Постанова № 26851002, 11.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 жовтня 2012 року № 2а-10467/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Бруєнко Л.Ф. (дов. від 05.03.2012р. №282/1)

Денисенко А.Ю. (дов. від 20.07.2012р. 1050)

від відповідача: Куліш Н.П. (дов. від 29.12.2011р. №40/1-41/18209)

від третьої особи: Носко Ю.Ю. (дов. від 14.02.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард України»до Київської регіональної митниці, третя особа Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень №164, 165 від 19.06.2012р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.10.2012 року в 15 год. 37хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокард України»(далі по тексту також -Позивач) з позовом до Київської регіональної митниці (надалі -Відповідач), третя особа Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень №164, 165 від 19.06.2012р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем податкові повідомлення -рішення №164, 165 прийняті з численними порушеннями норм матеріального права, зокрема, норм Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, Порядку реалізації положень митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, внаслідок чого завдано шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. В судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням, які містяться у матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 27.04.2012 по 11.05.2012р. Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Брокард - Україна»код ЄДРПОУ 24597296 вимог законодавства України з питань митної справи при ввезенні товару «парфумерно - косметичні засоби для догляду за шкірою тіла та обличчя»підставі попереднього повідомлення від 14.10.2010 №100000005/2010/913845.

При проведенні перевірки використовувались копії документів, які були надані Позивачем для митного оформлення, зокрема: облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Брокард - Україна»10000/25/2011/100; попереднє повідомлення від 14.10.2010 № 100000005/2010/913845; товаросупровідні документи, за якими товар перемішувався через митний кордон України.

За наслідками встановлених в ході перевірки порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення №164, 165 від 19.06.2012р., які були оскаржені Позивачем в адміністративному порядку до Державної митної служби України в порядку ст. 56 Податкового кодексу України.

За результатами розгляду скарги Позивача на спірні рішення, Державною митною службою України було прийнято рішення від 27.06.2012 №11.1/2-15.1/8203 про залишення податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 № 164 та № 165 без змін, а розгляд скарги Позивача - без задоволення.

Проаналізувавши матеріали даної адміністративної справи, врахувавши усі фактичні обставини, що мали місце при виникненні спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про те, що оспорюванні рішення ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, з огляду про наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 18.10.2010 о 14 годині 50 хвилин на адресу ТОВ «Брокард - Україна»в зону митного контролю (далі - ЗМК) ВМО «Залізничний» Київської регіональної митниці прибув автомобіль (державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2) з товаром «парфумерно-косметичні засоби для догляду за шкірою тіла та обличчя». Товар надійшов згідно з попереднім повідомленням від 14.10.2010 № 100000005/2010/913845, за CMR №245278, інвойсом від 14.10.2010 № 2010074, книжкою МДП від 14.10.2010 РХ 63646551, договором купівлі-продажу від 15.09.2005 № 150905, специфікацією від 14.09.10 № 1/83. Умови поставки відповідно до договору купівлі - продажу від 15.09.2005 № 150905 СІР - Київ. За даними інвойсу від 14.10.2010 № 2010074 вартість товару складає 463 432,33 євро.

При цьому, згідно з даними попереднього повідомлення від 14.10.2010 № 100000005/2010/913845 митницею на кордоні була Ягодинська митниця, про що свідчать відбиток особистої номерної печатки посадової особи Ягодинської митниці від 17.10.2010. Відповідно до відміток Ягодинської митниці товари були ввезені на митну територію України та підлягають обкладенню митом та ПДВ.

Проте, при в'їзді на територію ЗМК Київської регіональної митниці виявлено пошкодження пломбувального тросу (трос розрізаний на відстані 60 см від заднього краю вантажного відсіку автомобіля, місце розрізу з'єднане за допомогою металевої шпильки). При цьому забезпечення відправника №W63 та митне забезпечення, накладене додатково посадовою особою Ягодинської митниці № 205/192, було непошкодженим.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.10.2010р. Позивач звернувся до керівництва ВМО Залізничний» із заявою про розміщення товару на склад тимчасового зберігання ДП «УДЦТС «Ліски»(далі СТЗ). Під час огляду вантажного відсіку автомобіля встановлено, що завантаження складає приблизно третину об'єму напівпричепу, дерев'яні піддони хаотично розкидані на підлозі вантажного відсіку, частина товарів, зазначених в товаросупровідних документах відсутня.

При цьому, в верхній частині тенту безпосередньо за кабіною водія виявлений розріз прямокутної форми, розміром приблизно 60x120 см.

Так, в результаті підрахунків встановлено факт втрати вантажу на суму 300 784,18 євро.

22.10.2010 отримувач вантажу ТОВ «Брокард - Україна»звернулось з заявою в Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві. За наслідками розгляду даної заяви, постановою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві б/н від 10.12.2010 в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 статті 6 КПК України було відмовлено, оскільки від власника вантажу, німецької компанії «Brocard Parfums GMBH»не надійшла офіційна заява з приводу втрати вантажу, а також не виявилось можливим встановити свідків.

Згідно попереднього повідомлення №100000005/2010/913845 від 14.10.2010 зобов'язання щодо доставки товару до митниці призначення було взято водієм підприємства «RO-JA-TRANS»Польща, ОСОБА_5 (що Позивачем не заперечується). При цьому зі змістом статті 331 Митного кодексу України був ознайомлений, про що свідчить його підпис в попередньому повідомленні.

Відповідно до статті 154 Митного кодексу України водій зобов'язаний був доставити у митний орган призначення.

