Ухвала суду № 26860957, 17.10.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 р. Справа № 32838/10 /9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Ніколіна В.В., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Акваперл» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Акваперл» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Акваперл» 27.01.2010 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492301/0 від 12 жовтня 2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в сумі 7 288,00 гривень.

В позовних вимогах зазначає, що податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих підприємством на внутрішньому ринку України товарів згідно вимог п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а визначено митну вартість товару його звичайною ціною. Законодавство України не передбачає ідентичності чи взаємозалежності таких понять як «митна вартість» та «звичайна ціна» при здійсненні податкових платежів та не містить приписів про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною при подальшій реалізації цього товару на території України.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ПП «Акваперл» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити з підстав неправильного застосування норм права.

В апеляційній скарзі зазначає, що податковим органом при проведенні перевірки не здійснено визначення звичайної ціни реалізованих підприємством на внутрішньому ринку України товарів згідно вимог п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а визначено митну вартість товару його звичайною ціною. Законодавство України не передбачає ідентичності чи взаємозалежності таких понять як «митна вартість» та «звичайна ціна» при здійсненні податкових платежів та не містить приписів про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною при подальшій реалізації цього товару на території України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити,а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у місті Ужгороді була проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Акваперл» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за липень 2009 року.

За результатами перевірки працівниками ДПІ в місті Ужгороді було складено відповідний акт №2320/23-4/22098755 від 09 жовтня 2009 року.

Згідно пункту 3.1.1 цього акту встановлено, що у червні 2009 року підприємство проводило реалізацію пластмасових виробів санітарно-технічного призначення, ванн, керамічної плитки та інших побутових виробів для ванних кімнат суб'єктам підприємницької діяльності по цінам, що сформовані на основі фактурної вартості та включають ввізне мито та націнку. Вартість реалізації вище фактурної вартості, але нижче митної вартості, визначеної митними органами.

Договірна (контрактна) вартість придбаного імпортованого товару Позивачем у червні 2009 року відрізняється більше ніж на 20 відсотків від митної вартості. Підприємство визначило податкові зобов'язання за червень 2009 року в сумі 18222 гривень , виходячи з фактурної вартості, ввізного мита та націнки.

Митна вартість реалізованого у червні 2009 року імпортованого товару склала 127552.29 грн. (митна вартість придбаного товару 129121 гривень 07 копійок мінус митна вартість нереалізованого товару 1568,78 грн.), сума ПДВ сплаченого на митниці складає 25510,48 гри. (сума ПДВ з придбаного товару 25824,23 грн. мінус сума ПДВ з нереалізованого товару 313,75 грн.

Таким чином, перевіркою було визначено податкові зобов'язання за червень 2009 року в сумі 25510 гривень (127552 х 20 %).

ПП «Акваперл» у податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року задекларувало податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 18222 гривень, податковий кредит 25858 гривень, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду в сумі 7636 гривень податку на додану вартість, зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 7636 гривень.

В податковій декларації за липень 2009 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання по податку на додану вартість 37891 гривень, податковий кредит 54992 гривень, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ 17101 гривня, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає 11743 гривень, сума, що бюджетного відшкодування 7636 гривень

Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що позивач порушив п.4.1, п.4.3 ст.4, п.п.7.3.1., п7.3, п.п.7.4.1, п7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого збільшено суму податкового зобов'язання за червень 2009 року в розмірі 7288 гривень.

12 жовтня 2009 року Державною податковою інспекцією в місті Ужгороді на підставі вищевказаного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000492301/0 3849/23-4/22098755/24578, яким ПП «Акваперл» зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в сумі 7288 гривень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність визначення податковим органом бази оподатковування виходячи з митної вартості товару та податкових зобов'язань за непрямими методами.

Проте колегія судів вважає такий висновок помилковим, що не відповідає обставинам справи.

