Постанова № 26848592, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 р.

Справа №2а-2127/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Левченко Д.С.,

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпторг»

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Госпторг» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 року №0003271503, виданого ДПІ в Ленінському районі АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що викладені в акті перевірки № 856/1503/31611343 від 12.10.2011 року висновки про порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання по орендній платі за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що відповідно до укладеного ним із Завітненською сільською радою договору оренди земельної ділянки від 15.07.2005р. , що знаходиться на території Завітненської сільської ради Ленінського району АР Крим, ТОВ «Госпторг» проводилася відповідна проплата, а саме: згідно платіжного доручення № 261 від 16.06.2011р. була перерахована орендна плата за землю за грудень 2010р. в розмірі 15 674,98грн., згідно платіжного доручення № 272 від 30.06.2011р. була перерахована орендна плата за землю за 2011р. в розмірі 3250,00грн., згідно платіжного доручення № 269 від 30.06.2011р. була перерахована орендна плата за землю за 2011р. в розмірі 50000,00грн. та згідно платіжного доручення № 301 від 26.07.2011р. була перерахована орендна плата за землю за 2011р. в розмірі 40 000,00грн. Позивач посилається на те, що всього ним було сплачено орендної плати за землю 108924,98грн., платежі по якій надійшли в дохід місцевого бюджету Завітненської сільської ради Ленінського району АР Крим, а відтак на даний час ТОВ «Госпторг» боргу за оренду землі не має.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно; позивач надав клопотання щодо розгляду справи за відсутністю його представника, вказав, що підтримує позовні вимоги.

Від відповідача у матеріалах справи є заперечення відповідно до яких, відповідач не визнає вимоги, та зазначає, що позивачем до ДПІ в Ленінському районі були подані податкові розрахунки орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності: на 2010р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання в розмірі 123256,88грн., у т.ч. січень-листопад –по 10271,41грн., грудень –10271,37грн., уточнюючий на 2010р. із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 19296,98грн., у т.ч. листопад –13893,37грн., грудень –5403,61грн.; на 2011 рік із самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 258755,10грн., у т.ч. січень-листопад –по 21562,93грн., грудень –21562,87грн. Вказує, що 12.10.2011р. відповідачем була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ТОВ «Госпторг» узгодженого податкового зобов’язання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010-2011р.р., про що було складено акт перевірки № 856/1503/31611343 від 12.10.2011 року. Перевіркою було встановлено, що у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю» а ст. 287 Податкового кодексу України суми самостійно узгоджених податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачувались позивачем пізніше встановлених законодавством термінів на строк понад 30 календарних днів, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України є підставою для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. Також відповідач посилається, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України грошові кошти, що перераховувались позивачем згідно платіжних доручень, зазначених ним у позові, зараховані наступним чином: за платіжним дорученням № 261 від 16.06.2011р. у сумі 15 674,98грн. –в рахунок погашення податкового боргу по податковим зобов’язанням листопада та грудня 2010р. та нарахованої у січні 2011р. пені; за платіжним дорученням № 269 від 30.06.2011р. у сумі 50000,00грн. –в рахунок погашення податкового боргу по податковим зобов’язанням грудня 2010р., січня-березня 2011р.; за платіжним дорученням № 272 від 30.06.2011р. у сумі 3250,00грн. –в рахунок погашення податкового боргу по податкових зобов’язаннях березня 2011р. та нарахованої у січні 2011р. пені; за платіжним дорученням № 301 від 26.07.2011р. в сумі 40 000,00грн. –в рахунок погашення податкового боргу по податкових зобов’язаннях березня-квітня 2011р. З вищенаведених підстав відповідач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв’язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування немає.

Суд, враховуючі клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю, приймаючи до уваги наявні заперечення відповідача у справі та ненадання ним доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача або його представника, з урахуванням, що згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція в Ленінському районі АР Крим є суб’єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов’язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача – Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим у зв’язку з прийняттям такого повідомлення–рішення.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Госпторг» є юридичною особою з 18.09.2001р., про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №680303.

12.10.2011р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі АР Крим була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ТОВ «Госпторг» податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, узгоджених у податковій звітності – розрахунках орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вх. № 1239 від 01.02.2010р., № 13012 від 23.12.2010р., № 1541 від 08.02.2011р., тобто за 2010р. та 2011р., за результатами якої було складено акт перевірки № 856/1503/31611343 від 12.10.2011 року (а.с. 41-42).

Вказаний акт було направлено на адресу позивача поштою 12.10.2011р.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених позивачем грошових зобов’язань за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначених ст. 57 Податкового кодексу України та ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р., а саме: по граничному терміну сплати 30.11.2010р. фактично сплачено 20.01.2011р. в розмірі 10263,47грн. (прострочка складає 51 день), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 13.04.2011р. в розмірі 7081,57грн. (прострочка складає 104 дня), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 1055,04грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 3189,84грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 5403,61грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 16.06.2011р. в розмірі 7434,72грн. (прострочка складає 168 днів), по граничному терміну сплати 30.01.2011р. фактично сплачено 16.06.2011р. в розмірі 8102,39грн. (прострочка складає 137 днів), по граничному терміну сплати 30.01.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 5403,61грн. (прострочка складає 151 день), по граничному терміну сплати 30.01.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 2168,98грн. (прострочка складає 151 день), по граничному терміну сплати 02.03.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 21562,93грн. (прострочка складає 120 днів), по граничному терміну сплати 30.03.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 698,45грн. (прострочка складає 92 дня), по граничному терміну сплати 30.03.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 20864,48грн. (прострочка складає 92 дня), по граничному терміну сплати 30.04.2011р. фактично сплачено 30.06.2011р. в розмірі 2156,29грн. (прострочка складає 61 день), по граничному терміну сплати 30.04.2011р. фактично сплачено 27.07.2011р. в розмірі 19406,64грн. (прострочка складає 88 днів), по граничному терміну сплати 30.05.2011р. фактично сплачено 27.07.2011р. в розмірі 20593,36грн. (прострочка складає 70 днів), по граничному терміну сплати 30.05.2011р. фактично сплачено 08.08.2011р. в розмірі 969,57грн. (прострочка складає 70 днів), по граничному терміну сплати 30.06.2011р. фактично сплачено 08.08.2011р. в розмірі 16736,15грн. (прострочка складає 39 днів), по граничному терміну сплати 30.06.2011р. фактично сплачено 30.09.2011р. в розмірі 4826,78грн. (прострочка складає 92 дня), по граничному терміну сплати 30.07.2011р. фактично сплачено 30.09.2011р. в розмірі 14547,19грн. (прострочка складає 62 дня), за що п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачена відповідальність у вигляді нарахування штрафу.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0003271503 від 31.10.2011р., яким до позивача були застосовані штрафні санкції в розмірі 22308,58грн. (а.с. 8).

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 10.11.2011р. (а.с. 39)

Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Госпторг» є обгрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як слідує з акту перевірки № 856/1503/31611343 від 12.10.2011 року, відповідачем перевірялась своєчасність сплати позивачем самостійно узгоджених у відповідних розрахунках податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010р. та 2011р.

У перевіреному періоді граничні строки сплати податкових зобов’язань по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності були встановлені: у 2010р. - ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р., у 2011р. - ст. 287 Податкового кодексу України.

Так, ст. 17 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ від 03.07.1992р., з наступними змінами і доповненнями, визначала, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р., з наступними змінами і доповненнями, також визначає, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, відповідальність за порушення граничних строків сплати таких зобов’язань до набрання 01.01.2011р. чинності Податковим кодексом України була передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, а з набранням чинності Податкового кодексу України – п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

В свою чергу, згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування спірних штрафних санкцій, суд встановив, що відповідно до акту превірки, позивачем у 2010р. була допущена прострочка сплати орендної плати за землі державної та комунальної власності: по граничному терміну сплати 30.11.2010р. фактично сплачено 20.01.2011р. в розмірі 10263,47грн. (прострочка складає 51 день), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 13.04.2011р. в розмірі 7081,57грн. (прострочка складає 104 дня), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 1055,04грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 3189,84грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 06.06.2011р. в розмірі 5403,61грн. (прострочка складає 158 днів), по граничному терміну сплати 30.12.2010р. фактично сплачено 16.06.2011р. в розмірі 7434,72грн. (прострочка складає 168 днів).

Таким чином, прострочка у 2010р. складала від 51 дня до 168 днів.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. вказані обставини були підставою для застосування штрафних санкцій в розмірі 20% та 50% погашеної суми податкового боргу.

Проте, як свідчать матеріали справи, ДПІ у Ленінському районі АРК були застосовані штрафні санкції в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, відповідачем по справі не доведена суду правильність здійсненого розрахунку штрафних санкцій.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, в силу своєї компетенції, наділений повноваженнями лише перевіряти законність та обґрунтованість рішення суб’єкта владних повноважень, а не визначати самостійно розмір штрафних санкцій, які повинні бути застосовані до платника податків.

За висновком суду, відповідачем не наведено доказів, що здійснений розрахунок штрафних санкцій відповідає вимогам закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 22308,58грн., а відтак податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим №0003271503 від 31.10.2011 року є таким, що не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнано таким, що прийняте на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.05.2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено у повному обсязі 29.05.2012 року.

Керуючись ст.ст. 55, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим №0003271503 від 31.10.2011 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпторг».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Госпторг» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 223,87 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.