Ухвала суду № 26863348, 20.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.справа № 2а/0470/5139/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі №2а/0470/5139/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до про Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі по тексту - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі по тексту -відповідач), в якому просило: - скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В1»від 29.03.2011 року №0000050610, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року на 71314350, 18 грн.; - скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.03.2011 року №0000060610, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 58315 603, 42 грн. (т.1, а.с.3-18)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/5139/11. (т.1, а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 29.03.2011 року № 0000050610 та податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 29.03.2011 року № 0000060610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі №2а/0470/5139/11 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 29.03.2011 року №0000050610, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року на 71314350, 18 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 29.03.2011 року №0000060610, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 58315 603,42 грн. (суддя -Лозицька І.О.) (т.4, а.с.12-15)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які свідчили б про те, що договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави.

Відповідач -Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.11р. по справі № 2а/0470/5139/11 та прийняти нову постанову, якою відмовити ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т.4, а.с.20-25)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що у більшості контрагентів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»податкові зобов'язання з податку на додану вартість відсутні взагалі, у податкових деклараціях контрагентів наявний лише податковий кредит, відповідно, надходження до Державного бюджету податку на додану вартість від контрагентів також відсутні. Крім того відповідач вказує на ту обставину, що позивач був обізнаний щодо сумнівності формування податкового кредиту по операціях із зазначеними контрагентами та про наявність ознак «фіктивності»контрагентів.

06 вересня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№ 171936/2012 надійшли письмові заперечення позивача у даній адміністративній справі - Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»на апеляційну скаргу, в яких він просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 30.05.2011 -без змін. В обґрунтування своїх заперечень, позивач посилається на те, що суд першої інстанції правильно встановив, що рух активів мав місце - факти поставки товарів за договорами підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Крім того позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування спростовується практикою Європейського суду з прав людини.

Представники відповідача, кожен окремо, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримали вимоги своєї апеляційної скарги.

Представники позивача, кожен окремо, просили суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити за їх необґрунтованістю, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне, залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, кожного окремо, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 21.03.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області було здійснено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010 року за результатами якої складено акт № 36/06-08/125/2/24432974 про результати проведеної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»(на момент подання позову - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки від 21.03.2011 року за 36/0608/125/2/24432974 відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 29.03.2011 № 0000050610 про порушення позивачем пп. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 № 244, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 213, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, на суму 71 314 350,18 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 29.03.2011 № 0000060610 про порушення позивачем пп. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, п. 8 Порядку № 244, п. 5.7 Порядку № 213, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 58 315 603,42 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Податковим кодексом України; Законом України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.97, із змінами та доповненнями; «Порядком ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.05р. №770/11050; «Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 у редакції наказу від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.05 №702/10982, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»укладено ряд договорів на поставку товарів (послуг) з TOB Інтерколтрейд», TOB «Східнафтатрейд», TOB «СоюзПромінвестДонбас», TOB «НВП ТМК», TOB УКРМЕТ», TOB «Інкомтрейд», ПП «КВВМПУ», TOB «Укрміжрегіональна компанія ТАП», TOB технологія», ПП «Феррі».

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірок контролюючим органом не встановлено факту передачі товарів (послуг) від постачальників до TOB «Інтерколтрейд», TOB «Східнафтатрейд», TOB «СоюзПромінвестДонбас», TOB «НВП ТМК», TOB «УКРМЕТ», TOB «Інкомтрейд», ПП «КВВМПУ», TOB «Укрміжрегіональна компанія ТАП», TOB «Технологія», ПП «Феррі»у зв'язку з не наданням для перевірки актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, що , на думку, податкових органів, ставить під сумнів реальність господарської діяльності таких платників.

З наданої суду ксерокопії Акту перевірки, слідує, що надані для перевірки матеріали є підставою для прийняття висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства. Крім того, відповідач в своєму акті робить посилання, зокрема, на матеріали, що надані Головним відділом податкової міліції та на матеріали зустрічних перевірок за операціями позивача з ТОВ «Союзпромінвестдонбас», ТОВ «Інтерколтрейд», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Укр Мет», ТОВ «НВП ТМК», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП», ТОВ «Технологія», ПП «Феррі»та ТОВ НВФ «Інтермет». За результатами опрацювання вищезазначених матеріалів відповідачем складено вказаний Акт перевірки, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 71 314 350,18 грн. за листопад 2010 року та завищення податкового кредиту на суму 58 315 603,42 грн. за грудень 2010 року за операціями з Контрагентами стосовно придбання брухту чорних металів, паливно-мастильних матеріалів, коксівного вугілля та обладнання. Відповідачем в акті робиться висновок про те, що договори купівлі-продажу (поставки), укладені позивачем з Контрагентами, є нікчемними за ст. 228 ЦК України, оскільки:

- договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. При цьому, незаконне заволодіння майном (коштами) держави, полягає у несплаті (або сплаті у незначних розмірах) Контрагентами податків до бюджету;

- договори не направлені на реальне настання правових наслідків (безтоварність господарських операцій за Договорами), оскільки у Контрагентів відсутні необхідні трудові ресурси та основні засоби виробництва, необхідні для постачання товарів за Договорами.

Колегія суддів вважає, що матеріали перевірки контролюючого органу не свідчать про встановлення фактів, які б були підставою того, що Договори, укладені між позивачем по справі та вищевказаними контрагентами, порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави.

До такого висновку колегія суддів приходить з урахуванням того, що факт несплати податків не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору. Крім того, матеріали Акту перевірки не містять та не ставлять під сумнів факти поставки товарів позивачу за Договорами. Навпаки Акт перевірки містить дані, згідно яких при проведенні перевірки були виявлені документи, що свідчать про факт перевезення товарів за вказаним Договорами.

Суд першої інстанції встановив факт належного оформлення первинних документи, а саме: приймально-здавальні акти на товари; залізничні накладні; товарно-транспортні накладні зі штампом контрольно-пропускного пункту позивача, на якому зазначено дату та місце фактичного заїзду вантажівки на територію підприємства; прибуткові ордери та реєстри прибуткових ордерів. Документи відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а саме, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктом 2.4., затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вище перелічені документи свідчать про наявність фактичних товарних господарських відносин позивача по даній адміністративній справі з Контрагентами за вищезгаданими Договорами.

Відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни,поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків ії надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі».

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями «Об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)».

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З правового аналіз зазначених норм права, колегія суддів приходить до висновку про те, що Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, та ніяким чином не ставить в залежність виникнення права у платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Чинним законодавством передбачено, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує, в тому числі, й отримана платником податку податкова накладна.

Судом першої інстанції встановлено, що на офіційному сайті ДПА України, відсутня інформація про анулювання свідоцтва платників податку на додану вартість вищезазначених Контрагентів позивача.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту за операціями з Контрагентами, оскільки Контрагенти зареєстровані платниками ПДВ і, таким чином, мають право видавати податкові накладні одержувачу товарів.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги й те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники його податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Статтею 19 Конституцією України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відмовляючи в задоволенні апеляційних вимог колегія суддів керується, в тому числі, й практикою Європейського суду, а саме: у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02, п. 38 рішення), Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

У справі «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03, п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

У силу ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»практика Європейського суду з прав людини є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами України.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що висновки акту від 21.03.2011 року за 36/0608/125/2/24432974 є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.

Виходячи із аналізу договірних відносин сторін у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності винесених відповідачем вищезазначених спірних податкових повідомлень-рішень та їх протиріччя нормам Закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 30 травня 2011р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011р. у справі №2а\0470\5139\11-залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу -з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено -25 вересня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна