стану, який існував до укладення недійсного правочину. Таким чином, власником трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79 при застосуванні реституції є ОСОБА_1

Окрім цього, відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

На підставі п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-ІУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за N 157/6445, встановлено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності (пункт 3.5). Так, державна реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. З Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав.

Договір іпотеки № 29/Ю/USD від 30.03.2005 р. є похідним від обовязків боржника СПД ОСОБА_4 за кредитним договором № 29/Ю/USD від 25.03.2005р. та вважають, що рішення в справі може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_4

Також, зазначають, що відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», приватний нотаріус Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 має залучатися до участі в справі як третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Просить суд:

- зобовязати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 у натурі трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79, одержану на виконання за нікчемним договором дарування, посвідченого 01.04.2011 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 за № 1716;

- зобовязати приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 негайно внести до Державного реєстру правочинів відомості про припинення договору дарування, посвідченого 01.04.2011 р. приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 за № 7950;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79;

- зобовязати КП «БТІ м. Слов'янськ»зареєструвати право власності на трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79 за ОСОБА_1;

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів солідарно.

01.08.2012 року ОСОБА_2 надала до суду зустрічний позов до ПАТ Місто Банк, за участі третіх осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_4, КП Бюро технічної інвентаризації м. Словянськ, Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 - про виключення квартири з реєстру іпотеки та з реєстру обтяжень, посилаючись на те, що дійсно між ОСОБА_1 та Комерційним банком ТОВ "Місто Банк" 30.03.2005 року було укладено договір іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору № 29\ю\USD від 25.03.2005р. укладеного між банком та ОСОБА_4

14 квітня 2006р. для виконання кредитного зобов'язання і погашення кредиту ОСОБА_4 ОСОБА_1 внесла в касу банка 30000 доларів США. В звязку з повним виконанням зобов'язань по Кредитному договору забезпеченого договором іпотеки і відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" та п\п 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України іпотека і право застави квартири АДРЕСА_2 по укладеному ОСОБА_1 договору іпотеки № 29\Ю\USD-3-1 від 30.03.2005р. припинено 14.04.2006р.

Оскільки кредитні зобов'язання по Кредитному договору №29\Ю\USD від 25.03.2005р. були повністю виконані 14 квітня 2006р., то начальник Краматорського відділення КБ ТОВ "Місто Банк" ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з заявою про зняття обмежень на відчуження квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_1 і зазначена квартира була виключена із реєстру іпотеки та обтяжень..

Ці обставини підтверджуються тим, що позивач не надав до своєї позовної заяви доказів, що після 14 квітня 2006 року квартира АДРЕСА_2 була зареєстрована в Державному реєстрі іпотеки чи в Державному реєстрі обтяжень та не посилається на наявність такої реєстрації взагалі, а в позові зазначив, що договір іпотеки № 29\Ю\USD від 25.03.2005р., який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований у реєстрі за №774 про іпотеку. Але фактично № 774 - це номер реєстрації нотаріальної дії, а не номер в реєстрі про іпотеку. Тому перешкод для укладення договору дарування квартири між нею та ОСОБА_1 не було. Договір дарування від 01.04.2011р. укладено правомірно, а тому у задоволенні позовних вимог ПАТ «Місто Банк»необхідно відмовити. Вважає, що є підстави визнати таким, що припинив дію 14 квітня 2006 року договір іпотеки № 29\Ю\USD-3-1 від 30.03.2005 року, укладений між Місто Банком та ОСОБА_1, та зобов'язати Державного реєстратора виключити з реєстру іпотеки та реєстру обтяжень квартиру АДРЕСА_4.

Просить суд:

- в задоволенні позовних вимог ПАТ «Місто Банк»відмовити;

- визнати такими, що припинив дію 14 квітня 2006 року договір іпотеки № 29\Ю\USD-3-1 від 30.03.2005 року, укладений між КБ ТОВ "Місто Банк" та ОСОБА_1;

- визнати припиненою іпотеку і право застави квартири АДРЕСА_2;

- зобов'язати Державного реєстратора виключити з реєстру іпотеки та реєстру обтяжень квартиру АДРЕСА_4;

- стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Представник позивача по основному позову та відповідача по зустрічному позову - ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила відмовити в позовних вимогах ОСОБА_2, пояснивши, що пунктом 7.2. Договору іпотеки № 29\Ю\USD-3-1 від 30.03.2005р. встановлено, що право іпотеки та, відповідно, цей договір припиняють чинність у випадках, передбачених Законом України «Про іпотеку».

Так, згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Також, ч. 5 ст. З Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застави.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу», застава припиняється:

- з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

- в разі загибелі заставленого майна;

- в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

- в разі примусового продажу заставленого майна;

- при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;

- в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Згідно ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі:

1)припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

2)втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

3)реалізації предмета застави;

4)набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Позивач з підстав припинення іпотеки, іпотечного договору та права застави називає повне виконання зобов'язань за кредитним договором та додає до зустрічного позову копію заяви на переказ готівки та зазначено, що вказана заява міститься в матеріалах кримінальної справи.

Однак, відповідно до п. 3. Глави 2 «Приймання банком готівки»Розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N 337 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 року за N 768/8089 (яка була чинна та в редакції станом на 14.04.2006 р.), приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за прибутковими касовими документами, окрім іншого, за заявою на переказ готівки - від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку. Пунктом 8 Інструкції № 337 передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Отже, другий примірник Заяви на переказ готівки має бути в оригіналі у третьої особи по справі ОСОБА_4, а не міститись у матеріалах кримінальної справи. Згідно заборгованості по Кредитному договору № 29\Ю\USD від 25.03.2005 року підприємця ОСОБА_4 станом на 20.08.2012 р. та виписками з рахунку СПД ОСОБА_4 зобов'язання за Кредитним договором № 29\Ю\USD від 25.03.2005 року не виконане. Так, Ухвалою Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області від 02.06.2009 року у справі №11-1257/2009, якою частково змінено вирок Куйбишевського районного суду м. Донецька від 19.01.2009р. про визнання ОСОБА_8, 26.11.1975р.н., колишнього начальника Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк», правонаступником якого є АТ «Місто Банк», винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, встановлено, що грошові кошти у сумі 30368 доларів США, які залишено ОСОБА_1 за дорученням ОСОБА_9 у якості погашення кредиту останнього у сумі 30 000 доларів США, до каси Банку внесені не були, а були привласнені ОСОБА_8 Таким чином, погашення заборгованості за кредитом не відбулось. Отже, зобов'язання за Кредитним договором № 29\Ю\USD від 25/03/2005 р. СПД ОСОБА_9 на теперішній час не виконані, основне зобов'язання не є припиненим, тому позовні вимоги по справі № 2/0544/1562/2012, що витікають з Іпотечного договору № 29\Ю\USD-3-1 від 30.03.2005 р., який укладено у забезпечення виконання зобовязань за наведеним кредитним договором, є обґрунтованими та законними, іпотеку, право застави та іпотечний договір не можна вважати та визнавати припиненими.

Відповідач по основному позову та позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримали зустрічні позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, позовні вимоги ПАТ Місто Банк - залишити без задоволення

Відповідачка по основному позову та третя особа по зустрічному позову - ОСОБА_1 в судовому засіданні не була присутня, але надавала до суду заяви, в яких просила суд розглянути справи без її участі.

Відповідач по основному позову та третя особа по зустрічному позову - КП Бюро технічної інвентаризації м. Словянська ОСОБА_11, в судовому засіданні вимоги ПАТ «Місто Банк»не визнала, вказавши на те, що КП БТІ діяло відповідно до чинного законодавства, з їх боку не було ніяких порушень, щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_2, так як КП БТІ не мало відомостей щодо обтяжень на АДРЕСА_5, а тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити, а за зустрічним позовом постановити рішення на розсуд суду.

Третя особа - Приватний нотаріус Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги ПАТ «Місто Банк»не визнав, вказавши, що на час укладання ОСОБА_1 договору дарування АДРЕСА_5 ОСОБА_2 були відсутні будь які відомості щодо обтяжень на дану квартиру. Просив дане врахувати та винести рішення на підставі матеріалів в справі.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні не був присутній, але надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги ПАТ «Місто Банк»не визнає та просить їх залишити без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_7, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_12, представника КП БТІ ОСОБА_11, приватного нотаріуса ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Частина 4 даної статті передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов»язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Дійсно, сторонами по справі не спростовуються ті обставини, що:

·між КБ ТОВ «Місто Банк», нині ПАТ «Місто Банк», та ОСОБА_1, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №29/Ю/USD від 25.03.2005р., який було укладено між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_4, було укладено Договір іпотеки № 29/Ю/USD-3-1 від 30.03.2005р., який посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5;

·згідно умов даного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд. № 34 кв.№79;

·14 квітня 2006р. для виконання кредитного зобов'язання і погашення кредиту ОСОБА_4 ОСОБА_1 внесла в касу банка 30368 доларів США.

·14 квітня 2006р. начальник Краматорського відділення КБ ТОВ "Місто Банк" ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з заявою про зняття обмежень на відчуження квартири АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_1 і зазначена квартира була виключена із реєстру іпотеки та обтяжень;

·ОСОБА_1 01.04.2011р. уклала договір дарування трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яким подарила дану квартиру своєї матері ОСОБА_2

·у свою чергу 11.05.2012 р. ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Місто Банк». з проханням виключити трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Свободи, будинок номер 34, квартира номер 79, та яка передана в іпотеку Банка у якості забезпечення зобов'язань за Кредитним договором № 29/Ю/USD від 25.03.2005 р., із Державного реєстру іпотек;

·після звернення ОСОБА_2 з даною заявою до ПАТ «Місто Банк»останній 18.05.2012р. звертається з даним позовом до суду.

Всі вище перелічені обставини сторонами підтверджені та свідчать по те, що з боку ОСОБА_1 були виконані вимоги передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», де вказано, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, яке відповідачем ОСОБА_1 було припинено саме 14 квітня 2006 року, коли ОСОБА_1 внесла до однієї з кас ПАТ «Місто Банк»суму у 30368 доларів.

У своїй заяві представник ПАТ «Місто Банк» посилається на те, що з боку ОСОБА_1 мали місце порушення вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», п. 4.1.4 Договору іпотеки, тобто без попередньої письмової згоди іпотекодержателя - ПАТ «Місто Банк», ОСОБА_1 01.04.2011 р. було укладено договір дарування трикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суд вважає, що дані твердження ПАТ «Місто Банк»є безпідставними, оскільки на час укладання договору дарування трикімнатної квартири АДРЕСА_6»янськ то б то на 01.04.2011р. дана квартира не мала обтяжень, так як за листом посадової особи - начальника Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк»ОСОБА_8, на ім»я приватного нотаріуса Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, обтяження на дану квартиру були зняті (т.1 а.с.105).

Сам представник ПАТ «Місто Банк»не заперечує, що такий лист було направлено саме посадовою особою ПАТ «Місто Банк»ОСОБА_8, який мав право надавати такі розпорядження щодо зняття обтяжень.

Представник ПАТ «Місто Банк»підтримуючи позов, вказала на те, що ОСОБА_1 не виконала відповідні дії та нею не було отримано квитанції, що передбачено п. 3. Глави 2 «Приймання банком готівки»Розділу III Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року N 337 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2003 року за N 768/8089 (яка була чинна та в редакції станом на 14.04.2006 р.), а саме: приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за прибутковими касовими документами, окрім іншого, за заявою на переказ готівки - від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку, а також пунктом 8 Інструкції № 337- після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Суд не може взяти до уваги такі посилання ПАТ «Місто Банк», оскільки вони суперечать доказам, які були встановлені при розгляді 19.01.2009р. Куйбишевським районним судом м. Донецька кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_8, як посадової особи Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк», за ч.5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: ОСОБА_8 супроводив ОСОБА_1 до каси Краматорського відділення Донецької філії КБ ТОВ «Місто Банк»для наступної передачі грошей касиру.«…После этого, ОСОБА_13, являясь имущественным поручителем ОСОБА_14, денежные средства в сумме 30400 долларов США в качестве погашения кредита, предоставленного ОСОБА_14 по указанному договору, передала кассиру ОСОБА_15, которая по указанию управляющего ОСОБА_16 начала их пересчитывать. Потом ОСОБА_16 дал указание кассиру ОСОБА_15 оставить денежные средства в сумме 30368 долларов США в помещении кассы и передать ОСОБА_13 сдачу в сумме 32 доллара США. Выполняя указания ОСОБА_16 после подсчёта денежных средств кассир ОСОБА_15 в качестве сдачи передала ОСОБА_13 30 долларов США, которые по указанию ОСОБА_16 взяла из кассы отделения банка…Одновременно с этим подсудимый ОСОБА_16, имеющий, согласно должностной инструкции право первой подписи на кассовых и расчётных документах отделения Банка… удостоверил каждый из экземпляров данного заявления своей подписью, после чего передал документы ОСОБА_13В…»(т.2 а.с.79-80).

Приходячи до таких висновків, суд врахував те, що ОСОБА_1 не є робітником банківської установи та їй не було відомо саму процедуру погашення даного кредиту, вона, як добросовісний платник внесла до каси банку суму кредиту та проценти, що складає 30368 доларів США і даний факт було підтверджено свідком ОСОБА_15, яка була допитана при розгляді вищевказаної кримінальної справи.

Суд звернув свою увагу на те, що:

- відповідно до п. 10.7 Кредитного договору №29/Ю/USD від 25.03.2005р., у разі несвоєчасного погашення заборгованості за цим Договором та зарахування її на рахунки простроченої та сумнівної заборгованості, Банк має право по закінченні триденного терміну з часу зарахування на такі рахунки надати інформацію до Єдиної інформаційної системи «Реєстр позичальників», але ПАТ «Місто Банк»не надав такої інформації протягом тривалого часу;

- ПАТ «Місто Банк»при розслідуванні кримінальної справи мав інформацію, що ОСОБА_1 передала в касу банку суму кредиту та проценти, яка складає 30368 доларів США, але не звернувся до суду та продовжував нараховувати кредитору ОСОБА_4 штрафні санкції за прострочення платежу і лише 18.05.2012р., після звернення ОСОБА_2 до ПАТ «Місто Банк», звернувся до суду, незважаючи на те, що відповідно до п. 10.1 Кредитного договору №29/Ю/USD від 25.03.2005р.,спірні питання за цим Договором розглядаються згідно з чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку»N 898-IV від 5 червня 2003 року, іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Таким чином, суд приходить до висновку, що є всі підстави вважати, що Договір іпотеки № 29/Ю/USD-3-1 від 30.03.2005р. припинив своє існування, оскільки:

- пункт 10.4 Кредитного договору №29/Ю/USD від 25.03.2005р. вказує на те, що строк дії цього Договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення Позичальником кредиту та відсотків за ним.

- сума кредиту за Кредитним договором №29/Ю/USD від 25.03.2005р. та відсотки по ньому з боку ОСОБА_1, як майновим поручителем ОСОБА_4 була повністю погашена 14.04.2006року, шляхом внесення в касу Банку 30368 доларів США.

Відповідно до ч.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів , їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У судовому засіданні ПАТ «Місто Банк»не довів свої позовні вимоги, а тому його позов слід залишити без задоволення.

ОСОБА_17 у суді довела, що вона на законних підставах є власником квартири АДРЕСА_6»янськ, але не має можливість розпорядитись своєю власністю, що порушує її право як власника і тому звернулась зі зустрічним позовом до суду. Її вимоги знайшли своє підтвердження у суді і підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд вважає, що з ПАТ «Місто Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30 грн. (а.с.102), відповідно до вимог ст. 88 ч. 1 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 61,62,64, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку»N 898-IV від 5 червня 2003р., суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ПАТ Місто Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, КП БТІ м. Словянська, за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобовязання вчинити певні дії, визнання права власності, залишити без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до - ПАТ Місто Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_4, КП БТІ м. Словянська, Приватного нотаріуса Словянського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про виключення квартири з реєстру іпотек та з реєстру обтяжень, задовольнити.

Визнати таким, що припинив свою дію 14 квітня 2006 року договір іпотеки №29/Ю/USD-3-1 від 30.03.2005р., укладений між КБ ТОВ «Місто Банк»та ОСОБА_1.

Іпотеку на квартиру АДРЕСА_7»янськ Донецької області визнати припиненою та виключити з Державного реєстру іпотеки та реєстру обтяжень квартиру АДРЕСА_7»янськ Донецької області.

Стягнути з ПАТ «Місто Банк»(р/р № 37398004090021, МФО 335968, код ЄДРПОУ 26416755) на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 107 грн. 30 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: