Ухвала суду № 26862908, 12.10.2012, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0306/4858/2012 Головуючий у 1 інстанції:Лесик В.О. Провадження № 22-ц/0390/1628/2012 Категорія:79 Доповідач: Мудренко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Мудренко Л.І.,

суддів - Антонюк К.І., Матвійчук Л.В.,

при секретарі - Губарик К.А.,

з участю:

представника заявника ОСОБА_1,

представника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України -Клехо А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо виконання судового рішення за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_3 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо виконання судового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, і ухвалити нове судове рішення в даній справі. Вважає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що при винесенні постанови від 26.06.2012 року про повернення виконавчого документа реально судове рішення від 01.12.2010 року не виконано. Відтак дії державного виконавця стосовно повернення виконавчого документа без виконання є протиправними і такими, що порушують право стягувача на отримання присуджених судовим рішенням коштів, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа без виконання є передчасною, оскільки судове рішення було невиконане з вини державних виконавців.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з наведених у ній підстав, просила скаргу задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Клехо А.Є. апеляційну скаргу не визнав, просив ухвалу суду залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебував виконавчий лист №2-7/2010 від 01.12.2010 року, виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області про відшкодування ОСОБА_3 150000 грн., стягнення яких провести за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_3 встановленої до відшкодування суми з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

27.05.2011 року державним виконавцем відділу було відкрито виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа. Боржником за виконавчим документом є Державне казначейство України (а.с.47).

Оскільки Державне казначейство України, як урядовий орган державного управління, ліквідоване постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», а Указом Президента України від 09.12.2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»створено Державну казначейську службу України, яка є правонаступником ліквідованого Державного казначейства України, ухвалою Ковельсьського міськрайонного суду Волинської області від 09.11.2011 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника -Державне казначейство України на Державну казначейську службу України (а.с. 15-18).

Постановою державного виконавця від 24.02.2012 року поновлено виконавче провадження № 26861620, яке було зупинено у зв'язку з поданням заяви про заміну сторони виконавчого провадження та встановлення способу і порядку виконання рішення суду (а.с. 49,52,53).

Листом від 13.03.2012 року за № 5-12-01/844-3645 Державна казначейська служба України повідомила Державну виконавчу службу України, що виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з метою його подальшого виконання у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (а.с. 54).

26.06.2012 року старшим державним виконавцем Каращук К.Л., відповідно до положень п.9 ч.1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого листа № 2-7/2010 про стягнення на користь ОСОБА_3 визначеної суми відшкодування моральної шкоди (а.с.8-10).

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. щодо виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Постановою КМ України від 03.08.2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі -Порядок), яким визначено механізм стягнення присуджених коштів з державного бюджету без участі органів Державної виконавчої служби, заявнику необхідно пред'явити виконавчий лист за місцем заподіяння шкоди місцевому органу Державної казначейської служби України.

Однак повністю з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 11 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 47 Закону визначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу. Положеннями вказаної статті, зокрема п.9 ч.1, на які покликався старший державний виконавець Каращук К.Л. у постанові від 26.06.2012 року про повернення виконавчого листа заявнику ОСОБА_3, не передбачено такої підстави повернення виконавчого документа як зміна порядку виконання судових рішень про стягнення коштів.

На час відкриття виконавчого провадження був чинним Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 року № 609, яким передбачений механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету за участю державного виконавця.

Виконавче провадження № 26861620 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-7/2010 виданого Ковельським міськрайонним судом 01.12.2010 року, було відкрито 27.05.2011 року, тобто до затвердження нового Порядку (а.с. 47).

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, затверджений 3 серпня 2011 року Порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного бюджету не може застосовуватися до виконання виконавчих документів, які пред'явлені до виконання відповідно до діючих положень законодавства на момент відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа без виконання є неправомірними і такими, що порушують право стягувача на отримання присуджених судовим рішенням коштів, а відтак постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа слід скасувати.

Таким чином оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення скарги заявника ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2012 року в даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо повернення виконавчого документа неправомірними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук К.Л. від 26 червня 2012 року про повернення виконавчого документа.

Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерину Леонідівну поновити виконавче провадження по справі № 26861620 і провести стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання в безспірному порядку на користь ОСОБА_3 встановленої до відшкодування суми у 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: