Рішення № 26840968, 17.10.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/7080/2012Головуючий суду першої інстанції:Благодатна О.Ю. Доповідач суду апеляційної інстанції:Берзіньш В. С.

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБерзіньш В.С. СуддівБолотова Є.В. Берещанської І.І., При секретаріЩегловій Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про поділ майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з припиненням права на аліменти та визначення місця проживання дітей,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа - виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про поділ майна подружжя, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей. Свої вимоги мотивувала тим, що сторони з 20.10.2000 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано за рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 06.02.2012 року. Сімейні стосунки між ними припинені у вересні 2010 року. Від шлюбу є неповнолітні діти, а саме син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою. Позивачка має постійне місце роботи і майже весь час самостійно забезпечувала існування родини й колишнього чоловіка. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, а на повернення боргів відповідача за 2009-2011 роки з доходу позивачки було витрачено 60 200 грн. за борговими розписками, які власноруч писав відповідач без відома позивачки. Після розлучення позивачка та відповідач не можуть дійти згоди щодо та розподілу спільного майна, тому позивачка вимушена була звернутися до суду. Раніше при мирній спробі врегулювати розмір аліментів відповідача, сторони дійшли до взаємної згоди щодо припинення права на аліменти для дітей у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, згідно ст. 190 Сімейного кодексу України, а саме долі квартири відповідача на користь дітей, про що Виконком Сімферопольської міської ради надав згоду, але надалі відповідач відмовився виконувати усні домовленості.

Просила суд здійснити поділ спільного майна з урахуванням інтересів дітей, положень ч.2ст.70 СК України та визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. З урахуванням положень ч.2ст.70 СК України, інтересів дітей та у зв'язку з припиненням права на аліменти, визнати за неповнолітніми дітьми ОСОБА_8 і ОСОБА_9 право власності за кожним на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Припинити за ОСОБА_7 право власності на зазначену квартиру. Визнати за нею право власності на холодильник LG, телевізор LG і пральну машину вартістю. Визнати за ОСОБА_7 право власності на пилосос De-Longhi, телевізор Panasonic, ноутбук Toshiba, комп'ютер Samsung, духову піч Gorenie, утюг Roventa, DVD pleyer Samsung, DVD pleyer Pioner, комплект м'якої меблі, комплект кухонних меблів, шафу-купе, піч мікрохвильова, варильну панель, саббуфер, кутовий стіл, кухонний стіл, принтер Canon, а також торгове місце в фірмі «Омерта». Визначити місцем проживання проживання дітей разом з матір'ю.

2

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року позов ОСОБА_6 залишено без задоволення. Додатковим рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2012 року визначено місце проживання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на його незаконність, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст.1,8,11,27,60 ЦПК України, ст.ст.69-72 СК України, ст.372 ЦК України. Зазначає, що судом порушено право позивачки на захист своїх прав та інтересів і право як подружжя, передбачене вищезазначеним законодавством, на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили провести поділ майна подружжя з урахуванням положень ст.70 СК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду від 19.06.2012р. та додаткове рішення від 03.09.2012р. - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.303ч.1, 309ч.1пунктів 3,4 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтями 10ч.3,11,60 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.ст.22,28,29 КПШС України, чинного до 01.01.2004р., ст.ст.60,70,71 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині і чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства та ін.) самостійного заробітку. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду сім'ї. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом; при цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд виходив із необгрунтованості заявлених вимог, зокрема з того, що позивач не надала суду доказів про те, коли була придбана техніка та за яку вартість, клопотань щодо проведення відповідної експертизи для визначення вартості спірного майна не заявляла; законом не передбачено визначений позивачем спосіб поділу спільного майна подружжя.

Такі висновки судом першої інстанції зроблено з порушенням вищезазначених норм матеріального і процесуального права.

Так із матеріалів справи слідує, що сторони по справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 20.10.2000 року по 06.02.2012 року. За час сумісного проживання у шлюбі подружжя придбало: квартиру АДРЕСА_1, яка оформлена на відпові-

3

дача по справі, що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.11.2004р., витягом із реєстру прав власності(а.с.12-14), вартість якої на даний час становить 103413,40 грн.; меблі та побутову техніку, вартістю 65199 грн.: холодильник LG - 3000 грн., телевізор LG - 1500 грн., пральну машину - 4500 грн., пилосос De-Longhi - 2699 грн., телевізор Panasonic - 6500 грн., ноутбук Toshiba - 3500 грн., комп'ютер Samsung - 5000 грн., духову піч Gorenie - 3000 грн., утюг Roventa - 400 грн., DVD pleyer Samsung - 1500 грн., DVD pleyer Pioner 2500 грн., комплект м'якої меблі 6000 грн., комплект кухонних меблів 8000 грн., шафа-купе 4500 грн., піч мікрохвильову 2500 грн., варильну панель 1500 грн., саббуфер 1500 грн., кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер Canon 3600 грн.

Шлюбний договір сторони не укладали та інше щодо часток у спільному майні не визначено домовленістю між ними.

Посилаючись на ненадання позивачем доказів про те, коли була придбана техніка та за яку вартість та незаявлення клопотань щодо проведення експертизи для визначення вартості спірного майна, суд не взяв до уваги положення ч.1ст.61 ЦПК України, відповідно до яких обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Між тим, в матеріалах справи є письмові заперечення відповідача ОСОБА_7 щодо позовної заяви ОСОБА_6, в яких зазначено, що з переліком майна та його вартістю, наданими позивачем, він погоджується(а.с.34).

Таким чином, вищезазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між подружжям, його вартість визначена.

При вирішенні спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з припиненням права на аліменти, суд бере до уваги, що положення ст.190 СК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки зазначена норма передбачає можливість регулювання сімейних правовідносин за домовленістю сторін (ст. 9) та встановлює правила припинення права на аліменти на утримання дитини у зв'язку із набуттям права власності на нерухоме майно шляхом укладення договору. Такий договір укладається у письмовій формі, обов'язково нотаріально посвідчується і підлягає наступній державній реєстрації. Крім того, даний договір, як будь-який правочин, повинен відповідати загальним вимогам, встановленим ст.203 ЦК, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Такий договір між сторонами по справі в установленому порядку не укладено; позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з припиненням права на аліменти - необґрунтовані.

Не обґрунтовані і позовні вимоги щодо поділу торгового місця у фірмі «Омерта», оскільки в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано належних і допустимих доказів належності подружжю зазначеного торгового місця на праві власності (договору купівлі-продажу, витягу із реєстру прав власності і т.і.).

Враховуючи обґрунтування позову обставинами, зазначеними в ч.2 і в ч.3ст.70 СК України, які не спростовуються відповідачем у його запереченнях; інтереси малолітніх дітей, які проживають разом з позивачкою; згоду відповідача на залишення квартири позивачці з дітьми та згоду позивачки на передання у власність відповідачу всього сумісно нажитого майна, окрім квартири; колегія вважає можливим збільшити частку дружини у спірній квартирі та виділити їй у власність 2\3 частки спірної квартири, вартістю 68 942грн.26коп.(2\3 від 103413,40грн.), а також речі, які позивачка просила їй виділити в позовній заяві, необхідні для побутових потреб позивачки і дітей: холодильник LG вартістю 3000 грн., телевізор LG вартістю 1500 грн., пральну машину вартістю 4500 грн., а всього майно на суму 77 942грн.26коп. та визнати за нею право власності на вказане майно. Припинити право власності ОСОБА_7 на 2\3 частки квартири АДРЕСА_1.

4

Виділити ОСОБА_7 у власність 1/3 частину спірної квартири, вартістю 34 471,14грн., а також: пилосос De-Longhi - 2699 грн., телевізор Panasonic - 6500 грн., ноутбук Toshiba - 3500 грн., комп'ютер Samsung - 5000 грн., духова піч Gorenie - 3000 грн., утюг Roventa - 400 грн., DVD pleyer Samsung - 1500 грн., DVD pleyer Pioner 2500 грн., комплект м'якої меблі 6000 грн., комплект кухонних меблів 8000 грн., шафа-купе 4500 грн., піч мікрохвильова 2500 грн., варильна панель 1500 грн., саббуфер 1500 грн., кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер Canon 3600 грн., а всього майно на суму 56 199грн. та визнати за ним право власності на вказане майно.

Вимоги щодо передання квартири повністю у власність позивачки необґрунтовані, оскільки ч.4ст.71 СК України передбачено можливість присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, а не виділення за цю частку іншого майна та таке присудження може мати місце лише за його обов'язковою згодою та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної суми на депозитний рахунок суду. Згода відповідача на передачу квартири повністю у власність позивачки пов'язана із звільненням від аліментів, а не просто з розділом майна та не є згодою на виплату грошової компенсації. Окрім того, по справі немає попереднього внесення другим із подружжя відповідної суми на депозитний рахунок суду.

Оскільки додаткове рішення суду нерозривно пов'язане з основним рішенням суду та втрачає силу у разі скасування рішення у справі, колегія вважає необхідним, відповідно до положень ч.3ст.303 ЦПК України, вийти за межі доводів апеляційної скарги та скасувати і додаткове рішення суду першої інстанції від 03.09.2012р. з постановленням в цій частині також нового рішення про задоволення позову і визначенням місця проживання малолітніх дітей разом з матір'ю, що відповідає зібраним по справі доказам та проти чого не заперечує відповідач.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2012 року та додаткове рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03 вересня 2012 року - скасувати.

Позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно у зв'язку з припиненням права на аліменти відмовити.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділити в натурі та виділити ОСОБА_6 у власність 2/3 частину квартири АДРЕСА_1 вартістю 68 942грн.26коп., холодильник LG вартістю 3000 грн., телевізор LG вартістю 1500 грн., пральну машину вартістю 4500 грн., а всього майно на суму 77 942грн.26коп. та визнати за нею право власності на вказане майно. Припинити право власності ОСОБА_7 на 2\3 частки квартири АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_7 у власність 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, пилосос De-Longhi - 2699 грн., телевізор Panasonic - 6500 грн., ноутбук Toshiba - 3500 грн., комп'ютер Samsung - 5000 грн., духова піч Gorenie - 3000 грн., утюг Roventa - 400 грн., DVD pleyer Samsung - 1500 грн., DVD

5

pleyer Pioner 2500 грн., комплект м'якої меблі 6000 грн., комплект кухонних меблів 8000 грн., шафа-купе 4500 грн., піч мікрохвильова 2500 грн., варильна панель 1500 грн., саббуфер 1500 грн., кутовий стіл 2000 грн., кухонний стіл 1500 грн., принтер Canon 3600 грн., а всього майно на суму 56 199грн. та визнати за ним право власності на вказане майно.

В решті позову ОСОБА_6 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Берещанська І.І. Болотов Є.В.