Постанова № 26541401, 24.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4343/12

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці

до: Вінницького комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго"

про: стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФУ в м. Вінниці або позивач) про стягнення заборгованості з Вінницького комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго" (далі - Вінницьке КПТМ "Вінницятеплокомуненерго" або відповідач).

Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок несплати відповідачем єдиного внеску за період червень-вересень 2012 року, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій та пені, утворилась заборгованість в розмірі 26 252, 18 грн. З метою стягнення вказаної суми, позивач звернувся до суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 24.10.2012 року, надавши заяву про зміну позовних вимог, просив розгляд справи провести без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання теж не з'явився, хоча 24.10.2012 року за вх. № 27154 надав заяву про визнання позову із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, а також просив розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, юридично оцінивши докази, з огляду на визнання відповідачем позову, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з довідки (а. с. 7), Вінницьке КПТМ "Вінницятеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03338633) зареєстровано в УПФУ в м. Вінниці 22.02.1991 року та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 цього ж Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону, а також п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Інструкція), платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 5 ст. 7 Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Порушуючи встановлене п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону правило, за яким платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, відповідач створив борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 18852, 14 грн., у тому числі: 12490, 78 грн. - нарахування на з/п згідно класу ризику, 1694, 30 грн. - утримання з найманих працівників; 247, 00 грн. - утримання з осіб, які отримують винагороду ЦПХ; 1123, 56 грн. - нарахування за працюючих інвалідів; 3296, 50 грн. - нарахування з винагород ЦПХ. Факт наявності підтверджується карткою особового рахунку платника та наданими розрахунками.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Виконуючи такі вимоги законодавства, платнику надіслано вимогу № Ю - 2854 від 07.08.2012 року на суму - 8 418, 17 грн. (а. с. 12), проте відповідач протягом десяти днів з моменту отримання вимоги вказану суму боргу не сплатив.

Положеннями статті 25 Закону визначено, що суми єдиного внеску, своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Заявою представника позивача від 24.10.2012 року (а. с. 42-43), як вже зазначалось, позовні вимоги збільшено, з огляду на несплату єдиного внеску протягом серпня-вересня 2012 року, а тому до відповідача прийнято рішення від 17.09.2012 року за № 3050, 3051, 3052, якими йому донараховано штрафні санкції та пеню. Позивач також вказав в заяві, а наданими документами (а. с. 44-50) підтвердив, що відповідачем здійснено часткову сплату заборгованості в розмірі 8 418, 16 грн., а тому позивач просить стягнути 26 252, 18 грн.

Відомостей, які свідчать про погашення недоїмки в цій частині боргу відсутні.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки в сумі 26 252, 18 грн. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Суд зауважує, що повторна вимога про сплату недоїмки відповідачу не надсилалась. Вказане відповідає приписам п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Беручи до уваги те, що суму заборгованості в розмірі 26 252, 18 грн. у встановлені строки відповідач не сплатив, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, зважаючи на те, що відповідач заявлену суму боргу визнає у повному обсязі, а наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак - про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Вінницького комунального підприємства теплових мереж "Вінницятеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03338633, р/р 26003105327001; МФО 319092, АБ "Київська Русь" м. Київ) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці заборгованість в сумі 26 252, 18 грн. (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят дві гривні вісімнадцять копійок), а саме:

- 16 527, 35 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять сім гривень тридцять п'ять копійок) - на р/р 37198017000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 2 707, 69 грн. (дві тисячі сімсот сім гривень шістдесят дев'ять копійок) - на р/р 37199083000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 395, 21 грн. (триста дев'яносто п'ять гривень двадцять одна копійка) - на р/р 37198084000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 2 208, 09 грн. (дві тисячі двісті вісім гривень дев'ять копійок) - на р/р 37198073000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015;

- 4 413, 84 грн. (чотири тисячі чотириста тринадцять гривень вісімдесят чотири копійки) - на р/р 37191070000238, ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович