Постанова № 26831883, 08.08.2012, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Справа №0555/16/2012

Номер провадження2-а/0555/16/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Заріцької О.О.

при секретарі Черевко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ясинувата адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особа Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення Ясинуватської міської ради Донецької області від 28.04.2011 року № 6/237 про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у листопаді 2011 року звернувся із позовом до Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особа Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення Ясинуватської міської ради Донецької області від 28.04.2011 року № 6/237 про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради», свої вимоги мотивував наступним.

Позивачу на підставі рішень Господарського суду Донецької області від 13.11.2009 (справа №12/146пн), 12.01.2009 (справа №22/35пн), Статуту Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» (надалі КП «Ясинуватський ринок») 1997 року та Державного акту на право постійного користування землею Серії ІІ-ДН №001757 від 22.05.1998 (надалі Держакт №001757) належить право постійного користування у т.ч. земельною ділянкою площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53 у м. Ясинувата Донецької області. Однак, відповідачем не зважаючи на таку обставину прийнято оскаржуване рішення, яким Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» (надалі КП «ККП ЯМР») надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,21 га для обслуговування критого торговельного павільйону по вул. Свердлова на землях житлової та громадської забудівлі. Позивач вважає, що дане рішення порушує його майнові права, зокрема право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, оскільки землю, якою він користується для ведення господарської діяльності, без вилучення за рішенням суду з підстав, передбачених чинним Земельним кодексом України (надалі ЗК), оскаржуваним рішенням фактично передано іншому субєктові господарювання третій особі у справі, а відповідач не має повноважень на прийняття рішень відносно даної земельної ділянки без її вилучення.

Додатково позивач у позові вказує на низку порушень чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, зокрема на те, що його представник безпідставно не був запрошений на пленарне засідання міської ради, на якому було прийнято оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування, вказував на зацікавленість міського голови у приватизації будівлі критого торговельного павільйону, під обслуговування якого КП «ККП ЯМР» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, та на наявність родинного звязку між директором КП «ККП ЯМР» та міським головою, зазначав, що прийняття оскаржуваного рішення матиме несприятливі наслідки для нього.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, наполягали на його задоволенні, вказували на відсутність у міської ради повноважень та обєктивних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, тому просили його визнати протиправним та скасувати. Додатково пояснили, що законодавством не передбачено обовязку юридичної особи приватного права щодо переоформлення права постійного користування, яке визнано за ним судом.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив відмовити у його задоволенні та пояснив, що у позивача не виникло права постійного користування на підставі вказаних рішень суду господарської юрисдикції, оскільки нормами ЗК передбачено, що таке право підтверджується виключно державним актом (та виникає з моменту його державної реєстрації), яке згідно ЗК може виникнути тільки у юридичних осіб публічного права, тому позивач права постійного користування у встановленому законодавством порядку не набув. Крім того вказав, що позивачем замовчено той факт, що за постановою Ясинуватського міськрайонного суду від 22.12.2008 з Держакту №001757 вилучено земельну ділянку площею 0,045 га, у звязку з чим конфігурація земельної ділянки по вул. Свердлова у м. Ясинувата суттєво змінилася, і на момент розгляду даної справи існує декілька рішень судів, що набрали чинності щодо даної земельної ділянки, які суттєво суперечать одне одному. Також пояснив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у постійне користування для обслуговування будівлі критого торговельного павільйону обумовлено тим, що дана будівля є обєктом права комунальної власності, яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку, на праві оперативного управління перебуває на балансі третьої особи, через що на підставі норм чинного Цивільного кодексу України (надалі ЦК) є законні підстави для відведення земельної ділянки для обслуговування даної будівлі у постійне користування КП «ККП ЯМР». Зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що міський голова зацікавлений у приватизації будівлі критого торговельного павільйону, а директор КП «ККП ЯМР» є його зятем, через що такі твердження позивача є наклепом на посадових осіб, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Додатково пояснив, що позивачем не доведено, що прийняте рішення матиме для нього несприятливі наслідки, й до того ж він свідомо, за власною волею не скористався правом бути присутнім на засіданні міської ради під час прийняття оскаржуваного рішення (пленарні засідання є відкритими), при цьому повістка дня сесії є та була публічною інформацією до набрання чинності відповідним Законом, тому публікувалася у друкованих засобах масової інформації міста та вивішувалась на інформаційному стенді в адміністративній будівлі міської ради та її виконкому. Зазначив, що відповідно до норм Конституції України гарантується лише право власності юридичних осіб на землю, через що усі публічно-правові спору з приводу постійного користування землею повинні розглядатися на користь держави та органів місцевого самоврядування.

Представник третьої особи також заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених представником відповідача.

Вислухавши представників позивача, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним відмовити в позовних вимогах.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України; обставини, встановлені рішеннями судів, що набрали чинності, є преюдиціальними фактами.

Судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2009 (справа №12/146пн) з урахуванням виправлених описок за позивачем визнано право постійного користування у т.ч. земельною ділянкою кадастровий номер 1415500000:00:024:0002 площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53 у м. Ясинувата Донецької області (а.с.16-18). Між тим, Держакт №001757 виданий 22 травня 1998 року на підприємство Ясинуватський міський ринок, у т.ч. щодо земельної ділянки по вул. Свердлова, 53 площею 1,1660 га без зазначення кадастрового номеру (а.с8.). При розгляді Господарським судом Донецької області у 2009 році справи №12/146пн на адресу головуючого судді начальником відділу Держкомзему у м. Ясинувата Донецької області спрямовувався лист, з якого вбачається, що право постійного користування на підставі Держакту №001757 за КП «Ясинуватський ринок» не реєструвалося, державний акт не обліковується за формою 6-зем, кадастрові номери земельним ділянкам не присвоєні (а.с.73).

Відповідно до положень ст.ст.22, 23 ЗК України (в редакції до 01.01.2002 р.) право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право (а саме: державний акт). При цьому, приступати до використання земельної ділянки, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Позивачем не доведено, що на момент видачі Держакту №001757 в нього були законні підстави для використання у т.ч. земельної ділянки площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53.

Таким чином суд вважає, що у позивача на підставі згадуваного рішення суду господарської юрисдикції могло виникнути право постійного користування тільки земельною ділянкою кадастровий номер 1415500000:00:024:0002 площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53, а не земельною ділянкою площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53 згідно Держакту №001757, який на момент прийняття розгляду даної справи не пройшов державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства.

Належних і допустимих доказів тотожності даних земельних ділянок позивачем не наведено. Однак, як зазначено представниками позивача, нового державного акту за рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2009 по справі №12/146пн підприємство не отримувало право у встановленому законодавством порядку право постійного користування не реєструвалося, проект землеустрою спірної земельної ділянки не розроблювався, оскільки (на їх думку) законодавством не передбачено відповідного обовязку.

Між тим, ч.ч.1, 3 ст.116 ЗК встановлено, що юридичні особи набувають права власностi та права користування земельними ділянками iз земель комунальної власностi за рішенням органiв мiсцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здiйснюється шляхом передачі земельних дiлянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 123 ЗК визначено, що надання земельних дiлянок комунальної власностi у користування здiйснюється на пiдставi рiшень органiв мiсцевого самоврядування. Рiшення зазначених органiв приймається на пiдставi проектiв землеустрою щодо вiдведення земельних дiлянок у разi надання в користування земельних дiлянок, межi яких не встановленi в натурi (на мiсцевостi). Надання у користування земельної дiлянки, межi якої встановленi в натурi (на мiсцевостi), без змiни її цiльового призначення, здiйснюється на пiдставi технiчної документацiї iз землеустрою щодо складання документа, що посвiдчує право користування земельною дiлянкою. При цьому особа, зацiкавлена в одержаннi у користування земельної дiлянки iз земель комунальної власностi за проектом її вiдведення, звертається з клопотанням про вибiр мiсця розташування земельної дiлянки до вiдповiдної мiської ради.

Таким чином, у випадку, коли право постійного користування визнається судом, особа, щодо якої визнано таке право, повинна звернутись з відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, в межах адміністративно-територіальної одиниці якого перебуває певна земельна ділянка, оскільки суд не в праві своїм рішенням реалізувати повноваження, що віднесені до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

Чинний ЗК не передбачає можливості використання земельної ділянки без наявності правовстановлюючого документа у даному випадку державного акта на право постійного користування (ст.125 ЗК), оскільки таке право виникає тільки після його отримання та державної реєстрації.

Судом встановлено, що між сторонами не має спору з приводу того, що КП «Ясинуватський ринок» не звертався до Ясинуватської міської ради з питання оформлення права постійного користування жодною земельною ділянкою по вул. Свердлова, 53; а відмову органу мiсцевого самоврядування в наданні земельної дiлянки у користування або залишення клопотання без розгляду позивачем не було оскаржено в судовому порядку, жодних публічних правовідносин між сторонами з цього приводу не виникло.

Крім цього суд зазначає, що за змістом ч.2 ст.92 ЗК право постійного користування земельною дiлянкою iз земель комунальної власностi набувають підприємства, установи та органiзацiї, що належать до державної та комунальної власності, позивач є юридичною особою приватного права, через що суд критично ставиться до встановлених рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2009 по справі №12/146пн обставин, оскільки за чинним ЗК позивач може користуватися комунальною землею або на підставі договору оренди, або державного акта на право приватної власності.

Також суд вважає доведеним факт вилучення земельної ділянки площею 0,045 га із земельної ділянки площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53 за постановою Ясинуватського міськрайонного суду від 22.12.2008 та зазначає, що Господарським судом Донецької області при розгляді по суті справи №12/146пн даний преюдиціальний факт з невідомих підстав не був врахований.

Крім цього, з відповіді начальника КП «БТІ Ясинуватської міської ради» вбачається, що за КП «Ясинуватський ринок» не зареєстровано права власності на будь-які обєкти нерухомості по вул. Свердлова, 53 у м. Ясинувата Донецької області (а.с. 62).

Таким чином позивачем не доведено, що на момент видачі Держакту №001757 в нього були законні підстави для використання у т.ч. земельної ділянки площею 1,1660 га по вул. Свердлова, 53, що також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08-10.04.2009 року, складеного уповноваженими особами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Донецькій області (а.с.7-10).

Судом також встановлено, що між сторонами не має спору з приводу того, що спірна земельна ділянка є обєктом права комунальної власності, а відповідно до ст.12 ЗК, ст.ст.26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад. Тобто, у господарських та публічних правовідносинах щодо розпорядження землею на території міста міська рада реалізує правомочності з володіння, користування та розпорядження як власник землі.

Судом встановлено, та не оскаржено сторонами, що за третьою особою КП «ККП ЯМР» зареєстровано право оперативного управління будівлею ринку по вул. Свердлова, 53 у м. Ясинувата Донецької області в порядку ст.182 ЦК. Відповідно ст.122 ЗК, ст.377 ЦК до особи, яка придбала будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розмiщенi, без змiни її цiльового призначення; якщо будівля або споруда розміщені на земельній дiлянцi, наданій у користування, то у разi їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної дiлянки, на якій вони розмiщенi, та частиною дiлянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином суд вважає, що у КП «ККП ЯМР» у встановленому законодавством порядку виникло право оперативного управління будівлею ринку по вул. Свердлова, 53, тому до цієї юридичної особи публічного права перейшло право постійного користування земельною ділянкою; даний обєкт нерухомості передано на баланс третій особі на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування з балансу КП «ОЖКГ Ясинуватської міської ради» у встановленому законодавством порядку (питання передачі даного обєкта з балансу на баланс не було предметом судового розгляду).

Крім цього суд вважає безпідставними твердження представників позивача, що фактично спірним актом органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у постійне користування третій особі на земельну ділянку площею 0,21 га, що значно перевищує площу будівлі ринку (згідно технічного паспорту 881,2 кв. м а.с.). Однак, як вже зазначалось раніше, якщо будівля або споруда розмiщенi на земельній дiлянцi, наданій у користування, то у разi їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної дiлянки, на якій вони розмiщенi, та частиною дiлянки, яка необхідна для їх обслуговування. При цьому у п.1 оскаржуваного рішення зазначено, що дозвіл надано на розробку проекту землеустрою земельної ділянки орієнтовною площею 0,21 га; через що, враховуючи приписи ст.377 ЦК, ст.122 ЗК, ст.ст.26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідач не вийшов за межі повноважень, наданих законодавством.

Позивачем також не надано належних та допустимих доказів того, що міський голова зацікавлений у приватизації будівлі ринку та наявності між ним та директором КП «ККП ЯМР» родинних відносин, через що на підставі ст.ст.69-72 КАС України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особа Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення Ясинуватської міської ради Донецької області від 28.04.2011 року № 6/237 про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_4