Справа № 433/1091/12
1/433/122/12
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2012 року Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Лукінова К. С
при секретарі Приходько Н. В.,
за участю прокурора Кужель В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, військовозобовязаний, раніше не судимий, мешканець м. Донецька, вул. Листа, 53 Куйбишевського району Донецької області,
- по ч.1 ст.286 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_1 29.02.2012 року близько 07.00 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись на 112 км. 900 метрів автошляху м. Запоріжжя м. Донецьк, розташованому між населеними пунктами с. Гаврилівка та с. Діброва Покровськогго району Дніпропетровської області, не вибрав безпечну дистанцію з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції», в результаті чого скоїв наїзд на напівпричіп вказаного автомобіля, який зупинився на правій смузі руху, після чого ОСОБА_1 в порушення вимог п. 10.1 ПДР України: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»та п. 13.4 ПДР України: «Якщо зустрічний розїзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу», виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв лобове зіткнення з автомобілем «MAN M2000»д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку. В результаті зіткнення ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: закритої тупої травми грудної клітини; закритої тупої травми нижніх кінцівок закритого осколкового перелому зовнішнього мищелка та верхньої третини лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків; закритого перелому лівого наколінника, гемартрозу лівого колінного суглобу, закритого перелому лівої малогомілкової кістки, забою правого колінного суглобу; численних саден на тулубі та кінцівках, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 117-2012 року «Е»від 08.06.2012 року, відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоровя понад 3 тижні. Згідно висновку судово-авто технічної експертизи № 70/27-4 від 29.05.2012 року, технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «DAF TE 47 XS»з напівпричепом, який рухався попереду в попутному напрямку по тій же смузі руху з уповільненням, для водія автомобіля «МАЗ-53366» ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п. 13.1 ПДР, і для нього не було перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому ці вимоги виконати. ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «DAF TE 47 XS»з напівпричепом. Технічна можливість уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем «MAN M2000»для водія автомобіля «МАЗ-53366» ОСОБА_1 визначалася виконанням ним вимог п.п. 10.1;
13.1; 13.4 ПДР. ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути лобового зіткнення з автомобілем «MAN M2000». В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «МАЗ-53366» ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 10.1; 13.1; 13.4 ПДР України.
Підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та суду показав, що на момент ДТП він працював водієм Донецького булочно-кондитерського комбінату. 29.02.2012 року близько 07.00 годин він, керуючи автомобілем НОМЕР_4, рухався на автошляху м. Запоріжжя м. Донецьк, розташованому між населеними пунктами с. Гаврилівка та с. Діброва Покровського району Дніпропетровської області, в напрямку м. Запоріжжя. Його автомобіль знаходився в технічно-справному стані. Він був тверезий. На вулиці в цей час йшов мокрий сніг і на проїжджій частині було нашарування мокрого снігу, в звязку з чим вона була слизька і не посипана. Він рухався по правій смузі руху, зі швидкістю близько 50 км/год при ввімкненому ближньому світлі фар. Попереду його автомобіля в попутному напрямку рухався вантажний автомобіль з напівпричепом і дистанція між його та переднім автомобілем складала близько 50-ти метрів. Будь-якого транспорту, який стояв попереду він не бачив, так як оглядовість йому закривав передній вантажний автомобіль. Зустрічного транспорту він також не бачив. Через деякий час він побачив, що водій переднього автомобіля застосовує гальмування. Це він встановив по тому, що дистанція між його та переднім попутнім автомобілем стала скорочуватися. Також напівпричіп попутного автомобіля стало заносити спочатку в ліву сторону на смугу зустрічного руху, а потім вправу сторону. При цьому, чи ввімкнулися на напівпричепі переднього автомобіля ззаду стоп-сигнали він точно сказати не може, так як не бачив, можливо через те, що вони були забруднені. Побачивши це, він застосував термінове гальмування, але його автомобіль продовжував сунутися по мокрому снігу в напрямку переднього автомобіля. Потім, з метою уникнення зіткнення з попутнім автомобілем, він став повертати в ліву сторону на зустрічну смугу. В наступний момент стався наїзд правою боковою частиною його автомобіля в ліву частину напівпричепа попутного вантажного автомобіля, після чого він виїхав на зустрічну смугу руху і побачив зустрічний вантажний автомобіль, який знаходився на відстані близько 20-ти метрів від його автомобіля. В наступний момент сталося зіткнення з зустрічним автомобілем, після чого той зїхав в лівий по ходу свого руху кювет, а його автомобіль залишився стояти на зустрічній смузі руху. Зіткнення його та зустрічного автомобіля сталося на лівій смузі руху. Потім він побачив, що попутній автомобіль був марки «DAF», а зустрічний «MAN». В результаті вказаного ДТП йому та водію автомобіля «MAN»були спричинені тілесні ушкодження, з якими вони були доставлені до Покровської ЦРЛ. В скоєному розкаюється.
Представник потерпілого ОСОБА_4 суду пояснив, що очевидцем ДТП він не був, з цього приводу пояснити нічого не може. Щодо збитків заподіяних потерпілому, то вони не були виплачені. Лікування потерпілий проходить в Севастопольській міській лікарні №1, в подальшому більш за все йому буде призначена група інвалідності. Підсудний не надавав допомоги на лікування, тому ним буде поданий цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Матеріальних збитків було завдано на 11500 гривень, в цю суму входять витрати на лікування, операцію та моральних збитків на суму 60000 гривень. На суворому покаранні підсудному не наполягає.
В судовому засіданні підсудний заявив клопотання про розгляд кримінальної справи в порядку ч.3 ст. 299 КПК України.
Суд вважає, що справу доцільно розглянути в порядку ч.3 ст.299 КПК України без дослідження інших доказів по даній кримінальній справі, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.
Учасники процесу не заперечують проти розгляду кримінальної справи в порядку ст.299 КПК України.
Таким чином, вину підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні доведено. Його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.286 КК України: «Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».
По справі цивільний позов не заявлявся.
Згідно ст. 66 КК України, обставини, що помякшують покарання слід віднести щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання відсутні.
Переходячи до призначення покарання підсудного ОСОБА_1, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу підсудного, який завдану шкоду потерпілому не відшкодував, однак, на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, щиросердно розкаюється в скоєному, не працює. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_1 слід обрати у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 2 (два) роки.
Запобіжний захід підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за проведення автотехнічної експертизи в сумі 235 грн. 20 коп. Одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області, рахунок 31250272210050 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 25575055. Призначення платежу за виконання експертизи №70/27-4 від 29.05.2012 р.
Речові докази:
- автомобіль НОМЕР_2 переданий на зберігання під розписку ОСОБА_2 передати за належністю ОСОБА_2;
- автомобіль НОМЕР_5 переданий на зберігання під розписку ОСОБА_5 передати за належністю ОСОБА_3;
- автомобіль НОМЕР_6 переданий на зберігання під розписку в ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат»- передати за належністю ВАТ «Донецький булочно-кондитерський комбінат».
Вирок може бути оскаржено в строк 15 діб до
Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Суддя:
ОСОБА_6
Судове рішення № 26868637, Покровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 14.08.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 433/1091/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: