Ухвала суду № 26828670, 27.12.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 0670/138/11

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"27" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача: Камінський Л.Ф.

від відповідача: Бойко Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" червня 2011 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Медісан" до Державної податкової інспекції в м.Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення ,

ВСТАНОВИВ:

30.12.2010 року Приватне підприємство "Медісан" звернулось до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі №0003542301/0 від 21.12.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014872302 від 21.12.2010 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0003542301/0 від 21.12.2010 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014872302 від 21.12.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у м. Житомирі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в позові. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

В засіданні суду представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважав постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування місцевим судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Працівниками ДПІ в м.Житомирі проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Медісан" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, про що складений акт №9200/23-1/32066539/0110 від 08.12.2010 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення з боку Приватного підприємства "Медісан" вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищено валові витрати за період, що перевірявся в загальній сумі 33705 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку у звітному періоді, в т.ч. за ІІ квартал 2010 року в сумі 33705,00 грн. та вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищені валові витрати за рахунок віднесення до складу валових витрат сплачені відсотки по кредиту для придбання приміщень в сумі 227386 грн., вимог п.2.2, п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки на загальну суму 1998,55 грн., в т.ч. за 11.01.2010р. в сумі 384,00 грн. отриманої від гр.ОСОБА_5, за 30.12.2009р. в сумі 63,55 грн. отриманої від гр.ОСОБА_5, за 14.01.2010р. в сумі 939,00 грн. отриманої від гр. ОСОБА_5, за 15.01.2010р. в сумі 110,00 грн. отриманої від гр.ОСОБА_9, за 19.01.2010р. в сумі 270,00 грн. отриманої від ЗОШ №19 , за 27.01.2010 на суму 46,50 грн. отриманої від гр.ОСОБА_7, за 21.04.2010р. на суму 82,50 грн. отриманої від ПП ОСОБА_10, за 21.04.2010 року на суму 103,00 грн., отриманої від гр.ОСОБА_7

На підставі акту перевірки видано податкове повідомлення-рішення №0003542301 від 21.12.2010 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 97911,00 грн., в т.ч. основний платіж - 65274,00 грн. та 32637,00 грн. - штрафної (фінансової) санкції та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0014872302 від 21.12.2010 року, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9992,75 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0003542301/0, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток слід зазначити таке.

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді позивачем до складу валових витрат були віднесені витрати по придбанню товару у ТОВ "Оптима-Фарм ЛТД" згідно видаткових накладних:

- №10078284 від 01.06.2010 року на суму 4140,78 грн. ;

- №10079071 від 01.06.2010р. на 3702,14 грн.;

- №10080301 від 03.06.2010р. на суму 3747,75 грн.

- №10080504 від 03.06.2010р. на суму 2776,89 грн.;

- №10081648 від 204.06.2010 року на суму 3040,21 грн.;

- №10082000 від 07.06.2010р. на суму 2101,16 грн.;

- №10084206 від 10.06.2010р. на суму 1120,72 грн.;

- №10085680 від 14.06.2010 року на суму 2645,15 грн.;

- №10085712 від 14.06.2010р. на суму 1408,29 грн.;

- №10086782 від 15.06.2010р. на суму 1629,25 грн.;

- №10087472 від 16.06.2010р. на суму 2483,41 грн.;

- №10089473 від 21.06.2010 року на суму 1532,03 грн.;

- №10090469 від 22.06.2010р. на суму 1611,04 грн.,

- №10091102 від 23.06.2010р. на суму 582,85 грн.;

- №10091563 від 24.06.2010р. на суму 1183,14 грн., в яких не зазначено посади, прізвища відповідальних за дозвіл та здійснення господарських операцій і складання первинного документу.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з частиною четвертою пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

На підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ "Оптима-Фарм ЛТД" позивачем надано платіжні доручення про оплату товару (а.с.53-64), видаткові накладні (а.с.94-95, 98-100, 102-104, 106-107, 109-110, 112-113, 115-116, 118-120, 122-123, 125-126, 128-129, 131, 133-134,136, 138-139) та до них: внутрішні накладні на прихід товару (а.с.96-97, 108, 114,117, 124, 127, 130, 132, 135, 137, 140) і матеріальні звіти по складу підприємства про отриманий товар (а.с.101, 105, 111, 121), податкові накладні (а.с.65-93).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено в тому числі і вимоги п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак жодного належного і допустимого доказу що купівля позивачем товарів медичного призначення у ТОВ "Оптима-Фарм ЛТД" не пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в акті перевірки не наведено і суду не надано. Крім того, згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ПП "Медісан" є роздрібна і оптова торгівля фармацевтичними товарами, медичними та ортопедичними товарами, а тому купівля товарів медичного призначення безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю позивача.

З аналізу норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підставою для не включення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

На час здійсненні перевірки, позивач надав повний пакет документів, що підтверджує реальність здійснення господарських операцій по купівлі медичних товарів позивачем у контрагента ТОВ "Оптима-Фарм ЛТД" і зазначений факт під сумнів перевіряючими особами не ставився, про що свідчить акт перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копій накладних, вони оформлені належним чином у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім прізвища та посади особи, яка отримувала товар, однак, при наявності особистого підпису в накладних, інспектори контролюючого органу не були позбавлені можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що окремий недолік видаткової накладної сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення такої накладної сили бухгалтерського документа, а відтак, позбавлення покупця на право формувати валові витрати у відповідних періодах лише з формальних підстав є неправомірним та суперечить вимогам ст.4 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в України", якою встановлено превалювання сутності над формою, тобто, операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача по господарських операціям з ТОВ "Оптима-Фарм ЛТД" є неправомірним.

Щодо формування позивачем валових витрат в частині сплати відсотків АКІБ "УкрСиббанк" за отриманими кредитами із цільовим використанням для придбання приміщень слід зазначити таке.

Встановлено, що позивачем придбано у територіальної громади міста Житомира згідно договору купівлі-продажу від 27.11.2006 року приміщення аптек літ. "А", цегляне, загальною площею 94,5кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Шевченка, 102 та договору купівлі - продажу від 21.12.2007 року нежиле приміщення аптеки (приміщення за №№96-1, 96-2, 96-3, 96-4, 96-5, 96-7, 96-8, 96-9, 96-10, 96-11, 96-12, 96-13, 96-14, 96-15, 96-16, 96-17,96-18, 96-19, 96-20, 96-21,96-22) літ. "А", цегла, загальною площею 210,0кв.м. (а.с.131-134).

Для розрахунків за придбане майно позивачем укладено кредитні договори №11273914000 від 21.12.2007 року, №11086343000 від 29.11.2006 року та додаткову угоду №112739450000 від 21.12.2007 року до кредитного договору №11273914000 від 21.12.2007 року з АКІБ "УкрСиббанк" (а.с.148-156,161-168 ).

Відповідно до акту перевірки підприємством до складу валових витрат віднесено сплачені відсотки по кредитам на загальну суму 227386 грн., отриманим згідно кредитного договору №11086343000 від 29.11.2006 року з АКІБ "УкрСиббанк" в сумі 90314 грн. та кредитного договору №11273914000 від 21.12.2007 року з додатковою угодою №112739450000 від 21.12.2007 року з АКІБ "УкрСиббанк" сплачені відсотки в сумі 137072,00 грн.

В акті зазначено, що позивачем кошти, отримані в банківській установі, використані на придбання основних фондів, а тому сплачені підприємством відсотки по кредитам не можуть бути віднесені до складу валових витрат, так як вони відносяться до витрат на придбання основних фондів. Колегія суддів не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

За змістом підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Встановлено, що витрати по сплаті відсотків за користування кредитами пов'язані з господарською діяльністю позивача, так як кошти спрямовані на купівлю приміщень, в яких позивач здійснює свою господарську діяльність.

Виплата (нарахування) відсотків за кредитом пов'язана безпосередньо із залученням кредитних коштів і не має відношення до операції з придбання, ремонту основних фондів.

Крім того, відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

При цьому, фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

Щодо посилання в акті перевірки інспекторами податкового органу, в підтримку своєї позиції, на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №31 "Фінансові витрати", є неправильним, оскільки у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року №415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 року за №610/12484, собівартість кваліфікаційного активу - це витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №31 "Фінансові витрати" фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створення кваліфікаційного активу.

З загальних положеннях Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №31 "Фінансові витрати" наведено визначення кваліфікаційного активу як активу, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення. Міністерство фінансів в червні 2006 року видало лист від 01.06.2006р. №31-34000-10-5/11601, у якому рекомендує при використанні норм П(С)БО 31 "Фінансові витрати" "істотним часом вважати час, що становить більше трьох місяців".

Наказами про облікову політику підприємства на відповідні роки (а.с.169-172), не передбачалась капіталізація фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу, тому відсутні підстави для віднесення сплачених відсотків до вартості придбаних основних фондів.

Використання із запланованою метою відразу після придбання основних фондів спростовує відповідність придбаних приміщень наведеному визначенню кваліфікаційного активу, так як до моменту купівлі позивачем довгий час куплені приміщенні перебували в оренді. (а.с.173-199).

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно відносились до складу валових витрат витрати по оплаті відсотків по кредитним договорам.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014872302 від 21.12.2010 року.

В акті перевірки (35 аркуш перевірки) зазначено, що позивачем в порушення вимог п.2.2, п.2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" несвоєчасно оприбутковувалась готівка на загальну суму 1998,55 грн.

Зазначене в акті перевірки не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Встановлено, що між ВАТ "Державний Ощадний банк України" (банк) та ПП "Медісан" (клієнт) укладено договір на прийом платежів від населення від 20.11.202 року, відповідно до якого клієнт (ПП "Медісан") доручає, а банк здійснює прийом платежів від фізичних та юридичних осіб за надані послуги за товари медичного призначення на користь клієнта по платіжному документу ф.пд-4 (розрахункових платежах) та перерахування їх на рахунок клієнта (а.с. 200-201).

Суми, зазначені в акті перевірки, сплачувались фізичними і юридичними особами до установи банку на підставі виписаних накладних (а.с.232-242), про що видавались квитанції: №007900401 від 27.01.2010 року на суму 46.50 грн. - ОСОБА_7, №018100401 від 19.01.2010 року на суму 110,00 грн. - ОСОБА_9, №009900401 від 12.01.2010 року на суму 384,00 грн. - ОСОБА_5, №018000401 від 19.01.2010 року на суму 270,00 грн. - ЗОШ №19, №005100131 від 05.05.2010 року на суму 3,00 грн. - ОСОБА_7, №005900131 від 26.04.2010 року на суму 82,50 грн. - ПП ОСОБА_10, №009900401 від 12.01.2010 року на суму 63,55грн. - ОСОБА_5, №017900401 від 19.01.2010 року на суму 939,00 грн. - ОСОБА_5, №004700131 від 05.05.2010 року на суму 1,70 грн. - ОСОБА_11, №004800131 від 05.05.2010 року на суму 59,60грн. - ОСОБА_7, №004900131 від 05.05.2010 року на суму 40,40 грн. - ОСОБА_7 (а.с.202-205) та перераховувались в подальшому на рахунок ПП "Медісан".

Пунктом 2.2. Положення визначено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Пунктом 2.6. Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно п.2.5 Положення, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Кошти, зазначені в акті перевірки, не надходили до каси підприємства і тому не могли бути оприбуткованими. Відповідачем не надано жодного доказу, у відповідності до вимог ст.71 КАС України, що кошти надходили до каси ПП "Медісан".

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0014872302 від 21.12.2010 року є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги ДПІ у м. Житомирі відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Прватне підприємство "Медісан" вул.Гречко 11,а/с 58,м.Житомир,10004

3- відповідачу Державна податкова інспекція в м.Житомирі пл.Перемоги,2,Житомир,10014