Рішення № 26856683, 25.10.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року Справа № 12/5026/1426/2012

Господарський суд Черкаської області в складі судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Тимчишиній О.В., за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці" до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 56611 грн. 05 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кищенці" звернувся в господарський суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення, на підставі договору безвідсоткової цільової позики № 01-09.2009/1 від 01.09.2009 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Кищенці" і суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, 30000 грн. основного боргу, 15000 грн. штрафу, 3920 грн. 55 коп. 3 % річних, 7690 грн. 50 коп. інфляційних втрат, та відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду (в протоколі) від 25.10.2012 року у прийнятті заяви позивача № 18.10-2012/1 від 18.10.2012 року про збільшення розміру позовних вимог на 1722 грн. 95 коп. відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

01.09.2009 року позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Кищенці", як кредитор, та відповідач -суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2, як позичальник, уклали договір безвідсоткової цільової позики № 01-09.2009/1 (далі -договір). За умовами договору:

п. 1.1. -кредитор зобов'язується надати позичальнику безвідсоткову цільову позику, а останній зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути позику у визначений даним договором строк;

п. 3.1. -сума позики становить за даним договором 30000 (тридцять тисяч) грн..;

п. 5.1. -строк надання позики позичальнику становить 45 днів з моменту надходження коштів;

п. 6.1. -по закінченні строку, вказаного в п. 5.1. даного договору, позичальник зобов'язується протягом 3 (трьох) днів повернути суму позики;

п. 8.1. -за порушення умов даного договору винна сторона сплачує штраф у розмірі 50 % від суми позики та відшкодовує завдані збитки, у тому числі втрачену вигоду, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

На виконання умов договору безвідсоткової цільової позики № 01-09.2009/1 від 01.09.2009 року позивач платіжним дорученням № 934 від 02.09.2009 року надав відповідачу кредит в сумі 30000 грн.

Претензія позивача від 22.09.2012 року № 22.09-2012/1 про сплату заборгованості за договором від 01.09.2009 року відповідачем залишена без виконання.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за договором від 01.09.2009 року станом на момент звернення до суду складає 56611 грн. 05 коп., в тому числі: 30000 основного боргу, 15000 грн. штрафу, 3920 грн. 55 коп. 3 % річних, 7690 грн. 50 коп. інфляційних втрат.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до відносин за кредитним договором, укладений сторонами договір № 01-09.2009/1 від 01.09.2009 року відповідає приписам ст. 181 ГК України, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін цього договору.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення штрафу відповідає п. 8.1. договору та приписам ч. 4 ст. 231 ГК України, його розрахунок судом перевірений, визнаний вірним і в такому розмірі підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідають приписам ст. 625 ч. 2 ЦК України, проте їх розрахунок здійснено неправильно. За розрахунком суду їх розмір становить, відповідно 2714 грн. 79 коп. 3% річних та 4800 грн. інфляційних втрат, і в такому розмірі теж підлягають задоволенню (розрахунки додаються).

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання в відповідачем допустимими доказами не спростовано.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, умов договору та вимог законодавства позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по договору безвідсоткової цільової позики № 01-09.2009/1 від 01.09.2009 року в розмірі 30000 грн., 15000 грн. штрафних санкцій судом визнаються обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають до задоволення в повному розмірі, в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат суд дані позовні вимоги задовольняє частково з урахуванням власного перерахунку заявлених сум в розмірі 2714 грн. 79 коп. та 4800 грн. відповідно.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати -сплачений судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 товариства з обмеженою відповідальністю "Кищенці", ідентифікаційний код 31561125, місцезнаходження: 20121, Черкаська область, Маньківський район, с. Кищенці, вул. Генерала Андрія Дрофи, буд. 2 -30000 грн. основного боргу, 15000 грн. штрафу, 2714 грн. 79 коп. 3 % річних, 4800 грн. інфляційних втрат, 1609 грн. 50 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 1205 грн. 76 коп. 3% річних, 2890 грн. 50 коп. інфляційних втрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Суддя В.М. Грачов