Постанова № 26849446, 12.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/11700/11

категорія 8.2.3

12 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токарева М.С.,

при секретарі - Василюк Т.М.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інформграніт" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень № 0001072304 та № 0001082304 від 11 жовтня 2011 року

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформграніт" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень № 0001072304 та № 0001082304 від 11 жовтня 2011 року. В обгрунтування позову позивач зазначає, що державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інформграніт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за липень 2011 року, серпень 2011 року, за наслідками якої було складено акт №5187/23-2/04957733 від 27.10.2011 року. На підставі даного акту відповідачем 11.11.2011 року було винесено податкові повідомлення-рішення № 0001082304 , яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3606 грн. та № 0001072304, яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 42926 грн. у тому числі 38639 грн. - за основним платежем та 4287 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями та просить їх скасувати, оскільки вважає, що вони винесені з порушенням норм діючого законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Житомирі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інформграніт" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за липень 2011 року, серпень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №5187/23-2/04957733 від 27.10.2011 року, яким встановлено порушення абз.2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року на суму 9862 грн. та від"ємного значення у сумі 4558 грн. та за серпень 2011 року на 4558 грн. та від'ємного значення у сумі 7160 грн.

Крім того, встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за травень 2011 року на 217 грн., за червень 2011 року на 21279 грн. за липень 2011 року на 5660 грн. за серпень 2011 року на 11483 грн. Хоча перевіряємий період в акті зазначений липень, серпень 2011 року.

На підставі вказаного акту відповідачем 11.11.2011 року було винесено податкові повідомлення-рішення №0001082304, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3606 грн. та № 0001072304, яким збільшено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 42926 грн. у тому числі 38639 грн. - за основним платежем та 4287 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій було укладено договори з ТОВ "Градієнт", ТОВ "Ноксен", ТОВ "Лавіком", ВАТ "ВО Житомирнерудпром", ВАТ "Лезниківський кар'єр", ДП "Дніпронерудпром", ПАТ "Соколовський кар'єр". Як вбачається з матеріалів справи договори з контрагентами ПАТ "Соколовський кар'єр" та ТОВ "Градієнт" були укладені у письмовій формі, що підтверджується копіями вказаних договорів, з іншими зазначеними контрагентами договори укладались в усній формі.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Що стосується посилання відповідача, що позивачем у травні-серпні 2011 року до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ сплачені по податкових накладних отриманих від ТОВ "Базальт" №213 від 06.02.2011 року №421 від 30.06.2011 року, від ТОВ "Градієнт" №10 від 10.05.2011 року, №11 від 20.06.2011 року, №12 від 08.08.2011 року, від ВАТ "Лезниківський кар'єр"№570 від 31.05.2011 року, № 783 від 24.06.2011 року, № 1250 від 25.07.2011 року, від ДП "Дніпронерудпром" № 38 від 19.07.2011 року та від ТОВ "Віка" №11 від 08.06.2011 року, від ТОВ "Ноксен" №15 від 16.08.2011 року, від ТОВ "Лавіком" №37 від 19.08.2011 року, ВАТ "ВО Житомирнерудпром" №17 від 29.08.2011 року по яких не встановлено факту транспортування товару та його отримання позивачем, а тому, дані податкові накладні не відносяться до господарської діяльності позивача, то слід вказати, що суд не приймає дані твердження до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи факт отримання позивачем товарів від вказаних контрагентів підтверджується випискою з журналу реєстрації довіреностей за травень-серпень 2011 року, видатковими накладними, подорожніми листами.

Твердження відповідача, що відсутність товаро-транспорних накладних є підставою для висновку про відсутність факту транспортування та передачі товару від продавця до покупця є хибним, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Що стосується доводів відповідача, що позивачем у червні-липні 2011 року до складу податкового кредиту включено податкові накладні №9 від 08.06.2011 року отриману від ТОВ "Віка", від ПАТ "Соколівський кар'єр" №180 від 12.07.2011 року, оскільки у даних податкових накладних не зазначено вид цивільно-правового договору, номери та дати договорів то суд вважає такий висновок відповідача безпідставним з наступних підстав.

