Ухвала суду № 26819272, 15.06.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1312/4512/12 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.

Провадження № 10/1390/322/12 Доповідач: Тенюх В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого-судді: Тенюха В.П.

суддів: Танечника І.І., Валько Н.М.

з участю прокурора: Ліховина З.С.

адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2012 року, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Постановою заступника прокурора м. Львова Голоюх В. від 12.03.2012 року порушено кримінальну справу відносно директора ТзОВ "Ліфт-Еко" ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Постановою старшого слідчого прокуратури м. Львова Басюка Р.І. від 26.03.2012 року дії ОСОБА_2 перекваліфіковано з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.364-1 КК України та порушено відносно нього кримінальну справу за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

В цій постанові вказано, що директор ТзОВ «Ліфт-Еко»ОСОБА_2, будучи службовою особою наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, являючись відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, повноту нарахування та своєчасність сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кошти одержані на рахунки та в касу підприємства не скеровував у першочерговому порядку на виплату єдиного внеску при наявності законних підстав для її виплати, а використовував на інші цілі, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості перед Пенсійним фондом України за період з 1.01.2011 року по 1.07.2011 року на суму 256514,79 грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив матеріальні збитки державним інтересам та тяжкі наслідки.

В подальшому, директор ТзОВ «Ліфт-Еко» ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права наділеною адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, являючись відповідальним за організацію ведення бухгалтерського обліку, повноту нарахування та своєчасність сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зловживаючи своїми повноваженнями, кошти одержані на рахунки та в касу підприємства не скеровував у першочерговому порядку на виплату єдиного внеску при наявності законних підстав для її виплати, а використовував на інші цілі, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості перед Пенсійним фондом України за період з 1.07.2011 року по 2.03.2012 року на суму 201781,01 грн., що у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, чим спричинив матеріальні збитки державним інтересам та тяжкі наслідки.

ОСОБА_2 звернувся в Личаківський районний суд м. Львова із скаргами на вищевказані постанови заступника прокурора та слідчого від 12.03.2012 року, 26.03.2012 року.

Личаківським районним судом м. Львова 26 квітня 2012 року було винесено постанову, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_2, скасовано постанову заступника прокурора м. Львова від 12.03.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ "Ліфт-Еко" ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та відмовлено в скасуванні постанови старшого слідчого прокуратури м. Львова від 26.03.2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.2 ст.364-1 КК України.

В апеляції ОСОБА_2 покликається на те, що постанова суду є незаконною в частині відмови в скасуванні постанови слідчого від 26.03.2012 року, оскільки в слідчого не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи за ч.2 ст.364-1 КК України. Окрім цього, він не отримав копію вищевказаної постанови від 26.03.2012 року, що є грубим порушенням його прав. А також, зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено питання про отримання ним чи третіми особами неправомірної вигоди, внаслідок витрачання коштів, тому суд прийшов до неправомірного висновку про наявність підстав для порушення кримінальної справи проти нього. А також зазначає, що станом на 15.03.2012 року, тобто за довго до перекваліфікації злочину, ТзОВ "Ліф-Еко" повністю погасило заборгованість перед ПФУ по сплаті єдиного соціального внеску, а відтак, жодної шкоди державним інтересам не було заподіяно, тому його діяння не становить складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України. Просить скасувати вищевказану постанову місцевого суду, а матеріали скарги повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на підтримання апеляції, міркування прокурора, про законність та обґрунтованість постанови місцевого суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції прийшов до правильно висновку про скасування постанови заступника прокурора м. Львова Голоюх В. від 12.03.2012 року, якою порушено кримінальну справу відносно директора ТзОВ "Ліфт-Еко" ОСОБА_2 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, оскільки дії останнього перекваліфіковано та порушено кримінальну справу проти нього за ч.2 ст.364-1 КК України та в цій частині рішення місцевого суду не оспорюється в апеляційній інстанції та про відмову в скасуванні постанови старшого слідчого прокуратури м. Львова від 26.03.2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.2 ст.364-1 КК України.

У відповідності до ч.15 ст.236-8 КПК України, суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно ст.94 КПК України приводами для порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі або безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Приводом для порушення вказаної кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокуратурою м. Львова при проведенні перевірки ТзОВ "Ліфт-Еко" ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

Доводи апеляції спростовуються матеріалами, з яких вбачається, що на момент перекваліфікації дій ОСОБА_2 з ч.2 ст.364 КК України на ч.2 ст.364-1 КК України та порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України у старшого слідчого прокуратури м. Львова Басюка Р.І. були достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, зокрема: дані розрахунку заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску ТзОВ "Ліфт-Еко" за період з 1.01.2011 по 01.02.2012 року, згідно якого борг підприємства становить 412098,47 грн. (а.с.57); дані копій договорів про надання строкових безвідсоткових позик (а.с.32-37), які укладені між підприємством та його працівниками в період наявності заборгованості; пояснення ОСОБА_2 та головного бухгалтера ТзОВ " Ліфт-Еко ", щодо використання коштів підприємства та іншими даними по справі.

Тому доводи апеляції про те, що в слідчого не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи за ч.2 ст.364-1 КК України відносно ОСОБА_2 визнаються колегією суддів як безпідставні.

Не можуть заслуговувати на увагу колегії суддів покликання в апеляції на те, що судом першої інстанції не було досліджено питання про отримання ним чи третіми особами неправомірної вигоди, внаслідок витрачання коштів.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що при винесені постанови про порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, тому доводи апеляції, зокрема, що постанова суду є незаконною і невмотивованою визнаються як необґрунтовані.

При перевірці оскаржуваного судового рішення колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про істотне порушення вимог КПК України судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 квітня 2012 року, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_2, скасовано постанову заступника прокурора м. Львова від 12.03.2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТзОВ "Ліфт-Еко" ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України та відмовлено в скасуванні постанови старшого слідчого прокуратури м. Львова від 26.03.2012 року про перекваліфікацію злочину та порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ч.2 ст.364-1 КК України - залишити без змін, його апеляцію - без задоволення.

Головуючий:

Судді: