Постанова № 26858108, 22.10.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2012 року Справа № 5002-22/2251-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

за участю представників сторін:

позивача Дрібний Юрій Вікторович, довіреність № 1-2012 від 01.01.12 (товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль");

відповідача Ющенко Тетяна Анатоліївна, довіреність № 404-Д від 10.07.12, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго";

третьої особи не з'явився (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України);

третьої особи Рачев Дмитро Костянтинович, довіреність № 1 від 03.01.12, державне підприємство "Кримські генеруючі системи";

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2251-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, Молодіжне. Сімферопольський р-н,97501)

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

3-тя особа Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601)

Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" (вул. Набережна, 69в, Сімферополь, 95000)

про визнання договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди № 01/261/655 від 10 липня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" та публічним акціонерним товариством "Крименерго" в частині передачі Сакських теплових мереж Турбогенератор № 1 (ОснСр 62541 д/оприход 31.10.2004); та про визнання недійсним договору оренди № 01/260/656 від 10 липня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" та публічним акціонерним товариством "Крименерго" в частині передачі майна, а саме Сакські теплові мережі, двигун газотурбінний ГТД - 15 (ОснСр 62541 д/оприход 31.10.2004).

Позовні вимоги були мотивовані відсутністю у відповідача права розпоряджатися окремим майном та укладати договори оренди у частині передачі зазначеного майна.

Ухвалою господарського суду 24 липня 2012 року замінено найменування публічного акціонерного товариства "Крименерго" на публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2251-2012 позов задоволено. Визнано договір оренди № 01/261/655 від 10 липня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" та публічним акціонерним товариством "Крименерго" в частині передачі майна, а саме Сакські теплові мережі Турбогенератор № 1 (ОснСр 62541 д/оприход 31.10.2004) - недійсним.

Визнано договір оренди №01/260/656 від 10 липня 2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" та публічним акціонерним товариством "Крименерго" в частині передачі майна, а саме Сакські теплові мережі, двигун газотурбінний ГТД- 15 (ОснСр 62541 д/оприход 31.10.2004) - недійсним.

Вирішено питання щодо судового збору та видачі наказу.

Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що згідно з умовами договорів орендар мав обов'язок проводити за свій рахунок капітальний ремонт орендованого майна, модернізацію та переобладнання та повинен був узгоджувати дії з орендодавцем. Відповідно до статті 778 Цивільного кодексу України наймач зробивши поліпшення речі без згоди наймодавця не має право на відшкодування її вартості. Суд не звернув увагу на те, що пропуск строку позовної давності є самостійною вимогою для відмови у задоволенні позову.

Ухвалою апеляційної інстанції від 21 вересня 2012 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" прийнято до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено до розгляду на 22 жовтня 2012 року.

До початку розгляду справи від товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, від Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" надійшли письмові пояснення, у яких зазначено про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Також, вказано, що відповідач звернувся з листом від 14 жовтня 2011 року вих. № 10/3849/2, в якому просив повернути передане в оренду устаткування у зв'язку з закінчення строку дії договору, таким чином, позивач не пропустив строк позовної давності для захисту своїх порушених прав. Позивач вказує, що скаржник помилково посилається на рішення господарського суду у справі № 2-29/16497-2006 та № 2-5/17098-2006, тому що питання правомірності передачі спірного майна з боку відповідача не було предметом дослідження у даних справах.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, та заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Фонд Державного майна України.

Представник позивача та Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" заперечували, просили рішення залишити без змін, клопотання скаржника без задоволення.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши скаржника, представників відповідача та третьої особи, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Наказом Міністерства палива та енергетики України № 150 від 28 серпня 1998 року у складі Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Крименерго", на базі частини майна уставного фонду енергокомпанії створене Дочірнє підприємство "Кримські генеруючі системи".

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 1998 року до дочірнього підприємства передано майно, яке знаходилось на балансі Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Крименерго" станом на 01 жовтні 1998 року.

Наказом №3 від 23 листопада 1998 року Сакські теплові мережі передано до складу Дочірнього підприємства "Кримські генеруючі системи".

24 вересня 1998 року актом державної приймальної комісії, затвердженого наказами Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Крименерго"№170 від 29.09.1998 та № 172 від 05.10.1998, прийнято та введено в експлуатацію пусковий комплекс по установці турбіни Т6-35/16 об'єкту Техпереозброєння ТЕЦ Сакських теплових мереж з установкою ПГУ-20 м. Сакі.

Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, затвердженого 05 вересня 1999 року, зазначене обладнання введено до основних фондів та передано на баланс Сакських теплових мереж.

Відповідно до наказу №120 Міністерства палива та енергетики України від 25 травня 2000 року на базі державного майна Сімферопольської ТЕЦ, Камиш-Бурунської ТЕЦ, Сакських теплових мереж створене Державне підприємство "Кримські генеруючі системи".

Державне підприємство "Кримські генеруючі системи"(код ЄДРПОУ 30909683) зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2000, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Згідно з наказом №120 Міністерства палива та енергетики України від 25.05.2000 (в редакції наказу №337 від 16.08.2000р.) Державне підприємство "Кримські генеруючі системи"є правонаступником Дочірнього підприємства "Кримські генеруючі системи"в частині прав, зобов'язань та майна, переданого згідно з розподільним актом (балансом).

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 2000 року Дочірнє підприємство передає Державному підприємству майно, яке знаходиться на балансі Дочірнього підприємства станом на 01.08.2000 у тому числі незавершене будівництво установки ПГУ-20 МВт вартістю 3 085 тис. грн.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 13 вересня 2000 року Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Крименерго""Кримські генеруючі системи"ліквідовано.

Наказом Міністерства палива та енергетики № 329 від 31 травня 2002 року від Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"до Державного підприємства "Кримські генеруючі системи"передано на безоплатній основі незавершене будівництво державного майна: установки ГТЭ-15С для ПГУ-20 Сакських теплових мереж, про що складено відповідний акт, підписаний сторонами та затверджений Міністерством 11.06.2002.

Наказом №Г-23 від 17 квітня 2002 року "Про передачу обсягів незакінченого виробництва" відкритого акціонерного товариства "Крименерго"передало обсяги незакінченого виробництва новому замовнику -Державному підприємству "Кримськігенеруючі системи".

Таким чином, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що складові частини та обладнання цілісного майнового комплексу Сакських теплових мереж, зокрема турбогенератор №1 та незакінчене будівництво установки ГТЕ-15 С для ПГУ-20 залишилось в державній власності та у підпорядкуванні Міністерства палива та енергетики в особі Державного підприємства "Кримськігенеруючі системи".

На виконання плану санації у справі №2-6/2623-2003 з 01.01.2004 цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Кримськігенеруючі системи""Сакські теплові мережі"передано у оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Державного підприємства "Кримськігенеруючі системи" "Сакські теплові мережі"№ 119 від 01 січня 2004 року, акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу та додатків до нього.

Зазначений план санації погоджено з боку Міністерства палива та енергетики під час процедури санації протоколом №12 постійної комісії з врегулювання питань банкрутства підприємств паливно-енергетичного комплексу, а укладений договір оренди цілісного майнового комплексу №119 від 01 січня 2004 року погоджено з боку Фонду державного майна України.

Доводи скаржника проте, що газотурбінний двигун та турбогенератор були поліпшені ( модернізовані) у період дії договорів оренди майна, спростовуються наступним.

Так, згідно інвентарних номерів обладнання, встановленого на турбогенераторі №1, та акту приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Сакських теплових мереж до договору від 01 січня 2004 року №119 турбогенератор №1 як складова частина зазначеного комплексу передано в користування позивачу.

Під номером 13 переліку об'єктів незавершеного будівництва з урахуванням дооцінки станом на 30 вересня 2003 року, які передаються в оренду, (додаток до акту приймання-передачі ЦМК) вказано "модернізація ГТЕ-15 С".

Відповідно до розділу 3.1. робочого проекту "Технічне переозброєння та реконструкція ТЕЦ Сакських теплових мереж з установкою ПГУ 20"до складу газотурбогенератора ГТЕ -15 С на базі газотурбінного двигуна ГТД-15-03, виробництва ПО "Зоря" м. Миколаїв, входить, зокрема, блок газотурбінного двигуна ГТД-15 з газовідводом у тепло-звукоізолюючому контейнері із вмонтованим блоком паливної апаратури газоподібнфФфого палива.

Згідно з договором від березня 1998 року №776, календарного плану і специфікації обладнання до нього, актів виконаних робіт газотурбінний двигун ГТД-15 було перетворено для роботи у складі газотурбогенератора ГТЕ -15 С, а замовник в особі Державного підприємства "Кримьски генеруючі системи", після складання угоди про заміну сторін у зобов'язанні від 2001 року б/н, прийняв виконані роботи та обладнання.

Згідно статті 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно на момент підписання між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" та Державним підприємством "Кримьски генеруючі системи"договору оренди цілісного майнового комплексу від 01.01.2004 №119 газотурбінний двигун ГТД-15 як окрема одиниця не існував, був переданий третій особі у складі незавершеного будівництва "установка ГТЕ 15 для ПГУ -20 Сакських ТМ" згідно акту, між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго"та Державним підприємством "Кримські генеруючі системи", затвердженого заступником держсекретаря Міністерства палива та енергетики України 11 червня 2002 року.

