Ухвала суду № 26864899, 09.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4132/12 09.10.2012 09.10.2012 09.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/2776/12 Суддя по 1 інстанції - Войнарівський М.М.

Категорія 24 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

9 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання - Белевері В.А.,

за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 липня 2012 року у справі за

позовом

ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання недійсними окремих умов договору та внесення до них змін в редакції споживача,

встановила:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними окремих умов договору про користування електричною енергією та викладення їх в запропонованій ним редакції.

В обгрунтування позову зазначав, що є споживачем електричної енергії, яку йому за договором, укладеним між ними 19 листопада 2008 року, постачає відповідач до його квартири АДРЕСА_1.

Вказував, що умови договору, викладені в пунктах 1, 2,7,10, 13, 14, 20 частково або в повному обсязі не відповідають вимогам Законів України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги», а також Типовому договору про користування електричною енергією, як додатку № 1 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року.

Посилаючись на викладене та порушення його прав, просив визнати недійсними умови договору в частині та викласти їх в запропонованій ним редакції.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на відповідність договору вимогам чинного законодавства.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 липня 2012 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці є Закон України «Про електроенергетику» та, у відповідності до цього Закону, інші нормативно-правові акти в сфері електропостачання, зокрема, Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (з наступними змінами) (далі - Правила).

За змістом ст. ст. 2- 4,11 Закону «Про електроенергетику» він є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Однак, в силу ст. 11 ЦК України, за відсутності письмового договору, факт відкриття особового рахунку, видача книжки та постачання електричної енергії вважається фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір, підготовлений виконавцем на основі Типового договору.

Договір на постачання електричної енергії фізичним особам укладається на підставі Типового договору про користування електричною енергією, затвердженого як додаток № 1 до цих Правил і сторони не можуть відступити від його змісту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є споживачем електричної енергії, яку до його квартири АДРЕСА_1 постачав відповідач за письмовим договором від 16 серпня 2001 року.

19 листопада 2008 року сторони переуклали договір про користування електричною енергією, в пункті 22 якого зазначено, що він набирає чинності із дня його підписання (а.с. 8).

Під час виконання договору, позивач вважав, що відповідач порушує умови договору, в зв'язку з чим звертався до суду з позовами до відповідача про неналежне виконання умов договору. Рішеннями Миколаївського районного суду від 3 березня 2011 року та від 15 травня 2012 року, які набрали законної сили, відмовлено у задоволенні його позовних вимог (а.с. 92-93, 136-137).

В обгрунтування зазначеного позову, позивач посилався на невідповідність деяких умов договору вимогам чинного законодавства, які регулюють відносини між ним, як споживачем комунальної послуги щодо електропостачання, та відповідачем - виконавцем цієї послуги.

Разом з тим, зі змісту оспорюваного договору, зокрема пунктів 1, 2, 7, 10, 13, 14, 20 вбачається, що вони узгоджуються з вимогами вищезазначених Законів та нормативно - правових актів, прийнятих в сфері електропостачання.

Тому суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для визнання умов договору недійсними з підстав, передбачених ч.1 ст. 203 та ч.1,3 ст. 215 ЦК України щодо невідповідності змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства. Також є вірним висновок суду про відсутність законних підстав для зміни умов договору.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про невідповідність умов договору вимогам Типового договору є необґрунтованими, оскільки умови договору відповідають змісту Типового договору, Правилам та є більш конкретизованими.

Так, пунктом 10 договору передбачені обов'язки енергопостачальника, зокрема, повідомляти споживача, через засоби масової інформації або письмово та в місцях оплати за електроенергію, про зміну тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до їх запровадження. Зазначене відповідає п. 13 Типового договору. Однак, пунктом 5 ст. 32 Закону «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону від 22 грудня 2011 року, передбачено здійснення таких повідомлень за 15 днів до їх введення.

Між тим, відповідно до ст. ст. 11, 12, 13, 17 Закону «Про електроенергетику», забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці, захист прав споживачів, розроблення та затвердження правил користування електричною енергією відноситься до повноважень національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики, яка й визначила саме такий термін повідомлення споживачів, про що зазначено у пунктах 3.6.3, 3.7.2 постанови НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15/1 «Про затвердження Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, зареєстрованої в МЮ України 8 серпня 1996 року за № 433/1458.

Інші доводи позивача в апеляційній скарзі щодо незаконності рішення суду пов'язані з невірним тлумаченням чинного законодавства в сфері електроенергетики та умов договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 6 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: