Ухвала суду № 26840562, 02.10.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

Справа №: 22-ц/0190/5146/2012Головуючий суду першої інстанції:Гуріна О.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

"02" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДаніла Н.М. СуддівСінані О.М., Мясоєдової Т.М. При секретаріТорєханові С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя, мотивуючи тим, що з лютого 1991 року по листопад 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. В період шлюбу ними було придбане наступне майно: будинок АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_1, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_2, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 208D SРRІNТ», держномер НОМЕР_6, причіп бортовий, держномер НОМЕР_5, комп'ютерна техніка, телевізор, машинка пральна «Аriston Margherita», газова плита «МІLLІ», електрична духова шафа «Рyramida-F», витяжка пристінна «Рyramida-НЕЕ 22», холодильник «LG», стіл тенісний, стіл кухонний, витяжка виробнича, вуглоріз, дрель 4 штуки, фрезер 2 штуки, шуруповерт 3 штуки, електролобзик 3 штуки, тельфер, котел опалення, бетономішалка, перфоратор, ванна «Джакузі», компресор, котел «Баксі», котел НТ 370, УПС котла, телефон стаціонарний «Раnasonic» на загальну суму 1 588 200 грн. Просив поділити майно, передавши йому у власність квартиру АДРЕСА_2, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», 1999 року випуску, держномер НОМЕР_1, автомобіль «МЕRSЕDЕS», 1995 року випуску, причеп бортовий, стіл тенісний, бетономішалку, тельфер.

У ході судового розгляду позивач 15 березня 2012 року подав заяву про уточнення позовних вимог. Просив поділити майно подружжя, виділивши йому у власність: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_1, причіп бортовий, держномер НОМЕР_5, стіл тенісний, тельфер, а також визнати за ним право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2, Ѕ частку будинку АДРЕСА_1, Ѕ частку земельної ділянки по АДРЕСА_1 АР Крим; ОСОБА_7 виділити у власність: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_2, комп'ютерну техніку, телевізор, машинку пральну «Аriston Margherita», газову плиту «МІLLІ», електричну духову шафу «Рyramida-F», витяжку пристінну «Рyramida-НЕЕ 22», холодильник «LG», стіл кухонний, витяжку виробничу, вуглоріз, дрель 4 штуки, фрезер 2 штуки, шуруповерт 3 штуки, електролобзик 3 штуки, телефон стаціонарний «Раnasonic».

31 травня 2012 року позивач подав заяву про залишення позовних вимог відносно автомобіля «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 208D SРRІNТ» та бетономішалки без розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 31 травня 2012 року позов в частині вимог про поділ автомобіля «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 208D SРRІNТ», держномер НОМЕР_6, машинки пральної «Аriston Margherita», котла опалення, бетономішалки, перфоратора, ванни «Джакузі», компресора, котла «Баксі», котла НТ 370, УПС котла залишено без розгляду.

08 червня 2012 року позивач знов уточнив позовні вимоги, в тому числі, просив визнати за ним право власності на Ѕ частку будівельних матеріалів і будівельних конструкцій у вигляді незавершеного будівництвом об'єкта у АДРЕСА_1

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 10 липня 2012 року, відмовлено у прийнятті до розгляду та повернено заяву ОСОБА_6 про уточнення позовних вимог від 08 червня 2012 року в частині поділу будівельних матеріалів.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 08 червня 2012 року позов задоволено частково: поділено між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 сумісно набуте за час шлюбу майно, а саме: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_1, 1999 року випуску, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_2, 1999 року випуску, причіп бортовий, держномер НОМЕР_5, 1990 року випуску, стіл тенісний, тельфер, комп'ютерна техніка, телевізор, пральна машинка «Аriston Margherita», газова плита «МІLLІ», електрична духова шафа «Рyramida-F», витяжка пристінна «Рyramida-НЕЕ 22», холодильник «LG», стіл кухонний, телефон стаціонарний «Раnasonic», витяжка виробнича, вуглоріз, дрель 4 штуки, фрезер 2 штуки, шуруповерт 3 штуки, електролобзик 3 штуки, загальною вартістю 174 604,40 грн.; припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вищевказане майно; визнано за ОСОБА_6 право власності на наступне майно: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_1, 1999 року випуску, легковий пасажирський 8 місць, номер кузова НОМЕР_7, вартістю 90 941,38 грн.; причіп бортовий держномер НОМЕР_5, 1990 року випуску, номер кузова НОМЕР_4, вартістю 1 840,40 грн., стіл тенісний вартістю 3 572,40 грн., тельфер вартістю 1 710 грн., а всього на суму 98 064,18 грн.; визнано за ОСОБА_7 право власності на наступне майно: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_2, 1999 року випуску, вантажний фургон, номер кузова НОМЕР_3 вартістю 46 783,46 грн., комп'ютерна техніка вартістю 3 498,66 грн., телевізор вартістю 250 грн., пральна машинка «Аriston Margherita» вартістю 1 280 грн., газова плита «МІLLІ» вартістю 840 грн., електрична духова шафа «Рyramida-F» вартістю 1 960 грн., витяжка пристінна «Рyramida-НЕЕ 22» вартістю 1 850,10 грн., холодильник «LG» вартістю 2 240 грн., стіл кухонний вартістю 4 050 грн., телефон стаціонарний «Раnasonic» вартістю 450 грн., витяжка виробнича вартістю 4 800 грн., вуглоріз вартістю 450 грн., дрель 4 штуки вартістю 888 грн., фрезер 2 штуки вартістю 780 грн., шуруповерт 3 штуки вартістю 3 420 грн., електролобзик 3 штуки вартістю 3 000 грн., а всього на суму 76 540,22 грн.; стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 компенсацію її частки у поділеному спільному майні в сумі 10 761,98 грн.; у задоволенні позовних вимог про поділ квартири АДРЕСА_2, домоволодіння, гаражу-цеху, підвалу та земельної ділянки, розташованих по АДРЕСА_1 відмовлено;стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 873,02 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 60 грн. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 2 461,20 грн.; зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим видати ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 10 761,83 грн., що внесені ОСОБА_6 на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в АР Крим №37319012000604, код одержувача: 26273942, банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку одержувача 824026 (квитанція №ПН17383 від 06.06.2012 р.).

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 надіслав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання права власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_3 і на Ѕ частку незавершеного будівництва будинку по АДРЕСА_1 та ухвалити нове в цій частині про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що спірний жилий будинок було придбано та реконструйовано на сумісні кошти.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що з 09 лютого 1991 року по 09 листопада 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статей 69,70 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сторонами у період шлюбу придбано на сумісні кошти майно, а саме: автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_1, 1999 року випуску, автомобіль «МЕRSЕDЕS-ВЕNS 310D SРRІNТЕR», держномер НОМЕР_2, 1999 року випуску, причіп бортовий, держномер НОМЕР_5, 1990 року випуску, стіл тенісний, тельфер, комп'ютерна техніка, телевізор, пральна машинка «Аriston Margherita», газова плита «МІLLІ», електрична духова шафа «Рyramida-F», витяжка пристінна «Рyramida-НЕЕ 22», холодильник «LG», стіл кухонний, телефон стаціонарний «Раnasonic», витяжка виробнича, вуглоріз, дрель 4 штуки, фрезер 2 штуки, шуруповерт 3 штуки, електролобзик 3 штуки, загальною вартістю 174 604,40 грн., яке підлягає поділу у рівних частках.

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволені позову про поділ квартири АДРЕСА_2 та незавершеного будівництва будинку по АДРЕСА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Як вбачається з договору дарування від 13 квітня 2002 року ОСОБА_7 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_2 від родичів ОСОБА_8 та ОСОБА_9

З огляду на наведене, судом першої інстанції правильно зазначено, що спірна квартира не є об'єктом спільної сумісної власності, а тому позовні вимоги щодо поділу квартири між сторонами не ґрунтуються на законі.

Судом також встановлено, що у період шлюбу подружжям придбано жилий будинок АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу від 13 жовтня 1997 року - покупцем будинку зазначено ОСОБА_7

За час спільного проживання вказаний будинок було зруйновано та на його місці без належного дозволу розпочато будівництво нового будинку, який не добудовано та не введено в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З аналізу вказаних норм цивільного законодавства випливає, що право власності на житловий будинок виникає у його власника (власників) з моменту прийняття його до експлуатації та наступної державної реєстрації.

Судом першої інстанції встановлено, що будівництво спірного нерухомого майна почалося у 1997 році, однак в передбаченому законом порядку в експлуатацію не здано. Таким чином, вказане майно не набуло статус житлового будинку та не може бути об'єктом права власності, у тому числі і подружжя.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання права власності на будівельні матеріали, які були використані у ході будівництва, колегія суддів відхиляє.

За ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Однак, вимоги про визнання права власності на такі матеріали позивачем було заявлено з порушенням ст. 31 ЦК України, що призвело до відмови у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.

У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому вони не можуть бути прийняті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності і підстав для його скасування не має.

Рішення суду не оскаржується в частині задоволення позову про поділ майна, тому колегія суддів не вправі входити в обговорення правильності висновків суду і в цій частині рішення визнається законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 08 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Даніла Н.М., Сінані О.М., Мясоєдова Т.М.