Рішення № 26824735, 05.03.2012, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2-801/11

Провадження № 2/2302/26/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2012 року Городищенський районний суд

Черкаської області

у складі: судді Подороги Л.В., при секретарі Гудзь І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № CSК0АК02760383 від 14.08.2007 року, відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 54057 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 15.08.2010 року. Зобовязання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі. Однак, відповідач своїх зобовязань не виконала та, станом на 30.09.2011 року, її заборгованість складає 64441 грн. 87 коп., що складається із: 23917 грн. 54 коп. заборгованості за кредитом, 25134 грн. 29 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 805 грн. 19 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 14584 грн. 85 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. У забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 14.08.2007 року було укладено договір застави рухомого майна - автомобіля «ВАЗ-211540», 2007 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: ХТА21154074427077, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. У зв'язку з вказаним, позивач просив звернути стягнення на предмет застави, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSК0АК02760383 від 14.08.2007 року, в сумі 64441 грн. 87 коп.. Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні, представники позивача ОСОБА_2 підтримав предявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 будучи присутньою у судових засіданнях 23.11.2011 року та 12.12.2011 року, позовні вимоги не визнавала, подала письмові заперечення та пояснила, що 26.10.2009 року працівниками позивача було вилучено у неї належний їй автомобіль, у зв'язку з наявною заборгованістю за кредитним договором, про що було складено акт вилучення транспортного засобу. Через вказане, відповідач вважає, що позивач не позбавлений можливості реалізувати своє право на реалізацію заставного майна, у зв'язку з чим, вважає вимоги та посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» безпідставними. У звязку з чим, що вона, з дня вилучення, не користується автомобілем, вважає, що розмір її заборгованості перед позивачем слід рахувати станом на 26.10.2009 року. Крім того, відповідач вказала, що твердження позивача, наведені у розрахунку є необґрунтованими, а зазначені суми її боргу перед банком, не відповідають фактичним розрахунковим відносинам. За період з 03.09.2007 року по 20.07.2009 року нею було сплачено на користь позивача 40446 грн. 70 коп., а залишок несплаченого тіла кредиту мав скласти 14187 грн. 55 коп.. Також, відповідач заперечувала щодо вказаної позивачем супи пені, посилаючись на норму п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Вислухавши представника позивача, врахувавши думку відповідача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено наявними у справі доказами, 14.08.2007 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, було укладено кредитний договір № CSК0АК02760383. Відповідно до п.1.1, п.7.1 Договору, банк перерахував кредитні кошти на поточний рахунок ОСОБА_1 в сумі 54057 грн. 00 коп., на наступні цілі: придбання автомобіля - 44500 грн. 00 коп., для сплати за реєстрацію предмета застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в сумі 34 грн. 00 коп., на страхування автомобіля в сумі розмірі 2047 грн. 00 коп., на особисте страхування 222 грн. 50 коп., на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених у п.п. 2.1.3, 2.1.7 кредитного договору, в сумі 6808 грн. 50 коп., зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати та 1 % у момент надання кредиту, з кінцевим терміном повернення 14.08.2010 року.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених п. п. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 Договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. 00 коп. за кожен день прострочення.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості, вбачається, що станом на 30.09.2011 року, відповідач має заборгованість по кредиту в сумі 23917 грн. 54 коп. та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 25134 грн. 29 коп..

Однак, позивач, ставлячи вимоги про стягнення з відповідача заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 805 грн. 19 коп., не надав жодних доказів, що підтверджували б право позивача на отримання такої комісії.

Крім цього, відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені), становить один рік. З урахуванням даної норми Закону, а також дати звернення позивача з даним позовом до суду 11.10.2011 року, позивач має право на стягнення з відповідача пені, починаючи з 11.10.2010 року. Однак, суд також враховує вимоги ст.ст. 10, 60 ЦПК України, щодо обовязку позивача надати суду розрахунок пені, заявленої до стягнення. У наданому позивачем розрахунку заборгованості, маються посилання про наявність заборгованості по пені станом на певні дати, з яких можливо визначити лише розмір пені за період з 13.01.2011 року по 30.09.2011 року, та який становить 8323 грн. 89 коп..

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача заборгованість по кредиту в сумі 23917 грн. 54 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом у сумі 25134 грн. 29 коп. та пені в сумі 8323 грн. 89 коп..

Судом також встановлено, що у забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, 14.08.2007 року було укладено договір застави рухомого майна - автомобіля «ВАЗ-211540», 2007 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: ХТА21154074427077, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2 договору застави, заставою забезпечується виконання зобовязань позичальника за кредитним договором по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом, сплаті винагороди та пені. Відповідно до п. 15.7.1, п. 15.9 договору застави, з метою задоволення своїх вимог, включаючи кредит, відсотки, винагороду та інші платежі, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якогонебудь із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п. 24 договору застави, звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будьяким із способів, зокрема, шляхом продажу заставодержателем предмету застави з укладенням договору купівліпродажу з третьою особою покупцем або на публічних торгах; шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі продажу предмета застави від імені заставодавця.

Згідно ст. ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», за рахунок заставного майна, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Таким чином, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в частині звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у сумі 57375 грн. 72 коп..

Крім цього, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 258, 509, 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 10, 11, 13, 14, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSК0АК02760383 від 14.08.2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, в сумі 57375 (п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 72 копійки, звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль «ВАЗ-211540», 2007 року випуску, типу - легковий седан - В, № кузова/шасі: ХТА21154074427077, д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код. ЄДРПОУ 14360570), з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 60 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через суд першої інстанції, протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_3