Постанова № 26849429, 17.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/9666/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Березовській Є.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Приватного підприємства «Фірма Баланс» (м. Донецьк)

до

Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (м. Донецьк)

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012, -

за участю представників сторін:

від позивача - Лонська Ю.В. - за довіреністю,

Лихачов М.В. - за довіреністю,

від відповідача - Саркіц В.М.. - за довіреністю,

Пальцун С.О. - за довіреністю,

Приватне підприємство «Фірма Баланс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, просили у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма Баланс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 346,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 18 676,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 670,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі акта перевірки від 27.06.2012 № 1187/22-2/25598725, яким встановлено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані порушення обґрунтовані податковим органом нікчемністю правочину, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Діал Імпекс», внаслідок чого позивачем протиправно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих за наслідками господарських операцій по цьому правочину.

Позивач вказує на необґрунтованість зазначеного висновку податкового органу, оскільки ним надано достатній обсяг документів на підтвердження реальності спірних господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту за їх наслідками. Просив позов задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких вказав, що проведеною перевіркою позивача з питання правомірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТК Діал Імпекс» за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 встановлено порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань з цього податку. Підставою вчинених порушень є те, що податковий кредит з податку на додану вартість було сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «ТК Діал Імпекс» за наслідками господарських операцій по нікчемному правочину. Зазначені обставини підтверджуються постановою СВ СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку Донецької області ДПС від 14.05.2012 по кримінальній справі № 01-12-05-0013 та протоколом допиту директора ТОВ «ТК Діал Імпекс», а також відсутністю належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку по спірним господарським операціям.

Посилаючись на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, судову практику Вищого адміністративного суду України, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство «Фірма Баланс» зареєстровано як юридична особа 11.05.1998 Виконавчим комітетом Донецької міської ради та включено до ЄДРПОУ за кодом 25598725, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (бланк серії А00 № 735519), Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.01.2012.

Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого засновником підприємства у 1998 році.

З 21.05.1998 позивач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Київському район м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.05.2012 № 322/10/18-214.

22.05.1998 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва № 07756663 (бланк серії НВ № 263975).

20.06.2011 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Фірма Баланс» з питань взаємовідносин з ТОВ «ТК Діал Імпекс» (код за ЄДРПОУ 36616283) за період з 01.01.2009 по 31.12.2010, результати якої викладені в акті від 27.05.2012 № 1187/22-2/25598725.

За висновком акту перевірки, позивачем допущено порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 18 676,00 гривень, у тому числі по деклараціям за 4 квартал 2009 року у сумі 10 846 гривень, за 1 квартал 2010 року у сумі 7 830 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним висновком акту перевірки позивач надав до податкового органу заперечення на акт від 05.07.2012, які листом відповідача від 10.07.2012 № 6806/10/22-2 залишені без задоволення.

16.07.2012 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000972202/10/22-213, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 23 346,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 18 676,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 670,00 гривень.

Як вбачається з акту перевірки, порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обґрунтовано завищенням податкового кредиту у сумі 18 676,00 гривень за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ «ТК «Діал-Імпекс», внаслідок укладення нікчемних правочинів, які не мали реальних правових наслідків для сторін.

Суд вважає вказані висновки податкового органу необґрунтованими з таких підстав.

25.09.2009 між ТОВ «ТК «Діал-Імпекс» як Виконавцем та ПП «Фірма Баланс» як Замовником укладено договір № Р-995 на поставку, розроблення і налаштування програмного забезпечення, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по здійсненню робіт, пов'язаних з поставкою, налаштуванням і розробленням додаткових програмних додатків, а також наст ступним їх супроводженням для програмного забезпечення сімейства «Акцент» існуючих на ринку версій (пункт 1.1 договору). Специфікація і вартість робіт по налаштуванню і супроводженню програмного забезпечення наводяться Виконавцем у актах виконаних робіт (пункт 1.4 договору).

На підтвердження факту виконання вказаного договору суду надані наступні документи:

- акт № 1703 від 07.10.2009 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 16 488 грн., у т.ч. ПДВ - 2 748 грн.;

- податкова накладна від 07.10.2009 № 10070 на суму 16 488,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 748,00 грн.;

- акт № 1747 від 16.11.2009 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 18 696 грн., у т.ч. ПДВ - 3116 грн.;

- податкова накладна від 16.11.2009 № 11163 на суму 18 696,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 116,00 грн.;

- акт № 1811 від 11.12.2009 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 29 892 грн., у т.ч. ПДВ - 4982 грн.;

- податкова накладна від 11.12.2009 № 12117 на суму 29 892,00 грн., у т.ч. ПДВ 4 982,00 грн.;

- акт № 0117 від 29.01.2010 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 19680 грн., у т.ч. ПДВ - 3280 грн.;

- податкова накладна від 29.01.2010 № 01297 на суму 19 680,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 280,00 грн.;

- акт № 0244 від 26.02.2010 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 12 900 грн., у т.ч. ПДВ - 2 150,00 грн.;

- податкова накладна від 26.02.2010 № 02272 на суму 12 900,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 150,00 грн.;

- акт № 0298 від 31.03.2010 передання-приймання виконаних робіт до договору № Р-995 від 25.09.2009, відповідно до якого виконані роботи на суму 14 400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 400 грн.;

- податкова накладна від 31.03.2010 № 03345 на суму 14 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 400,00 грн.;

- банківські виписки на підтвердження здійснення оплати за отримані роботи.

Також в якості доказу виконаних робіт позивач надав суду диск, на якому міститься додаткове програмне забезпечення сімейства «Акцент».

Оприбуткування результатів робіт по бухгалтерському обліку ПП «Фірма Баланс» підтверджено журналами-ордерами.

Всі отримані позивачем від ТОВ «ТК «Діал-Імпекс» позивач включив до реєстрів податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суми ПДВ згідно отриманих позивачем від ТОВ «ТК «Діал-Імпекс» податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів 2009-2010р.р., що відобразив у податкових деклараціях, копії яких наявні у матеріалах справи.

Статтею 215 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочину - договору, укладених позивачем з ТОВ «ТК «Діал-Імпекс». Також, вказаний правочин не визнавався недійсним у судовому порядку.

В якості доказів нікчемності вказаних правочинів відповідач у акті перевірки зазначає відсутність документів, що підтверджують виконання договорів, а також невідповідність цих документів вимогам законодавства.

Однак, на думку суду, вказані обставини не можуть вважатися доказами нікчемності договору, укладеного з ТОВ «ТК «Діал-Імпекс», оскільки документально ці обставини у судовому засіданні представники відповідача не підтвердили. Натомість позивачем надано у судове засідання достатній обсяг документів, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факти укладення та виконання спірного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору, укладеного позивачем з ТОВ «ТК «Діал-Імпекс».

Як визначено п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виникнення у ПП «Фірма Баланс» права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій по договору з ТОВ «ТК «Діал-Імпекс» підтверджено вказаними вище податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом позивачу за наслідками господарських операцій. В акті перевірки немає жодного зауваження податкового органу щодо правильності оформлення цих податкових накладних.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Результати робіт були використані позивачем у власній господарській діяльності - продані іншим контрагентам за договорами. Так, між позивачем були укладені договори з ПП «Парус» від 12.10.2009 та від 01.08.2009, з ТОВ «Слов'янська дистриб'юторська компанія» від 09.01.2009, з ТОВ «Академія сервісу» від 14.09.2009, з ТОВ «Традиції» від 18.07.2005 (додаткова угода від 15.01.2010), з КП БТІ від 07.12.2009, з ТОВ «ТРК «Надежда» від 05.01.2009, з ЗАТ «Візаві» від 01.06.1998 та від 09.01.2009, з ТОВ НВП «Сталь-Канат» від 30.05.2005, з ВАТ «Макіївський завод металоконструкцій» від 30.01.2007, з ДВАТ «ПТУ Шахтарськпогрузтранс» від 16.08.2004 та від 09.01.2009, з ТОВ «Нота-Донецьк» від 26.03.2010, з ДП «Науково-дослідний та проектний інститут «Донецький Промстройнііпроект» ДВАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» від 09.01.2009, з СП «Скандик ЮГ» від 09.01.2009, ТОВ «АТП-142857» від 16.07.2009, з ТОВ «Нептун» від 09.01.2009, з ЧВУЗ ОСОУ «Донецький коледж радіоелектроніки і управління» від 24.04.2009, з ПВНЗ «Донецький економіко-гуманітарний інститут» від 05.01.2009, з ФОП ОСОБА_7 від 06.11.2009. Виконання робіт позивачем підтверджено актами приймання-передачі. Отримання коштів від такого продажу підтверджено банківськими виписками. За наслідками господарських операцій за вказаними договорами позивач видавав своїм контрагентам податкові накладні, які відобразив у реєстрі виданих податкових накладних. Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи. Таким чином, позивачем одержано економічний ефект за наслідками спірної господарської операції.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим донарахування податковим органом позивачеві податкових зобов'язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням.

Необґрунтоване визначення Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкових зобов'язань обумовлює безпідставність застосування до позивача й штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Разом із тим, обираючи спосіб захисту порушеного права у позовній заяві як визнання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення протиправним, позивачем не було враховано, що статтею 55 Податкового кодексу України передбачено лише можливість скасування податкового повідомлення-рішення. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та скасовує податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 346,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 18 676,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 670,00 гривень.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 1073,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Фірма Баланс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012 - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000972202/10/22-213 від 16.07.2012, яким Приватному підприємству «Фірма Баланс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 346,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 18 676,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 670,00 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Фірма Баланс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 116 (сто шістнадцять) гривень 73 копійки.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 жовтня 2012 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 22 жовтня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.