Ухвала суду № 26833527, 18.07.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"18" липня 2012 р. Справа № 2а/1770/4512/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Франовської К.С.

Моніча Б.С.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача - Давидюк М.С.,

від відповідача - Столярець І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2011 р. у справі за позовом Приватного малого підприємства Фірма "Спецрембуд" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство фірма "Спецрембуд"(далі - ПМП фірма "Спецрембуд") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2011р. №0001722342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63801,25грн. (51041,00грн. - за основним платежем, 12760,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 01.06.2011р. №0001732342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 51041,25грн. (40833.00грн. - за основним платежем, 10208,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівне проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПМП фірми "Спецрембуд" щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Лайкост" та ТОВ "Форум Груп 2005" за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., за наслідками якої складено акт від 17.05.2011р. №604/23-100/21097570 .

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем:

- пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 70833,00грн., в тому числі: за червень 2008 року - на суму 25000,00грн., за липень 2008 року - на суму 15833,00грн.;

- пп.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 51041,00грн.

На підставі акта перевірки від 17.05.2011р. №604/23-100/21097570 ДПІ у м.Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 01.06.2011р. №0001722342, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 63801,25грн. (51041,00грн. - за основним платежем., 12760,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) ;

від 01.06.2011р. №0001732342, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 51041,25грн. (40833,00грн. - за основним платежем, 10208,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте скарга позивача залишена без задоволення.

Висновки акта перевірки, що стали підставою для донарахування податкових зобов'язань та прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, зроблені відповідачем на підставі аналізу господарських операцій ПМП фірми "Спецрембуд"з ПП "Лайкост"та зумовлені відсутністю у ПП "Лайкост"трудових ресурсів та виробничих потужностей, основних засобів, наявністю вироку Рівненського міського суду від 26.05.2010р. про обвинувачення директора ПП "Лайкост" ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст.205 КК України.

01.06.2008р. між ПМП фірмою "Спецрембуд"(орендар) та Приватним підприємством "Лайкост"(орендодавець) було укладено договір оренди обладнання. Предметом вказаного договору було риштування 118м.кв. та опалубка горизонтальна 214м.кв.

На виконання вказаного договору ПП "Лайкост" було передано в оренду позивачу риштування 118м.кв. та опалубку горизонтальну 214м.кв.

За наслідками вказаних господарських операцій ПП "Лайкост" виписано для ПМП фірми "Спецрембуд" податкові накладні від 30.06.2008р. на загальну суму 150000,00грн. (в т.ч. ПДВ - 25000,00грн.) та від 31.07.2008р. на загальну суму 95000,00грн. (в т.ч. ПДВ -15833,33грн.)

Вартість оплачених послуг з оренди обладнання позивачем включено до складу валових витрат, а податок на додану вартість на підставі вищевказаних податкових накладних в загальній сумі 40833,00грн. - до складу податкового кредиту: червень 2008 року - 25000,00грн., липень 2008 року - 15833,00грн.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств' від 28.12.1994р. №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Як вбачається з матеріалів справи, орендоване позивачем у ПП "Лайкост"обладнання (риштування, опалубка горизонтальна) у наступному використовувалося позивачем у власній господарській діяльності, а саме для виконання робіт згідно з наступними договорами: від 25.01.2008р. з ТзОВ "Рівнеспецбудінвест"- на виконання опоряджувальних робіт ; від 09.01.2008р. та від 08.02.2008р. з ВАТ "Вінницька кондитерська фабрика"- на здійснення робіт з будівництва триповерхової прибудови до цеху підготовки сировини та складу-навісу та додаткових робіт ; від 07.06.2007р., від 17.10.2007р. та від 14.01.2008р. з ТзОВ "Тульчинський маслосирзавод"- на здійснення будівельних робіт по влаштуванню підпірної стіни, будівельно-монтажних робіт та будівництва цеху сухих молочних продуктів.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що орендування ПМП фірмою "Спецрембуд"у ПП "Лайкост" риштування та опалубки горизонтальної здійснено в межах господарської діяльності позивача з метою отримання економічного ефекту - прибутку.

Як встановлено судом першої інстанції, валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за господарськими операціями, вчиненими з ПП "Лайкост", підтверджуються накладними, актами приймання майна, податковими накладними, складеними відповідно до вимог п.7.2.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

На момент вчинення господарських операцій з ПМП фірмою "Спецрембуд", ПП "Лайкост" було зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі, та як наслідок можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Статтями 9, 10 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також нормами Закону №334/94-ВР та Закону №168/97-ВР для платника податків не передбачено обов'язку й не надано права вимагати від іншого платника податків будь-яких відомостей, у тому числі щодо його зміни місцезнаходження, кількості працівників та виробничих потужностей. ,

Посилання податкового органу на відсутність у контрагента позивача власних трудових ресурсів, економічних потужностей для виконання господарських зобов'язань не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, оскільки не залежать від волі останнього.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у ч.І ст.219 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним; у ч.І ст.220 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 ч.2 ст.221 ЦК України, відповідно до якого у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; у ч.2 ст.228 ЦК України, відповідно до якої нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок тощо.

Згідно з ч.І ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, з фактичних обставин справи та наявних матеріалів не вбачається нікчемності правочинів, вчинених ПМП фірмою "Спецрембуд" та ПП "Лайкост". Жодних доказів того, що обидва чи один учасник правочинів, виконання яких було, зокрема, предметом перевірки податкового органу, завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяв всупереч інтересам держави і суспільства, відповідачем суду не надано.

Посилання ДПІ у м.Рівне на вирок Рівненського міського суду від 25.05 -26.05.2010р. у кримінальній справі №1-386/10 , не є достатнім і незаперечним доказом фіктивності здійснених ПП "Лайкост"господарських операцій і, відповідно, недійсності фінансово-господарських документів, якими вони оформлені, оскільки з копії такого вироку не вбачається доведеності фіктивної діяльності вказаного підприємства загалом, та фіктивності його господарських операцій з позивачем зокрема. Застосування до ПМП фірми "Спецрембуд" фінансових санкцій за дії засуджених цим вироком громадян прямо суперечить конституційному принципу щодо індивідуалізації відповідальності.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ДПІ у м.Рівне не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 01.06.2011р. №0001722342 та від 01.06.2011р. №0001732342 про збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а відтак прийняв рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із додержанням вимог норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: Б.С. Моніч К.С. Франовська

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне мале підприємство Фірма "Спецрембуд" вул.О.Дундича, 18/125,м.Рівне,33028

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023