Ухвала суду № 26864768, 18.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/1426/12 18.09.2012 18.09.2012 18.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22-ц/1490/992/12 Головуючий у 1-й інстанції Козаченко Р.В.

Категорія 48 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої Шолох З.Л.,

суддів: Лисенка П.П., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю позивачки - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року, ухвалене за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про оспорювання актового запису про батьківство,

встановила:

14 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття.

Того ж числа, ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 05 липня 2011 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Позивачка зазначала, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 09 червня 2009 року, але з серпня 2009 року шлюбні відносини між ними припинені. 31 березня 2010 року у них народилася донька, яка проживає з нею, однак відповідач добровільно допомоги їй не надає, хоча має таку можливість.

Посилаючись на викладене та вимоги ст.ст. 84, 180, 183 СК України, позивачка просила стягнути аліменти на утримання дитини і її утримання у вказаних нею розмірах.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти позову, посилаючись на припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 з серпня 2009 року, стан свого здоров'я та окреме їх проживання.

У зв'язку з цим, 15 червня 2011 року до початку розгляду справи по суті пред'явив зустрічний позов.

В позові просив на підставі ст. 136 СК України визнати актовий запис про народження № 11 від 12 квітня 2010 року про його батьківство відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним.

ОСОБА_2 проти зустрічного позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідач дійсно є біологічним батьком дитини, народженої у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2010 року і до її повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 14 грудня 2010 року і до досягнення дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до 31 березня 2013 року.

Згідно ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати й ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_2 і задовольнити його зустрічний позов. Водночас, просив попередньо призначити вдруге судово - генетичну експертизу, посилаючись на поважність причин його неприбуття до експертної установи для відібрання біологічних зразків за призначеною судом першої інстанції експертизою.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем недоведене відсутність кровного споріднення між ним та дитиною. Відомості про батька в актовому записі про народження внесені на підставі актового запису про шлюб з ОСОБА_4, а тому відповідач, як батько дитини, має можливість й зобов'язаний утримувати доньку до її повноліття, а також дружину до досягнення дитиною трирічного віку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 84, 180, 182, 183 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, при цьому, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів суд враховує:

Стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей., непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; а також інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 червня 2009 року.

Шлюбні відносини між ними припинені і з серпня 2009 року вони проживають окремо.

Згідно актового запису про народження № 11 від 12 квітня 2010 року батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані позивач - ОСОБА_2 і відповідач - ОСОБА_4. Відомості про батька дитини записані на підставі свідоцтва про шлюб, виданого Пересадівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис № 2 від 09 червня 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, задовольняючи клопотання відповідача, суд першої інстанції та апеляційний суд призначали судово - медичну молекулярно - генетичну експертизу.

Обов'язок, щодо оплати витрат на її проведення, покладено на відповідача, який цього обов'язку не виконав.

До того ж, відповідач зобов'язався забезпечити участь ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у проведені експертизи в м. Одесі (а.с.107).

Однак, ОСОБА_4, і цього обов'язку не виконав.

За такого, ухилення ОСОБА_4 від участі в експертизі унеможливлює її проведення, а тому відповідно до ст. 146 ЦПК України, колегія суддів не визнає факту того, що відповідач не є біологічним батьком ОСОБА_5

Інших доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_5 відповідач не надав, хоча за приписами ст.ст.59,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, за недоведеністю підстав ст. 136 СК України, відмовив у задоволені зустрічного позову ОСОБА_4

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_4 немає інших дітей, непрацездатних членів сім'ї, родичів, яких зобов'язаний утримувати, є молодою працездатною особою (не працював тимчасово) і спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини та дружини.

Отже, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 84, 180 СК України прийшов до обґрунтованого висновку про покладення на відповідача обов'язку сплачувати щомісячно аліменти на користь позивачки на її утримання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 до її повноліття у розмірах визначених судом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статей 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді