Ухвала суду № 26825906, 13.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"13" березня 2012 р. Справа № 0670/6590/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

від позивача:Сопіна Ф.М.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" вересня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛКОПЛАСТ-УКР" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" звернулося до суду з позовом Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011 року №0002102301, яким визначено суму податкового зобов'язння з податку на додану вартість в сумі 293791,00 грн., з яких 247540,00 грн. за основним платежем та 46251,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та №0002092301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 418771,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 104693,00 грн.

В обгрунтування позову товариство зазначило, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки, оскільки формування валового доходу та податкового зобов"язання з податку на додану вартість підтверджено усіма необхідними первинними документами, а посилання податкового органу на нікчемність договорів відповідно до статті 215 ЦК України, у зв"язку з тим, що вони не спричинили реального настання правових наслідків відповідно до ч.1,5 ст. 203 ЦК України є безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.06.2011 року № 0002092301 та № 0002102301.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у Житомирі звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Зазначила, що при проведенні перевірки позивача податковим органом встановлено порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 418771,00грн. та завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування в сумі 75303,00грн., а також Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся па суму 247540,00грн. та завищено від"ємне значення, що переноситься на наступні податкові періоди, по рядку 26 Декларації та рядку 24 Декларації, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений своєчасно та належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 18.05.2011 року по 03.06.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Житомирі проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Елкопласт-Укр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, про що складено акт №2799/23-1 /33643985/0110 від 10.06.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Елкопласт - Укр":

- п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 418771 грн., в т.ч. за 111 квартал 2010 року в сумі 418771,00грн. та завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування в сумі 75303,00грн., за 2009 рік;

- п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 247540,00грн., в т.ч. за липень 2010 року 184999,00грн., січень 2011 року - 62541,00грн., та завищено підприємством від"ємне значення, що переноситься на наступні податкові періоди, по рядку 26 Декларації (залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредит наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25) (значення цього рядка переноситься рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)), жовтень 2010 року 96000,00грн., листопад 2010 року - 96000,00грн., грудень 2010 року - 96000,00грн., січень 2011 року - 33459,00грн., лютий 2011 року - 33459,00грн., р.24 Декларації (залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22- рядок 23) (значення цього рядка переноситься рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду), березень 2011 року 33459,00грн.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у м.Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002102301 від 24.06.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 293791,00грн., з яких 247540,00 грн. за основним платежем та 46251,00грн. штрафних (фінансових) санкцій , а також податкове повідомлення-рішення №0002092301 від 24.06.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 418771,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 104693,00грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки з огляду на таке.

Як вбачається з акту перевірки, в ході перевірки матеріалів податкової звітнності реєстраційних документів, звітів та даних аналітичного, синтетичного, бухгалтерське фінансового, складського, матеріального та податкового обліку підприємства, аналіз укладених правочинів, матеріалів зустрічних перевірок та інших документів, які висвітлюють взаємовідносини із контрагентами встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами,: відповідно мають ознаки фіктивності, а саме: ПП "СРК-Будлайн", ТОВ "Стімтрейд", "Полісся 1".

В акті перевірки зазначено, що під час дослідження взаємовідносин ТОВ "Елкопласт- Укр" з ПП "Полісся 1", позивачем надано для перевірки документи - договір, акти приймання виконаних робіт та податкові накладні, однак, зазначено, що акти приймання виконаних складено в довільній формі та не відповідають вимогам чинного законодавства ще оформлення первинних документів, у підприємства відсутня кошторисна документація, яка складається відповідно до ДБН Д.1.1 - 1- 2000 (правила визначення вартості будівництва, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27.08.2000 №174) та типові форми первинних облікових документів в будівництві №КБ-2в приймання виконаних підрядних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (типові форми первинних облікових документів в будівництві, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5). Окрім цього зазначено, що не один вид діяльності ПП "Полісся 1" не пов"язаний з будівництвом (згідно бази даних ДПА України).

На думку податкового органу, позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати по будівельним роботам та включено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості придбаних будівельних робіт з вказаним контрагентом.

Крім того, згідно результатів автоматизованого співставлення податкового зобов"язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що "Полісся 1" за даними Декларацій з прибутку (додаток К1/1) відсутні основні фонди здійснення господарської діяльності, зокрема для зберігання приладів, інструментів, матеріалів (амортизаційні відрахування не декларувалися взагалі), а також даним підприємством за 1 квартал 2009 року не задекларовано ні валові витрати, ні валові доходи взагалі

Щодо взаємовідносин ТОВ "Елкопласт-Укр" з ПП "СРК-Будлайн", позивачем до перевірки надано документи - договір №010905 від 01.09.2010 року, акт приймання виконаних будівельних робіт №б/н від 30.09.2010 року та податкова накладна №093008 від 30.09.20)0 року.

Податковий орган в акті перевірки зазначає, що у підприємства відсутня кошторисна документація, яка складається відповідно до ДБН Д. 1.1 -1-2000 (правила визначення вартості будівництва, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27.08.2000 року №174) та типові форми первинних облікових документів в будівництві №КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (типові форми первинних облікових документів в будівництві, затверджені наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5) (втратив чинність з 04.12.2009 року).

На думку ДПІ у м.Житомирі у даних документах реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено чинним законодавством, заповнені з грубим порушенням, а саме: здав та прийняв - підпис без зазначення прізвища, імені, по-батькові, тобто не можливо ідей тифі кувати осіб, які отримували товарно-матеріальні цінності та неможливо визначній чи є ці особи посадовими особами підприємства.

Крім того, згідно результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що ПП "СРК-Будлайн" не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Елкопласт-Укр" та з іншими контрагентами.

Згідно наданих для перевірки накладних, виданих ТОВ "Лебедьбуд", не виявлено даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні даних операцій, та підписували зазначені документи.

При дослідженні взаємовідносин позивача з ТОВ "Стімтрайд", ТОВ "Елкопласт-Укр" надано для перевірки документи - договір №7/12-10 від 15.07.2010 року, видаткові та податкові накладні, реквізити, обов'язковість заповнення яких передбачено чинним законодавством, заповнені з грубим порушенням, а саме: не можливість ідентифікувати посадових осіб, які отримували товарно-матеріальні цінності та неможливо визначити чи є ці особи посадовими особами підприємства.

Крім того, згідно бази ДПА України ТОВ "Стімтрейд" має ознаки ''фіктивності" та вказаним підприємством не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Елкопласт-Укр" та іншими контрагентами.

Посилаючись на ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, податковий орган вважає, що правочини укладені між ТОВ "Елкопласт-Укр" та ПП "Полісся 1", ТОВ "Стімтрейд", ПП "СРК-Будлайн" не спричинили реального настання юридичних наслідків, а тому зазначені правочини є нікчемними. Враховуючи це, ДШ у м.Житомирі вважає, що у позивача відсутнє право на податковий кредит з податку на додану вартість сформованого по операціях з вказаними контрагентами в розумінні ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також перевіркою встановлено завищення валових витрат за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року в сумі 1750386,00грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2009 року - 75303,00грн., Ш квартал 2010 року - 1675083,00грн. з підстав встановлення відсутності у ПП "Полісся 1", ТОВ "Стімтрейд", ПП "СРК-Будлайн" необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність по операціях з поставки товарно-матеріальних цінностей та виконання будівельних робіт.

Крім того, на думку податкового органу, позивачем до складу валових витрат віднесено понесені витрати по отриманим рекламним послугам від ПП "Терріо-Нром", які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку обліку на загальну суму 104167,00грн. Згідно результатів автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено, що у ПП "Терріо-Пром" за даними Декларацій з прибутку (додаток К1/1) відсутні основні фонди для здійснення господарської діяльності, зокрема, для зберігання приладі інструментів матеріалів (амортизаційні відрахування не декларувалися взагалі).

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2009 року 31.03.2011 року, встановлено його заниження всього на суму 418771,00грн., в т.ч. за Ш квартал 2010 року в сумі 418771,00грн. та завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування в сумі 75303,00грн., за 2009 рік, в результаті допущених порушень податкового законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 16.09.2008 року між ПП "Полісся 1" та ТОВ "Елкопласт-Укр" було укладено договір на виконання кам"яних та штукатурних робіт, відповідно до якого виконавець здійснив роботи у січні 2009 року на суму 44040,57грн., в т.ч. ПДВ - 7340,10 грн., | лютому 2009 року на суму 28284,80грн., в т.ч. ПДВ - 4714,14 грн.; у березні 2009 року на суму 18038,30грн., в т.ч. ПДВ - 3006,38грн. Всього на суму 90363,67грн., в т.ч. ПДВ 15060,62грн.

На виконання вказаного договору між сторонами підписані акти приймання виконаних робіт за типовою формою №КБ - 3 за січень 2009 року на суму 44040,57грн., в т.ч. ПДВ 7340,10грн.; лютий 2009 року на суму 28284,80грн., в т.ч. ПДВ - 4714,14грн.; березень 2009 року на суму 18038,30грн., в т.ч. ПДВ - 3006,38грн. та виконавцем видані замовнику податкові накладні.

