Постанова № 26851608, 19.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3611/2012

12 год. 55 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Гараня С.М.,

при секретарі -Пальонній Т.В.,

за участю:

представників позивача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка Хандюк Т.О., Чернової О.М. -за довіреностями,

представника відповідача Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Дмитренко В.І. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, про скасування акту та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка звернулося до суду з адміністративним позовом до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування акту перевірки та рішення про відмову у фінансуванні заяви-розрахунку на виплату матеріального забезпечення, та зобов'язання відповідача здійснити таке фінансування.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Черкаською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена позапланова документальна перевірка заяви-розрахунку на виплату допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6, за результатами якої складений акт № 127 від 14.08.2012 р. та винесене рішення про відмову у фінансуванні заяви-розрахунку на виплату матеріального забезпечення. Перевіркою встановлено порушення вимог статей 35 та 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням»у зв'язку з чим допомога по вагітності та пологам ОСОБА_6 у розмірі 53567 грн. 64 коп. та 3743 грн. нарахована безпідставно. Крім того, на думку відповідача, позивачем порушені вимоги статей 96 та 97 КЗпП України, оскільки при встановленні тарифних ставок позивач не врахував міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок. При цьому фахівцю-аналітику з податкового планування адміністративно-фінансового підрозділу встановлений посадовий оклад перевищував в 1,73 рази. З висновками Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивач не згідний, оскільки ОСОБА_6 переведена на посаду фахівця-аналітика з податкового планування адміністративно-фінансового підрозділу СТОВ ім. Шевченка з ТОВ «Верес-Фуд», який є його засновником, із збереженням посадового окладу за попереднім місцем роботи, на підставі розпорядження власника цього товариства. Вважає дії відповідача неправомірними та просить суд скасувати акт перевірки та рішення про відмову у фінансуванні заяви-розрахунку на виплату матеріального забезпечення, та зобов'язати відповідача здійснити таке фінансування.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, подавши такі заперечення у письмовому вигляді, мотивуючи це тим, що аналіз заяви-розрахунку фінансування матеріального забезпечення ОСОБА_6, проведений під час перевірки СТОВ ім. Шевченка, вказує на перевищення розміру середньоденної заробітної плати цього товариства у два рази, що є порушенням вимог трудового законодавства. Крім того, адміністративно-фінансовий відділ є структурним підрозділом СТОВ ім. Шевченка як самостійної юридичної особи, куди була переведена ОСОБА_6 як фахівець-аналітик з податкового планування. При цьому з нею як найманим працівником уповноваженим органом в особі директора СТОВ ім.Шевченка, не укладений трудовий договір, а прийняття на роботу проведене наказом начальника адміністративно-фінансового відділу, як особи, яка не має таких повноважень. Таким чином трудовий договір між працівником ОСОБА_6 та СТОВ ім. Шевченка відсутній. Крім того, позивачем порушені вимоги статей 96 та 97 КЗпП України, оскільки при встановленні тарифних ставок позивач не врахував міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, заяви про перенесення справи чи про її розгляд за відсутності третьої особи не надала, а тому суд прийняв рішення про вирішення спору за її відсутності.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка як юридична особа зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 12.12.1991 р., ідентифікаційний код 03793419, та зареєстрований як платник страхових внесків у Черкаській міжрайонній виконавчій дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності(т.1, а.с. 84).

До Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності СТОВ ім. Шевченка була подана заява-розрахунок фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі ОСОБА_6 за рахунок коштів Фонду № 146 від 01.06.2012 р. у сумі 57310 грн. 74 коп. (т.1, а.с. 137).

Черкаською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена позапланова документальна перевірка заяви-розрахунку від 06.06.2012 р. поданої СТОВ ім. Шевченка щодо правильності нарахування і виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 (акт перевірки від 14.08.2012 р. № 127) (т. 1, а.с. 8-13).

Перевіркою встановлено, що допомога по вагітності то пологах нарахована ОСОБА_6 на підставі листків непрацездатності серії АВЗ № 634728 за період непрацездатності з 07.05.2012 р. по 18.05.2012 р. та № 635394 виданої на період непрацездатності з 21.05.2012 р. по 23.09.2012 р. (т.1, а.с. 20-21).

На підставі вказаних листків непрацездатності ОСОБА_6 призначено допомогу по тимчасовій втраті працездатності у розмірі 100% за 5 днів у сумі 3743 грн. 10 коп. та 126 днів 53567 грн. 64 коп., відповідно.

В ході перевірки виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій втраті працездатності над розміром середньоденної заробітної плати у 2,23 рази.

Наказом директора СТОВ ім. Шевченка № 17/1-к від 01.02.2012 р. на посаду директора адміністративно-фінансового відділу був прийнятий ОСОБА_8 (т.1, а.с. 28).

Відповідно до Положення про адміністративно-фінансовий підрозділ СТОВ ім. Шевченка, затвердженого загальними зборами товариства (протокол № 65/1 від 01.02.2012 р.) вказаний підрозділ є структурним підрозділом СТОВ ім. Шевченка та не має статусу юридичної особи. Відповідно до розділу V цього Положення до компетенції директора адміністративно-фінансового відділу не входить призначення та звільнення працівників (т.1, а.с. 22-27).

Статтею 12 Статуту СТОВ ім. Шевченка, затвердженого загальними зборами його учасників (протокол № 69 від 13.03.2012 р.), директор Товариства, зокрема, приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Товариства (т.1, а.с. 85-100).

Аналогічні положення містяться в пункті 4 розділу 1 посадової інструкції фахівця-аналітика з податкового планування адміністративно-фінансового підрозділу СТОВ ім. Шевченка (т.1, а.с. 175-179).

Довіреністю від 01.02.2012 р. № 17 директор адміністративно-фінансового відділу СТОВ ім. Шевченка наділений, серед інших, лише повноваженнями щодо видачі наказів з особового складу цього відділу без визначення конкретних дій, які він може вчиняти в цій частині довіреності (т.1, а.с. 29).

ОСОБА_6 з 01.02.2012 р., згідно наказу директора адміністративно-фінансового відділу від 01.02.2012 р. № 3-к, на підставі її заяви від 30.01.2012 р., переведена на посаду фахівця-аналітика з податкового планування адміністративно-фінансового підрозділу СТОВ ім. Шевченка з ТОВ «Верес-Фуд» із збереженням заробітної плати за місцем попередньої роботи, про що в трудовій книжці зроблений запис № 21 (т.1, а.с. 173-174). При цьому її посадовий оклад склав 15500 грн. в той час, як оклад директора СТОВ ім. Шевченка складав 9000 грн., а головного бухгалтера цього підприємства -6860 грн. Таким чином позивачем не витримані міжпосадові співвідношення між працівниками СТОВ ім. Шевченка та працівниками адміністративно-фінансового підрозділу, що є порушенням вимог статті 96 КЗпП України (т.1, а.с. 30, 31, 168).

Між адміністрацією та трудовим колективом СТОВ ім. Шевченка був заключений колективний договір на 2012р.-2014р., відповідно до якого сторони домовилися переглядати раз у квартал, у зв'язку з інфляцією, тарифні ставки та розмір мінімальної заробітної плати, та по можливості збільшувати її згідно з Галузевою угодою. Уповноважена особа трудового колективу залишає за собою надане чинним законодавством право забезпечити дотримання чинного законодавства з оплати праці, норм Галузевої угоди (т.2, а.с. 109-110).

Між Міністерством аграрної політики та продовольства України, галузевими об'єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2010-2013 роки укладено Галузеву угоду, яка була зареєстрована в Міністерстві праці та соціальної політики України 09.02.2011 р. за № 11 (т.1 а.с. 185-250, т.2, а.с. 1-100).

Відповідно до пункту 1.5 розділу 1 Галузевої угоди положення та норми цієї угоди поширюються на всіх юридичних осіб та фізичних осіб-роботодавців, які за основним видом діяльності належать до аграрного сектору економіки і є обов'язковими для дотримання в колективних договорах та при вирішенні питань регулювання соціально-економічних і трудових відносин.

На підставі акту перевірки від 14.08.2012 р. № 127 Черкаською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 16.08.2012 р. прийняте рішення № 640/03-1-10 про відмову СТОВ ім. Шевченка у фінансуванні заяви-розрахунку від 06.06.2012 р. на виплату матеріального забезпечення у розмірі 57310 грн. 74 коп. (т.1, а.с. 14-18).

Питання регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці визначається Кодексом законів про працю України, законами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За приписами статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію.

Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Таким чином суд вважає, що хоч заробітна плата не обмежується максимальним розміром, однак її розмір повинен бути вмотивованим.

Відповідно до вимог статті 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Згідно статті 97 КЗпП України Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до Методичних рекомендацій, щодо оплати праці працівник малих підприємств, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 р. № 186, тарифна сітка це сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників. Схема посадових окладів - проранжований від вищої (перший керівник підприємства, фірми, установи, закладу, організації) до нижчої (технічний виконавець) посади штатного розпису посад керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців з визначеними за кожною посадою посадовими окладами в абсолютному (грн.) або відносному (посадові коефіцієнти) розмірі.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати, визначені Законом України «Про оплату праці»від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі -Закон № 108/95-ВР).

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 5 Закону № 108/95-ВР визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Згідно статті 6 Закону № 108/95-ВР основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі, зокрема, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до вимог статті 15 Закону № 108/95-ВР форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників визначені Законом України «Про колективні договори і угоди»від 1 липня 1993 року № 3356-XII (далі -Закон № 3356-XII).

Відповідно до вимог статті 1 Закону № 3356-XII колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

статтею 2 Закону № 3356-XII передбачено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Угода укладається на державному, галузевому, регіональному рівнях на двосторонній основі.

Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об'єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії (частина 3 статті 3 Закону -№ 3356-XII).

Частиною 1 статті 5 Закону -№ 3356-XII визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до вимог частини 1 статті 9 Закону - № 3356-XII положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України АА № 521716 СТОВ ім. Шевченка його видами діяльності є вирощування та торгівля зерновими культурами, фруктами та овочами.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі -Закон № 2240-III).

Пунктом 3 частиною 2 статті 28 Закону № 2240-III встановлено, що орган Фонду зобов'язані здійснювати контроль за правильним нарахуванням своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованості проведення ним витрат страхових коштів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Закону № 2240-III допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_6 з 01.02.2012 р. згідно наказу директора адміністративно-фінансового відділу від 01.02.2012 р. № 3-к, на підставі її заяви від 30.01.2012 р., переведена на посаду фахівця-аналітика з податкового планування адміністративно-фінансового підрозділу СТОВ ім. Шевченка з ТОВ «Верес-Фуд». При цьому трудовий договір з ТОВ «Верес-Фуд»відповідно до вимог статті 36 КЗпП України вважається розірваним, та у випадку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію підлягає обов'язковому поновленню з додержанням письмової форми у вигляді наказу або розпорядження. Оскільки ОСОБА_6 уклала з позивачем новий трудовий договір, то правові підстави для встановлення їй посадового окладу у розмірі, визначеному за попереднім місцем роботи, відсутні. При цьому заробітна плата найманому працівнику встановлюється згідно штатного розпису та схеми посадових окладів цього підприємства.

Трудовий договір з СТОВ ім. Шевченка був укладений відповідно до наказу директора адміністративно-фінансового відділу від 01.02.2012 р. № 3-к з призначенням на посаду фахівця-аналітика з податкового планування. При цьому директор адміністративно-фінансового відділу не мав повноважень щодо укладення з працівником ОСОБА_6 трудового договору, оскільки питання працевлаштування громадян відносяться виключно до повноважень директора СТОВ ім. Шевченка.

Таким чином переведення ОСОБА_6 до адміністративно-фінансового відділу СТОВ ім. Шевченка із збереженням заробітної плати за попереднім місцем роботи в ТОВ «Верес-Фуд»не допускається з підстав, викладених вище, та з врахуванням того, що СТОВ ім. Шевченка є самостійною юридичною особою. А тому посилання представника позивача на те, що ТОВ «Верес-Фуд»є засновником СТОВ ім. Шевченка з 100% внеском до його статутного фонду, та вважається його структурним підрозділом, а тому має право на переведення працівника з збереженням його заробітної плати до іншого підприємства, є помилковим.

Позивачем не дотримано вимог трудового законодавства, в частині співвідношення посадових окладів керівників та фахівців підприємства, що підтверджується актом перевірки № 127 від 14.08.2012 р.

Виплативши ОСОБА_6 допомогу по вагітності на пологах в завищеному розмірі позивач використав кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не за цільовим призначенням, що призвело до порушення частини 1 статті 38 Закону № 2240-III.

Щодо позовних вимог в частині скасування акту перевірки № 127 від 14.08.2012 р. суд зазначає наступне.

Акт про результати позапланової перевірки СТОВ ім. Шевченка щодо правомірності призначення, нарахування застрахованій особі допомоги по вагітності та пологах від 14.08.2012р. №127 не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, та спрямований на регулювання публічно-правових відносин і мав би обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, відповідно підлягав би судовому розгляду як визнання недійсним обов'язкового для виконання рішення державного органу, зокрема такого, що може бути предметом розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Акт перевірки складений відповідачем не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Таким чином оспорюваний акт перевірки від 14.08.2012 р. №127 є письмовим документом в якому викладені певні обставини, що можуть бути оцінені уповноваженими особами при прийнятті відповідних рішень. Він не має обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовим актом, ні актом індивідуальної дії. А тому спірні правовідносини щодо касування цього акту не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суд керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З цих підстав суд прийшов до висновку про відкриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування акту перевірки та вирішення такого спору шляхом офіційного з'ясування всіх обставин у справі з врахуванням права особи на судовий захист, відповідно до якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 24 жовтня 2012 року.

Суддя С.М. Гарань