Рішення № 26852249, 26.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2012 р. Справа № 24/079-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом

Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» в особі Ірпінського районного підрозділу

до

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»

про

стягнення 254 082, 46 грн.

за участю представників:

позивача:

не з’явилися

відповідача:

не з’явилися

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 254 082, 46 грн. за договором про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р., з яких: 196 142, 70 грн. –заборгованість за електричну енергію та 57 939, 76 грн. –заборгованість зі сплати коштів за перетікання реактивної електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати коштів за активну електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.09.2012 р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 27.09.2012 р. та від 12.10.2012 р. розгляд справи відкладався у зв’язку із нез’явленням у судове засідання представників сторін та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

17.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла уточнююча заява б/н від 08.10.2012 р. (вх. № 16502 від 17.10.2012 р.), у якій останній зазначає, що у найменуванні позивача, що вказане у позовній заяві, було помилково зазначено - ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Бородянського районного підрозділу, у зв’язку з чим позивач просить прийняти до уваги виправлення та вважати вірним найменування позивача ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Ірпінського районного підрозділу.

Судом прийнято до уваги вищезазначене виправлення та вірним вважається найменування позивача ПАТ «АЕС Київобленерго»в особі Ірпінського районного підрозділу.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 26.10.2012 р. не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 10.09.2012 р., від 27.09.2012 р. та від 12.10.2012 р. у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 11.09.2012 р. місцезнаходження відповідача: 08105, Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вулиця Радгоспна, будинок 3, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

01.02.2011 р. між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 10661525/220013827, за умовами якого позивач зобов’язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 1 810, 0 кВт, а відповідач –оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно «Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що позивач зобов’язався продавати (постачати) відповідачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 1 810, 0 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів відповідача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку № 3 «Режими постачання електричної енергії»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (додаток № 10 «Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності»).

Відповідно до п. 2.3.3 договору відповідач зобов’язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку».

Згідно з п. 2.3.4 договору відповідач зобов’язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії електромережею позивача та електроустановками відповідача, згідно з умовами додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 5.1 договору передбачено, що договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях заявлених відповідачем згідно з пунктом 5.2 цього договору обсягів. Договірні величини споживання електричної енергії та потужності визначаються сторонами у додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу», що є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.2 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 жовтня поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (включаючи обсяги споживання субспоживачів) за формою додатку № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу».

Згідно з п. 7.1 договору облік електроенергії, спожитої відповідачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж відповідача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення відповідачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються позивачем розрахунково згідно з вимогами додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію»та додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 9.4 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов. Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, які виникли відповідно до даного договору.

Одночасно із укладенням договору про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р. сторонами було підписано: Загальні однолінійні схеми електропостачання –додатки № 1, Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу –додаток № 2, Режими постачання електричної енергії –додатки № 3, Порядок розрахунків за активну електроенергію –додаток № 4, Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії –додаток № 5, Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форми звіту Споживача про покази приладів обліку –додаток № 6, Розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації –додаток № 7, Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача –додаток № 8, Відповідальні особи Споживача –додаток № 9, Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності –додаток № 10.

Відповідно до додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р. розрахунковий період встановлено відповідачу з 15 числа календарного місяця до 14 числа наступного місяця. Порядок оплати за активну електроенергію проводиться у формі авансової оплати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

Згідно з додатком № 5 до договору про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р. визначення плати за перетікання реактивної електроенергії здійснюється у відповідності до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.2002 р., погодженої НКРЕ, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381.

На виконання умов договору про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р. позивач здійснював постачання відповідачу електричної енергії, що підтверджується наявними матеріалами справи, проте, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання щодо оплати за спожиту електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії, у зв’язку з чим за останнім утворилася заборгованість у розмірі 196 142, 70 грн. за електричну енергію та 57 939, 76 грн. зі сплати коштів за перетікання реактивної електричної енергії за період з квітня 2011 року до травня 2012 року (включно).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія № 488 від 14.06.2012 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р. у розмірі 254 082, 46 грн. В підтвердження надсилання вказаної кореспонденції позивач надав до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 18.07.2012 р., копії цих документів долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого договірного зобов’язання щодо сплати заборгованості за спожиту електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії, на претензії не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про електроенергетику», Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. «Про затвердження правил користування електричною енергією», іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюється за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Пунктом 6.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, суми штрафних санкцій зараховуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або електропередавальної організації відповідно до умов укладеного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акти звіряння розрахунків станом на 31.05.2012 р., в якому зазначено, що заборгованість Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»перед Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго»в особі Ірпінського районного підрозділу за спожиту електричну енергію складає 199 673, 17 грн., а за перетікання реактивної електричної енергії –57 939, 76 грн. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 254 082, 46 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 10661525/220013827 від 01.02.2011 р., з яких: 196 142, 70 грн. –заборгованість за електричну енергію та 57 939, 76 грн. –заборгованість зі сплати коштів за перетікання реактивної електричної енергії, є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» в особі Ірпінського районного підрозділу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське»(08105, Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вулиця Радгоспна, будинок 3, ідентифікаційний код - 30796323) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 2-Б, ідентифікаційний код - 23243188) 196 142 (сто дев’яносто шість тисяч сто сорок дві) грн. 70 коп. –заборгованість за електричну енергію, 57 939 (п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 76 коп. –заборгованість зі сплати коштів за перетікання реактивної електричної енергії та 5 081 (п’ять тисяч вісімдесят одна) грн. 65 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак