Постанова № 26847739, 25.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4564/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Мошняги Валентина Івановича

представника позивача: Маначина О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до: Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

04 жовтня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Хмельницькому (далі - ДПІ у м. Хмельницькому) до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу в сумі 20067 грн. 62 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по земельному податку в розмірі 20067 грн. 62 коп., яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду з вимогами щодо її стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає та просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 22-23).

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Подільське управління капітального будівництва Міністерства Оборони України зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 17 червня 2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 20067,62 грн.

Зазначений борг виник в зв'язку з несплатою земельного податку відповідно до поданої відповідачем податкової декларації № 9001562837 від 25 січня 2012 року (а.с. 8-10) за період лютий - червень 2012 року на суму 19111,05 грн., а також несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями № 0001111503 від 13 березня 2012 року на суму 1 грн. та № 0001521503/966 від 14 березня 2012 року на суму 955,57 (а.с. 7). Вказані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем про що свідчить підпис (а.с. 7), відомостей щодо їх оскарження відповідачем до суду не надано.

Водночас, судом встановлено, що на виконання вимог Податкового кодексу України, податковим органом відповідачу надсилались податкові вимоги № 1/499 від 07 липня 2010 року та № 2/616 від 25 серпня 2010 року, які отримані відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с. 4, 6), однак заходи спрямовані на добровільне погашення податкової заборгованості не призвели до позитивних результатів, відповідачем не було погашено узгоджену суму податкового боргу.

Сума заборгованості підтверджується також розрахунком, який міститься в матеріалах справи (а.с.11).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 286.2 частини 1 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно із пункту 287.3 вказаної статті податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пунктів 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом.

За пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він є звільненим від сплати податків на підставі того, що зазначені землі є землями оборони, а відповідач є госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України, у зв'язку з наступним.

Відповідно до пункту 1 Положення про Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України "Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України є державною, госпрозрахунковою організацією Міністерства оборони України та призначене для забезпечення виконання завдань капітального будівництва житла для військовослужбовців і членів їх сімей, об'єктів військового призначення для потреб Збройних Сил України з метою підтримання їх у стані бойової та мобілізаційної готовності".

Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідач задекларував зобов'язання зі сплати земельного податку, подавши до податкового органу податкову декларацію з плати за землю № 9001562837 від 25 січня 2012 року, однак останнім не було сплачено зазначену суму, і як наслідок, за ним рахується сума узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку.

Підпунктом 282.1.3. пункту 281.1. статті 281 Податкового кодексу України передбачено, що від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

З поданої декларації та матеріалів справи вбачається, що вказані землі відносяться до категорії земель житлової та громадської забудови та використовуються для будівництва житлових будинків.

Таким чином, відповідачем не надано, а судом не встановлено жодних доказів, які б відносили землі задекларовані відповідачем до земель оборони та давали відповідачу підстави для звільнення від сплати земельного податку.

Аналогічна правова позиція викладена Вінницьким апеляційним адміністративним судом в постанові від 29.11.2011р. по справі № 2а/0270/3869/11 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення податкового боргу.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. 600-річчя, 68, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 24980188) податковий борг в сумі 20067 (двадцять тисяч шістдесят сім) гривень 62 копійки з банківських рахунків відповідача, за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна