Вирок № 26826538, 22.02.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2012 Справа №1-869/11 Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гуменного П.П.

при секретарях Кришталович Л.Б., Вербицькому Р.А., Дилієвській І.М.,

ОСОБА_1

за участю прокурора Клим М.М.

захисників адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, котрий має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 грудня 2006 року за ч.1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено до остаточного відбування покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2010 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 11 місяців 20 днів,

за ч. 2 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, судимого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 березня 2007 року за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності, звільненого постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2010 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 7 місяців 24 дні,

за ч. 2 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 та ОСОБА_6, будучи раніше судимими за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не стали, а знову вчинили умисні корисливі злочини за наступних обставин.

Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 20 липня 2011 року орієнтовно о 20.00 год. прийшли на територію лісосмуги, що простягається паралельно залізничній колії перегону «Тернопіль - Шляхтянці»та знаходиться на вул. Текстильні м. Тернополі. Пробувши певний час у вказаній лісосмузі, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 орієнтовно о 20 годині 40 хвилин повертались додому та прямували по ґрунтовій дорозі, яка пролягає в вищеописаній лісосмузі та розташована на відстані 52 м. від залізничної колії. В цей же час ОСОБА_6 та ОСОБА_4 помітили, що назустріч їм йдуть ОСОБА_7 та ОСОБА_8 котрі прогулювались вищевказаною лісосмугою.

В цей час ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з корисливих спонукань, попередньо домовившись, вирішили напасти на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою відкритого заволодіння майном останніх.

З цією метою, здійснюючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 під час того, як вони з ОСОБА_5 зрівнялись з потерпілими на ґрунтовій дорозі, напав на ОСОБА_8 та ,застосувавши до нього фізичну силу, повалив на замелю та почав наносити удари руками та ногами в різні частини тіла. Після цього ОСОБА_4, приставивши потерпілому ОСОБА_8 ножа до обличчя, пригрозив його застосуванням та заявив потерпілому ОСОБА_8 вимогу передати йому всі особисті речі, на що потерпілий, сприйнявши реально загрозу своєму життю та здоровю , а також життю та здоровю ОСОБА_9, відразу ж погодився. В цей же час ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 та із застосуванням фізичної сили схопив останню за руки ззаду та, погрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень, наказав ОСОБА_7 також віддати всі її особисті речі та гроші, на що вона також погодилась.

Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відкрито викрали у потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 їх особисті речі, а саме мобільний телефон марки "Нокіа Н70", належний ОСОБА_10, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №703 від 15 серпня 2011 року 400 грн., мобільний телефон марки "Нокіа С5", належний ОСОБА_7, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №703 від 15 серпня 2011 року 960 грн., рюкзак спортивного типу чорного кольору, жіночу сумочку сріблястого кольору, які для потерпілих не становили грошової цінності та гроші в сумі 150 гривень, а саме 100 грн. в ОСОБА_8 та 50 грн. в ОСОБА_7С

З викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втекли, чим заподіяли ОСОБА_8 шкоду на загальну суму 500 гривень, а ОСОБА_7 1010 грн.

Крім того, 20 липня 2011 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_6, знаходячись на вул. Протасевича, 20 в м. Тернополі, вирішили відкрито викрасти чуже майно.

З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 20 липня 2011 року орієнтовно о 23 год. 30 хв., знаходячись по вул. Протасевича, 20 в м. Тернополі, застосували до потерпілого ОСОБА_11 насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я останнього, яке виразилось у нанесенні йому ударів руками і ногами в різні частини тіла, чим спричинили йому синці і садна обличчя, садно і крововилив у слизову оболонку верхньої та крововилив у слизову оболонку нижньої губ, які згідно висновку експерта № 1747 від 18.10.2011 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього з корисливих мотивів відкрито викрали у ОСОБА_11 сумку вартістю 50 гривень, мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1280»вартістю згідно висновку експерта № 6-759 від 01.09.2011 року 179, 37 грн., у якому знаходилась картка стільникового оператора мобільного зв'язку «Київстар»вартістю 25 гривень, гроші в сумі 160 гривень, паспорт громадянина України на ім»я ОСОБА_11, банківські картки «УкрсибБанк»та «ПриватБанк», службове посвідчення кондуктора на ім»я ОСОБА_11, які для потерпілого цінності в грошовому виразі не становлять.

З викраденим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втекли, чим заподіяли ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 414, 37 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав в повному обсязі, а вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнав частково, а саме в тому що дійсно він з ОСОБА_5 відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, разом з тим заперечує той факт , що вимагаючи у потерпілих передати їхнє майно, він погрожував потерпілому ОСОБА_8 застосуванням ножа.

По суті заданих запитань ОСОБА_4 повідомив, що він тривалий час знайомий з ОСОБА_5 з яким підтримує товариські стосунки. 20 липня 2011 року орієнтовно в обідню пору він зустрівся на центральному автовокзалі м. Тернополя, де перебував по власних потребах з ОСОБА_5 В ході спілкування вирішили поїхати в ТРЦ «Подоляни», щоб розважитись. Після того, як певний час пробули в «Подолянах», вирішили піти в лісосмугу, що навпроти з метою прогулятись. Хто це запропонував він не пам'ятає. В лісосмузі прогулювались ґрунтовою дорогою приблизно годину, і коли вони йшли в напрямку м. Тернопіль то побачив, що їм назустріч йдуть хлопець та дівчина, як йому тепер відомо, це були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 В цей момент вони з ОСОБА_5 вирішили їх відкрито пограбувати. З цією метою він, підійшовши до ОСОБА_8, наніс йому декілька ударів в різні частини тіла таким чином, поваливши останнього на землю. Він в свою чергу навалився на потерпілого та обшукав його кишені і знайшов гроші в сумі 100 гривень. Після цього встав з ОСОБА_8 відпустив його та попередив, щоб він мовчав, після чого також забрав ще у нього рюкзак чорного кольору. ОСОБА_6 в свою чергу утримував дівчину ОСОБА_7, в котрої забрав сумочку та ще якісь гроші.

Після цього, вони з ОСОБА_5 покинули місце злочину. Обшукавши сумку виявили в ній мобільні телефони, які він передав ОСОБА_5, а гроші забрав собі. Не знайшовши в рюкзаку та сумці більш нічого цінного, викинули їх в лісосмугу.

Категорично заперечує, що напавши на ОСОБА_8 погрожував йому застосувати ніж. Вважає, що потерпілий був у шоковому стані та переплутав мобільний телефон, який він при нападі тримав в руці, з ножем.

Крім того, ОСОБА_4 повідомив, що також 20 липня 2011 року орієнтовно о 23 год. 30 хв. вони з ОСОБА_5, вчинивши напад на ОСОБА_8 та ОСОБА_7, в подальшому прогулювались по м. Тернополі та дійшли до вул. Протасевича, 20. Там вони побачили чоловіка, як їм тепер відомо його прізвище ОСОБА_11 якого вирішили пограбувати та забрати належне йому майно. З цією метою вони почали наносити ОСОБА_11 удари руками в різні частини тіла, від яких останній впав. Після цього він вирвав із рук ОСОБА_11 сумку із майном останнього і вони з ОСОБА_5 побігли в сторону с. В.Гаї. Відбігши від місця скоєння злочину, вони зупинились та відкрили сумку, щоб подивитись, що у ній знаходиться. У сумці були гроші в сумі 160 грн., котрі він забрав собі, а також був мобільний телефон, котрий він передав ОСОБА_5 Після скоєного вони з ОСОБА_5 розійшлись кожен до свого помешкання.

Щиро розкаюється у своїх діяннях, просить врахувати, що потерпілим відшкодована шкода і вони не мають до нього жодних претензій, вчинення злочинів пояснює скрутним матеріальним становищем та необхідністю утримувати сімю, а тому просить його суворо не карати.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнав в повному обсязі, а вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнав частково, а саме в тому, що дійсно він з ОСОБА_4 відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, разом з тим заперечує той факт , що вимагаючи у потерпілих передати їхнє майно, ОСОБА_4 погрожував потерпілому ОСОБА_8 застосуванням ножа.

По суті заданих запитань ОСОБА_6 стосовно обставин відкритого заволодіння майном ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , а також ОСОБА_11 надав суду показання, аналогічні за змістом з показаннями ОСОБА_4

При цьому додатково повідомивши, що після того, як вони скоїли напад на ОСОБА_11 він пішов в напрямку до свого проживання та на ІНФОРМАЦІЯ_7 зупинив автомобіль таксі марки ВАЗ біля заводу „Ватра. Сівши в автомобіль, запропонував таксисту придбати у нього мобільний телефон марки "Нокіа С5", викрадений у ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за 200 грн. Таксист відповів, що немає таких грошей, а має лише 130 грн. Тоді він сказав таксисту, що згоден продати телефон за 130 грн., при умові якщо той підвезе його в смт.Микулинці Теребовлянського району. Таксист погодився, завіз його в смт.Микулинці, де він віддав йому вищевказаний телефон, а таксист віддав йому 130 грн.

Наступного дня 21 липня 2011 року він приїхав в Тернопіль, де на центральному ринку продав незнайомому хлопцеві телефон марки „Нокіа Н70, викрадений у ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Мобільним телефоном, викраденим у ОСОБА_11 він ще певний час користувався, а потім в кінці липня продав своєму знайомому ОСОБА_12 за 50-ть грн.

У скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вину у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст. 187 КК України визнали частково, а у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України визнали повністю суд вважає, що їх вина у вчиненні інкримінованих діянь доводиться в повному обсязі дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами.

Так, вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводиться, зокрема :

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8, який засвідчив, що 20 липня 2011 року приблизно о 17.00 годині, зателефонувавши до своєї дівчини ОСОБА_7, домовився з нею про зустріч орієнтовно о 20.00 годині неподалік від ВПТУ №9 м. Тернополя. Зустрівшись в обумовлений час, вони маршрутним автобусом поїхали в ТРЦ Подоляни, щоб розважитись. Після відвідин ТРЦ „Подоляни вирішили прогулятись, у звязку із чим, попрямували в лісосмугу, що простягається від вул. Текстильної м. Тернополя до с. Гаї Гречанські Тернопільського р-ну Тернопільської області та проходить паралельно до залізничної колії. З собою він мав рюкзак спортивного типу чорного кольору в якому знаходилось покривало, які для нього матеріальної цінності не становлять, а також в правій кишені штанів в нього знаходились гроші в сумі 100 гривень. Свій мобільний телефон марки "НОКІА Н70", котрий придбав в жовтні 2008 року за 800 гривень, віддав ОСОБА_7 , щоб вона його поклала у свою жіночу сумочку, що вона і зробила. Гуляючи дорогою, що в лісосмузі, орієнтовно о 20.40 хвилин він побачив, що їм назустріч йдуть двоє незнайомих на той час чоловіків. На даний час може категорично стверджувати що цими чоловіками були присутні в залі судового засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Коли він та ОСОБА_7 з ними порівнялись на дорозі то ОСОБА_4, нічого не пояснюючи, наніс йому раптово удар в шию, від якого він впав на землю. Після цього ОСОБА_4 наніс йому ще декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, скільки саме ударів було він не пам'ятає, проте він весь час лежав па землі. Тоді ОСОБА_4 навалився на нього зверху, однією рукою схопив його за шию, а іншою приставив йому бо обличчя ніж кухонного типу довжиною приблизно до 25 см. з пластиковим руків'ям чорного кольору та сказав віддавати всі речі, які в нього, бо інакше він цього ножа застосує. Сприйнявши реально загрозу своєму життю та здоровю, а також життю та здоровю ОСОБА_7, він сказав ОСОБА_4, щоб він забирав усе, що хоче тільки, щоб не чіпав його та ОСОБА_7 Після цих слів ОСОБА_4 почав обшукувати його кишені і з правої кишені штанів витягнув гроші в сумі 100 гривень. В той час ОСОБА_6 утримував за руки його подругу ОСОБА_7 Коли ж ОСОБА_4, обшукувавши його піднявся, відпустив його і наказав мовчати про те, що трапилось, а сам підійшов до ОСОБА_7 і ,погрожуючи їй ножем, наказав також мовчати, і сказав, що якщо ми будемо мовчати, то вони нас більше не зачеплять. Коли ж він прийшов до себе після пережитого стресу то ОСОБА_7 йому повідомила, що ОСОБА_6 забрав всі її особисті речі, а саме її жіночу сумочку з нашими мобільними телефонами та гроші в сумі 50 гривень. Після цього ОСОБА_4 з ОСОБА_5 їх покинули, а вони вийшли на залізничну колію і пройшовши декілька метрів в напрямку м. Тернополя, зустріли незнайомих їм людей, які сиділи в лісопосадці та відпочивали і попросили в них мобільний телефон, з якого зателефонували в міліцію і повідомили про даний факт скоєного на них нападу.

Він категорично стверджує, що ОСОБА_4, вимагаючи в нього його майно, погрожував йому застосувати ніж.

На даний час будь-яких моральних чи матеріальних претензій до підсудних немає, у звязку із чим вважає, що підсудних не слід карати суворо.

Свої показання потерпілий підтвердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5 (т.1 а.с. 91-93), а також деталізував на місці вчинення злочину в ході проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1 97-100) ;

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7, яка повідомила, що 20 липня 2011 року орієнтовно о 17.00 годині до неї подзвонив її хлопець ОСОБА_8 та запропонував зустрітись, що вони і зробили о 20.00 годині неподалік від ВПТУ №9 м. Тернополя. Після цього вони маршрутним автобусом доїхали до ТРЦ „ Подоляни , звідки в подальшому попрямували в напрямку лісосмуги, що простягається від вул. Текстильної м. Тернополя до с. Гаї Гречанські Тернопільського р-ну Тернопільської області та пролягає паралельно до залізничного колії, щоб погуляти. При цьому вона при собі мала жіночу сумочку сріблястого кольору, в якій знаходився її мобільний телефон марки НОКІА С5 та гроші в сумі 50 гривень, мобільний телефон марки "НОКІА Н70"", що належав її хлопцю ОСОБА_8, який він їй попередньо передав на зберігання. ОСОБА_8 сумочка і ряд інших речей, які в ній знаходились для неї не становлять матеріальної цінності. Прогулюючись ґрунтовою дорогою, що в лісосмузі, орієнтовно о 20.40 хвилин вона побачила, що їм назустріч йдуть двоє незнайомих на той час чоловіків. На даний час вона категорично стверджує, що цими чоловіками були присутні в залі судового засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Коли вона з ОСОБА_8 з ними порівнялись на дорозі, то ОСОБА_4 раптово наніс ОСОБА_8 удар в шию, від якого ОСОБА_8 впав на землю. Після цього ОСОБА_4 наніс йому ще декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла, скільки конкретно ударів було вона не пам'ятає, проте весь цей час ОСОБА_8 лежав на землі. В цей момент до неї підбіг ОСОБА_6, який зловив її за руки став позаду та сказав, щоб вона мовчала і віддавала все, що має. При цьому вона стояла обличчям до ОСОБА_8 та ОСОБА_4 і бачила, що останній погрожує її хлопцю ножем. Злякавшись за своє життя та життя ОСОБА_8, вона погодилась на вимогу ОСОБА_5 Вона бачила як ОСОБА_4 навалився на ОСОБА_5 зверху, схопив його за шию однією рукою, а іншою приставив до обличчя ніж кухонного типу довжиною приблизно до 25 см, з пластиковим руків'ям чорного кольору та наказав ОСОБА_5 віддавати всі речі, які в нього є. Після цього ОСОБА_5 сказав ОСОБА_4, щоб він забирав усе, що хоче тільки, щоб той не чіпав його та її. Після цього ОСОБА_4 почав обшукувати кишені ОСОБА_5 і з правої кишені штанів витягнув якісь гроші. А ОСОБА_6 забрав у неї її сумочку із її вмістом. Після цього ОСОБА_13, вставши з ОСОБА_8, спрямував в її сторону ножа та наказав їм мовчати, тоді вони їх більше не зачеплять. В подальшому ОСОБА_6 з ОСОБА_4 попрямували по дорозі в напрямку м. Тернополя, забравши при цьому також в ОСОБА_6 рюкзак спортивного типу чорного кольору.

Вони ж ОСОБА_8 В свою чергу, вийшли на залізничну колію, де пройшовши декілька метрів в напрямку м. Тернополя, зустріли людей, які сиділи в лісопосадці та відпочивали і, попросивши в них мобільний телефон, викликали міліцію.

Вона категорично стверджує, що ОСОБА_4, вимагаючи у них майно, погрожував ОСОБА_8 застосувати ніж.

На даний час будь-яких моральних чи матеріальних претензій до підсудних немає, у звязку із чим вважає, що підсудних не слід карати суворо.

Свої показання потерпіла підтвердила в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5 (т.1 а.с. 88-90), а також деталізувала на місці вчинення злочину в ході проведення відтворення обстановки та обставин події (т.1 101-102) ;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14, який суду повідомив, що він працює у ЛВ на станції Тернопіль УМВС України на Львівській залізниці. 20 липня 2011 року у вечірній час доби, близько 21 години в чергову частину міліції, яка розташована на залізничному вокзалі ст. Тернопіль, поступило повідомлення про скоєння нападу на потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_7 З метою розкриття даного злочину, він та ще декілька працівників міліції виїхали на місце події. Прибувши на місце події, вони усно опитали потерпілих та проводили оперативні заходи з метою встановлення осіб злочинців. В подальшому було встановлено, що злочинці заволоділи особистим майном потерпілих, а саме мобільними телефонами у зв'язку з цим проводились заходи з метою встановлення місця знаходження даних мобільних телефонів, при встановленні чого можна було б вийти на слід злочинців. Так, в ході проведення оперативних заходів було встановлено місце знаходження вищевказаних мобільних телефонів, і в подальшому ці телефони були добровільно видані особами, яким вони в той час належали, а саме 23 липня 2011 року було складено протоколи добровільної видачі мобільних телефонів, а також було здобуто інформацію про можливе місце перебування злочинців. Так їм було відомо, що один із злочинців після скоєння злочину направився в смт. Микулинці. Це було встановлено під час відібрання пояснення у гр. ОСОБА_16, який добровільно видав один із викрадених мобільних телефонів, а також розповів про події в результаті яких йому той телефон і дістався.

В результаті проведення оперативно-розшукових заходів 25 липня 2011 року в смт. Микулинці ними був помічений молодий чоловік, який за своїм виглядом був схожий на злочинця, описаного потерпілими та ОСОБА_16 коли ж вони з ОСОБА_17 підійшли до того чоловіка, то відразу ж представились працівниками міліції та провели усну бесіду по даному факту. Під час розмови ними було встановлено, що даним громадянином був ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, який в ході бесіди визнав факт збуту ним мобільного телефону ОСОБА_16 і в подальшому його було запрошено в приміщення ЛВ на ст. Тернопіль де ОСОБА_5 було запропоновано дати письмове пояснення з приводу вчинення ним нападу на ОСОБА_8 та ОСОБА_7, проте ОСОБА_6 відмовився давати будь-які пояснення, хоча вину у вчиненому усно визнав. Також ОСОБА_6 повідомив ще деякі дані, які допомогли встановити особу другого чоловіка, який вчинив напад разом із ним, і того ж самого дня ними був затриманий ОСОБА_4, якого також було запрошено в ЛВ на ст.. Тернопіль для дачі пояснення, проте який свою вину у вчиненому визнав усно, а давати будь-які письмові свідчення відмовився;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17, котрі аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_14;

- показаннями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18, котрі аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_14;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_19, з яких вбачається, що 20 липня 2011 року у вечірній час доби, близько 21 години до них в чергову частину міліції поступило повідомлення про вищеописаний напад. В цей же час вона перебувала неподалік від приміщення чергової частини ЛВ на ст. Тернопіль і чула дану інформацію. Відразу ж після цього на місце події виїхала слідчо-оперативна група, вона та ще декілька працівників сектору кримінального розшуку також виїхали на місце події з метою розкриття даного злочину. Прибувши на місце події, нею було відразу ж усно опитано потерпілих про відомі їм обставини справи, після цього оперативні працівники проводили оперативні заходи з метою встановлення осіб злочинців. Також в подальшому нею було відібрано пояснення в ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які є потерпілими по даній кримінальній справі, в яких вони їй все детально описали. В ході проведення оперативно-розшукових заходів, 25 липня 2011 року було встановлено особи злочинців, якими виявились ОСОБА_4 та ОСОБА_6. які в подальшому і були затримані (т.1 а.с.231-232);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16, котрий працює таксистом у м. Тернополі, з яких вбачається, що 21 липня 2011 року, орієнтовно о 1.00 годині по вул. Микулинецькій, що навпроти заводу "Ватра" в м. Тернополі, жестом руки його зупинив невідомий раніше молодий чоловік, віком 24-27 років високого зросту, худощавої тілобудови, який, сівши в машину, запропонував йому купити в нього мобільний телефон марки НОКІА С5 за 200 гривень. Проте на пропозицію того чоловіка він не погодився, і пояснив йому, що в нього на той час не було стільки грошей при собі. Він його також відразу ж запитав чи той телефон не є краденим та кому він належить, на що той молодий чоловік запевнив його, що телефон не крадений, а належить його товаришу, який його також хоче продати і з цією метою він і взяв цей телефон, і з метою продажу приїхав в м. Тернопіль, проте до того часу не мав змоги його продати. Після цього він сказав тому чоловіку, що має при собі лише 130 гривень і на його пропозицію той чоловік погодився, проте сказав, що згоден продати телефон, якщо він відвезе його в смт. Микулинці Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. та заплатить йому 130 гривень. На його пропозицію він погодився і ,передавши йому гроші, ще раз в нього запитав чи цей телефон дійсно не крадений, на що той молодий чоловік ще раз запевнив, що ні. Після цього відвіз того чоловіка в с. Микулинці і з вищезазначеним телефоном повернувся назад в м. Тернопіль.

Після цього через деякий, а саме 23 липня 2011 року час до нього зателефонували працівники міліції ЛВ на ст. Тернопіль та попросили приїхати в приміщення ЛВ на ст Тернопіль. Під час зустрічі йому було пояснено, що мобільний телефон, який він придбав 21 липня 2011 року в невідомого йому чоловіка, було попередньо відкрито викрадено 20.07.2011 року в молодої дівчини. Відразу ж після цього він погодився добровільно видати вищеописаний телефон, про що було складено відповідні документи (т.1 а.с.235-236);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_20, з яких вбачається, що на даний час він працює приватним підприємцем на центральному ринку м. Тернополя, де має свій кіоск в якому продає мобільні телефони та аксесуари до них. Також інколи вони купляють мобільні телефони, які були у використанні з метою їх подальшої здачі на деталі. Так, що стосується подій, які мали місце 21 липня 2011 року то може пояснити наступне, що того дня близько 14.00 години він знаходився на своєму робочому місці, а саме в кіоску по продажу мобільних телефонів на ринку, і приблизно в цей же час до нього в кіоск підійшов раніше невідомий їм молодий чоловік, віком 25-28 років, худощавої тілобудови, волосся середньої довжини, пряме, світлого кольору та запитав у нього чи можу придбати в нього мобільний телефон марки "НОКІА Н70". Після цього він запитав в того чоловіка чий це телефон, на що той його запевнив, що той телефон належить йому і при цьому показав права водія з його фотографією. В кіоску ведеться журнал довільної форми, де він робить відмітки про придбані телефони та записує дані людей, які їх продали мені. Проте того дня він поспішав, і запис про купівлю даного телефону не зробив, а повірив на слово тому молодику і придбав в нього той мобільний телефон за 40 гривень. Після цього через деякий час до нього зателефонували працівники міліції ЛВ на ст. Тернопіль і вони з ними домовились зустрітись. Під час зустрічі йому було пояснено, що мобільний телефон, який він придбав 21 липня 2011 року в невідомого чоловіка, було попередньо відкрито викрадено 20 лютого 2011 року в ОСОБА_8 Відразу ж після цього він погодився добровільно видати вищеописаний телефон, про що було складено відповідні документи (т.1 а.с.237-238);

- показаннями допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21, яка засвідчила, що 20 липня 2011 року разом із своїм чоловіком ОСОБА_22 та іншими спільними друзями вирішили піти на природу, в якусь із лісопосадок, де хотіли відпочити. З цією метою вони пішли в лісопосадку, що неподалік від ТРЦ "Подоляни". Туди вони прийшли орієнтовно о 19 год. 30 хв. та відпочивали на одній із галявин.

Під час їхнього відпочинку коло них проходило багато людей, які також там відпочивали і всіх вона не пригадує, проте вона точно пам'ятає, що біля 20.00 години, в той час як вони почали розпалювати вогнище, коло них пройшло двоє хлопців, зовнішності їх не памятає, однак може достеменно стверджувати, що вони дуже відрізнялись в зрості. Орієнтовно о 20.40-20.50 годин вони почули різкий жіночий крик. який раптово затих. На нього вони особливо уваги не звертали, оскільки подумали, що це хтось розважається. Знову через 5 хвилин побачила тих самих двох хлопців, які йшли у зворотному напрямку, тобто в напрямку ТРЦ "Подоляни", і в одного із них в руках був рюкзак чорного кольору, якого раніше коли він йшов бачила не було. Після цього приблизно через 2-3 хвилини до їх компанії підійшли молоді хлопець та дівчина, як їй тепер відомо це ОСОБА_8 та ОСОБА_23, котрі попросили телефон, щоб повідомити міліцію про те, що їх пограбували;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_22, котрі аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_21;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_24, котрі аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_21 (т.1 а.с.243-244);

- даними, котрі місяться в рапорті оперативного чергового ЛВ на ст. Тернопіль з якого вбачається, що 20.07.2011 року о 22 годині 40 хвилин в чергову гину міліції ЛВ на ст. Тернопіль поступило повідомлення по телефону 436100 від оперативного чергового Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_25 про те, що близько 20 години 50 хвилин в лісосмузі відводу залізничного полотна на відстані близько 45 метрів від колії з правої сторони у напрямку гаражів на перегоні Тернопіль - Шляхтинці на відстані 300 метрів від автомобільного моста обізної дороги м. Тернополя по вул.. Текстильній двоє невідомих чоловіків відкрито викрали у громадянина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, жителя ІНФОРМАЦІЯ_10 його мобільний телефон марки НОКІА Н70 № сім НОМЕР_1 та гроші в сумі 100 гривень, Імеі телефону встановлюється» (т.1 а.с.8);

- даними протоколу огляду місця події, з якого вбачається, що місцем події є лісосмуга, що розташована на горі села Гаї Гречанські Тернопільського р-ну Тернопільської області. Дана лісосмуга простягається паралельно залізничній колії, що прямує з м. Тернопіль в напрямку м.Ланівці, перегону Тернопіль Курники, ПК9 км 147.

Безпосереднім місцем огляду є ґрунтова дорога, що тягнеться паралельно залізничному полотну, а місце огляду знаходиться на відстані 52 метри від краю залізничного полотна. По обох боках даної ґрунтової дороги спостерігається рослинність, а саме дерева та кущі. При детальному огляді місця події встановлено, що по праву сторону дороги в напрямку с.Курники Тернопільського р-ну на узбіччі виявлено поламане гілля кущів та свіжо обірване з дерев листя, що лежать на ділянці дороги розміром 1 м. на 1,3м. Також при огляді місця події потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ідентично вказали на це місце та пояснили, що сьогодні тобто 20 липня 2011 року близько о 20 годині 40 хвилин, коли вони прогулювались даною дорогою то двоє невідомих їм чоловіків з погрозою та застосуванням фізичної сили відкрито викрали їх особисті речі, а саме мобільний телефон марки Нокіа Н 70, гроші в загальній сумі 150 гривень, рюкзак спортивного типу чорного кольору, жіночу сумочку сріблястого кольору, мобільний телефон марки Нокіа С 5, металеві ключі. Також потерпілі повідомили, що після того, як невідомі чоловіки відкрито викрали їх особисті речі та гроші, то прямували по дорозі в напрямку м. Тернопіль (т.1 а.с.9):

- даними, котрі містяться в заяві ОСОБА_7 від 20 липня 2011 року, з якої вбачається що вона просить вжити заходів до невідомих осіб, які 20.07.2011 року о 20 годині 50 хвилин в лісосмузі неподалік залізничної колії в напрямку м. Збараж на перегоні Тернопіль - Шляхтинці неподалік автомобільного моста об'їзної дороги міста Тернополя, що по вул. Текстильна, погрожуючи ножем та застосовуючи фізичну силу, здійснили напад на неї та її хлопця ОСОБА_8, заволодівши при цьому мобільними телефонами марки Нокіа С 5 та Нокіа Н70, грошима в сумі 150 гривень, жіночою сумочкою із особистими речами та спортивним рюкзаком. Дані речі належали їй та її хлопцеві (т.1 а.с.10);

- даними, котрі містяться в заяві ОСОБА_8 від 20 липня 2011 року, з якої вбачається, що він просить вжити заходів до невідомих осіб, які 20.07.2011 року о 20 годині 50 хвилин в лісосмузі неподалік залізничної колії в напрямку м. Збараж на перегоні Тернопіль - Шляхтинці неподалік автомобільного моста об'їзної дороги міста Тернополя, що по вул..Текстильна, погрожуючи ножем та застосовуючи фізичну силу, здійснили напад на нього та його дівчину ОСОБА_7, заволодівши при цьому мобільними телефонами марки Нокіа С 5 та Нокіа Н70, грошима в сумі 150 гривень, жіночою сумочкою із особистими речами та спортивним рюкзаком. Дані речі належали йому та його дівчині (т.1 а.с.11);

- даними протоколу добровільної видачі від 23 липня 2011 року, з якого вбачається що 23 липня 2011 року в кабінеті №28 будинку ЛВ на ст. Тернопіль, громадянин ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_12 а кв.7 добровільно видав мобільний телефон марки Нокіа С5», корпус сіро-чорного кольору імеі 354847046205346 із вставленою батареєю «Нокіа»ВЬ-5ст 1050 тАЬ, 3635-630382050406556; 0670555. Як пояснив громадянин ОСОБА_16, даний телефон йому продав невідомий пасажир за гроші в сумі 130 гривень, що мало місце 21.07.2011 року (т.1 а.с.19);

- даними протоколу добровільної видачі від 23 липня 2011 року, складеного працівниками ЛВ на ст. Тернопіль: «23.07.2011 року в кабінеті №28 будинку ЛВ на ст. Тернопіль, громадянин ОСОБА_20. ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженець та житель М.Тернопіль. вул..Білогірська,24 добровільно видав мобільний телефон марки Нокіа N 70». корпус чорного кольору імеі 359367001422112 із вставленою батареєю «Нокіа» ВЬ-5ст 0670400462040 0434Р21 -255589. Як пояснив громадянин ОСОБА_20, даний телефон він придбав у хлопця, якого може візуально впізнати за гроші в сумі 40 гривень, що мало місце на центральному ринку м. Тернополя 21.07.2011 року (т.1 а.с.21);

- даними висновку товарознавчої експертизи №703 від 15 серпня 2011 року, з якого вбачається, що залишкова вартість представлених на дослідження мобільних телефонів «ОСОБА_19 С5»з урахуванням зносу, станом на момент вчинення злочину: ймовірно становить 960,00 гривень (дев'ятсот шістдесят гривень, 00 копійок). Встановити залишкову вартість мобільного телефону «Нокіа Н70»не представляється можливим, у зв'язку з відсутністю цінової інформації необхідної для встановлення початкової вартості даної моделі мобільного телефону.

Але можна встановити вартість мобільного телефону Нокіа Н70 на основі цін вторинного ринку м.Львова та західного регіону. Вартість мобільного телефону Нокіа Н70 за цінами вторинного ринку м. Львова та західного регіону без урахування вартості зарядного пристрою, станом на момент викрадення, могла становити 400.00 гривень (т.1 а.с.127-137);

Таким, чином, оцінюючи всі вищеописані докази в їх сукупності , суд вважає, з врахуванням того, що потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_7, починаючи з надання первинних пояснень і на протязі всього судового та досудового слідства давали послідовні та аналогічні показання, стверджуючи, що напавши на них ОСОБА_4 та ОСОБА_6 погрожували їм застосуванням ножа, з огляду на інші наведені вище докази ,що вина підсудних у вчиненні розбою стосовно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доведена.

До показань ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в тій частині, що вони при відкритому заволодінні майном потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не погрожували застосуванням ножа, суд з огляду на наведені вище докази ставиться критично та оцінює їх, як обраний підсудними спосіб захисту.

Крім того, вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводиться, зокрема:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_11, з яких вбачається, що 20 липня 2011 року близько 23 год. 30 хв., повертаючись із роботи додому, проходячи по вул. Протасевича, 20 в м. Тернополі зустрів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підійшли до нього та почали наносити йому удари руками та ногами в різні частини тіла, від яких він упав на землю. Після цього один із хлопців вирвав у нього сумку в якій знаходились: гроші в сумі 160 гривень, мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1280», в якому знаходилась картка оператора мобільного звязку «Київстар», на рахунку якої грошей не було, паспорт громадянина України та посвідчення контролера його імя та банківські картки, які для нього цінності в грошовому виразі не становлять (т.2 а.с. 53-57).

Крім того потерпілий подав на адресу суду письмову заяву про слухання справи без його участі, зазначивши при цьому, що жодних претензій до підсудних немає, при призначенні їм покарання покладається на думку суду;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що в кінці липня 2011 року до нього звернувся ОСОБА_6 із пропозицією купити у нього мобільний телефон «Нокіа 1280»за 50 гривень, на що він погодився і придбав у ОСОБА_5 даний мобільний телефон. Про те, що даний мобільний телефон є крадений він йому нічого не повідомляв. Після цього даний телефон зберігався за місцем його проживання (т.2 а.с. 77-82):

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_27, з яких вбачається, що на початку серпня 2011 року, дізнавшись, що у її друга ОСОБА_28 зламався його мобільний телефон, вона запропонувала йому придбати мобільний телефон за 100 гривень, який ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_5, оскільки даним телефоном ОСОБА_12 не користувався. На дану пропозицію ОСОБА_28 погодився. Про те, що даний телефон був крадений їй не було відомо (т.2 а.с. 71-73);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_28, з яких вбачається, що на початку серпня 2011 року він зустрів ОСОБА_27, яка запропонувала йому придбати у неї мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1280»за 100 гривень. На дану пропозицію він погодився, однак про те, що даний телефон крадений йому ОСОБА_27 не повідомляла (т.2 а.с. 66-70);

- даними протоколом явки з повинною від 14 вересня 2011 року, яка написана власноручно ОСОБА_5, в якій він зізнався в скоєнні грабежу сумки у ОСОБА_11, що мало місце по вул. Протасевича, 20 в м. Тернополі (т.2 а.с. 33);

- даними протоколу явки з повинною від 15 вересня 2011 року, яка написана власноручно ОСОБА_4, в якій він зізнався в скоєнні грабежу сумки у ОСОБА_11, що мало місце по вул. Протасевича, 20 в м. Тернополі (т.2 а.с. 39);

- даними протоколу добровільної видачі, відповідно до якого ОСОБА_28 добровільно видав мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1280»(т.2 а.с. 44);

- даними протоколу огляду, під час чого було оглянуто викрадений мобільний телефон торгової марки «Нокіа 1280», який було долучено в якості речового доказу до справи (т.2 а.с. 134);

- даними висновку експерта № 6-759 від 1 вересня 2011 року згідно якого залишкова вартість мобільного телефона торгової марки «Нокіа 1280»станом на 20.07.2011 року становить 179, 37 грн (т.2 а.с. 127-131);

- даними висновку експерта № 1747 від 18.09.2011 року згідно якого виявлені у ОСОБА_11 синці, садно обличчя, садно і крововилив у слизову оболонку верхньої та крововилив у слизову оболонку нижньої губи за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (а.с. 142-144).

Наведені у вироку докази винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих злочинів суд вважає логічними, послідовними, достовірними і кладе їх в основу вироку та шляхом їх аналізу приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, а також про те, що дії останнього слід кваліфікувати:

-за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства , небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше винила розбій;

-за ч.2 ст.186 КК України, як відрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також, наведені у вироку докази винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів суд вважає, логічними, послідовними, достовірними і кладе їх в основу вироку та шляхом їх аналізу приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, а також про те, що дії останнього слід кваліфікувати:

-за ч.2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства , небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше винила розбій;

-за ч.2 ст.186 КК України, як відрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, особу підсудного, який, будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, знову вчинив корисливі злочини під час невідбутого покарання, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є неможливим і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим , з врахуванням того , що ОСОБА_4 частково визнав вину, є особою молодого віку, має на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність претензій з боку потерпілих, що суд вважає обставинами, які помякшують покарання, відсутності обставин, які б обтяжували його покарання, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_4 покарання в розмірі наближеному до мінімального, котрий передбачений в санкції статей обвинувачення.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 грудня 2006 року за ч.1 ст. 187 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч. 3 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено до остаточного відбування покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, звільненого постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2010 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 11 місяців 20 днів,

Зважаючи на те, що новий злочин було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України враховує тяжкість вчинених злочинів, які є тяжкими, особу підсудного, який будучи раніше судимим за скоєння корисливих злочинів, знову вчинив корисливі злочини під час невідбутого покарання, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є неможливим і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим , з врахуванням того , що ОСОБА_6 частково визнав вину, є особою молодого віку, має на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність претензій з боку потерпілих, що суд вважає обставинами, які помякшують покарання, відсутності обставин, які б обтяжували його покарання, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_5 покарання в розмірі наближеному до мінімального, котрий передбачений в санкції статей обвинувачення

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 березня 2007 року за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності, звільненого постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 січня 2010 року умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 7 місяців 24 дні.

Зважаючи на те, що новий злочин було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання ОСОБА_5 слід визначити за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання за цим вироком невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Речові докази по справі, а саме мобільні телефони марки „Нокіа С5, „Нокіа Н70 , „Нокіа 1280 повернуті під зберіг альні розписки потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 відповідно, залишити в володінні останніх.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Наявні по справі судові витрати, повязані з проведенням експертиз, необхідно стягнути з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому за цими статями покарання:

- за ч. 2 ст.187 КК України - 7 (сім ) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності;

- за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 7 (семи ) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 грудня 2006 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування покарання ОСОБА_4 у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня затримання, тобто з 26 липня 2011 року (т.1 а.с.45), зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк перебування під вартою.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому за цими статями покарання:

- за ч. 2 ст.187 КК України - 7 (сім ) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності;

- за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 7 (семи ) років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 березня 2007 року у виді 5 (пяти) місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначити до остаточного відбування покарання ОСОБА_5 у виді 7 (семи) років 5 (пяти) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у його власності.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання коту Р.Т. рахувати з дня затримання, тобто з 26 липня 2011 року (т.1 а.с.31), зарахувавши в строк відбуття ним покарання строк перебування під вартою.

Речові докази по справі, а саме мобільні телефони марки „Нокіа С5, „Нокіа Н70 , „Нокіа 1280 повернуті під зберіг альні розписки потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11 відповідно, залишити в володінні останніх.

По справі є судові витрати, зокрема за проведення товарознавчої експертизи №6-759 від 01.09.2011 року в сумі 60, 48 грн. та за проведення товарознавчої експертизи №703 від 15 серпня 2011 року в сумі 344 грн, які слід стягнути з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних долях, а саме з кожного по:

- 30, 24 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Одержувач платежу НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області. ОСОБА_5 24524727. Банк одержувача: УДК в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО - 838012);

- 172 грн. . на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Л/з при УМВС на залізничному транспорті (Одержувач платежу НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на Л/з при УМВС на залізничному транспорті. ОСОБА_5 25576416. Банк одержувача: ГУДК у Львівській області, розрахунковий рахунок 31253272210394, МФО - 825014);

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяОСОБА_29