Рішення № 26853219, 23.10.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 р. Справа № 5010/1163/2012-14/81 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Максимів Н.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна",

юрид. адреса: вул.Б.Хмельницького,48а, м.Київ,01030

(вул. Героїв УПА,72, кор. 41, м.Львів, 79015)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1 (АДРЕСА_2)

про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14 220,98грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явились;

від відповідача: не з"явились

встановив: до господарського суду подано позов Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14 220,98грн.

Позивач в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується ухвалою від 25.09.12 (вих. №10198-10200). В попередньому судовому засіданні, 25.09.12, позивач позовні вимоги підтримував, просив позов задоволити.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Проте, ухвала суду від 25.09.12 повернулась із зазначенням, що "адресат тимчасово не проживає" (№5586 від 05.10.12). При цьому суд зазначає, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням відповідача вказано: АДРЕСА_1, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвала відповідачу.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

У м.Києві 11.01.12 о 17:50 по вул.Ватутіна відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ДАФ 95 ХЕ», ДНЗ НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Шкода», ДНЗ НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 10.02.12 у справі

№3-83/12 ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»згідно полісу № АА/6855917 та полісу ВО «Батьківщина»(власник пошкодженого автомобіля «Шкода», ДНЗ НОМЕР_3) звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»з заявою-вимогою про відшкодування оціненої шкоди завданої відповідачем (№1452 від 14.06.12).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода», ДНЗ НОМЕР_3 визначено на підставі Протоколу огляду транспортного засобу, аварійного сертифікату та калькуляції дефектів.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст. 993 Цивільного кодексу України, Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком, та виплати ВО «Батьківщина», на підставі страхового акту №1316/1, страхового відшкодування у розмірі 14 220,98 грн.

25.05.12 згідно платіжного доручення №10128 страхове відшкодування перераховане ВО «Батьківщина».

Відповідачем не було повідомлено ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»про настання страхового випадку, отже позивач має право регресної вимоги до ФОП ОСОБА_1

Беручи викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Належно оцінена шкода в розумінні вказаного вище Закону є визначена аварійним комісаром або експертом вартість відновлювального ремонту пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 ( в редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 р. № 1335/5/1159) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.08.2009 р. за № 724/16740.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Матеріали справи містять: поліс №АА/6855917, страховий акт №1316/1, аварійний сертифікат (ЦВ) від 29.03.12, протокол огляду транспортного засобу від 13.01.12, калькуляції відновлювального ремонту та акт огляду пошкодженого транспортного засобу з фотокартками від 13.01.12 .

Положеннями статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору страхування, на підставі страхового акта (аварійного сертифіката) від 29.03.12, позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 14 220,98грн., з вирахуванням франшизи в сумі 510,00грн.

Факт проведення позивачем страхового відшкодування ВО "Батьківщина" підтверджується платіжним дорученням №01128 від 25.05.12.

Судом встановлено, що позивачем дотримано порядку відшкодування витрат понесених страховиком внаслідок страхового випадку передбаченого Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 14 220,98грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 (трудовий договір (контракт) №01/191211-к від 19.12.11). Вина водія, який керував автомобілем марки «ДАФ 95 ХЕ», ДНЗ НОМЕР_2 підтверджується постановою Яготинського районного суду Київської області від 10.02.12 у справі №3-83/12. Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є відповідальною особою по відшкодуванню завданих збитків власнику автомобіля «Шкода», ДНЗ НОМЕР_3 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди мають вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання ДТП.

Відповідно до п.38.1.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у триденний строк.

Проте, позивач не був повідомлений у встановлений строк про ДТП.

Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, позивач має право регресної вимоги до відповідача.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, на пред'явлену позивачем вимогу (претензію) №1452 від 14.06.12 по відшкодуванню шкоди в порядку регресу відповідач відповіді не надав, виплати не здійснив.

Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. В даному випадку цією датою є 25.05.12 (платіжне доручення №1-128). За таких обставин, позивачем не пропущено строку позовної давності для звернення до суду щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.

Судом встановлено, що для повного відшкодування завданої позивачу шкоди відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки та роботодавець винної особи, має сплатити на користь позивача 14 220,98грн. шкоди.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, розмір відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 14 220,98грн., є обґрунтованим, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.993,1172,1187 Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування", ст.ст. 33,34,43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 14 220,98грн. - задоволити.

Стягнути з Фізичної особи-підпрпємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІНПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерною товариства «Страхова компанія «Універсальна», юрид. адреса: вул.Б.Хмельницького,48а, м.Київ (код ЄДРПОУ 20113829, р/р 26502378 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м.Київ, МФО 300335) в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 220,98 грн. (чотирнадцять тисяч двісті двадцять гривень 98 коп.), 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.12.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 26.10.12