Постанова № 26863302, 23.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а-4948/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Ємельяненка Д.Д.

представника відповідача Дубрової К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "Строй-сіті" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. по справі № 2а-4948/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "Строй-сіті"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ Фінансова-будівельна компанія "Строй-сіті", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000050153.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "Строй-сіті" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст.ст. 2, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 138.2 ст. 138, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансово - будівельна компанія "Строй-сіті" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 30.01.2006 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи , яке міститься в матеріалах справи (а.с.62) та перебуває на обліку у ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 31.01.2006 року за № 2175, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансово - будівельна компанія "Строй-сіті" зареєстроване як платник податку на додану вартість з індивідуальним номером 339019820372, що підтверджується свідоцтвом №200026713 серії НБ № 400650.

В період з 19.03.2012 року по 19.03.2012 року Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Фінансово- будівельна компанія "Строй-сіті" з питань взаємовідносин з ТОВ "Промбуд- Монтажінвест", що відображені у деклараціях за жовтень - грудень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 22.03.2012 року за №84/15-215/33901987, згідно висновків якого, встановлено завищення суми податкового кредиту за жовтень - грудень 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийняте податкове повідомлення - рішення №0000050153 від 06.04.2012 року (а.с.8), яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього в розмірі 25005 грн., в тому числі: за основним платежем -20004 грн., за штрафними санкціями -5001 грн. за порушення п.198.3,п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України .

Судом встановлено, що згідно акту перевірки від 22.03.2012 року за №84/15-215/33901987 ТОВ Фінансово-будівельна компанія "Строй-сіті" до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ "Промбуд- Монтажінвест" у жовтні 2011 року у сумі 11000 грн., у листопаді 2011 року у сумі 3969,13 грн., у грудні 2011 року у сумі 5034,99 грн. Згідно даних реєстру платників податку на додану вартість свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код 36987611) від 13.03.2010 р. №100274387 анульовано 14.10.2011 р.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відображення в податковому обліку факту отримання товару від підприємства яке не є платником податку на додану вартість свідчить про намір позивача отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, зменшення своїх податкових зобов'язань.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ Фінансово-будівельна компанія "Строй-сіті", в порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у жовтні - грудні 2011 року включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд- Монтажінвест", яке на той момент не мав права на це, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугували відображені в акті перевірки від 22.03.2012 року за №84/15-215/33901987 висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.8 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Так, за твердженням податкового органу, дані позивача, задекларовані ним у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року свідчать про завищення ТОВ Фінансово-будівельною компанією "Строй-сіті" суми податкового кредиту, внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за жовтень-грудень 2011 року на суму 20 004 грн.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведених висновків акту перевірки відповідач дійшов внаслідок включення позивачем до складу податкового кредиту декларацій за жовтень-грудень 2011 року, податкових накладних, виписаних неплатником ПДВ ТОВ "Промбуд- Монтажінвест" (код 37091549).

Згідно з визначенням частини 1 статті 19 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

За наслідками здійснення такої діяльності суб'єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України , платниками податку на додану вартість є :

- будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 Податкового кодексу України;

- будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд- Монтажінвест" 23.08.2011 року укладено договір № 2308АП, предметом якого є організація та здійснення загально - будівельних робіт при будівництві АЗС (а.с. 66).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" виписано податкові накладні, а саме: № 32 від 05.10.2011 року, № 177 від 05.10.2011 року, № 88 від 12.10.2011 р., № 186 від 12.10.2011 р., № 152 від 19.10.2011 року, № 198 від 19.10.2011 р., № 211 від 25.10.2011 року, № 117 від 21.11.2011 року, № 249 від 09.12.2011 року, № 138 від 23.12.2011 року.

При цьому, завищення суми податкового кредиту податковий орган обґрунтовує тим, що рішенням ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" від 13.03.2010 р. № 100274387, а тому ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" не мало права виписувати податкові накладні, а ТОВ Фінансово-будівельна компанія "Строй-сіті" відповідно включати за вказаний період суми ПДВ до складу свого податкового кредиту.

З вказаним висновком погодився суд першої інстанції та зазначив, що позивач, в порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у жовтні - грудні 2011 року включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд- Монтажінвест", яке на той момент не мав на це права.

З огляду на встановлені обставини у справі та дослідженні письмові докази по справі, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково прийнято до уваги такі доводи податкового органу, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Промбуд- Монтажінвест" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.11 року по справі № 2а-14158/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд- Монтажінвест" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-Монтажінвест".

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" як платника ПДВ шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова - залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2а-14158/11/2070 - залишено без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція також викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу про порушення позивачем у спірних правовідносинах положень ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України є неправомірними та такими, що спростовуються встановленими обставинами у справі та зібраними письмовими доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення 06.04.2012 року №0000050153, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012 р. по справі № 2а-4948/12/2070 через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "Строй-сіті" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2012р. по справі № 2а-4948/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово-будівельної компанії "Строй-сіті" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.04.2012 року № 0000050153.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис)Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.10.2012 р.