Ухвала суду № 26828767, 17.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8715/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСКО»до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКО»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000612320/0 від 18.10.2010 року (з урахуванням рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.01.2011 року № 98/10/25-007 про внесення змін до рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.12.2010 року № 23570/10/25-007), рішення ДПА у м. Києві № 2341/10/25-114 від 10.03.2011 року та рішення ДПА України № 9215/6/25-0115 від 19.05.2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21 вересня 2012 року позовні вимоги задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2011 року. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2010 року за № 323/23-204-32047584 (надалі по тексту Акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що TOB «ЕСКО»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 585 519,75 грн., з них в квітні 2010 року - 316 040,10 грн., в червні 2010 року - 269 479,65 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 року № 0000612320/0, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 878 279,63 грн. з них 585 519,75 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 292 759,88 грн.

В результаті оскарження позивачем даного рішення в адміністративному порядку, ДПІ у Подільському районі м. Києва було прийнято рішення від 30.12.2010 року № 23570/10/25-007, яким скаргу позивача було задоволено частково та скасовано в частині податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 року № 0000612320/0, а саме, в частині 532412,96 грн. податку на додану вартість в т. ч. 369353,08 грн. - основного платежу та 163059,88 грн. - штрафних санкцій, а в іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення без змін.

ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято Рішення від 05.01.11 №98/10/25-007 про внесення змін до рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.12.2010 р. №23570/10/25-007, в якому зазначено, що Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва скасовує податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 р. № 0000612320/0 в частині 554029,62 грн. податку на додану вартість в т. ч. 369353,08 грн. основного платежу та 184676,54 грн. застосування штрафних санкцій, а в іншій частині зазначеного податкового повідомлення-рішення залишає без змін.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Штудіан» (Постачальник) було укладено договір поставки №22/03 від 22.03.2010 р. (надалі по тексту Договір №22/03). У відповідності до даного договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умов договору (п. 1.1 Договір № 22/03).

В матеріалах справи знаходяться належним чином засвідчені копії договору поставки, видаткових накладних, податкових накладних, виписку з банківських рахунків, що підтверджують оплату придбаного товару.

Позивачем надано до суду першої інстанції докази того, що в подальшому придбаний товар за Договором № 22/03 було продано іншим покупцям ТОВ «ЕСКО».

Зобов'язання сторін за Договором №22/03 були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується податковою накладною, видатковими накладними, довіреностями, деклараціями перевізників товару, платіжними дорученням та випискам з банківських рахунків.

Також в матеріалах справи знаходяться Договори про продаж придбаного товару, декларації, накладні, податкові накладні, довіреності, вантажні декларації, видаткові накладні.

Відповідачем не надано доказів того, що на час укладання Договору № 22/03 та на час виконання умов даного договору TOB «Штудіан»було ліквідовано або припинено діяльність даного підприємства.

Як вбачається з постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПА України податкової міліції Горбатюка О.В. кримінальна справа відносно ТОВ «Штудіан»закрита в частині за відсутності складу злочину.

Також, відповідачем не було надано суду доказів того, що стосовно ТОВ «Штудіан»існують вироки суду про притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Згідно вимогам п. 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Суд першої інстанції залучив до матеріалів справи: копії видаткових накладних; копії податкових накладних; копії платіжних доручень за перевіряємий період та копії виписок з банківських рахунків, Договори про продаж придбаного товару, декларації накладні, податкові накладні, довіреності, вантажні декларації, видаткові накладні.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

В матеріалах справи містяться докази виконання сторонами умов договору в повному

обсязі.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Відповідач не надав жодних доказів відсутності податкових накладних або їх невідповідності встановленим вимогам чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000612320/0 від 18.10.2010 року (з урахуванням рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 05.01.2011 року № 98/10/25-007 про несення змін до рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 30.12.2010 року № 23570/10/25-007) підлягає скасуванню в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується також з висновком суду першої інстанції стосовно закриття провадження в частині позовних вимог про скасування рішень відповідача № 9215/6/25-0115 від 19.05.2011 року, оскільки вони не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки. Вказане рішення, не можна вважати рішенням відповідача, яке породжує, змінює або припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а від так воно не підпадає під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.