Рішення № 26856276, 15.10.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р.Справа № 5023/4039/12 вх. № 4039/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

за участю представників

позивача - Співак О.Є. (довіреність №42 від 29.08.12 р.); відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (м. Харків)

про стягнення 127638,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Метінвест-Ресурс", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ТОВ "Перший металіст" на свою користь заборгованість за поставлений товар за договором поставки №261/12-3 від 30.03.12 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 127638,00 грн. Судовий збір у розмірі 2552,76 грн. просить суд покласти на відповідача.

15.10.12 р. за вх. №16715 до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшов супровідний лист, в якому він просив залучити до матеріалів справи копію акту звірки взаємних розрахунків, підписану з боку відповідача та надану напередодні судового засідання.

15.10.12 р. за вх. №16736 до канцелярії господарського суду Харківської області від представника позивача надійшов супровідний лист, в якому він просив залучити до матеріалів справи оригінали описів поштового вкладення про надіслання копій позовної заяви на юридичну та поштову адресу відповідача.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача (вх. №№16736 та 16715 від 15.10.12 р.), вирішив за можливе задовольнити їх.

Представник позивача в судовому засіданні 15.10.12 р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 15.10.12 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі, ухвала про виправлення технічної описки від 17.09.12 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою та юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №237398 від 21.09.12 р., повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

У відповідності до ст. 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №237398 від 21.09.12 р., виданого державним реєстратором Нікішовою Г.Р., копія якого залучено до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: 61072, м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Єсеніна, 11, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом були направлені ухвали про порушення провадження у справі від 10.09.12 р. та ухвалу про виправлення описки від 17.09.12 р. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.03.12 р. між ТОВ "Метінвест-Ресурс" та ТОВ "Перший металіст" було укладено договір поставки №261/12-3, відповідно до умов якого відповідач зобов"язався здійснювати постачання металів чорних вторинних, а позивач приймати і оплачувати цей металобрухт в розмірі та в терміни, передбачені цим договором.

Згідно до п. 2.1. договору ціна, номенклатура і кількість металобрухту, що постачається, визначаються сторонами у специфікаціях, які є складовою і невід'ємною частиною договору.

У відповідності із умовами, визначеними у специфікації №01/1-3 від 01.04.2012 р. до цього договору, відповідач повинен поставляти металобрухт рівномірними партіями протягом строку поставки.

Згідно п. 6.1 договору, оплата металобрухту здійснюється у національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Судом встановлено, що позивачем у квітні 2012 р. в якості попередньої оплати за постачання металобрухту здійснено перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на загальну суму 300000,00 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень: №2723 від 12.04.2012 р. на суму 140000,00 грн., №2948 від 20.04.2012 р. на суму 160000,00 грн., на загальну суму 300000,00 грн.

Також судом встановлено, що відповідачем здійснено постачання металобрухту 30.04.2012 р. у кількості 62 тн 450 кг на загальну суму 172362,00 грн.

Факт отримання позивачем від відповідача товару підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №16 від 30.04.2012 p., а також відповідним актом приймання-передачі металобрухту від 30.04.2012 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову вимогу від 16.08.2012 р. № 3542/2, у якій міститься прохання сплатити протягом трьох банківських днів з моменту вимоги заборгованість, яка утворилась внаслідок неповернення передплати за договором № 261/12-3 від 30.03.2012 p. у сумі 127638,00 грн., яка залишилась без відповіді.

Також факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 127638,00 грн. підтверджений наданою позивачем копією акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.12 р.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №261/12-3 від 30.03.2012 p., лише частково поставив покупцю товар на загальну суму 172362,00 грн. та заборгованість в сумі 127638,00 грн. у запропонований позивачем строк не сплатив.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основного боргу в сумі 127638,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2552,76 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший металіст" (61072, м. Харків, Дзержинський р-н., вул. Єсеніна, б. 11, кв. 6; код ЄДРПОУ 36226053; п/р 26007010061851 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Києва, МФО 321767; п/р 26000300001987 в АТ "Златобанк" м. Києва, МФО 380612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-Ресурс" (83086, м. Донецьк, Ворошиловський р-н., вул. Федора Зайцева, 46А; код ЄДРПОУ 24819472; п/р 26005962485462 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) заборгованість в сумі 127638,00 грн. та судовий збір у розмірі 2552,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.10.2012 р.

Суддя Сальнікова Г.І.