Ухвала суду № 26870558, 22.10.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/403/4233/2012

Справа № 403/10132/12

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді Бібіка М.М.,

при секретарі Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 24 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 399568, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію в сумі 25 000 гривень 00 копійок, строком дії до 29 лютого 2012 року. Відповідач зобовязався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. Дотепер відповідач свої обовязки виконує неналежно, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача станом на 07 червня 2012 року заборгованості в сумі 30 694 гривні 31 копійка з урахуванням комісії, а також судових витрат (а.с. а.с. 2 3).

Представник позивача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 47).

Відповідач в судове засідання не зявився про день, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. 46).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 24 лютого 2011 року між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 399568, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію в сумі 25 000 гривень 00 копійок строком користування до 29 лютого 2012 року (а.с. а.с. 5 6).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти.

Дотепер відповідач не виконує свої зобовязання з повернення кредиту за кредитним договором № 399568 від 24 лютого 2011 року та відсотків за ним, й у нього перед позивачем утворилася заборгованість станом на 07 червня 2012 року в сумі 30 694 гривні 31 копійка з урахуванням комісій відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

-сума простроченого ліміту кредитування 25 000 гривень 00 копійок;

-сума простроченого овердрафту 2 405 гривень 66 копійок;

-комісія за управління простроченим овердрафтом за період з 30 травня 2012 року по 06 червня 2012 року 31 гривня 60 копійок;

-комісія за управління простроченим лімітом кредитування за період з 30 травня 2012 року по 06 червня 2012 року 328 гривень 80 копійок;

-прострочена комісія за управління лімітом кредитування за період з 28 квітня 2012 року по 29 травня 2012 року 1 315 гривень 20 копійок;

-прострочення комісії за управління овердрафтом за період з 28 квітня 2012 року по 29 травня 2012 року 126 гривень 40 копійок;

-прострочена комісія за управління простроченими розрахунками понад розрахункового циклу за період з 30 грудня 2011 року по 28 травня 2012 року 1 486 гривень 65 копійок.

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, а також кредитним договором № 399568 від 24 лютого 2011 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер не виконує свої обовязки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобовязань у розумінні наведеної норми.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконує свої обовязки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає правильним звернення до суду з позовом про стягнення кредитних коштів.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити, а саме стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка утворилася станом на 07 червня 2012 року за укладеним кредитним договором в сумі 30 694 гривні 31 копійка.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у сумі 306 гривень 95 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 526, 610, 611, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 74, 88, 197, 208, 209, 212 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитним договором № 399568 від 24 лютого 2011 року в сумі: сума простроченого ліміту кредитування 25 000 гривень 00 копійок; сума простроченого овердрафту 2 405 гривень 66 копійок; комісія за управління простроченим овердрафтом за період з 30 травня 2012 року по 06 червня 2012 року 31 гривня 60 копійок; комісія за управління простроченим лімітом кредитування за період з 30 травня 2012 року по 06 червня 2012 року 328 гривень 80 копійок; прострочена комісія за управління лімітом кредитування за період з 28 квітня 2012 року по 29 травня 2012 року 1 315 гривень 20 копійок; прострочення комісії за управління овердрафтом за період з 28 квітня 2012 року по 29 травня 2012 року 126 гривень 40 копійок; прострочена комісія за управління простроченими розрахунками понад розрахункового циклу за період з 30 грудня 2011 року по 28 травня 2012 року 1 486 гривень 65 копійок, судовий збір в сумі 107 гривень 30 копійок, разом 31 001 гривня 26 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя М.М.Бібік