Відповідно до п.п. "и" п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виписки податкової накладної) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, зокрема вид цивільно-правового договору.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що вона носить рекомендаційний, а не обов'язковий характер, слід зазначити, що обов'язковий характер вказана норма стала носити лише з 06.08.2011 року, коли було внесено відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Зважаючи, що податкові накладні виписані контрагентами позивача до серпня 2011 року, тобто до внесення змін до Податкового кодексу, щодо обов'язковості зазначення у податковій накладній виду цивільно-правовового договору, суд приходить до висновку про безпідставність твердження відповідача, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит на підставі вказаних податкових накладних.

Крім того, слід зазначити, що відповідач вказує в акті, що у податковій накладній отриманій від ПАТ "Соколовський кар'єр" №180 від 12.07.2011 року, не вказано вид цивільно- правового договору, даний факт не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки, як вбачається з копії вказаної податкової накладної у ній вказано вид цивільно-правового договору.

Що стосується посилання відповідача на те, що у вказаних податкових накладних відсутні номери та дати цивільно-правових договорів, то суд вважає за необхідне відмітити, що оскільки договори з контрагентами ТОВ "Віка", ПАТ "Соколівський кар'єр" та ДП "Дніпронерудпром" ТОВ "Градієнт", ТОВ "Ноксен" укладались в усній формі, то їм не могли бути присвоєні номери, крім того у цьому випадку також не зазначається дата договору.

Сам факт укладання позивачем договорів із зазначеними контрагентами відповідачем визнається та не оспорюється.

Що стосується твердження відповідача, що позивач не мав права на формування податкового кредиту у травні-серпні 2011 року по податкових накладних отриманих від ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" щодо відшкодування витрат по передачі електроенергії за будівлю котельної по вул. Баранова,45, оскільки, на думку відповідача це не відноситься до господарської діяльності позивача, у зв'язку з тим, що дана будівля перебуває у безстроковій оренді ТОВ "Градієнт" та позивач отримує орендну плату за її використання, то у ході розгляду справи наведені обставини не знайшли свого підтвердження зважаючи на наступне.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ТОВ "Інформграніт" здійснює закупівлю у ЗАТ "Житомирський м'ясокомбінат" електроенергії для використання її у своїй господарській діяльності. У договорі оренди котельні за адресою вул. Баранова,45 м.Житомир не обумовлено питання про розподіл витрат між орендарем та орендодавцем щодо оплати електроенергії, а тому позивач самостійно несе витрати на електроенергію.

Наведені обставини підтверджуються копією договору оренди.

Враховуючи, що позивач самостійно ніс витрати по відшкодуванню витрат по передачі електроенергії, то ним правомірно формувався податковий кредит за даним видом господарських операцій. Зауважень до податкових накладних на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит у перевіряючих не було.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару (отриманні послуг) у травні-серпні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Враховуючи, що на думку суду позивачем належним чином сформовано податковий кредит за травень-серпень 2011 року, дані обставини є підгрунтям до висновку, що позивачем правомірно заявлено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у червні-серпні 2011 року, а тому, позов в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджених первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспрюваних податкових повідомлень - рішень відповідача, та вважає їх такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача неправомірними, оскільки висновок акту є помилковим з боку відповідача, проте порушене право позивача щодо зменшення розміру податкового кредиту підлягає захисту шляхом визнання протиправними та скасування відповідних податкових повідомлень-рішень, які вплинули на його зменшення. Зважаючи на те, що питання про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень рішень вже вирішене судом, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Інформграніт" задовольнити частково.

Визнати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби № 0001072304 та № 0001082304 від 11 жовтня 2011 року протиправними та скасувати їх.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 18 жовтня 2012 р.