01.09.2010 року між ПП "СРК-Будлайн" та позивачем було укладено договір

виконання будівельно-монтажних робіт, відповідно до якого виконавець здійснив роботи

загальну суму 451000,00грн., в т.ч. ПДВ 74166,67грн. На виконання вказаних робіт схорон

було підписано довідку про вартість робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт

вересень 2010 року на вказану суму, а також видано податкову накладну №093008

30.09.2010 року.

01.07.2010 року між ПП "Терріо-Пром" та позивачем було укладено договір про

проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях, відповідно до якого виконавець здійснив роботи на суму 125000,00грн., в т.ч. ПДВ 20833,33грн., що підтверджується актом

здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2010 року та податковою накладною №37300909 від 30.09.2010 року.

15.07.2010 року між ТОВ "Стімтрейд" до позивачем було укладено договір про поставку продукції №7/12-10, на підтвердження чого сторонами підписані видаткові накладні №РН-073004 від 30.07.2010 року на загальну суму 502000,08грн., в т.ч. ПДВ - 83666,68грн., №РН-073001 від 30.07.2010 року на загальну суму 502000,08грн., в т.ч. ПДВ - 83666,68грн., №РН-073002 від 30.07.2010 року на загальну суму 430099,93грн., в т.ч. ПДВ 71683,32грн. А також постачальником виписано податкові накладні №72303 від 23.07.2010 року на загальну с 502000,08грн., в т.ч. ПДВ 83666,68грн., №73004 від 30.07.2010 року на загальну су-502000,08грн., в т.ч. ПДВ - 83666,68грн., №72202 від 22.07.2010 року на загальну суму 430099,93 грн., в т.ч. ПДВ 71683,32грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських

операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ, первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У ході розгляду справи представником позивача на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Полісся 1", ПП "СРК-Будлайн", ПП "Терріо-Пром", ТОВ "Стімтрейд" суду були надані копії актів прийому-передачі виконаних робіт, податкові та видаткові накладні.

Судом не приймається до уваги посилання ДПІ у м.Житомирі па те, що вказаними контрагентами не задекларовано податкові зобов"язання по взаємовідносинах з ТОВ "Елкопласт-Укр", оскільки податковим органом не надано будь-яких доказів на підтвердження не сплати ПП "Полісся 1", ПП "СРК-Будлайн", ПП "Терріо-Пром", ТОВ "Стімтрейд" податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі. А Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Щодо зазначеного в акті перевірки про відсутність постачальників за фактичною чи

юридичною адресами, податковим органом не надано жодного доказу про проведення

перевірок контрагентів позивача з питань можливості здійснення господарських операцій по

поставці товарів, доказів, що контрагенти позивача не знаходились за своїми фактичною чи

юридичною адресами на час здійснення операцій з позивачем, а надані на запит суду листи

ДПА України "Про надання інформації" щодо місцезнаходження контрагентів надані лише

станом на червень-липень 2011 року.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з; придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Для підтвердження права на включення сплаченої (нарахованої) суми ПДВ податкового кредиту платник податку має отримати від постачальника товарів (робіт, посслуг) належним чином складену податкову накладну.

Податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковиий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної су встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чині оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Із досліджених у судовому засіданні накладних, виписаних позивачу вбачається, вони складені та підписані у відповідності до вимог закону та засвідчені печаткою підприємства.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від ЗО травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерство юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, поз виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару ( послуг) ПП "Полісся 1", ПП "СРК-Будлайн", ПП "Терріо-Пром", ТОВ "Стімтрейд" які, в с чергу, виконали вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Елкопласт-Укр" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Пунктом 7.5. ст.7 Закону України №168-97/ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладноїТака ж позиція висловлена в рішенні Київського Апеляційного Адміністративного Суду по справі № 2а-3171/09/0670, постановах Вищого Адміністративного Суду України по справі К-15247/07, К-55094/09 та ін.; що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди

платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Крім цього суд зазначає, що податкові накладні виписані 1111 "Полісся 1", ПІ І "СРК-Будлайн", ПП "Терріо-ГІром", ТОВ "Стімтрейд", копії яких міститься в матеріалах справи, є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар (роботи, послуги), його вартість, суму податку на додану вартість.

При цьому суд також враховує, що в силу статті 204 ЦК України правочин є

правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені в акті договори між позивачем та ПП "Полісся 1", ПП "СРК-Будлайн", ПП "Терріо-Пром", ТОВ "Стімтрейд" недійсними в установленому законом порядку не визнані.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Житомирі відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 506, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛКОПЛАСТ-УКР" вул.Косовського, 91,м.Житомир,10029

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014