Постанова № 2685484, 21.07.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4898/08

                                                              П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М           У К Р А Ї Н И

21 липня 2008 року  Харківський окружний адміністративний суд  в складі:

                                      головуючого-судді-Самойлової В.В.

                                      при секретарі- Демченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  справу за адміністративним позовом підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання податкових повідомлень – рішень нечинними,

ВСТАНОВИВ:

           Позивач просить визнати  нечинними слідуючі податкового повідомлення-рішення відповідача:  № 0000021600/0 від 07.02.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 728324 грн., № 0000031600/0 від 15.02.2008р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1348876 грн., № 0000041600/0 від 18.03.2008р., яким  зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 545463 грн., посилаючись на те, що факти, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності. так як він має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2007р. у сумі 728 324 грн., за грудень 2007р. у сумі 1348876 грн., за січень 2008р. у сумі 545463 грн., так як, до статей витрат понесених для виготовлення цукру відносяться витрати на вивезення буряків з полів та заготівельні витрати, тобто витрати на послуги по транспортуванню цукрового буряку; основна і додаткова заробітна плата та витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, тобто витрати на оренду продуктового цеху та витрати на послуги по переробці цукрового буряку відкритим акціонерним товариством „Новоіванівський цукровий завод”. А тому він вважає, що відповідач неправомірно та незаконно не включив до витрат, понесених на виготовлення цукру та включених у 8 % від продажної ціни продукції, витрати на послуги по транспортуванню цукрового буряку, пов’язаного з виробництвом, витрати на оренду продуктового цеху та витрати на послуги по переробці цукрового буряку відкритим акціонерним товариством „Новоіванівський цукровий завод”, що в судовому засіданні  в повному обсязі підтримав представник позивача.

          Відповідна сторона проти позовузаперечує, посилаючись на те, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, оскільки зайво віднесено до витрат, понесених для виготовлення цукру та включених у 8 % від продажної ціни продукції не є власністю підприємства, а надаються як супутні послуги ВАТ „Новоіванівський цукровий завод”: послуги по транспортуванню, пов’язаного з виробництвом, - 11,93 % (послуги сторонніх організацій, на балансі підприємства відсутні вантажні транспортні засоби); оренда продуктового цеху – 8, 02 % (послуги сторонніх організацій).

Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд приходить  виновку про задоволення позову,  як законного та обґрунтованого зі слідуючих підстав.

Встановлено, що з 09.01.2008 р. по 21.01.2008 р. ДПІ у Фрунзенському районі        м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень та листопад 2007 року, в ході якої встановлено порушення  п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та п.п.7.7.2, 7.7.1 п.7.7 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість”, про що було складено акт перевірки №180/16-024/32949551 від 01.02.2008 р.

            На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021600/0 від 07.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728324 грн. відповідно до п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

           15.02.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” стосовно наданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2007р., в ході якої встановлено порушення  п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та п.п.7.7.2, 7.7.1 п.7.7 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість”, про що було складено акт перевірки № 324/16-024 від 15.02.2008р.

           На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000031600/0 від 15.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1348876 грн.  відповідно до п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З 13.03.2008р. по 18.03.2008р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року, в ході якої встановлено порушення  п.п. 6.2.8 п.6.2 ст.6 та п.п.7.7.2, 7.7.1 п.7.7 ст.7  Закону України „Про податок на додану вартість”, про що було складено акт перевірки № 709/16-024/32949551 від 18.03.2008р.

           На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 18.03.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 545463 грн. відповідно до п.п. „б” п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Підприємство „Бенефіт” ХОР ВОІ „СОІУ” є платником податку на додану вартість. Підприємство „Бенефіт” ХОР ВОІ „СОІУ” має дозвіл на право користування пільгою з податку на додану вартість передбаченою п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

          Відповідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

           Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

          Згідно із п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

            Відповідно до п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

            До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

            Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

            Відповідно до калькуляції собівартості в розрізі рахунку 23 „Виробництво власної продукції” за 2007р. по Підприємству „Бенефіт” ХОС ВОІ СОІУ до собівартості по статтям витрат відносяться нитки, бирки, мішки, доставка цукрового буряку, оренда продуктового цеху, зарплата з нарахуваннями, послуги по переробці цукру, собівартість цукрового буряку, інші витрати.

           Згідно з п. 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

           Як вбачається, з викладеного вище, до матеріальних затрат відносяться, крім інших, купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій та транспортно-заготівельні витрати.

            У статті витрат підприємства „Купівельні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи та послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій” відображається вартість придбаних готових виробів та напівфабрикатів, які вимагають затрат праці по їх переробці та збірці при укомплектуванні продукції, яка випускається; вартість заготовок та деталей, придбаних в чорновому та обробленому вигляді, та оплата послуг виробничого характеру, наданих іншими підприємствами по частковій обробці напівфабрикатів та виробів, які можуть бути прямо (безпосередньо) віднесені на собівартість окремих видів продукції.

             З чого слідує, що  витрати на послуги по переробці цукрового буряку відкритим акціонерним товариством „Новоіванівський цукровий завод” відносяться до витрат, понесених на виготовлення цукру.

            Відповідно до статті „Транспортно-заготівельні витрати” включаються затрати по придбанню та доставці на підприємство сировини та матеріалів (основних та допоміжних), купівельних виробів, напівфабрикатів та палива.

             Оскільки для переробки цукрового буряку у цукор необхідно було його перевезти, то витрати по транспортуванню цукрового буряку повинні відноситися до витрат, пов’язаних з виробництвом та понесеними на переробку сировини. Отже, витрати на послуги по транспортуванню цукрового буряку, пов’язаного з виробництвом, відносяться до витрат, понесених на виготовлення цукру.

              Відповідно до п. 13 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

              Таким чином, заробітна плата з нарахуваннями відносяться до витрат, понесених на виготовлення цукру.

              Відповідно до п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

            Відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248 до складу загальновиробничих витрат крім інших витрат включаються витрати на операційну оренду основних засобів, а також витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

           Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. N 181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за N 487/4708 операційна оренда - оренда інша, ніж фінансова. Фінансова оренда - оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак: 1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди; 2) орендар має можливість та намір придбати об'єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання; 3) строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об'єкта оренди; 4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об'єкта оренди; 5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання; 6) орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату; 7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди.

             Відповідно до п. 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509 основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

              Відповідно до пп. 5.1.3 пп. 5.1. п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 р. N 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509 до основних засобів відносяться будинки, споруди та передавальні пристрої.

Отже, оренда продуктового цеху є операційною орендою.

              Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 липня 2000 р. N 181, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за N 487/4708 належна за користування об'єктом операційної оренди плата визнається витратами згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди.

              У продуктовому цеху позивача здійснювалося виробництво цукру, тому витрати, пов’язані з орендою продуктового цеху необхідно відносити до витрат, пов’язаних з виробництвом.

              Згідно висновку судово-економічної експертизи № 4240 від 06.06.2008р.до складу витрат передбачених п.п.6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. при визначенні суми витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються  у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими  підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, повинні включатися всі суми витрати сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).Виходячи з норм п.п.6.2.8 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. до суми витрат, понесених на переробку сировини та виготовлення готової продукції підприємством «Бенефіт» ХОР «СОІУ» обгрунтовано віднесені наступні витрати:витрати на заробітню платню з нарахуваннями;  витрати на послуги по транспортуванню сировини та інші витрати на послуги, пов'язані з виробництвом; витрати на оренду продуктового цеху; витрати   на   послуги   по   переробці   цукрового   буряку   ВАТ «Новоіванівський цукровий завод», а тому сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів повинна становити не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів, тобто в даному випадку за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007р. складається з витрат на доставку цукрового буряка – по 11,91 %; витрат на оренду продуктового цеху – по 8,06 %, витрат на заробітну плату з нарахуваннями - по 0,59 %, витрат на послуги по переробці цукрового буряку відкритим акціонерним товариством „Новоіванівський цукровий завод” – по 25,46 %.

              Також є розрахунок мінімальної ціни 1 тони цукру, відповідно до якої зазначено статті витрат та структуру затрат у відсотках. Так, до статей витрат входять витрати на вивезення буряків з полів та заготівельні витрати, тобто витрати на послуги по транспортуванню цукрового буряку; основна і додаткова заробітна плата та витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі та загальногосподарські витрати, тобто витрати на оренду продуктового цеху та витрати на послуги по переробці цукрового буряку відкритим акціонерним товариством „Новоіванівський цукровий завод”.

              Отже, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова безпідставно і необґрунтовано вказує на порушення позивачем п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість”.

               Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.  Дана вимога не була виконана.

               Відповідно до п.п. 2.3.2 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205  за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

                Відповідач роблячи висновки, що зайво віднесено до витрат, понесених для виготовлення цукру та включених у 8 % від продажної ціни продукції (не є власністю підприємства, а надаються як супутні послуги ВАТ „Новоіванівський цукровий завод”) послуги по транспортуванню, пов’язаного з виробництвом; витрати на оренду виробничих приміщень, не посилається на жоден нормативно-правовий акт.

               Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

              Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

             На підставі п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

             Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

               Згідно п.п.п. „а” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

              Таким чином, підприємство „Бенефіт” ХОР ВОІ „СОІУ” не порушило п.п.7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а тому ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова неправомірно зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки підстав для цього немає.

             З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення № 0000021600/0 від 07.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 728 324 грн. 00 коп., податкове повідомлення-рішення № 0000031600/0 від 15.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1348 876 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 18.03.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 545 463 грн. 00 коп. підлягають визнанню нечинними.

          Керуючись ст.ст. 9, 11, 159 КАСУ, Законом  України «Про податок на додану вартість», суд-

П О С Т А Н О В И В :

         Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000021600/0 від 07.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 728 324 грн. 00 коп.

         Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000031600/0 від 15.02.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1348 876 грн. 00 коп.

               Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова № 0000041600/0 від 18.03.2008 року, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 545 463 грн. 00 коп.

         Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання  заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ – з дня складання постанови  в повному обсязі. Апеляційна скарга подається  протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                                      Суддя-