Ухвала суду № 26864876, 25.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/3319/12 25.09.2012 25.09.2012 25.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22-ц/1490/2227/12 Головуючий по 1 інстанції Кузьменко В.В. Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

25 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої Шолох З.Л.,

суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Дубовою К.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

відповідачки - ОСОБА_4, її представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2012 року про відкриття провадження у справі, постановлену за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Миколаївської міської ради та ОСОБА_4 про визнання недійним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та зобов'язання вчинити певні дії,

установила:

11 травня 2012 року ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства пред'явив позов до Миколаївської міської ради, його виконавчого комітету та ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та зобов'язання ОСОБА_4, за власний рахунок, усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом знесення господарської будівлі, не чинити перешкод під час облаштування ним відмостки шляхом цементування земельної ділянки. на місті квітника та здійснення ним обслуговування належного йому майна.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2012 року відкрито провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, вказувала на невідповідність висновку судді, щодо відкриття провадження у справі положенням законодавства, в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради, визнання недійсним виданого Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та позовних вимог стосовно цементування спірної земельної ділянки й просила ухвалу судді скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що, звернувшись з даним позовом, позивач ставить питання про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради від 31 березня 1997 року № 136, яким земельну ділянку площею 0,0152 га за адресою: АДРЕСА_1 - а передано у власність ОСОБА_4 для обслуговування жилого будинку. ОСОБА_2 в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що таке рішення виконкому міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий відповідачці, порушує його права власності на землю.

Відкриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради від 31 березня 1997 року № 136 та визнання недійсним виданого відповідачці державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, суддя виходив з того, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що рішенням виконкому міської ради про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 - а в м. Миколаєві у власність ОСОБА_4 порушені його права на земельну ділянку.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В ст.ст. 2, 17 КАС України визначено, що задачами адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів суб'єктів права у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування при здійсненні ними владних управлінських функцій; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 3 ст. 3 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З урахуванням наведеного при визначенні підвідомчості справи, розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства потрібно одночасно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, та суб'єктного складу учасників процесу.

Відповідно до змісту оспорюваного рішення виконкому міськради та змісту позовних вимог спір виник у зв'язку з порушенням цим рішенням, як вважає позивач, його права власності на земельну ділянку та не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Розгляд таких справ згідно з положеннями ст. 15 ЦПК відбувається за правилами цивільного судочинства, а обраний позивачем спосіб захисту визнання недійсним рішення органу влади передбачений, як ст. 16 ЦК України, так й ст. 152 ЗК України.

За такого, висновок судді про наявність підстав для відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування рішення виконкому міської ради та визнання недійсним державного акту на право власності на землю є вірним.

Крім того, безпідставними є посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_4 про необхідність відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо цементування земельної ділянки розміром 1,5 м. х 0,6 м. на місці квітника, у зв'язку з вирішенням цих вимог рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 18 листопада 2009 року, оскільки вирішення цього питання під час відкриття суддею провадження у справі є передчасним.

Оскільки суддя суду першої інстанції був тієї ж думки і з цих же підстав відкрив провадження у справі, тому підстави для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді: