ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.12 Справа№ 5015/4015/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ», м. Луганськ
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Львів
про стягнення 226 479, 07 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Альховській І.Б.
Представники:
від позивача: Леоненко Б.В. - представник
від відповідача: не з'явився
Зміст ст. 22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.
Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 226 479, 07 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.10.2012 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.
Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалі про порушення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в судове засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомленний про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що долучене до матеріалів справи, не повідомив про причини невиконання вимог суду.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»звернулося із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 226 479, 07 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що протягом 2010-2011 р.р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»(надалі - позивач) Приватному підприємцю ОСОБА_1 (надалі - відповідач) було поставлено морозиво в асортименті, що зазначений у накладних.
Зокрема, згідно видаткових накладних від 10.06.2010 р. № РН -06182 було поставлено морозиво на суму 116 668, 93 грн. та від 29.06.2010 р. № РН -06440 на суму 120 857, 66 грн. За отриманий товар відповідачем зроблено часткову оплату: по видатковій накладній від 10.06.2010 р. № РН -06182 оплату проведено в повному обсязі, а по видатковій накладній від 29.06.2010 р. № РН -06440 лише в сумі 86 972, 37 грн., а заборгованість складає 33 885, 29 грн.
У 2011 році відповідачем було отримано товар згідно видаткової накладної від 12.04.2011 р. № РН -04053 на суму 95 806, 78 грн. та видаткової накладної від 02.05.2011 р. № РН -05008 на суму 83 548, 19 грн. За отриманий товар відповідач не розрахувався.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженою особою відповідача і скріплені печаткою підприємства, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідач, в порушення зазначених у видаткових накладних умов розрахунків, не оплатив поставлений товар, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складає 213 240, 26 грн.
Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 9 530, 42 грн. та інфляційні в розмірі 3 705, 39 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено судом, згідно видаткової накладної від 29.06.2010 р. № РН -06440 позивачем поставлено товар на суму 120 857, 66 грн., однак відповідачем оплату даної накладної проведено частково, лише в сумі 86 972, 37 грн., тому заборгованість по ній складає 33 885, 29 грн. Видаткові накладні від 12.04.2011 р. № РН -04053 на суму 95 806, 78 грн. та від 02.05.2011 р. № РН -05008 на суму 83 548, 19 грн. відповідачем взагалі не оплачені. Сума заборгованості згідно вказаних видаткових накладних складає 213 240, 26 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У видаткових накладних передбачено, що покупець (відповідач) повинен був розрахуватись за отриманий товар до 14.07.2010 р. (накладна від 29.06.2010 р. № РН -06440), до 27.04.2011 р. (накладна від 12.04.2011 р. № РН -04053) та до 17.05.2011 р. (накладна від 02.05.2011 р. № РН -05008).
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, оплати за отриманий товар в розмірі 213 240, 26 грн. не здійснив.
Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 213 240, 26 грн. підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 9 530, 42 грн. та інфляційні в розмірі 3 705, 39 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати (судовий збір) покладаються на відповідача повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 526, 610, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд ,-
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МКЛ»(юридична адреса: 91016, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 76, офіс 1409; фактична адреса: 91016, м. Луганськ, вул. Демехіна, 18а, код ЄДРПОУ 32065760) суму у розмірі 231 008, 65 грн. з них:
- 213 240, 26 грн. основного боргу;
- 3 708, 39 грн. інфляційних;
- 9 530, 42 грн. 3% річних;
- 4 529, 58 грн. судового збору
3. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.
Судове рішення № 26853836, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/4015/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: