Постанова № 26850124, 14.08.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 року 2а-2909/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - Сальникова Д.П.,

представника відповідача - Воловенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ"

до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування акта №462/22-00/35803883 від 31.05.2012 та податкового повідомлення-рішення №0000902200 від 15.06.2012 року,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" з позовом до Васильківської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування акта документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 35803883) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (код ЄДРПОУ 37700543) за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року №462/22-00/35803883 від 31 травня 2012 року та скасування податкового повідомлення-рішення №0000902200 від 15 червня 2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 119716,00 грн., в тому числі за основним платежем 95773,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23943,00 грн. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що висновки викладені в акті перевірки про порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198 та п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит. Просив позов задовольнити повністю. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов та пояснив, що договір підряду №29/08-2011 від 29 серпня 2011 року та Додаткова угода №1 від 02 листопада 2011 року до цього ж договору є нікчемними, оскільки позивач та його контрагент уклали даний договір з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити повністю. Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" є юридичною особою, що зареєстрована 27 серпня 2008 року Васильківською районною державною адміністрацією Київської області(а.с.10).

Основним видом діяльності позивача є будівництво інших споруд, будівництво будівель, газопровідні роботи, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 28 травня 2012 року по 29 травня 2012 року Васильківською об'єднаною Державною податковою інспекцію Київської області Державної податкової служби на підставі наказу від 25 травня 2012 року №143-П проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 35803883) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (код ЄДРПОУ 37700543) за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року. За результатами перевірки складено акт №462/22-00/35803883 від 31 травня 2012 року (а.с.13-27), яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VІ (із змінами і доповненнями), п.2 ст.3, п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХІV (зі змінами та доповненнями), пп.1.2 п.1, пп.2.2, пп.2.13, пп.2.14, пп.2.15, пп.2.16 п.2 та пп.3,2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, п.3.1, п.4.1, Наказу ДПА України від 25.01.11 №41 в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 95773,0 грн. в тому числі за жовтень 2011 в сумі 76954,0 грн. та за листопад 2011 в сумі 18819,0 грн.;

- п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ".

Даного висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

У ході проведення перевірки встановлено, що у період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року позивачем завищено податковий кредит в загальній сумі 95773, 00 грн., в тому числі за жовтень 2011 року в сумі 76954,00 грн. та листопад 2011 року в сумі 18819,00 грн.

Також при перевірці відображених у рядках 10.1-17 Декларацій з податку на додану вартість показників за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року у загальній сумі 454227, 00 грн. згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень, листопад 2011 року встановлено, що одним із постачальників було Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (код ЄДРПОУ 37700543).

В процесі аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року та первинних документів, наданих для перевірки встановлено, що згідно умов укладеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" як "Замовник" в особі директора Бицюка Анатолія Васильовича з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП", яке виступає як "Підрядник" в особі директора Дубка Д.С., за цим договором та додатками до нього в межах договірної ціни зобов'язується власними силами виконати земляні роботи по об'єкту "Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55", а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт. Вартість робіт по договору складає 461727,24 грн., в тому числі ПДВ 76954,54 грн. Строки виконання робіт по договору 60 робочих днів з дати початку виконання робіт. Термін дії договору з дати підписання до повного виконання сторонами взятих на себе договірних зобов'язань.

Крім цього, перевіркою встановлено, що згідно Додаткової угоди №1 від 02 листопада 2011 року до договору №29/08-2011 від 29 серпня 2011 року у зв'язку із збільшенням об'ємів робіт по об'єкту "Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55" вартість додаткових робіт відповідно до розрахунків складає 94092,80 грн. в тому числі ПДВ 18818,56 грн., всього з ПДВ 112911,36 грн.

Таким чином, загальна вартість робіт по договору №29/08-2011 від 29 серпня 2011 року склала без ПДВ 527792,31 грн., з ПДВ 105558,46 грн.

В акті перевірки також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю" НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" задіяне по ланцюгу постачання (товарів, робіт) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Турам" (код ЄДРПОУ 37144113) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терикон Маркет" (код ЄДРПОУ 37826317) в яких встановлено нікчемність стосунків. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" є підрядником за жовтень та листопад 2011 року Товариства з обмеженою відповідальністю" НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ". Актом Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 11 квітня 2012 року №781/22-4/37700543 було закріплено результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю" ІСТ РЕАЛТІГРУП" щодо підтвердження господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Турам" за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року, з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Терикон Маркет" за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг) у серпні 2011 року, у жовтні 2011 року та листопаді 2011 року, які підпадають під визначення статті 22, статті 185 Податкового Кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного головний державний податковий ревізор-інспектор зробив висновок, що задекларований податковий кредит з ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується, а також задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" за період з 01 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються, у зв'язку з цим, не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

А у зв'язку з не підтвердженням у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з постачання товарів (робіт, послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Турам" у серпні 2011 року, у жовтні 2011 року, та від Товариства з обмеженою відповідальністю "Терикон Маркет" у листопаді 2011 pоку у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні статей 22, 185 Податкового Кодексу України.

На підставі аналізу матеріалів перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва відповідач прийшов до висновку, що враховуючи ті обставини, що підрядником робіт по ланцюгу постачання від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП", яке в свою чергу задіяне по ланцюгу постачання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Терикон Маркет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Турам" то всі операції купівлі-продажу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача", а саме до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ".

А укладений договір підряду №29/08-2011 від 29.08.2011 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" являється Замовником з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" яке виступає як Підрядник за цим договором та Додатковою угодою №1 від 02 листопада 2011 року до нього, слід розцінювати, як такі, що укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, висновок відповідача про нікчемність укладених правочинів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" ґрунтується на висновках акта перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 11 квітня 2012 №781/22-4/37700543.

На підставі встановлених обставин та висновку про нікчемність правочинів, що закріплено в акті перевірки №462/22-00/35803883 від 31 травня 2012 року Васильківською об'єднаною Державною податковою інспекцію Київської області Державної податкової служби 15 червня 2012 року винесено податкове повідомлення рішення №0000902200, яким нараховано грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 119716,00 грн. з яких 95773,00 грн. за основним платежем, 23943,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2012 року №0000902200, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати його протиправним та скасувати, що і є предметом даного позову.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є недійсним.

Згідно з частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що висновок суду стосовно недійсності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність правочину між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" судом встановлено наступне.

29 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (Підрядник) було укладено договір підряду за №29/08-2011. За умовами укладеного договору Підрядник в межах договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними силами виконати відповідно до кошторисної документації і здати в установлений строк передбачені цим Договором та додатками до нього земляні роботи по об'єкту "Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55", а Замовник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, оплачувати вартість виконаних робіт в порядку та строки, передбачені умовами даного договору, прийняти виконані роботи. Вартість робіт за договором склала 461727,24 грн., в тому числі ПДВ 76954,54 грн. Строки виконання робіт по договору 60 робочих днів з дати початку виконання робіт та закінчуючи датою підписання акту приймання - передачі закінчених робіт, що підписується після виконання всього обсягу робіт, передбачених договором. Договір підряду підписаний від сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" директором Бицюк А.В., а від сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" директором Бубок Д.С. (а.с.82-87).

Також до договору підряду №29/08-2011 від 29 серпня 2011 року була укладена додаткова угода №1 від 02 листопада 2011 року. У даній додатковій угоді сторони договору зазначили, що у зв'язку зі збільшенням об'ємів робіт по об'єкту "Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55" вартість додаткових робіт відповідно до розрахунків складає 94092,80 грн. в тому числі ПДВ 18818,56 грн., всього з ПДВ 112911,36 грн. Таким чином, загальна вартість по договору підряду №29/08-2011 від 29.08.2011 склала без ПДВ 527792,31 грн., з ПДВ 105558,46 грн. (а.с.88).

Виконання вказаного договору підтверджується наступним.

За результатом виконання даного договору сторонами укладено акти №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та акти №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (а.с.105-112, 115-121).