У своєму поясненні ОСОБА_5 повідомив, що йому невідомо де і коли зник вантаж.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлення факту втрати громадянином ОСОБА_5 товару «парфумерно-косметичні засоби для догляду за шкірою тіла та обличчя»на суму 300 784,18 євро, Відповідачем складено протокол про порушення митних правил №874/10000/10, за статтею 331 Митного кодексу України.

Постановою в справі про порушення митних правил № 874/10000/10 від 05.01.2011 посадову особу водія підприємства перевізника «RO-JA-TRANS»Польща, ОСОБА_5, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 331 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень. Штраф громадянином Польщі ОСОБА_5 було сплачено 05.01.2011 за квитанцією № 975001.

При цьому встановлено, що товар, який доставлений до митниці призначення, фактурною вартістю 162 648,04 євро: - 21.10.2010 за актом № 18/103/175 було розміщено на складі тимчасового зберігання ДП «УДЦТС «Ліски»; - 14.02.2011 було розміщено на МЛС ДП «УДЦТС «Ліски»за ВМД від 14.02.2011 № 100130002/2011/089982; - 24.03.2011 було оформлено в митному режимі «транзит»за ВМД від 24.03.11 №100130002/2011/495331 та відправлено відправнику товару «Brocard Parfums GMBH».

Вирішуючи питання про правомірність податкових повідомлень -рішень №164, 165 від 19.06.2012р. суд виходив з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992 № 2097-ХП (далі по тексту - Закон № 2097-ХІІ) товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2097-ХІІ мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Тобто, з метою оподаткування митом має значення лише факт переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України, що становить об'єкт даного податку.

Згідно з пунктом 2.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент ввезення товарів) платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством. Об'єктом оподаткування податком на додану вартість у відповідності до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 вищевказаного закону, є ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положенням глав 29-30 Митного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до п. 2.2 Порядку заповнення й використання попереднього повідомлення митного органу про намір увезти товар на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 03.07.2006 № 551 у графі 8 «Одержувач/Імпортер»наводяться відомості про відповідну особу. У попередньому повідомленні від 14.10.2010 №100000005/2010/913845 у графі 8 зазначене ТОВ «Брокард - Україна».

Виходячи із системного аналізу вищевказаних імперативних приписів законодавства України та враховуючи Роз'яснення Державної митної служби України від 21.02.2011 № 11/2-10.15/2765, у разі зникнення/втрати/крадіжки вантажу під час його переміщення по митній території України із застосуванням у якості документу контролю за доставкою вантажу у митницю призначення попереднього повідомлень за сплату передбачених законодавством митних платежів несе одержувач товару, який відповідно до ст. 180 Податкового кодексу України, ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на якого покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно Митного кодексу України.

Окрім того, встановлено, що стосовно товару, який втрачено/викрадено, Відповідачем проведено розрахунок сум митних платежів несплачених до Державного бюджету України, які становлять: - ввізне мито 218 738,73 гривень; - податок на додану вартість - 714 628,75 гривень; всього 933 367, 48 гривень.

Так, в ході розгляду справи підтверджено, що Відповідачем у межах повноважень встановлено вину перевізника у втраті вантажу та притягнуто до адміністративної відповідальності (протокол про порушення митних правил № 874/10000/10).

Як вбачається із матеріалів справи, Листом від 13.10.2011 № 40/8-36/13335 Відповідачем направлено претензію до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України щодо виконання гарантійного зобов'язання по сплаті суми у розмірі 669 091,58 гривень (59 996,38 євро).

При цьому, вищезазначену суму нараховано Відповідачем відповідно до Конвенції МДП, 1975 року та Угоди між Держмитслужбою та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30.07.1999р., згідно положень якої, відповідальність гарантійного об'єднання за кожною книжкою МДП обмежується сумою в 60000 євро в національній валюті України в перерахунку за курсом Національного банку України на день прийняття книжки МДП до оформлення митним органом України.

Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України за претензією Київської регіональної митниці від 13.10.2011 № 40/8-36/13335 платіжними дорученнями від 01.11.2011 № 956 та № 955 сплачено до Державного бюджету України за втрачений/викрадений товар, який не надійшов на адресу ТОВ «Брокард Україна»наступні суми: - ввізне мито - 156 442,28 гривень; - податок на додану вартість - 512 649,3 гривень; - всього 669 091,58 гривень.

Окрім того, різниця між сумою митних платежів несплачених до Державного бюджету України за втрачений/викрадений товар та сумою, яку сплачено Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України становить: - ввізне мито 62 296,45 гривень; - податок на додану вартість 201 979,45 гривень; всього: 264 275,9 гривень.

Розрахунок несплачених митних платежів за втраченими/ викраденими товарами, ввезеними на митну територію України за попереднім повідомленням від 14.10.2010 №100000005/2010/913845 наведено у додатку № 1 до акту перевірки, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до вимог Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02. 2011р. № 71 за результатами перевірки складається відповідний акт, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків.

За результатами перевірки було складено Акт невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Брокард-Україна»(код ЄДРПОУ 24597296) законодавства України з питань митної справи від 11.05.2012 № н/41/12/100000000/24597296.

Розрахунок податкових зобов'язань ТОВ «Брокард-Україна»зазначено у додатку 1 до акту, який є невід'ємною його частиною.

Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 6 Податкового кодексу України податки справляються з платників податку, які згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначаються виключно цим Кодексом.

У статті 15 Податкового кодексу України зазначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом,

З огляду на вищезазначене Позивач не був звільнений від виконання зобов'язання передбаченого ст.ст. 67, 68 Конституції України щодо сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильного додержання Конституції України та законів України та юридичної відповідальності за незнання законів.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, в ході судового розгляду справи належними доказами підтверджено правомірність оспорюваних податкових повідомлень -рішень, а відтак правових підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 11, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна»до Київської регіональної митниці про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 № 164 та № 165, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур