Рішення № 26868354, 28.08.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-1239/11

справа № 2/422/1398/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Кравцову С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07 жовтня 2010 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного договору № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 60 000,00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22 лютого 2028 року.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року.

Також, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 22 лютого 2008 року між сторонам було укладено договір іпотеки № DNZVG00000004, відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 130,4 кв.м., який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тарана, буд.21, яке належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Позивач свої зобовязання виконав, кредит надав, але відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобовязання не виконав, допустив прострочення кредитних зобовязань, внаслідок чого за нею, станом на 13 серпня 2010 року має заборгованість 83 292,61 доларів США, що за курсом 7,89 відповідно до службового розпорядження НБУ № 417/313 від 17 серпня 2010 року складає 657 178,62 грн., а саме:

-60 383,03 доларів США заборгованість за кредитом;

-13 969,06 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом;

-288,48 доларів США заборгованість комісії за користування кредитом;

-4 655,54 доларів США пеня;

-31,69 доларів США штраф (фіксована частина);

-5 978,03 доларів США штраф (процентна складова).

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року в розмірі 657 178,62 грн., що складає 83 292,61 доларів США: звернути стягнення на домоволодіння та земельну ділянку загальною площею 130,4 кв.м., який розташовано за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Тарана, буд. 21, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у житловому будинку, розташованому за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Тарана, буд. 21, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області. Стягнути з відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовн6ої заяви у розмірі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 грн.

В період із 25 травня 2011 року по 01 червня 2012 року провадження у цивільній справі про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зупинялося до завершення розгляду спору, що перебував у Жовтневому районному суді м.Дніпропетровська, за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.74, 77).

В судове засідання представник позивача, діюча за довіреністю ОСОБА_3, не з'явилась. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду надала письмову заяву, в якій просила суд розглядати справу без своєї присутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Співвідповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися. Про час та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомили, письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надсилали.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням на дострокове стягнення кредитних коштів за рахунок предмета іпотеки, що виникло в силу укладеного кредитного договору, у звязку із порушенням умов виконання основного зобовязання.

Суд, зясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обовязків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобовязанні має одночасно і права, і обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 22 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNZVG00000004 (а.с.9-11).

Відповідно п.8.1 розділу 8 договору, банк зобовязався надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівки через касу на строк з 22 лютого 2008 року по 22 лютого 2028 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 60 000,00 доларів США на наступні цілі: 60 000,00 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.8.2 даного договору. Періодом сплати вважати період з 21 по 28 число кожного місяця.

31 жовтня 2008 року сторонами було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року (а.с. 12).

22 лютого 2008 року між сторонами було укладено договір іпотеки № DNZVGК00000004, відповідно до умов якого в забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором та іпотекодавцем зобовязань за даним договором, іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, належне іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 22 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 по реєстру № 902 (а.с. 12-14,18,19).

31 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору іпотеки № DNZVGК00000004 від 22 лютого 2008 року щодо порядку погашення кредиту (а.с. 15).

22 лютого 2008 року сторони уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №912. Також, сторони 31.10.2008 року уклали додатковий договір №1 до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22.02.2008 року (а.с. 16,17).

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 по кредитному № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року, між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приват Банк»було укладено договір поруки № DNZVGК00000004, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с. 21-22).

Позивач свої зобовязання по кредитному договору виконав належним чином, про що свідчить заява на видачу готівки №800 від 22 лютого 2008 року (а.с. 31).

Оскільки відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, допустивши прострочення повернення кредитних коштів, внаслідок чого за ним станом на 13 серпня 2010 року прострочена заборгованість за кредитним договором № DNZVG00000004 від 22 лютого 2008 року складає 83 292,61 доларів США, що складається із: 60 383,03 доларів США заборгованість за кредитом; 13 969,06 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 288,48 доларів США заборгованість комісії за користування кредитом; 4 655,54 доларів США пеня; 31,69 доларів США штраф (фіксована частина); 5 978,03 доларів США штраф (процентна складова) (а.с. 5-7).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст.1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту, є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Про наявність заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 повідомлявся повідомленням № 4833 від 14 липня 2010 року, в якому відповідачу запропоновано сплатити заборгованість за договором в повному обсязі. Також, відповідач попереджався, що у разі невиконання вимоги про погашення заборгованості банк має право звернути стягнення на предмет застави, шляхом продажу предмета застави з укладанням договору купівлі-продажу третій особі або іншим шляхом, передбаченим законодавством або договором (а.с. 43,48).