Станом на 03 серпня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" було складено локальний кошторис №02-001-001 на земляні роботи, локальний кошторис №02-001-001 на лінійну частину, локальний кошторис №02-002-001 на технічну рекультивацію земель та локальний кошторис №02-002-001 на технічну рекультивацію земель, а також підписано сторонами договору договірні ціни на будівництво Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55, довідку за жовтень 2011 року про вартість виконаних будівельних робіт, довідку за листопад 2011 року про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 89-90, 91-94, 95-96, 97-98, 99-102, 103-104, 113-114).

Підрядником Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю" НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" податкові накладні №565 від 27.10.2011 на загальну суму 461727,24 грн., в тому числі ПДВ 76954,54 грн. та №638 від 29.11.2011 на загальну суму 112911,36 грн., в тому числі ПДВ 18818,56 грн. (а.с.122, 123).

Розрахунки Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" в сумі 574638,60 грн., проведені у безготівковій формі (платіжне доручення від 08.11.2011 №394 на суму 461727,24 грн. та від 08.12.2011 №481 на суму 112911,36 грн.), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" що підтверджуються випискою банку від 08 листопада 2011 року та від 08 грудня 2011 року (а.с.66-67, 68).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належного оформлення податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП".

Отже, позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції щодо надання відповідних послуг. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Відповідач в акті перевірки стверджував, що вчинений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, а отже, є нікчемними.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час судового розгляду відповідач не довів суду належними та допустимими доказами факту укладення між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" нікчемного правочину або господарських зобов'язань, які б було вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як встановлено судом, факти виконання робіт та оплати їх вартості підтверджується документально, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що на час укладання та виконання правочину, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та є платником податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договору.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача та його контрагента.

У зв'язку з викладеним, суд зазначає наступне.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставки оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування, внесення та відшкодування податку на додану вартість регламентується розділом V Податкового кодексу України .

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються укладеного правочину за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - виконання земляних робіт по об'єкту «Облаштування Володимирського ГКР, Роменський та Конотопський райони Сумської області. Газопровід підключення Дп150мм, Рп55"; висновки відповідача з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, вчинених за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП", є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000902200 від 15 червня 2012 року.

Таким чином, суд приходить висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та безпідставним і таким, що підлягає скасуванню.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач жодних доказів на підтвердження обставин, які спростовують твердження позивача щодо прийняття оскаржуваного рішення суду не надав.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача стосовно скасування податкового повідомлення-рішення №0000902200 від 15 червня 2012 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" просить, зокрема, скасувати акт документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 35803883) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (код ЄДРПОУ 37700543) за період 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року №462/22-00/35803883 від 31 травня 2012 року.

Відповідно до п.1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно - правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо кола цих осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування.

Акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі владного підпорядкування. Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави, яке є обов`язковим для зобов`язаної особи. Воля суб`єктів владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях), які є обов`язковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

В той же час, акт фактичної перевірки - це службовий двохсторонній документ, який стверджує факт проведення перевірки і є лише носієм інформації про результати перевірки. Метою документування контрольних дій та їх результатів є надання суттєвої, повної і обґрунтованої інформації про достовірність обліку і звітності, способи документального викриття недостач, розтрат, привласнень коштів та матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

За таких обставин, акти перевірки господарської діяльності не мають обов'язкового характеру та лише висвітлюють фактичні обставини.

В такому розумінні, не є тими рішеннями суб'єкта владних повноважень, на спір з оскарження яких поширюється компетенція судів, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що викладена в позовній заяві вимога про скасування акта документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 35803883) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ РЕАЛТІГРУП" (код ЄДРПОУ 37700543) за період 01 серпня 2011 року по 30 листопада 2011 року №462/22-00/35803883 від 31 травня 2012 року є такою, що не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У свою чергу частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює наступне: якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №0000902200 від 15 червня 2012 року.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗСПЕЦМОНТАЖ", ідентифікаційний код 35803883 судовий збір в сумі 1164,97 грн. (Тисячу сто шістдесят чотири гривні 97 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.

Постанова в повному обсязі виготовлена 17 серпня 2012 р.