Рішення № 26854016, 23.10.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.12 Справа№ 5015/3456/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт-Захід", м. Львів

до відповідача: Приватного туристично -спортивного виробничо-комерційного підприємства "Вагінтур", м. Львів

про спонукання до виконання мирової угоди.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Зошій Ю.Й. - представник за довіреність від 03.08.2012р.;

Від відповідача: не з'явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід» до Приватного туристично -спортивного виробничо-комерційного підприємства «Вагінтур» про спонукання до виконання мирової угоди.

Ухвалою суду від 20.08.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 04.09.2012р. Ухвалою суду від 04.07.2012р. розгляд справи відкладався на 19.09.2012р. через першу неявку в судове засідання відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду. Ухвалою суду віл 19.09.2012р. розгляд справи відкладено на 10.10.2012р. у зв'язку неявкою в судове засідання сторін та невиконання вимог ухвали суду. Ухвалою суду від 10.10.2012р. продовжено строк розгляд справи на п'ятнадцять днів та розгляд справи відкладено на 23.10.2012р., у зв'язку з частковою оплатою боржником по справі боргу та для надання можливості подати докази на підтвердження часткової оплати.

В судове засідання 23.10.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує і просить задоволити позов з врахуванням часткової оплати боргу відповідачем. На підтвердження часткової оплати боргу подав банківські виписки, з яких вбачається, що відповідачем на час розгляду справи, на виконання мирової угоди сплачено 59 250,10 грн. -основного борг, 1585,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ.

В судове засідання 23.10.2012р. відповідач повторно явку повноваженого представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимог ухвали суду від 20.08.2012 р. не виконав, відзиву на позов не надав, процесуальним правом на захист своїх інтересів не скористувався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.10.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2011 року у справі № 5015/1763/11 затверджено мирову угоду, укладену між позивача (стягувачем) -Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт-Захід»та відповідачем (боржником) -Приватним туристично -спортивним виробничо-комерційним підприємством «Вагінтур».

Згідно з умовами мирової угоди відповідач визнав позовні вимоги в сумі 78 999,60 грн. і взяв на себе зобов'язання погасити заборгованість протягом 12 місяців з дня затвердження мирової угоди судом. Погашення цієї суми відбувається шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок позивача щомісячними рівними платежами, які відповідач починає здійснювати з наступного місяця, що слідує після затвердження після мирової угоди. Також відповідач взяв на себе зобов'язання виплатити 1 585,30 грн. -сплаченого державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На виконання мирової угоди відповідач здійснював часткові оплати що підтверджується банківськими виписками, а саме: №571 від 29.06.2011р. на суму 8 404,60 грн. (з них : 6 583,30 грн. -основний борг, 1 585,30 грн. - державне мито та 236,00 грн. -витрати на ІТЗ); №45 від 03.08.2011р. на суму 6 583,30 грн.; №927 від 20.09.2011р. на суму 6 583,30 грн.; № 262 від 06.02.2012р. на суму від 6 583,30 грн.; №631 від 17.05.2012р. на суму 13 167,00 грн. На загальну суму 41 321,50 грн.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 39 499,40 грн. -основного боргу, 1 821,30 грн. судових витрат та за неналежне виконання умов мирової угоди 3% річних в сумі 163,28 грн.

Також матеріалами справи підтверджено, що після подання позовної заяви до суду, відповідачем сплачено заборгованість в сумі 13 166,60 грн., що підтверджується банківською випискою №829 від 17.08.2012р. та банківською випискою № 919 від 20.09.2012р. в сумі 6 583,30 грн.

Судом встановлено, що час нас прийняття рішення відповідач частково виконав умови мирової угоди, основна заборгованість становить 19 749,50 грн.,

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Стаття 18 цього Закону визначає вимоги до виконавчого документа, зокрема, у виконавчому документі зазначаються дата набрання законної (юридичної) сили рішенням і строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом встановлено, що ухвала господарського суду Львівської області від 27.05.2011 року у справі № 5015/1763/11, якою затверджено мирову угоду, не відповідає вимогам виконавчого документа, не містить всіх необхідних реквізитів, які передбачені у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, - не вказана дата видачі виконавчого документа та дата набрання законної сили рішення. ТзОВ "Електроконтакт-Захід" правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про спонукання відповідача до виконання мирової угоди. До того ж, слід враховувати, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено.

Відповідно до абзацу 10 п.3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвала про затвердження мирової угоди не має статусу виконавчого документа, то сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду (в загальному порядку), у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

На момент розгляду справи в суді, відповідачем в повному обсязі не виконано умов мирової угоди.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.78 ГПК України строни мають право укласти мирову угоду. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23 березня 2012р. «Про судове рішення»на підставі ст.124 Конституції України, ч.1 ст.4-5 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23 березня 2012р. «Про судові рішення»ухвали господарського суду набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 ГПК України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняється провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з нормою п. 7 ст. 80 цього Кодексу,згідно з якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.

Виходячи зі змісту перелічених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі.

Таким чином, мирову угод не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладання та затвердження регламентовано відповідними положеннями ГПК України. (постанова Верховного суду України від 20.01.2009р. № 21/489).

Ухвала господарського суду Львівської області від 27.05.2011 року у справі № 5015/1763/11 є чинною, оскільки оскарженою і скасованою не була.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання в частині виконання мирової угоди, затвердженої судом, в повній мірі не виконав. Відповідно до ч.2 ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому не потребує доведення той факт, що відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача в термін до 27.05.2012р. заборгованість передбачену в мировій угоді.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо стягнення частини основної суми боргу в розмірі 19 749,50 грн. -задоволити.

В частині стягнення 19 749,90 грн. провадження у справі припинити, у зв'язку з сплатою відповідачем після подання позовної заяви боргу, а саме: сплачено 13 166,60 грн., що підтверджується банківською випискою №829 від 17.08.2012р. та банківською випискою № 919 від 20.09.2012р. в сумі 6 583,30 грн. (п.1-1 ст. 80 ГПК України, відсутній предмет спору.) В частині стягнення 1 821,30 грн. судових витрат - відмовити, у зв'язку з відсутністю предмету спору до порушення провадження у справі (абзац 3 п .4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"), що підтверджується банківською випискою № 571 від 29.06.2012р і в призначенні платежу зазначається про сплату державного мита в сумі 1 585,30 та 236,00 грн. витрати на ІТЗ(1 585,30= 236,00= 1 821,30).

Відповідно ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми, а саме 56,14 грн. за не сплату судового збору в сумі 1 821,30 грн. та 107,14 грн. за не сплату основної суми боргу в розмірі 39 499,40 грн. Отже в частині стягнення 3% річних в сумі 107,14 грн, які нараховані правомірно -задоволити, а в частині стягнення 56,14 грн. відмовити у зв'язку відсутності до порушення провадження у справі заборгованості по стягненню судових витрат.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження» , ст.ст. 4-5, 33, 34, 35, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Зобов'язати Приватне туристично - спортивне виробничо - комерційне підприємство «Вагінтур» (79052, м. Львів, вул. Орельська, 8/1; ідентифікаційний код 19331337) виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області у справі №5015/1763/11 від 27.05.2011р. щодо сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт -Захід»(79020, м. Львів, вул. Юрія Липи, будинок 10, квартира 54; ідентифікаційний код 23272445) заборгованість за цією мировою угодою в сумі 19 749,50 грн.

3. Стягнути з Приватного туристично - спортивного виробничо - комерційного підприємства «Вагінтур» (79052, м. Львів, вул. Орельська, 8/1; ідентифікаційний код 19331337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт -Захід» (79020, м. Львів, вул. Юрія Липи, будинок 10, квартира 54; ідентифікаційний код 23272445) 19 749,50 грн. -основного боргу, 107,14 грн. -3% річних та 773,44 грн. витрати по сплаті судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 25.10.2012р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Коссак С.М.