Так, при проведенні перевірки встановлено, що ПП «Акваперл» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2009 року включило 25824 грн. податку на додану вартість, сплаченого митним органам по ввезених на територію України товарно-матеріальних цінностях (пластмасові вироби санітарно-технічного призначення, ванни, керамічна плитка та інші побутові вироби для ванних кімнат) , отриманих від фірми «Slov-Ukra Trans» (Словаччина) на підставі вантажно-митної декларації від 20.06.2009 року №300000031/9/002222, а також встановлено, що ПП «Акваперл» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року включило 54379 грн. податку на додану вартість, сплаченого митним органам по ввезених на територію України товарно-матеріальних цінностях, отриманих від фірми «Slov-Ukra Trans» (Словаччина) на підставі вантажно-митних декларацій №300000032/9/002545 від 06.07.2009 року, №300000031/9/002685 від 09.07.2009 року, №300000032/9/003055 від 30.07.2009 року .

У червні та липні 2009 року ПП «Акваперл» здійснювало реалізацію пластмасових виробів санітарно-технічного призначення, ванн, керамічної плитки та інших побутових виробів для ванних кімнат суб'єктам підприємницької діяльності по цінах, що були сформовані на основі фактурної вартості з врахуванням ввізного мита і націнки.

ПП «Акваперл» визначило податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2009 року в сумі 37891 грн., на фактично відвантажені товари, ціни на які визначені виходячи з фактурної вартості, ввізного мита та націнки.

У липні 2009 року ПП «Акваперл» відвантажило покупцям імпортований товар, митна вартість якого становила 257742.44 грн., з якого було сплачено 20% ПДВ при імпорті.

Однак перевіркою визначено загальний обсяг поставки ПП «Акваперл» по операціях на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20% за липень 2009 року в сумі 273383 грн., податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2009 року 54677 грн., в результаті чого перевіркою було зроблено висновок про заниження підприємством податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2009 року на 16786 грн., що призвело до завищення ПП «Акваперл» на 7288 грн. суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року.

В оскаржуваному судовому рішенні суд, з посиланням на п.1.8 ст. 1, пп..7.5.2. п.7.5. ст..7, пп..4.1,4.3. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість» прийшов до висновку, що оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону України «Про податок на додану вартість» та митного законодавства та встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням передбачених законом витрат та податків, зборів (обов'язкових) платежів, в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються в ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ обчислений відповідно до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У зв'язку з цим судом було допущено невірне застосування норми п.4.1. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме судовим рішенням визначено, що при подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1. ст.4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням передбачених витрат і податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Колегія суддів погоджується з апелянтом, що висновки суду про тотожність понять митної вартості та звичайної ціни є безпідставними, а визначення податковим органом та судом податкового зобов'язання з ПДВ виходячи з митної вартості при продажу імпортованих товарів на території України зумовлене невірним застосуванням норм матеріального права, зокрема норми п.4.1. ст..4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пункт 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг ), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

При цьому «звичайна ціна» встановлюється за правилами п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» залежить від умов продажу товару і відповідає справедливій ринковій ціні в Україні.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону).

Підпунктом 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Згідно з положеннями Наказу Державна митна служба від 09.07.1997 року № 307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Таким чином, на підставі системного аналізу чинного законодавства можна дійти висновку про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними.

Отже, якщо товари продані за ціною, вищою від контрактної (фактурної), але нижчою від митної, база обкладення ПДВ визначається виходячи з продажної вартості товару.

Позиція ж податкового органу, підтримана судом першої інстанції, про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не грунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

За таких обставин, при ухваленні оскаржуваного рішення судом допущено порушення норм матеріального права, його висновки не відповідають обставинам справи, що згідно ст.202 п.3, 4 КАС України є підставою для скасування ухваленого рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.3, 202 п.3, 4, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акваперл» задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року у справі №2а-247/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Акваперл» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області №0000492301/0 від 12 жовтня 2009 року, яким приватному підприємству «Акваперл» зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2009 року в сумі 7 288,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.В. Ніколін

М.П. Кушнерик