Статтею 761 Цивільного кодексу України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до переліку, визначеному додатком №1 та акту приймання-передачі майна від 10 липня 2008 року до договору №01/261/655 від 10 липня 2008 року Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" передало, а товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" прийняло, зокрема турбогенератор №1, розташований на станції ТЕЦ Сакських теплових мереж.

За актом приймання-передачі майна по договору оренди 01/260/656 від 10 липня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль"прийняло, а Відкрите акціонерне товариство "Крименерго"передало обладнання у тому числі газотурбінний двигун ГТД-15, розташований на Сакських теплових мережах.

Таким чином, сторонами укладено договори оренди нерухомого майна та обладнання №№ 01/261/655 та 01/260/656 від 10 липня 2008 року з порушеннями у частині передачі спірного майна.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що особою, уповноваженою передати в оренду державне майно турбогенератор №1 та газотурбінний двигун ГТД-15, який увійшов до складу модернізації газотурбогенератора ГТЕ -15 С, є Державне підприємство "Кримьскі генеруючі системи", підпорядковане Міністерству палива та енергетики України, за погодженням із Фондом державного майна України.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України формулює вимоги до змісту правочинів. Правочин є дією (виявом волі) на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України).Учасник правочину виявляє волю на вчине6ння правочину з іншими особами. Отже, зміст правочину включає до себе і зазначення на цих осіб. Не визначення цих осіб (цієї особи) або визначення їх усупереч законодавству означає, що зміст право чину суперечить актам цивільного законодавства, а тому може бути визначений недійсним на підставі частині 1 статті 215 та частині 2 статті 203 Цивільного кодексу України.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів( ч.7 ст.179 Господарського Кодексу України)

Відповідно частини 1 статті 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою , яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції( спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не повинен суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 761 Цивільного кодексу України, право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до частини 6 ст. 283 Господарського Кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК з врахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Оспорюванні договори під час укладання не відповідали критеріям, встановленими статтею 761 Цивільного кодексу України, в частині прав на турбогенератор №1 та газотурбінний двигун ГТД-15, оскільки відповідач розпоряджався державним майном.

Зазначену позицію підтримало Міністерство енергетики та вугільної промислової України у своїх письмових поясненнях.

Судова колегія погоджується з висновком, що скаржник помилково посилається на рішення господарського суду у справі № 2-29/16497-2006 та № 2-5/17098-2006, тому що питання правомірності передачі спірного майна з боку відповідача не було предметом дослідження у даних справах.

Також судова колегія відмовляє у клопотанні відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Фонд Державного майна України, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України третя особа може бути залучена до участі у справі за її заявою, а також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду, який виносить з даного питання ухвалу з обов'язковим зазначенням у ній, на стороні кого (позивача чи відповідача) залучається ця третя особа.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" п.1.6 вирішує питання щодо залучення у якості третьої особи суд має з'ясовувати наявності юридичного інтересу у третьої особи, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Заявником не було визначено які саме права та обов'язки Фонду Державного майна України можуть бути порушено оскарженим рішенням.

Прийняте судове рішення про визнання недійсним договорів оренди у частині передачі визначеного майна, на думку судової колегії, не змінює прав та обов'язків Фонду Державного майна України, тому що особою, уповноваженою передати в оренду спірне майно є Державне підприємство "Кримьскі генеруючі системи".

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договорів продовжувався додатковими угодами № 1 від 29 грудня 2008 року, №10/69 від 14 грудня 2009 року та №1-01/110 та від 14 грудня 2009 року №10/68.Також матеріалами справи підтверджено, що про повернення майна, за зазначеними договорами оренди, відповідач звернувся листом від 14 жовтня 2011 року вих. 10/3849/2.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином відповідач звернувся з вимогою про повернення орендованого майна із пропущенням встановленого законодавством місячного терміну.

Стосовно заперечень скаржника щодо строків позовної давності, судова колегія зазначає, що правила про позовну давність мають застосовуватися коли буде доведено існування суб'єктивного права позивача на захист, відповідність спірного договору вимогам законодавства, що діяло на момент його укладення, та порушення строку позовної давності.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено(позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що предметом спору є договори оренди, які є чинними на момент розгляду справи, та відбувається триваюче порушення суб'єктивних прав позивача, який отримав майно в оренду від неуповноваженої особи та несе по відношенню до неї певні цивільні обов'язки без відповідних правових підстав.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2012 року у справі № 5002-22/2251-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

2. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601)

3. Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" (вул. Набережна, 69 в,Сімферополь,95000)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" (вул. Кримська, 7, Молодіжне. Сімферопольський р-н,97501)