У відповідності до п.п. 2.3.7 п. 2.3 розділу 2 кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.8.1 даного договору, у т.ч. шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3.

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 15 Закону України «Про іпотеку»іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки, які перебувають у державній чи комунальній власності і не підлягають приватизації.

У відповідності до п.35.3 договору іпотеки № DNZVGК00000004 від 22.02.008 року, предметом іпотеки є домоволодіння №21 із відповідними господарчими будівлями та спорудами, розташоване в місті Дніпропетровську по вулиці Тарана, що має наступні характеристики: а-1 житловий будинок, шл/бет., житлова площа 45,5 кв.м., загальна площа 84,4 кв.м., Б-1 житловий будинок, цегла, житлова площа 28,2 кв.м., загальна площа 46,0 кв.м., Г-літня кухня, шл.блок, Д-вбиральня, цегла, 1-4 огорожа, І-замощення.

За змістом ч.4 ст.6 Закону України «Про іпотеку», будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована, лише у випадку, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності.

Оскільки за договором іпотеки земельна ділянка, на якій розташоване домоволодіння не є предметом іпотеки, будь-яких доказів в обґрунтування її належності на праві власності іпотекодавецві ОСОБА_1 позивач суду не надав, суд вважає доводи ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо права вимог на звернення стягнення на земельну ділянку загальною площею 130,4 кв.м. такими, що ґрунтуються на припущеннях, а позовні вимоги незаконними.

Що стосується визначеного позивачем способу звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме шляхом продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд виходить із наступного.

За змістом ст.237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства, але не на підставі рішення суду, тому що у відповідності до ч.2 ст.16 ЦК України суд здійснює захист цивільних прав та інтересів способом, що встановлений договором або законом, і не уповноважений вирішенням спору по суті на видачу доручення банку від імені позичальника на реалізацію майна. Тому в цій частині вимоги позивача суд також вважає незаконними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: домоволодіння №21 (двадцять один) з відповідними господарчими будівлями та спорудами, розташоване в місті Дніпропетровську по вулиці Тарана та має наступні характеристики: площа земельної ділянки складає 563 кв.м., у фактичному користуванні на якій розташоване: а-1 житловий будинок, шл/бет., житлова площа 45,5 кв.м., загальна площа 84,4 кв.м., Б-1 житловий будинок, цегла, житлова площа 28,2 кв.м., загальна площа 46,0 кв.м., Г-літня кухня, шл.блок, Д-вбиральня, цегла, 1-4 огорожа, І-замощення, із застосуванням процедури продажу шляхом надання права ПАТ КБ «ПриватБанк»на продаж предмета іпотеки за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

За змістом ст.40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо:договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Однак, суд зауважує, що позивачем, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надано доказів надісланої співвідповідачам письмової вимоги про необхідність виселення, тому вважає позовні вимоги в частині щодо виселення передчасними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1708,50 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 120,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 14-16, 237, 526, 530, 589, 590, 610, 611, ч.1 ст.612, 1050, 1054 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.6, 15, ч.1 ст. 33, ст.38, Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 197, 212, 213-216, 218, 222 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1, за кредитним договором № DNZVGK00000004 від 22 лютого 2008 року у розмірі 83 292,61 доларів США, що у еквіваленті за курсом НБУ складає 657 178 грн. 62 коп., з якої 60 383,03 доларів США заборгованість за кредитом; 13 969,06 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 288,48 доларів США заборгованість комісії за користування кредитом; 4 655,54 доларів США пеня; 31,69 доларів США та 5 978,03 доларів США штрафні санкції, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № DNZVGK00000004 від 22 лютого 2008 року домоволодіння №21 (двадцять один) з відповідними господарчими будівлями та спорудами, розташоване в місті Дніпропетровську по вулиці Тарана, буд.21, на земельній ділянці площею 563 кв.м., на якій розташоване: а-1 житловий будинок, шл/бет., житлова площа 45,5 кв.м., загальна площа 84,4 кв.м., Б-1 житловий будинок, цегла, житлова площа 28,2 кв.м., загальна площа 46,0 кв.м., Г-літня кухня, шл.блок, Д-вбиральня, цегла, 1-4 огорожа, І-замощення, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: 49000, АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В.С. Шавула